耶利米書第31章 |
|
1 耶和華曰、當斯之時、我爲以色列族之上帝、彼爲我民。 |
|
2 耶和華又曰、以色列族免鋒刃、遜於荒、沾我鴻恩、歸於福地、 |
|
3 民曰、昔耶和華顯現示我曰、我永愛爾、施爾以恒忍。 |
|
4 耶和華又曰、我必復建以色列國、譬彼處女、執鼗相從、舞蹈而出、忻喜懽忭、 |
|
5 在撒馬利亞山、爾可栽葡萄樹、園丁治之、以供食品。 |
|
6 時日將至、在以法蓮山之邏卒、將呼爾云、爾曹當起、登彼郇山、覲我上帝耶和華。 |
|
7 耶和華曰、爾居大邦、緣雅各家懽忭、大聲而呼、揄揚弗絕、播告曰、以色列族之遺民、蒙耶和華拯救、 |
|
8 我導之自北方、集之自地極、凡瞽者、跛者、及懷妊育子之人、莫不羣至。 |
|
9 彼爲我所導、必哭泣禱告而來、我爲以色列族之父、以法蓮人爲余家子、我使彼履道坦坦、行於溪畔、無虞顛趾、 |
|
10 耶和華之言、異邦人宜聽之、復播揚於遠島之民、云、昔散以色列族者、今必聚而守之、如牧者守羣畜焉、 |
|
11 蓋耶和華救雅各家、免爲強暴所害。 |
|
12 使登郇山、聚會謳歌、因沐耶和華恩膏、有麥、有酒、有油、牛羊肥嫩、譬彼園囿、源泉不竭、欣喜懽忭、不復喪膽。 |
|
13 男女老幼、靡不踴躍、隨在懽欣、蓋我使人轉憂爲喜、破愁爲樂、後加慰藉。 |
|
14 我使祭司甘旨飫心、維彼庶民、沾予深恩、沐予厚惠。 |
|
15 耶和華曰、在拉馬聞悲泣、哀哭、重憂之聲、拉結氏哭子、以無存故、而不納慰。 |
|
16 耶和華曰、毋號哭、毋出涕、蓋爾子必返自敵國、產育之苦、終必得甘。 |
|
17 耶和華又曰、爾之終身、深可冀望、爾子將歸故土。 |
|
18 我聞以法蓮哭曰、昔予如放逸之犢、爾督責予、而我受責、爾耶和華乃我之上帝、俾我悛改。 |
|
19 我旣悛改、悔於厥衷、我旣受教、擊髀浩歎、幼時已干罪戾、旣長更負愆尤、含羞抱愧、無地可容。 |
|
20 耶和華曰、以法蓮豈非我之赤子、我所眷愛者哉、予責之、輙生憐念、予矜憫爲懷、復加以撫恤。 |
|
21 以色列族歟、當樹表立柱、以定趨向、思往轍、返故邑。 |
|
22 違逆之女、行止靡定、伊於胡底、女勝男子、世所罕聞、我耶和華將使之然。 |
|
23 萬有之主、以色列族之上帝耶和華曰、我旣釋猶大俘囚、則在諸邑中、人必曰、維彼義室、維彼聖山、願耶和華錫以純嘏、 |
|
24 在猶大郊邑、必有農夫、牧豎、雜處其間、 |
|
25 蓋其力困憊、其心殷憂者、我必使之果腹、安居。 |
|
26 耶利米旣寤、囘思睡鄉甚樂。 |
|
27 耶和華曰、時日將至、我必使猶大族以色列家、生齒蕃衍、羣畜孳息、 |
|
28 昔予曾專我心思、滅其邦國、毀其根株、屢降災害、今予亦必專我心思、建造之、栽植之焉。 |
|
29 當斯之時、人不復曰、父食酸果、而子齒酸。 |
|
30 人各因其罪、以致死亡、凡食酸果、其齒覺酸。 |
|
31 耶和華曰、時日伊邇、我與以色列族猶大家將立新約。 |
|
32 昔我佑厥祖導出埃及、與之立約爲彼所爽、我擯之弗顧、今復立約、必不若是。 |
|
33 我必與以色列族、共立新約、我將以我律法、置其衷、銘其心、我爲彼上帝、彼爲我民。 |
|
34 耶和華曰、彼毋需誨其兄弟鄰里、使識耶和華、蓋自尊逮卑、莫不知予、我將赦其罪、不錄其愆。 |
|
35 耶和華晝使日華照爍、夜使星月交輝、永定其例、海水澎湃、叱之使靜、厥名萬有之主耶和華。 |
|
36 耶和華曰、如此定例可廢、則以色列族亦可爲我所廢、不爲邦國、歷世弗易。 |
|
37 耶和華又曰、如穹蒼可度、大地可測、則我念以色列族所爲、必棄之如遺。 |
|
38 耶和華又曰、時日將至、我邑垣必復建、自哈拿業戍樓、至邑隅之門。 |
|
39 是門之前、凖平繩直、及伽立岡、繞至蛾亞、 |
|
40 棄尸之谷、置灰之所、曁諸田疇、至汲淪溪、又至東方、及馬門之隅、俱爲聖地、以奉事予、不拔其根、毀其基、歷世弗替。 |
ЄремiяРозділ 31 |
|
1 |
|
2 Так говорить Господь: Знайшов милість в пустині наро́д, від меча врято́ваний, Ізраїль іде на свій спо́чин. |
|
3 Здале́ка Господь з'яви́вся мені та й промовив: Я вічним коха́нням тебе покохав, тому милість тобі виявля́ю! |
|
4 Ще буду тебе будувати — й збудо́вана будеш, о діво Ізраїлева! Ти знов приоздо́бишся в бу́бни свої, та й пі́деш у тано́к тих, хто ба́виться, |
|
5 на гора́х самарійських ще будеш садити виноградники, виногра́дарі будуть садити й споживати зако́нно собі! |
|
6 Настане бо день, коли кликати буде сторо́жа на Єфремових го́рах: Уставайте, та пі́демо ми на Сіон, до Господа, нашого Бога! |
|
7 Бо так промовляє Господь: Співайте для Якова з радістю, та головою наро́дів утіша́йтесь! Розголосі́ть, вихваляйте й скажіть: Спаси, Господи, наро́д Свій, останок Ізраїлів! |
|
8 Ось Я їх приведу́ із півні́чного кра́ю, і зберу́ їх із кі́нців землі, з ними ра́зом сліпий та кульга́вий, важка́ й породі́лля, сюди поверта́ються збори великі! |
|
9 Вони при́йдуть з плаче́м, та Я їх попрова́джу в уті́хах. Я їх до потоків води́ попрова́джу прямо́ю дорогою, — не спіткну́ться на ній, бо Ізраїлеві Я став Отцем, а Єфрем, — перворідний він Мій! |
|
10 Народи, послухайте сло́ва Господнього, і далеко звістіть аж на острова́х та скажіть: Хто розсіяв Ізраїля, Той позбирає його́, і стерегти́ме його, як па́стир отару свою! |
|
11 Бо Господь викупив Якова, і визволив його від руки сильнішого від нього. |
|
12 І вони поприхо́дять, і будуть співати на верши́ні Сіо́ну, і до добра до Господнього будуть горну́тись, — до збіжжя, і до виноградного соку, і до оливи, і до молодої дрібно́ї худоби та до товару великого! І стане душа їхня, немов той напо́єний сад, і не відчують уже більше сто́млення! |
|
13 Тоді ді́вчина ті́шитись буде в танку́, і ра́зом юна́цтво та ста́рші, — бо Я оберну́ їхню жало́бу на радість, і Я їх поті́шу, і їх звеселю́ в їхнім сму́тку! |
|
14 І душу священиків ситістю Я напою́, а наро́д Мій добром Моїм буде наси́чений, каже Господь! |
|
15 Так говорить Господь: Чути голос у Рамі, плач та рида́ння гірке́: Рахиль плаче за ді́тьми своїми, не хоче поті́шена бути за діти свої, — бо нема їх. |
|
16 Так говорить Господь: Стримай голос свій від голосі́ння, і від сльози́ свої очі, бо є нагорода для чину твого, — говорить Господь, — і вони ве́рнуться з кра́ю ворожого! |
|
17 І для твого майбутнього є сподіва́ння, — говорить Господь, — і до границь твоїх ве́рнуться діти твої! |
|
18 Добре Я чую Єфрема, як він головою похи́тує, пла́чучи: „Покарав Ти мене — і пока́раний я, мов теля те нена́вчене! Наверни́ Ти мене — і верну́ся, бо Ти — Господь Бог мій! |
|
19 Бо як я наверну́вся, то ка́явся, коли ж я пізнав, то вдарив по сте́гнах свої́х. Засоромився я та збентежений був, бо я га́ньбу ношу́ молодо́щів своїх. |
|
20 Чи Єфрем не Мій син дорогий, чи не люба дитина Моя? То скільки Я не говорю́ проти нього, завжди сильно його пам'ятаю! Тому́ то за нього хвилюється нутро Моє, змилосе́рджуся справді над ним, говорить Госпо́дь! |
|
21 Постав собі дороговка́зи, стовпи́ собі порозставляй, зверни своє серце на биту дорогу, якою ти йшла, — і вернися, о діво Ізраїлева, вернися до цих своїх міст! |
|
22 Аж доки тиня́тися бу́деш, о до́чко невірна? Господь бо нови́ну створив на землі: жінка спаса́тиме мужа! |
|
23 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Оце слово прокажуть іще в кра́ї Юдиному й по містах його, коли Я верну́ їх: Хай Господь благосло́вить тебе, осе́ле ти правди, о го́ро свята! |
|
24 І осядуть на ній Юда та міста́ його ра́зом усі, селяни та ті, хто ходить з ота́рою. |
|
25 Бо напо́юю Я душу зму́чену, і кожну душу скорбо́тну наси́чую. |
|
26 На це я збудився й побачив, — і був мені сон мій приємний. |
|
27 Ось дні настаю́ть, — говорить Господь, — і засію Ізраїлів дім та дім Юдин насінням люди́ни й насінням скотини. |
|
28 І бу́де, як Я пильнува́в був над ними, щоб їх вирива́ти та бу́рити, і щоб руйнува́ти, і губити, і чинити лихе, так Я попильну́ю над ними, щоб їх будувати й садити, говорить Господь! |
|
29 Тими днями не скажуть уже: „Батьки їли неспіле, а оско́ма в синів на зуба́х!“ |
|
30 бо кожен за власну провину помре, і кожній люди́ні, що їсть недоспі́ле, оско́ма впаде́ їй на зуби! |
|
31 |
|
32 Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був у той день, коли міцно за руку їх узяв, щоб їх ви́вести з кра́ю єгипетського. Та вони поламали Мого заповіта, і Я їх відкинув, говорить Господь! |
|
33 Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу́ з домом Ізраїля, — каже Госпо́дь: Дам Зако́на Свого в сере́дину їхню, і на їхньому серці його напишу́, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть наро́дом! |
|
34 І більше не будуть навчати вони один о́дного, і брат свого брата, гово́рячи: „Пізнайте Господа!“ Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, — каже Господь, — бо їхню прови́ну прощу́, і не бу́ду вже згадувати їм гріха́! |
|
35 Так говорить Господь, що сонце дає вдень на світло, і порядок місяцеві й зо́рям на світло вночі, що пору́шує море — й шумля́ть його хвилі, Господь Саваот Йому Йме́ння! |
|
36 Як віді́йдуть устави ці з-перед обличчя Мого, — говорить Господь, то й насіння Ізраїлеве перестане наро́дом бути перед обличчям Моїм по всі дні. |
|
37 Так говорить Господь: Так як небо вгорі́ незміри́ме, і не будуть дослі́джені долі осно́ви землі́, то так не відкину і Я все насіння Ізраїлеве за все те, що зробили, говорить Господь! |
|
38 Ось дні настаю́ть, — говорить Господь, — і збудується місто оце Господе́ві від башти Хананеїла аж до брами Наріжної. |
|
39 І пі́де мірни́чий шнурок той ще далі, прямо аж до Ґареву, й обе́рнеться він до Ґої. |
|
40 І долина вся тру́пів та по́пелу, і всі поля́ аж до долини Кедро́ну, аж до рогу Кі́нської брами на схід, — усе це́ буде святість для Господа, — не знищиться та не зруйнується ввіки вона!“ |
耶利米書第31章 |
ЄремiяРозділ 31 |
|
1 耶和華曰、當斯之時、我爲以色列族之上帝、彼爲我民。 |
1 |
|
2 耶和華又曰、以色列族免鋒刃、遜於荒、沾我鴻恩、歸於福地、 |
2 Так говорить Господь: Знайшов милість в пустині наро́д, від меча врято́ваний, Ізраїль іде на свій спо́чин. |
|
3 民曰、昔耶和華顯現示我曰、我永愛爾、施爾以恒忍。 |
3 Здале́ка Господь з'яви́вся мені та й промовив: Я вічним коха́нням тебе покохав, тому милість тобі виявля́ю! |
|
4 耶和華又曰、我必復建以色列國、譬彼處女、執鼗相從、舞蹈而出、忻喜懽忭、 |
4 Ще буду тебе будувати — й збудо́вана будеш, о діво Ізраїлева! Ти знов приоздо́бишся в бу́бни свої, та й пі́деш у тано́к тих, хто ба́виться, |
|
5 在撒馬利亞山、爾可栽葡萄樹、園丁治之、以供食品。 |
5 на гора́х самарійських ще будеш садити виноградники, виногра́дарі будуть садити й споживати зако́нно собі! |
|
6 時日將至、在以法蓮山之邏卒、將呼爾云、爾曹當起、登彼郇山、覲我上帝耶和華。 |
6 Настане бо день, коли кликати буде сторо́жа на Єфремових го́рах: Уставайте, та пі́демо ми на Сіон, до Господа, нашого Бога! |
|
7 耶和華曰、爾居大邦、緣雅各家懽忭、大聲而呼、揄揚弗絕、播告曰、以色列族之遺民、蒙耶和華拯救、 |
7 Бо так промовляє Господь: Співайте для Якова з радістю, та головою наро́дів утіша́йтесь! Розголосі́ть, вихваляйте й скажіть: Спаси, Господи, наро́д Свій, останок Ізраїлів! |
|
8 我導之自北方、集之自地極、凡瞽者、跛者、及懷妊育子之人、莫不羣至。 |
8 Ось Я їх приведу́ із півні́чного кра́ю, і зберу́ їх із кі́нців землі, з ними ра́зом сліпий та кульга́вий, важка́ й породі́лля, сюди поверта́ються збори великі! |
|
9 彼爲我所導、必哭泣禱告而來、我爲以色列族之父、以法蓮人爲余家子、我使彼履道坦坦、行於溪畔、無虞顛趾、 |
9 Вони при́йдуть з плаче́м, та Я їх попрова́джу в уті́хах. Я їх до потоків води́ попрова́джу прямо́ю дорогою, — не спіткну́ться на ній, бо Ізраїлеві Я став Отцем, а Єфрем, — перворідний він Мій! |
|
10 耶和華之言、異邦人宜聽之、復播揚於遠島之民、云、昔散以色列族者、今必聚而守之、如牧者守羣畜焉、 |
10 Народи, послухайте сло́ва Господнього, і далеко звістіть аж на острова́х та скажіть: Хто розсіяв Ізраїля, Той позбирає його́, і стерегти́ме його, як па́стир отару свою! |
|
11 蓋耶和華救雅各家、免爲強暴所害。 |
11 Бо Господь викупив Якова, і визволив його від руки сильнішого від нього. |
|
12 使登郇山、聚會謳歌、因沐耶和華恩膏、有麥、有酒、有油、牛羊肥嫩、譬彼園囿、源泉不竭、欣喜懽忭、不復喪膽。 |
12 І вони поприхо́дять, і будуть співати на верши́ні Сіо́ну, і до добра до Господнього будуть горну́тись, — до збіжжя, і до виноградного соку, і до оливи, і до молодої дрібно́ї худоби та до товару великого! І стане душа їхня, немов той напо́єний сад, і не відчують уже більше сто́млення! |
|
13 男女老幼、靡不踴躍、隨在懽欣、蓋我使人轉憂爲喜、破愁爲樂、後加慰藉。 |
13 Тоді ді́вчина ті́шитись буде в танку́, і ра́зом юна́цтво та ста́рші, — бо Я оберну́ їхню жало́бу на радість, і Я їх поті́шу, і їх звеселю́ в їхнім сму́тку! |
|
14 我使祭司甘旨飫心、維彼庶民、沾予深恩、沐予厚惠。 |
14 І душу священиків ситістю Я напою́, а наро́д Мій добром Моїм буде наси́чений, каже Господь! |
|
15 耶和華曰、在拉馬聞悲泣、哀哭、重憂之聲、拉結氏哭子、以無存故、而不納慰。 |
15 Так говорить Господь: Чути голос у Рамі, плач та рида́ння гірке́: Рахиль плаче за ді́тьми своїми, не хоче поті́шена бути за діти свої, — бо нема їх. |
|
16 耶和華曰、毋號哭、毋出涕、蓋爾子必返自敵國、產育之苦、終必得甘。 |
16 Так говорить Господь: Стримай голос свій від голосі́ння, і від сльози́ свої очі, бо є нагорода для чину твого, — говорить Господь, — і вони ве́рнуться з кра́ю ворожого! |
|
17 耶和華又曰、爾之終身、深可冀望、爾子將歸故土。 |
17 І для твого майбутнього є сподіва́ння, — говорить Господь, — і до границь твоїх ве́рнуться діти твої! |
|
18 我聞以法蓮哭曰、昔予如放逸之犢、爾督責予、而我受責、爾耶和華乃我之上帝、俾我悛改。 |
18 Добре Я чую Єфрема, як він головою похи́тує, пла́чучи: „Покарав Ти мене — і пока́раний я, мов теля те нена́вчене! Наверни́ Ти мене — і верну́ся, бо Ти — Господь Бог мій! |
|
19 我旣悛改、悔於厥衷、我旣受教、擊髀浩歎、幼時已干罪戾、旣長更負愆尤、含羞抱愧、無地可容。 |
19 Бо як я наверну́вся, то ка́явся, коли ж я пізнав, то вдарив по сте́гнах свої́х. Засоромився я та збентежений був, бо я га́ньбу ношу́ молодо́щів своїх. |
|
20 耶和華曰、以法蓮豈非我之赤子、我所眷愛者哉、予責之、輙生憐念、予矜憫爲懷、復加以撫恤。 |
20 Чи Єфрем не Мій син дорогий, чи не люба дитина Моя? То скільки Я не говорю́ проти нього, завжди сильно його пам'ятаю! Тому́ то за нього хвилюється нутро Моє, змилосе́рджуся справді над ним, говорить Госпо́дь! |
|
21 以色列族歟、當樹表立柱、以定趨向、思往轍、返故邑。 |
21 Постав собі дороговка́зи, стовпи́ собі порозставляй, зверни своє серце на биту дорогу, якою ти йшла, — і вернися, о діво Ізраїлева, вернися до цих своїх міст! |
|
22 違逆之女、行止靡定、伊於胡底、女勝男子、世所罕聞、我耶和華將使之然。 |
22 Аж доки тиня́тися бу́деш, о до́чко невірна? Господь бо нови́ну створив на землі: жінка спаса́тиме мужа! |
|
23 萬有之主、以色列族之上帝耶和華曰、我旣釋猶大俘囚、則在諸邑中、人必曰、維彼義室、維彼聖山、願耶和華錫以純嘏、 |
23 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Оце слово прокажуть іще в кра́ї Юдиному й по містах його, коли Я верну́ їх: Хай Господь благосло́вить тебе, осе́ле ти правди, о го́ро свята! |
|
24 在猶大郊邑、必有農夫、牧豎、雜處其間、 |
24 І осядуть на ній Юда та міста́ його ра́зом усі, селяни та ті, хто ходить з ота́рою. |
|
25 蓋其力困憊、其心殷憂者、我必使之果腹、安居。 |
25 Бо напо́юю Я душу зму́чену, і кожну душу скорбо́тну наси́чую. |
|
26 耶利米旣寤、囘思睡鄉甚樂。 |
26 На це я збудився й побачив, — і був мені сон мій приємний. |
|
27 耶和華曰、時日將至、我必使猶大族以色列家、生齒蕃衍、羣畜孳息、 |
27 Ось дні настаю́ть, — говорить Господь, — і засію Ізраїлів дім та дім Юдин насінням люди́ни й насінням скотини. |
|
28 昔予曾專我心思、滅其邦國、毀其根株、屢降災害、今予亦必專我心思、建造之、栽植之焉。 |
28 І бу́де, як Я пильнува́в був над ними, щоб їх вирива́ти та бу́рити, і щоб руйнува́ти, і губити, і чинити лихе, так Я попильну́ю над ними, щоб їх будувати й садити, говорить Господь! |
|
29 當斯之時、人不復曰、父食酸果、而子齒酸。 |
29 Тими днями не скажуть уже: „Батьки їли неспіле, а оско́ма в синів на зуба́х!“ |
|
30 人各因其罪、以致死亡、凡食酸果、其齒覺酸。 |
30 бо кожен за власну провину помре, і кожній люди́ні, що їсть недоспі́ле, оско́ма впаде́ їй на зуби! |
|
31 耶和華曰、時日伊邇、我與以色列族猶大家將立新約。 |
31 |
|
32 昔我佑厥祖導出埃及、與之立約爲彼所爽、我擯之弗顧、今復立約、必不若是。 |
32 Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був у той день, коли міцно за руку їх узяв, щоб їх ви́вести з кра́ю єгипетського. Та вони поламали Мого заповіта, і Я їх відкинув, говорить Господь! |
|
33 我必與以色列族、共立新約、我將以我律法、置其衷、銘其心、我爲彼上帝、彼爲我民。 |
33 Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу́ з домом Ізраїля, — каже Госпо́дь: Дам Зако́на Свого в сере́дину їхню, і на їхньому серці його напишу́, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть наро́дом! |
|
34 耶和華曰、彼毋需誨其兄弟鄰里、使識耶和華、蓋自尊逮卑、莫不知予、我將赦其罪、不錄其愆。 |
34 І більше не будуть навчати вони один о́дного, і брат свого брата, гово́рячи: „Пізнайте Господа!“ Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, — каже Господь, — бо їхню прови́ну прощу́, і не бу́ду вже згадувати їм гріха́! |
|
35 耶和華晝使日華照爍、夜使星月交輝、永定其例、海水澎湃、叱之使靜、厥名萬有之主耶和華。 |
35 Так говорить Господь, що сонце дає вдень на світло, і порядок місяцеві й зо́рям на світло вночі, що пору́шує море — й шумля́ть його хвилі, Господь Саваот Йому Йме́ння! |
|
36 耶和華曰、如此定例可廢、則以色列族亦可爲我所廢、不爲邦國、歷世弗易。 |
36 Як віді́йдуть устави ці з-перед обличчя Мого, — говорить Господь, то й насіння Ізраїлеве перестане наро́дом бути перед обличчям Моїм по всі дні. |
|
37 耶和華又曰、如穹蒼可度、大地可測、則我念以色列族所爲、必棄之如遺。 |
37 Так говорить Господь: Так як небо вгорі́ незміри́ме, і не будуть дослі́джені долі осно́ви землі́, то так не відкину і Я все насіння Ізраїлеве за все те, що зробили, говорить Господь! |
|
38 耶和華又曰、時日將至、我邑垣必復建、自哈拿業戍樓、至邑隅之門。 |
38 Ось дні настаю́ть, — говорить Господь, — і збудується місто оце Господе́ві від башти Хананеїла аж до брами Наріжної. |
|
39 是門之前、凖平繩直、及伽立岡、繞至蛾亞、 |
39 І пі́де мірни́чий шнурок той ще далі, прямо аж до Ґареву, й обе́рнеться він до Ґої. |
|
40 棄尸之谷、置灰之所、曁諸田疇、至汲淪溪、又至東方、及馬門之隅、俱爲聖地、以奉事予、不拔其根、毀其基、歷世弗替。 |
40 І долина вся тру́пів та по́пелу, і всі поля́ аж до долини Кедро́ну, аж до рогу Кі́нської брами на схід, — усе це́ буде святість для Господа, — не знищиться та не зруйнується ввіки вона!“ |