耶利米書

第38章

1 馬担子示法提亞、巴述子其大利、示利米子猶甲、馬勒家子巴述、聞耶利米言、傳述於衆、

2 其言曰、仍居邑中者、必戮以鋒刃、因以饑饉、重以疲癘、惟出邑歸誠迦勒底人者、生命可保。

3 耶和華又曰、此邑必付於巴比倫王手、使彼帥師取之。

4 諸牧伯奏王曰、斯人所言、邑中武士百姓、無不喪膽、以若所云、於民不利、可殺之。

5 西底家王曰、權操諸爾、王莫能禦焉。

6 衆乃執耶利米、解於外獄、哈米勒子馬勒家室有井、以繩縋之下、井無水、惟有淤泥、耶利米遂淖於泥中。

7 王宮內豎、古實人以伯米勒、聞人縋耶利米下井、知王坐於便雅憫門、

8 則出宮覲王曰、

9 我王歟、我主歟、有人作不端、下先知耶利米於眢井、在邑內食且無餅、况在井中、有不饑而死乎。

10 王諭古實人以伯米勒曰、當召三十人、乘先知耶利米未死、出之於井。

11 以伯米勒率衆、入王宮、於府庫中、取布之舊且敝者、繫之以繩、縋於井中、至耶利米所、

12 告之曰、以舊且敝之布、裹此二繩、置於腋下。耶利米如言而行。

13 於是人以繩曳耶利米、出之於井、使居外獄。

14 西底家王遣人、召先知耶利米至耶和華殿第三院、詰之曰、我有一言問爾、必毋隱。

15 耶利米奏西底家王曰、我告爾、爾必殺予、勸爾、爾必不聽。

16 西底家王私誓、謂耶利米曰、我指賜我生命之耶和華而誓、必不殺爾、不付爾於敵手。

17 耶利米乃奏西底家曰、萬有之主、以色列族之上帝耶和華云、如爾出邑、歸誠巴比倫王牧伯、則爾一家生命可保、斯邑不遭焚燬。

18 不然迦勒底人必焚此城、爾亦不能脫於其手。

19 西底家王告耶利米曰、猶大人已先歸誠於迦勒底人、我甚恐、若彼委我於猶大人、使凌辱予、則奈何。

20 耶利米曰、迦勒底人必不委爾於彼、惟我所傳耶和華之命、爾其聽從、則可保生命、而納福祉。

21 如爾不出、則耶和華所示之言、更爲王誦之。

22 猶大王宮所遺之女、必曳之出、至巴比倫王牧伯所、此女必訕爾云、爾之良朋誘爾、爾受其欺、見爾陷阱、不顧而逃。

23 人將曳爾妻子、見迦勒底人、爾亦不能脫其手、必爲巴比倫王所獲、斯邑必焚以火、皆爾自取。

24 西底家王謂耶利米曰、毋以斯言示人、則可不死、

25 浸假牧伯聞王與爾言、來詰爾曰、爾所奏於王、王所語爾者、其言若何、明以告我、毋隱、則我不殺爾。

26 爾可答之曰、我求王勿使我復入約拿單之室、恐死於彼。

27 諸牧伯至耶利米所、問之。耶利米遵王所命而答、事竟不洩。

28 厥後耶路撒冷被陷之日、時耶利米猶在外獄。

Єремiя

Розділ 38

1 І почув Шефатія, син Маттанів, і Ґедалія, син Пашхурів, і Юхал, син Шелемеїн, і Пашхур, син Малкійїн, ті слова́, що Єремія говорив до всьо́го наро́ду, кажучи:

2 „Так говорить Господь: Хто сидітиме в цьому місті, той помре від меча, голоду та від морови́ці, а хто вийде до халдеїв, той буде жити, і стане йому душа його за здо́бич, — і він житиме!

3 Так говорить Господь: Напевно буде да́не це місто в руку ві́йська вавилонського царя, — і він здобуде його́!“

4 І сказали зверхники до царя: „Нехай же уб'ють цього чоловіка, бо він осла́блює руки воякі́в, позосталих у цьому місті, та руки всього народу, говорячи їм слова́, як оці. Бо цей чоловік не шукає для цього наро́ду добра, а тільки зла!“

5 І сказав цар Седекія: „Ось він у ваших руках, бо цар нічо́го не вдіє супроти вас“.

6 І взяли́ Єремію та й кинули його до ями Малкійї, царе́вого сина, що в подвір'ї в'язни́ці, і спустили Єремію шну́рами. А в ямі була не вода, а тільки багно́, — і загруз Єремія в багні́!

7 І почув мурин Евед-Мелех, е́внух, який був у царсько́му домі, що Єремію кинули до ями, а цар сидів у Веніяминовій брамі.

8 І вийшов Евед-Мелех з царсько́го дому, та й сказав цареві, говорячи:

9 „Пане мій ца́рю, ці люди вчинили зло в усьо́му, що зробили пророкові Єремії, якого кинули до ями, — і помре він на своєму місці через голод, бо в місті нема вже хліба“.

10 І наказав цар му́ринові Евед-Мелехові, говорячи: „Візьми з собою звідси троє люда, і ви́тягнеш пророка Єремію з ями, поки він ще не вмер!“

11 І взяв Евед-Мелех тих людей з собою, і прийшов до царсько́го дому під скарбни́цею, і набрав ізвідти подертого шмаття́ та непотрібних ла́хів, і спустив їх до Єремії до ями шну́рами.

12 І сказав му́рин Евед-Мелех до Єремії: „Поклади це подерте шмаття́ та лахи попід пахи своїх рук під шну́ри!“ І зробив Єремія так.

13 І потягнули Єремію шну́рами, і витягли його з ями. І сидів Єремія в подвір'ї в'язни́ці.

14 І послав цар Седекія, і взяв пророка Єремію до се́бе, до третього входу, що в домі Господньому. І сказав цар до Єремії: „Запитаю я тебе про щось, — не заховуй від ме́не нічо́го!“

15 І сказав Єремія до Седекії: „Коли я провіщу́ тобі, то чи справді не вб'єш ти мене? А коли пора́джу тобі, то мене не послухаєш“.

16 I присягнув цар Седекія Єремії таємно, говорячи: „Як живий Господь, що створив нам цю душу: не вб'ю тебе, і не дам тебе в руку тих людей, що шукають твоєї душі!“

17 І сказав Єремія до Седекії: „Так говорить Господь, Бог Савао́т, Бог Ізраїлів: Якщо справді ви́йдеш ти до зверхників вавилонського царя, то житиме душа твоя, а місто це не буде спа́лене огнем, і бу́деш жити ти та дім твій.

18 А якщо ти не ви́йдеш до вавилонського царя, то це місто буде да́не в руку халдеїв, і вони спа́лять його огнем, — і ти не втечеш з їхньої руки“.

19 І сказав цар Седекія до Єремії: „Я боюся юдеїв, що перейшли до халдеїв, — щоб не дали мене́ в їхню руку, і щоб не насміялися з ме́не“.

20 І сказав Єремія: „Не дадуть! Послухай Господнього голосу до того, що я говорю́ тобі, — і буде добре тобі, і буде жити душа твоя!

21 А якщо ти не схочеш вийти, то ось слово, що Господь мені виявив:

22 І ось усі жінки́, що залиши́лися в домі Юдиного царя, будуть відве́дені до зверхників вавилонського царя, і вони скажуть: „Підмовили тебе й перемогли тебе твої при́ятелі; погрузи́ли в багно́ твої но́ги, та вони назад відійшли́“.

23 А всі жінки́ твої та всі сини твої будуть відве́дені до халдеїв, і ти не втечеш з їхньої руки, бо рукою вавилонського царя будеш схо́плений, а місто це буде спа́лене огнем“.

24 І сказав Седекія до Єремії: „Нехай ніхто не знає про ці слова́, і ти не помреш.

25 Бо коли почують зверхники, що я говорив з тобою, то при́йдуть до тебе та й скажуть тобі: „Розкажи но нам, що́ говорив ти цареві! Не ховай перед нами, і не вб'ємо тебе. І що́ ж говорив тобі цар?“

26 то скажеш до них: „Я склав своє блага́ння перед царське́ обличчя, щоб не вертали мене до Єгонатанового дому, щоб там не поме́рти“.

27 І прийшли всі зверхники до Єремії й запиталися його, і він розказав їм згідно зо всіма́ тими словами, що звелів був цар. І вони мо́вчки відійшли від нього, бо не довідались про обгово́рену річ.

28 І сидів Єремія на подвір'ї в'язни́ці аж до дня, коли був здобутий Єрусалим. І сталося, як був здобутий Єрусалим:

耶利米書

第38章

Єремiя

Розділ 38

1 馬担子示法提亞、巴述子其大利、示利米子猶甲、馬勒家子巴述、聞耶利米言、傳述於衆、

1 І почув Шефатія, син Маттанів, і Ґедалія, син Пашхурів, і Юхал, син Шелемеїн, і Пашхур, син Малкійїн, ті слова́, що Єремія говорив до всьо́го наро́ду, кажучи:

2 其言曰、仍居邑中者、必戮以鋒刃、因以饑饉、重以疲癘、惟出邑歸誠迦勒底人者、生命可保。

2 „Так говорить Господь: Хто сидітиме в цьому місті, той помре від меча, голоду та від морови́ці, а хто вийде до халдеїв, той буде жити, і стане йому душа його за здо́бич, — і він житиме!

3 耶和華又曰、此邑必付於巴比倫王手、使彼帥師取之。

3 Так говорить Господь: Напевно буде да́не це місто в руку ві́йська вавилонського царя, — і він здобуде його́!“

4 諸牧伯奏王曰、斯人所言、邑中武士百姓、無不喪膽、以若所云、於民不利、可殺之。

4 І сказали зверхники до царя: „Нехай же уб'ють цього чоловіка, бо він осла́блює руки воякі́в, позосталих у цьому місті, та руки всього народу, говорячи їм слова́, як оці. Бо цей чоловік не шукає для цього наро́ду добра, а тільки зла!“

5 西底家王曰、權操諸爾、王莫能禦焉。

5 І сказав цар Седекія: „Ось він у ваших руках, бо цар нічо́го не вдіє супроти вас“.

6 衆乃執耶利米、解於外獄、哈米勒子馬勒家室有井、以繩縋之下、井無水、惟有淤泥、耶利米遂淖於泥中。

6 І взяли́ Єремію та й кинули його до ями Малкійї, царе́вого сина, що в подвір'ї в'язни́ці, і спустили Єремію шну́рами. А в ямі була не вода, а тільки багно́, — і загруз Єремія в багні́!

7 王宮內豎、古實人以伯米勒、聞人縋耶利米下井、知王坐於便雅憫門、

7 І почув мурин Евед-Мелех, е́внух, який був у царсько́му домі, що Єремію кинули до ями, а цар сидів у Веніяминовій брамі.

8 則出宮覲王曰、

8 І вийшов Евед-Мелех з царсько́го дому, та й сказав цареві, говорячи:

9 我王歟、我主歟、有人作不端、下先知耶利米於眢井、在邑內食且無餅、况在井中、有不饑而死乎。

9 „Пане мій ца́рю, ці люди вчинили зло в усьо́му, що зробили пророкові Єремії, якого кинули до ями, — і помре він на своєму місці через голод, бо в місті нема вже хліба“.

10 王諭古實人以伯米勒曰、當召三十人、乘先知耶利米未死、出之於井。

10 І наказав цар му́ринові Евед-Мелехові, говорячи: „Візьми з собою звідси троє люда, і ви́тягнеш пророка Єремію з ями, поки він ще не вмер!“

11 以伯米勒率衆、入王宮、於府庫中、取布之舊且敝者、繫之以繩、縋於井中、至耶利米所、

11 І взяв Евед-Мелех тих людей з собою, і прийшов до царсько́го дому під скарбни́цею, і набрав ізвідти подертого шмаття́ та непотрібних ла́хів, і спустив їх до Єремії до ями шну́рами.

12 告之曰、以舊且敝之布、裹此二繩、置於腋下。耶利米如言而行。

12 І сказав му́рин Евед-Мелех до Єремії: „Поклади це подерте шмаття́ та лахи попід пахи своїх рук під шну́ри!“ І зробив Єремія так.

13 於是人以繩曳耶利米、出之於井、使居外獄。

13 І потягнули Єремію шну́рами, і витягли його з ями. І сидів Єремія в подвір'ї в'язни́ці.

14 西底家王遣人、召先知耶利米至耶和華殿第三院、詰之曰、我有一言問爾、必毋隱。

14 І послав цар Седекія, і взяв пророка Єремію до се́бе, до третього входу, що в домі Господньому. І сказав цар до Єремії: „Запитаю я тебе про щось, — не заховуй від ме́не нічо́го!“

15 耶利米奏西底家王曰、我告爾、爾必殺予、勸爾、爾必不聽。

15 І сказав Єремія до Седекії: „Коли я провіщу́ тобі, то чи справді не вб'єш ти мене? А коли пора́джу тобі, то мене не послухаєш“.

16 西底家王私誓、謂耶利米曰、我指賜我生命之耶和華而誓、必不殺爾、不付爾於敵手。

16 I присягнув цар Седекія Єремії таємно, говорячи: „Як живий Господь, що створив нам цю душу: не вб'ю тебе, і не дам тебе в руку тих людей, що шукають твоєї душі!“

17 耶利米乃奏西底家曰、萬有之主、以色列族之上帝耶和華云、如爾出邑、歸誠巴比倫王牧伯、則爾一家生命可保、斯邑不遭焚燬。

17 І сказав Єремія до Седекії: „Так говорить Господь, Бог Савао́т, Бог Ізраїлів: Якщо справді ви́йдеш ти до зверхників вавилонського царя, то житиме душа твоя, а місто це не буде спа́лене огнем, і бу́деш жити ти та дім твій.

18 不然迦勒底人必焚此城、爾亦不能脫於其手。

18 А якщо ти не ви́йдеш до вавилонського царя, то це місто буде да́не в руку халдеїв, і вони спа́лять його огнем, — і ти не втечеш з їхньої руки“.

19 西底家王告耶利米曰、猶大人已先歸誠於迦勒底人、我甚恐、若彼委我於猶大人、使凌辱予、則奈何。

19 І сказав цар Седекія до Єремії: „Я боюся юдеїв, що перейшли до халдеїв, — щоб не дали мене́ в їхню руку, і щоб не насміялися з ме́не“.

20 耶利米曰、迦勒底人必不委爾於彼、惟我所傳耶和華之命、爾其聽從、則可保生命、而納福祉。

20 І сказав Єремія: „Не дадуть! Послухай Господнього голосу до того, що я говорю́ тобі, — і буде добре тобі, і буде жити душа твоя!

21 如爾不出、則耶和華所示之言、更爲王誦之。

21 А якщо ти не схочеш вийти, то ось слово, що Господь мені виявив:

22 猶大王宮所遺之女、必曳之出、至巴比倫王牧伯所、此女必訕爾云、爾之良朋誘爾、爾受其欺、見爾陷阱、不顧而逃。

22 І ось усі жінки́, що залиши́лися в домі Юдиного царя, будуть відве́дені до зверхників вавилонського царя, і вони скажуть: „Підмовили тебе й перемогли тебе твої при́ятелі; погрузи́ли в багно́ твої но́ги, та вони назад відійшли́“.

23 人將曳爾妻子、見迦勒底人、爾亦不能脫其手、必爲巴比倫王所獲、斯邑必焚以火、皆爾自取。

23 А всі жінки́ твої та всі сини твої будуть відве́дені до халдеїв, і ти не втечеш з їхньої руки, бо рукою вавилонського царя будеш схо́плений, а місто це буде спа́лене огнем“.

24 西底家王謂耶利米曰、毋以斯言示人、則可不死、

24 І сказав Седекія до Єремії: „Нехай ніхто не знає про ці слова́, і ти не помреш.

25 浸假牧伯聞王與爾言、來詰爾曰、爾所奏於王、王所語爾者、其言若何、明以告我、毋隱、則我不殺爾。

25 Бо коли почують зверхники, що я говорив з тобою, то при́йдуть до тебе та й скажуть тобі: „Розкажи но нам, що́ говорив ти цареві! Не ховай перед нами, і не вб'ємо тебе. І що́ ж говорив тобі цар?“

26 爾可答之曰、我求王勿使我復入約拿單之室、恐死於彼。

26 то скажеш до них: „Я склав своє блага́ння перед царське́ обличчя, щоб не вертали мене до Єгонатанового дому, щоб там не поме́рти“.

27 諸牧伯至耶利米所、問之。耶利米遵王所命而答、事竟不洩。

27 І прийшли всі зверхники до Єремії й запиталися його, і він розказав їм згідно зо всіма́ тими словами, що звелів був цар. І вони мо́вчки відійшли від нього, бо не довідались про обгово́рену річ.

28 厥後耶路撒冷被陷之日、時耶利米猶在外獄。

28 І сидів Єремія на подвір'ї в'язни́ці аж до дня, коли був здобутий Єрусалим. І сталося, як був здобутий Єрусалим: