Библия - Обещанное Восстановление

路加福音

第18章

1 耶穌言人當祈禱不怠、設譬曰、

2 邑有士師、不畏上帝、不禮世人、

3 有嫠入見曰、有仇我者、請伸我寃、

4 久而不許、後自思曰、我雖不畏上帝、不禮世人、

5 但嫠再三瀆我、必伸其寃、免恆至聒我、

6 主曰、聽不義士師所言、

7 上帝選民、晝夜籲禱、其應或遲、豈不終伸其寃乎、

8 吾語汝、寃之伸也忽焉、人子至、詎見信於世乎、〇

9 有數人自恃爲義、而藐視人、耶穌設譬謂之曰、

10 二人登殿祈禱、一法利賽人、一稅吏、

11 法利賽人獨立祈禱曰、謝上帝、使我不似他人、殘酷、不義、淫惡、亦不似此稅吏、

12 我七日禁食者二、而以所有十輸其一、

13 稅吏遠立、不敢舉目仰天、拊膺曰、我有罪、上帝憐之、

14 吾語汝、此人歸、以義見稱、較彼尤勝、蓋自高者、必降爲卑、自卑者、將升爲高也、〇

15 有人攜孩提、求按於耶穌、門徒見而責之、

16 耶穌呼之來曰、容孩提就我、勿禁、蓋有上帝國者、正如是人也、

17 我誠告爾、凡承上帝國、不如孩提者、不得入也、〇

18 有宰問曰、善哉師也、我當何爲、以得永生、

19 耶穌曰、胡爲以善稱我、無一善者、惟上帝而已、

20 夫諸誡爾所識也、勿行淫、勿殺人、勿攘竊、勿妄證、敬爾父母、

21 對曰、我自幼盡守之矣、

22 耶穌聞其言、曰、猶虧一、悉售所有以濟貧、則必有財於天、且來從我矣、

23 其人聞之、甚憂、巨富故也、

24 耶穌見其憂甚、曰、有財者、入上帝國、難矣哉、

25 駝入針孔、較富人入上帝國、尤易也、

26 聞者曰、然則誰得救乎、

27 曰、人所不能、上帝能之、

28 彼得曰、我儕舍一切從爾、

29 曰、我誠告爾、人爲上帝國、離屋宇、父母、兄弟、妻子、

30 而今世不獲倍蓰、來世不得永生者、未之有也、〇

31 耶穌攜十二徒、謂之曰、我儕上耶路撒冷、先知所載人子者、必應也、

32 其將解與異邦人、戲玩、凌辱、唾之、

33 鞭扑、殺之、三日復生、

34 斯語隱藏、門徒未達、不知所謂、〇

35 近耶利哥時、有瞽者、坐乞道旁、

36 聞衆過、問其故、

37 曰、拿撒勒人耶穌過也、

38 瞽者呼曰、大闢之裔耶穌矜恤我、

39 前行者責之、使默、彼益呼曰、大闢之裔、矜恤我、

40 耶穌止、命攜之來、及至問曰、欲我何爲、

41 曰、主我欲得見、

42 耶穌曰、可、爾危愈爾、

43 趣得見、從耶穌歸榮上帝、衆見是、亦讚美上帝焉、

Вiд Луки

Розділ 18

1 І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися за́вжди, і не занепада́ти духом,

2 говорячи: „У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соро́мився.

3 У тому ж місті вдова перебува́ла, що до нього ходила й казала: „Оборони мене від мого супроти́вника!“

4 Але він довгий час не хотів. А зго́дом сказав сам до се́бе: „Хоч і Бога я не боюся, і людей не соро́млюся,

5 але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму́ в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені“.

6 І промовив Господь: „Чи чуєте, що́ говорить суддя цей неправедний?

7 А чи ж Бог в оборону не ві́зьме обра́них Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і ба́риться Він щодо них?

8 Кажу вам, що Він їм незаба́ром подасть оборону! Та Син Лю́дський, як при́йде, чи Він на землі зна́йде віру?“

9 А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо́ мали інших, Він притчу оцю розповів.

10 „Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, — один фарисе́й, а другий був ми́тник.

11 Фарисей, ставши, так молився про себе: „Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: зди́рщики, неправедні, перелю́бні, або як цей ми́тник.

12 Я по́щу два ра́зи на тиждень, даю десятину з усьо́го, що тільки надба́ю!“

13 А ми́тник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: „Боже, будь милости́вий до мене грішного!“

14 Говорю́ вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підно́ситься, — буде пони́жений, хто ж понижа́ється, — той піднесе́ться“.

15 До Нього ж прино́сили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.

16 А Ісус їх покликав та й каже: „Пустіте дітей, щоб до Мене прихо́дили, і не забороняйте їм, — бо таких Царство Боже.

17 Поправді кажу́ вам: Хто Божого Царства не при́йме, як дитя, той у нього не вві́йде!“

18 І запитався Його один і́з нача́льникі́в, говорячи: „Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкува́ти вічне життя?“

19 Ісус же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, — тільки Сам Бог!

20 Знаєш заповіді: „Не чини пере́любу, не вбивай, не кради́, не свідку́й неправдиво, шануй свого батька та матір“.

21 А він відказав: „Усе́ це я виконав від юна́цтва свого́!“

22 Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одно́го тобі ще бракує: Розпро́дай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, — і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!“

23 А він, коли почув це, то засумував, бо був ве́льми багатий.

24 Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: „Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!

25 Бо верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти“.

26 Ті ж, що чули, спитали: „Хто́ ж тоді може спасти́ся?“

27 А Він відповів: „Неможливе лю́дям — можливе для Бога!“

28 І промовив Петро: „От усе ми покинули, — та й пішли за Тобою слідо́м“.

29 А Ісус відказав їм: „Поправді кажу́ вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружи́ну, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,

30 і не одержав би значно більш цього́ ча́су, а в віці наступнім — життя вічне“.

31 І, взявши Дванадцятьо́х, промовив до них: „Оце в Єрусалим ми йдемо́, і все здійсни́ться, що́ писали Пророки про Лю́дського Сина.

32 Бо Він ви́даний буде поганам, і буде осмі́яний, і покривджений, і опльо́ваний.

33 і, збичува́вши, уб'ють Його, — але третього дня Він воскресне!“

34 Та з цього нічо́го вони не збагну́ли, і ця річ перед ними закрита була́, і ска́заного вони не розуміли.

35 І сталось, як Він наближа́вся був до Єрихо́ну, один невидю́щий сидів при дорозі й просив.

36 А коли він прочув, що проходить наро́д, то спитався: „Що́ це таке?“

37 А йому відказали, що проходить Ісус Назаряни́н.

38 І став він кричати й казати: „Ісусе, Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“

39 А ті, що попе́реду йшли, сварились на нього, щоб він замо́вк, а він іще більше кричав: „Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“

40 І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той набли́зивсь до Нього, то Він запитався його:

41 „Що́ ти хочеш, щоб зробив Я тобі?“ А той відповів: „Господи, — нехай стану видю́щим!“

42 Ісус же до нього сказав. „Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!“

43 І зараз видю́щим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали́ хвалу Богові.

路加福音第18章	Вiд Луки Розділ 18
1 耶穌言人當祈禱不怠、設譬曰、	1 І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися за́вжди, і не занепада́ти духом,
2 邑有士師、不畏上帝、不禮世人、	2 говорячи: „У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соро́мився.
3 有嫠入見曰、有仇我者、請伸我寃、	3 У тому ж місті вдова перебува́ла, що до нього ходила й казала: „Оборони мене від мого супроти́вника!“
4 久而不許、後自思曰、我雖不畏上帝、不禮世人、	4 Але він довгий час не хотів. А зго́дом сказав сам до се́бе: „Хоч і Бога я не боюся, і людей не соро́млюся,
5 但嫠再三瀆我、必伸其寃、免恆至聒我、	5 але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму́ в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені“.
6 主曰、聽不義士師所言、	6 І промовив Господь: „Чи чуєте, що́ говорить суддя цей неправедний?
7 上帝選民、晝夜籲禱、其應或遲、豈不終伸其寃乎、	7 А чи ж Бог в оборону не ві́зьме обра́них Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і ба́риться Він щодо них?
8 吾語汝、寃之伸也忽焉、人子至、詎見信於世乎、〇	8 Кажу вам, що Він їм незаба́ром подасть оборону! Та Син Лю́дський, як при́йде, чи Він на землі зна́йде віру?“
9 有數人自恃爲義、而藐視人、耶穌設譬謂之曰、	9 А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо́ мали інших, Він притчу оцю розповів.
10 二人登殿祈禱、一法利賽人、一稅吏、	10 „Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, — один фарисе́й, а другий був ми́тник.
11 法利賽人獨立祈禱曰、謝上帝、使我不似他人、殘酷、不義、淫惡、亦不似此稅吏、	11 Фарисей, ставши, так молився про себе: „Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: зди́рщики, неправедні, перелю́бні, або як цей ми́тник.
12 我七日禁食者二、而以所有十輸其一、	12 Я по́щу два ра́зи на тиждень, даю десятину з усьо́го, що тільки надба́ю!“
13 稅吏遠立、不敢舉目仰天、拊膺曰、我有罪、上帝憐之、	13 А ми́тник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: „Боже, будь милости́вий до мене грішного!“
14 吾語汝、此人歸、以義見稱、較彼尤勝、蓋自高者、必降爲卑、自卑者、將升爲高也、〇	14 Говорю́ вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підно́ситься, — буде пони́жений, хто ж понижа́ється, — той піднесе́ться“.
15 有人攜孩提、求按於耶穌、門徒見而責之、	15 До Нього ж прино́сили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.
16 耶穌呼之來曰、容孩提就我、勿禁、蓋有上帝國者、正如是人也、	16 А Ісус їх покликав та й каже: „Пустіте дітей, щоб до Мене прихо́дили, і не забороняйте їм, — бо таких Царство Боже.
17 我誠告爾、凡承上帝國、不如孩提者、不得入也、〇	17 Поправді кажу́ вам: Хто Божого Царства не при́йме, як дитя, той у нього не вві́йде!“
18 有宰問曰、善哉師也、我當何爲、以得永生、	18 І запитався Його один і́з нача́льникі́в, говорячи: „Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкува́ти вічне життя?“
19 耶穌曰、胡爲以善稱我、無一善者、惟上帝而已、	19 Ісус же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, — тільки Сам Бог!
20 夫諸誡爾所識也、勿行淫、勿殺人、勿攘竊、勿妄證、敬爾父母、	20 Знаєш заповіді: „Не чини пере́любу, не вбивай, не кради́, не свідку́й неправдиво, шануй свого батька та матір“.
21 對曰、我自幼盡守之矣、	21 А він відказав: „Усе́ це я виконав від юна́цтва свого́!“
22 耶穌聞其言、曰、猶虧一、悉售所有以濟貧、則必有財於天、且來從我矣、	22 Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одно́го тобі ще бракує: Розпро́дай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, — і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!“
23 其人聞之、甚憂、巨富故也、	23 А він, коли почув це, то засумував, бо був ве́льми багатий.
24 耶穌見其憂甚、曰、有財者、入上帝國、難矣哉、	24 Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: „Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!
25 駝入針孔、較富人入上帝國、尤易也、	25 Бо верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти“.
26 聞者曰、然則誰得救乎、	26 Ті ж, що чули, спитали: „Хто́ ж тоді може спасти́ся?“
27 曰、人所不能、上帝能之、	27 А Він відповів: „Неможливе лю́дям — можливе для Бога!“
28 彼得曰、我儕舍一切從爾、	28 І промовив Петро: „От усе ми покинули, — та й пішли за Тобою слідо́м“.
29 曰、我誠告爾、人爲上帝國、離屋宇、父母、兄弟、妻子、	29 А Ісус відказав їм: „Поправді кажу́ вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружи́ну, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,
30 而今世不獲倍蓰、來世不得永生者、未之有也、〇	30 і не одержав би значно більш цього́ ча́су, а в віці наступнім — життя вічне“.
31 耶穌攜十二徒、謂之曰、我儕上耶路撒冷、先知所載人子者、必應也、	31 І, взявши Дванадцятьо́х, промовив до них: „Оце в Єрусалим ми йдемо́, і все здійсни́ться, що́ писали Пророки про Лю́дського Сина.
32 其將解與異邦人、戲玩、凌辱、唾之、	32 Бо Він ви́даний буде поганам, і буде осмі́яний, і покривджений, і опльо́ваний.
33 鞭扑、殺之、三日復生、	33 і, збичува́вши, уб'ють Його, — але третього дня Він воскресне!“
34 斯語隱藏、門徒未達、不知所謂、〇	34 Та з цього нічо́го вони не збагну́ли, і ця річ перед ними закрита була́, і ска́заного вони не розуміли.
35 近耶利哥時、有瞽者、坐乞道旁、	35 І сталось, як Він наближа́вся був до Єрихо́ну, один невидю́щий сидів при дорозі й просив.
36 聞衆過、問其故、	36 А коли він прочув, що проходить наро́д, то спитався: „Що́ це таке?“
37 曰、拿撒勒人耶穌過也、	37 А йому відказали, що проходить Ісус Назаряни́н.
38 瞽者呼曰、大闢之裔耶穌矜恤我、	38 І став він кричати й казати: „Ісусе, Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“
39 前行者責之、使默、彼益呼曰、大闢之裔、矜恤我、	39 А ті, що попе́реду йшли, сварились на нього, щоб він замо́вк, а він іще більше кричав: „Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“
40 耶穌止、命攜之來、及至問曰、欲我何爲、	40 І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той набли́зивсь до Нього, то Він запитався його:
41 曰、主我欲得見、	41 „Що́ ти хочеш, щоб зробив Я тобі?“ А той відповів: „Господи, — нехай стану видю́щим!“
42 耶穌曰、可、爾危愈爾、	42 Ісус же до нього сказав. „Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!“
43 趣得見、從耶穌歸榮上帝、衆見是、亦讚美上帝焉、	43 І зараз видю́щим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали́ хвалу Богові.

舊約

新約

路加福音

第18章

Вiд Луки

Розділ 18

路加福音

第18章

Вiд Луки

Розділ 18