創世記

第37章

1 雅各住在迦南地,就是他父親作客旅[stranger]的地。

2 雅各宗族[generations]的記略如下。約瑟十七歲與他哥哥們一同牧羊。他是個男童,與他父親的妾辟拉、悉帕的兒子們常在一處。約瑟將他哥哥們的惡行報給他們的父親。

3 以色列原來愛約瑟過於愛他的眾子,因為約瑟是他年老生的;他給約瑟作了一件彩衣。

4 約瑟的哥哥們見父親愛約瑟過於愛他們,就恨約瑟,不與他說和睦的話。

5 約瑟作了一夢,告訴他哥哥們,他們就越發恨他。

6 約瑟對他們說:「請聽我所作的夢:

7 夢見[behold]我們在田裏捆禾稼,我的捆起來站著,夢見[behold]你們的捆來圍著我的捆下拜。」

8 他的哥哥們回答說:「難道你真要作我們的王嗎?難道你真要管轄我們嗎?」他們就因為他的夢和他的話越發恨他。

9 後來他又作了一夢,也告訴他的哥哥們說:「看哪,我又作了一夢,夢見太陽、月亮,與十一個星向我下拜。」

10 約瑟將這夢告訴他父親和他哥哥們,他父親就責備他說:「你作的這是甚麼夢?難道我和你母親、你弟兄果然要來屈身在地,向你下拜[bow down ourselves to thee on the earth]嗎?」

11 他哥哥們都嫉妒他,他父親卻把這話存在心裏。

12 約瑟的哥哥們往示劍去放他們父親的羊。

13 以色列對約瑟說:「你哥哥們不是在示劍放羊嗎?你來,我要打發你往他們那裏去。」約瑟說:「我在這裏。」

14 以色列說:「[pray]你去看看你哥哥們平安不平安,群羊平安不平安,就回來報信給我」;於是打發他出希伯崙谷,他就往示劍去了。

15[a certain]人遇見他在田野走迷了路;那人[man]就問他說:「你找甚麼?」

16 他說:「我找我的哥哥們,求你告訴我,他們在何處放羊。」

17 那人說:「他們已經走了,我聽見他們說要往多坍去。」約瑟就去追趕他哥哥們,遇見他們在多坍。

18 他們遠遠地看見他,趁他還沒有走到跟前,大家就同謀要害死他,

19 彼此說:「你看。那作夢的來了。

20 來吧,我們將他殺了,丟在一個坑裏,就說:『有惡獸把他吃了。』我們且看他的夢將來怎麼樣。」

21 呂便聽見了,要救他脫離他們的手,說:「我們不可害他的性命」;

22 又說:「不可流他的血,可以把他丟在這曠野[wilderness]的坑裏,不可下手害他。」呂便的意思是要救他脫離他們的手,把他歸還他的父親。

23 約瑟到了他哥哥們那裏,他們就剝了他的外衣,就是他穿的那件彩衣,

24 把他丟在坑裏;那坑是空的,裏頭沒有水。

25 他們坐下吃[bread];舉目觀看,他們[they]見有一夥以實瑪利人[a company of Ishmeelites]從基列來,用駱駝馱著香料、乳香、沒藥,要帶下埃及去。

26 猶大對眾弟兄說:「我們殺我們的兄弟,藏了他的血有甚麼益處呢?

27 我們不如將他賣給以實瑪利人,不可下手害他;因為他是我們的兄弟,我們的骨肉。」眾弟兄就聽從了他。

28 那時[Then],有些米甸的商人從那裏經過;他們[they]就把約瑟從坑裏拉上來,講定二十[pieces]銀子,把約瑟賣給以實瑪利人;他們就把約瑟帶到埃及去了。

29 呂便回到坑邊,見約瑟不在坑裏,就撕裂衣服,

30 回到弟兄[brethren]們那裏,說:「孩童[child]沒有了。我往哪裏去才好呢?」

31 他們宰了一隻山羊羔[kid of the goats],把約瑟的那件彩衣染了血,

32 打發人將彩衣[coat of many colours]送到他們的父親那裏,說:「我們撿了這個;請認一認是你兒子的外衣不是?」

33 他認得,就說:「這是我兒子的外衣。有惡獸把他吃了,約瑟是被撕碎無疑了[without doubt rent in pieces]。」

34 雅各便撕裂衣服,腰間圍上麻布,為他兒子悲哀了多日。

35 他的兒女都起來安慰他,他卻不肯受安慰,說:「我必悲哀著下墳墓[grave],到我兒子那裏。」約瑟的父親就為他哀哭。

36 米甸人帶約瑟到埃及,把他賣給法老的內臣─護衛長波提乏。

Буття

Розділ 37

1 І осівся Яків у Краї мешкання батька свого, в Краї ханаанському.

2 Оце о́повість про Якова. Йо́сип, віку сімнадцяти літ, пас, як юнак, отару з братами своїми, з синами Білги та з синами Зілпи, жінок батька свого. І Йо́сип доносив недобрі звістки про них до їхнього батька.

3 А Ізра́їль любив Йо́сипа над усіх синів своїх, бо він був у нього сином старости. І він справив йому квітчасте вбрання́.

4 І бачили його браття, що їх батько полюбив його над усіх братів його, — і знена́виділи його, і не могли говорити з ним спокійно.

5 І снився був Йо́сипові сон, і він розпові́в своїм браттям, а вони ще збільшили нена́висть до нього.

6 І сказав він до них: „Послухайте но про той сон, що снився мені.

7 А ото ми в'яжемо снопи серед поля, і ось мій сніп зачав уставати, та й став. І ось оточують ваші снопи, — та й вклоняються снопові моєму“.

8 І сказали йому його браття: „Чи справді ти будеш царювати над нами, чи теж справді ти будеш панувати над нами?“ І вони збільшили ненависть до нього через сни його та через слова його.

9 І снився йому ще сон інший, і він оповів його братам своїм, та й сказав: „Оце снився мені ще сон, — і ось сонце та місяць та одинадцять зір вклоняються мені“.

10 І він розповів це батькові своєму та браттям своїм. І докорив йому ба́тько його, та й промовив до нього: „Що́ то за сон, що снився тобі? Чи справді при́йдемо ми, я та мати твоя та брати твої, щоб уклонитися тобі до землі?“

11 І заздрили йому брати його, а батько його запам'ята́в ці слова.

12 І пішли брати його пасти отару свого батька в Сихем.

13 І сказав Ізра́їль до Йо́сипа: „Таж брати твої пасуть у Сихемі! Іди ж, і я пошлю тебе до них!“ А той відказав йому: „Ось я!“

14 І сказав він до нього: „Піди но, побач стан братів твоїх і стан отари, та й дай мені відповідь“. І він послав його з долини Хеврону, і той прибув до Сихему.

15 І знайшов його один чоловік, — а він ось блукає по полю. І запитав його той чоловік, кажучи: „Чого ти шукаєш?“

16 А той відказав: „Я шукаю братів своїх. Скажи ж мені, де вони випасають?“

17 І сказав той чоловік: „Вони пішли звідси, бо я чув, як казали вони: Ходімо до Дотаїну“. І пішов Йо́сип за своїми братами, і знайшов їх у Дотаїні.

18 А вони побачили його зда́лека, і поки він набли́зився до них, то змовлялися на нього, щоб убити його.

19 І сказали вони один о́дному: „Ось іде той сновидець!

20 А тепер давайте вбиймо його, і вкиньмо його до однієї з ям, та й скажемо: Дикий звір з'їв його! І побачимо, що буде з його снами“.

21 І почув це Руви́м, і визволив його з руки їхньої, і сказав: „Не губімо душі його!“

22 І сказав до них Рувим: „Не проливайте крови, — киньте його до ями тієї, що в пустині, а руки́ не кладіть на нього", щоб визволити його з їхньої руки, щоб вернути його до батька його.

23 І сталося, коли прийшов Йо́сип до братів своїх, то вони стягнули з Йосипа вбрання його, вбрання квітчасте, що на ньому було.

24 І взяли його, та й кинули його до ями, а яма та порожня була, — не було в ній води.

25 І сіли вони попоїсти хліба. І звели вони очі свої та й побачили, — ось караван ізмаїлітів іде з Ґілеаду, а верблюди їхні несуть пахощі, і бальзам, і ладан, — іде він спровадити це до Єгипту.

26 І сказав Юда до своїх братів: „Яка ко́ристь, що вб'ємо нашого брата, і затаїмо́ його кров?

27 Давайте продамо його Ізма́їльтянам, — і рука наша нехай не буде на ньому, бо він брат нам, він наше тіло“. І послухалися брати його.

28 І коли прохо́дили мідіяніти, купці, то витягли й підняли Йо́сипа з ями. І продали Йосипа ізмаїльтянам за двадцять срібняків, а ті повели Йосипа до Єгипту.

29 А Рувим вернувся до ями, — аж нема Йосипа в ямі! І розірвав він одежу свою...

30 І вернувся він до братів своїх, та й сказав: „Немає хло́пця! А я, —— куди я піду́?“

31 А вони взяли Йо́сипове вбрання́, і зарізали козла, і вмочили вбрання в кров.

32 І послали вони квітчасте вбрання, і принесли до свого батька, та й сказали: „Оце ми знайшли. Пізнай но, чи це вбрання — твого сина воно, чи ні?“

33 А він пізнав його та й сказав: „Вбрання мого сина... Дикий звір його з'їв... Справді розшарпаний Йо́сип!“

34 І роздер Яків одіж свою, і зодягнув вере́тище на сте́гна свої, і багато днів справляв жалобу по синові своє́му...

35 І зачали всі сини його та всі дочки його потіша́ти його. Але він не міг утішитися, та й сказав: „У жало́бі зійду я до сина мого до шеолу“. І плакав за ним його ба́тько.

36 А мідіяніти продали Йо́сипа до Єгипту, до Потіфара, царедворця фараонового, начальника царсько́ї сторожі.

創世記

第37章

Буття

Розділ 37

1 雅各住在迦南地,就是他父親作客旅[stranger]的地。

1 І осівся Яків у Краї мешкання батька свого, в Краї ханаанському.

2 雅各宗族[generations]的記略如下。約瑟十七歲與他哥哥們一同牧羊。他是個男童,與他父親的妾辟拉、悉帕的兒子們常在一處。約瑟將他哥哥們的惡行報給他們的父親。

2 Оце о́повість про Якова. Йо́сип, віку сімнадцяти літ, пас, як юнак, отару з братами своїми, з синами Білги та з синами Зілпи, жінок батька свого. І Йо́сип доносив недобрі звістки про них до їхнього батька.

3 以色列原來愛約瑟過於愛他的眾子,因為約瑟是他年老生的;他給約瑟作了一件彩衣。

3 А Ізра́їль любив Йо́сипа над усіх синів своїх, бо він був у нього сином старости. І він справив йому квітчасте вбрання́.

4 約瑟的哥哥們見父親愛約瑟過於愛他們,就恨約瑟,不與他說和睦的話。

4 І бачили його браття, що їх батько полюбив його над усіх братів його, — і знена́виділи його, і не могли говорити з ним спокійно.

5 約瑟作了一夢,告訴他哥哥們,他們就越發恨他。

5 І снився був Йо́сипові сон, і він розпові́в своїм браттям, а вони ще збільшили нена́висть до нього.

6 約瑟對他們說:「請聽我所作的夢:

6 І сказав він до них: „Послухайте но про той сон, що снився мені.

7 夢見[behold]我們在田裏捆禾稼,我的捆起來站著,夢見[behold]你們的捆來圍著我的捆下拜。」

7 А ото ми в'яжемо снопи серед поля, і ось мій сніп зачав уставати, та й став. І ось оточують ваші снопи, — та й вклоняються снопові моєму“.

8 他的哥哥們回答說:「難道你真要作我們的王嗎?難道你真要管轄我們嗎?」他們就因為他的夢和他的話越發恨他。

8 І сказали йому його браття: „Чи справді ти будеш царювати над нами, чи теж справді ти будеш панувати над нами?“ І вони збільшили ненависть до нього через сни його та через слова його.

9 後來他又作了一夢,也告訴他的哥哥們說:「看哪,我又作了一夢,夢見太陽、月亮,與十一個星向我下拜。」

9 І снився йому ще сон інший, і він оповів його братам своїм, та й сказав: „Оце снився мені ще сон, — і ось сонце та місяць та одинадцять зір вклоняються мені“.

10 約瑟將這夢告訴他父親和他哥哥們,他父親就責備他說:「你作的這是甚麼夢?難道我和你母親、你弟兄果然要來屈身在地,向你下拜[bow down ourselves to thee on the earth]嗎?」

10 І він розповів це батькові своєму та браттям своїм. І докорив йому ба́тько його, та й промовив до нього: „Що́ то за сон, що снився тобі? Чи справді при́йдемо ми, я та мати твоя та брати твої, щоб уклонитися тобі до землі?“

11 他哥哥們都嫉妒他,他父親卻把這話存在心裏。

11 І заздрили йому брати його, а батько його запам'ята́в ці слова.

12 約瑟的哥哥們往示劍去放他們父親的羊。

12 І пішли брати його пасти отару свого батька в Сихем.

13 以色列對約瑟說:「你哥哥們不是在示劍放羊嗎?你來,我要打發你往他們那裏去。」約瑟說:「我在這裏。」

13 І сказав Ізра́їль до Йо́сипа: „Таж брати твої пасуть у Сихемі! Іди ж, і я пошлю тебе до них!“ А той відказав йому: „Ось я!“

14 以色列說:「[pray]你去看看你哥哥們平安不平安,群羊平安不平安,就回來報信給我」;於是打發他出希伯崙谷,他就往示劍去了。

14 І сказав він до нього: „Піди но, побач стан братів твоїх і стан отари, та й дай мені відповідь“. І він послав його з долини Хеврону, і той прибув до Сихему.

15[a certain]人遇見他在田野走迷了路;那人[man]就問他說:「你找甚麼?」

15 І знайшов його один чоловік, — а він ось блукає по полю. І запитав його той чоловік, кажучи: „Чого ти шукаєш?“

16 他說:「我找我的哥哥們,求你告訴我,他們在何處放羊。」

16 А той відказав: „Я шукаю братів своїх. Скажи ж мені, де вони випасають?“

17 那人說:「他們已經走了,我聽見他們說要往多坍去。」約瑟就去追趕他哥哥們,遇見他們在多坍。

17 І сказав той чоловік: „Вони пішли звідси, бо я чув, як казали вони: Ходімо до Дотаїну“. І пішов Йо́сип за своїми братами, і знайшов їх у Дотаїні.

18 他們遠遠地看見他,趁他還沒有走到跟前,大家就同謀要害死他,

18 А вони побачили його зда́лека, і поки він набли́зився до них, то змовлялися на нього, щоб убити його.

19 彼此說:「你看。那作夢的來了。

19 І сказали вони один о́дному: „Ось іде той сновидець!

20 來吧,我們將他殺了,丟在一個坑裏,就說:『有惡獸把他吃了。』我們且看他的夢將來怎麼樣。」

20 А тепер давайте вбиймо його, і вкиньмо його до однієї з ям, та й скажемо: Дикий звір з'їв його! І побачимо, що буде з його снами“.

21 呂便聽見了,要救他脫離他們的手,說:「我們不可害他的性命」;

21 І почув це Руви́м, і визволив його з руки їхньої, і сказав: „Не губімо душі його!“

22 又說:「不可流他的血,可以把他丟在這曠野[wilderness]的坑裏,不可下手害他。」呂便的意思是要救他脫離他們的手,把他歸還他的父親。

22 І сказав до них Рувим: „Не проливайте крови, — киньте його до ями тієї, що в пустині, а руки́ не кладіть на нього", щоб визволити його з їхньої руки, щоб вернути його до батька його.

23 約瑟到了他哥哥們那裏,他們就剝了他的外衣,就是他穿的那件彩衣,

23 І сталося, коли прийшов Йо́сип до братів своїх, то вони стягнули з Йосипа вбрання його, вбрання квітчасте, що на ньому було.

24 把他丟在坑裏;那坑是空的,裏頭沒有水。

24 І взяли його, та й кинули його до ями, а яма та порожня була, — не було в ній води.

25 他們坐下吃[bread];舉目觀看,他們[they]見有一夥以實瑪利人[a company of Ishmeelites]從基列來,用駱駝馱著香料、乳香、沒藥,要帶下埃及去。

25 І сіли вони попоїсти хліба. І звели вони очі свої та й побачили, — ось караван ізмаїлітів іде з Ґілеаду, а верблюди їхні несуть пахощі, і бальзам, і ладан, — іде він спровадити це до Єгипту.

26 猶大對眾弟兄說:「我們殺我們的兄弟,藏了他的血有甚麼益處呢?

26 І сказав Юда до своїх братів: „Яка ко́ристь, що вб'ємо нашого брата, і затаїмо́ його кров?

27 我們不如將他賣給以實瑪利人,不可下手害他;因為他是我們的兄弟,我們的骨肉。」眾弟兄就聽從了他。

27 Давайте продамо його Ізма́їльтянам, — і рука наша нехай не буде на ньому, бо він брат нам, він наше тіло“. І послухалися брати його.

28 那時[Then],有些米甸的商人從那裏經過;他們[they]就把約瑟從坑裏拉上來,講定二十[pieces]銀子,把約瑟賣給以實瑪利人;他們就把約瑟帶到埃及去了。

28 І коли прохо́дили мідіяніти, купці, то витягли й підняли Йо́сипа з ями. І продали Йосипа ізмаїльтянам за двадцять срібняків, а ті повели Йосипа до Єгипту.

29 呂便回到坑邊,見約瑟不在坑裏,就撕裂衣服,

29 А Рувим вернувся до ями, — аж нема Йосипа в ямі! І розірвав він одежу свою...

30 回到弟兄[brethren]們那裏,說:「孩童[child]沒有了。我往哪裏去才好呢?」

30 І вернувся він до братів своїх, та й сказав: „Немає хло́пця! А я, —— куди я піду́?“

31 他們宰了一隻山羊羔[kid of the goats],把約瑟的那件彩衣染了血,

31 А вони взяли Йо́сипове вбрання́, і зарізали козла, і вмочили вбрання в кров.

32 打發人將彩衣[coat of many colours]送到他們的父親那裏,說:「我們撿了這個;請認一認是你兒子的外衣不是?」

32 І послали вони квітчасте вбрання, і принесли до свого батька, та й сказали: „Оце ми знайшли. Пізнай но, чи це вбрання — твого сина воно, чи ні?“

33 他認得,就說:「這是我兒子的外衣。有惡獸把他吃了,約瑟是被撕碎無疑了[without doubt rent in pieces]。」

33 А він пізнав його та й сказав: „Вбрання мого сина... Дикий звір його з'їв... Справді розшарпаний Йо́сип!“

34 雅各便撕裂衣服,腰間圍上麻布,為他兒子悲哀了多日。

34 І роздер Яків одіж свою, і зодягнув вере́тище на сте́гна свої, і багато днів справляв жалобу по синові своє́му...

35 他的兒女都起來安慰他,他卻不肯受安慰,說:「我必悲哀著下墳墓[grave],到我兒子那裏。」約瑟的父親就為他哀哭。

35 І зачали всі сини його та всі дочки його потіша́ти його. Але він не міг утішитися, та й сказав: „У жало́бі зійду я до сина мого до шеолу“. І плакав за ним його ба́тько.

36 米甸人帶約瑟到埃及,把他賣給法老的內臣─護衛長波提乏。

36 А мідіяніти продали Йо́сипа до Єгипту, до Потіфара, царедворця фараонового, начальника царсько́ї сторожі.