耶利米哀歌

第1章

1 先前滿有人民的城,現在何竟獨坐。她何竟成如寡婦[how is she become as a widow]。先前在列國中為大、在諸省中為公主[princess]的,她何竟[how]成為進貢的。

2 她夜間痛哭,淚流滿腮;在一切所親愛的中間沒有一個安慰她的。她的朋友都以詭詐待她,成為她的仇敵。

3 猶大因遭遇苦難,又因多服勞苦就被遷移擄去[gone into captivity]。她住在異教民[heathen]中,尋不著安息;追逼她的都在狹窄之地將她追上。

4 錫安的路徑因無人來守聖節就悲傷;她的城門淒涼;她的祭司歎息;她的處女受艱難,她也在[she is in]愁苦。

5 她的敵人為首;她的仇敵亨通;因耶和華為她許多的罪過使她受苦;她的孩童在敵人面前被擄去[gone into captivity before the enemy]

6 女子錫安[daughter of Zion]的威榮全都失去。她的首領像找不著草場的牡鹿[harts];在追趕的人前無力行走。

7 耶路撒冷在困苦窘迫之時,就追想古時她所有的一切美物[all her pleasant things that she had]。她百姓落在敵人手中,無人救濟;敵人看見,就嗤笑她的安息日[her sabbaths]

8 耶路撒冷大大犯罪,所以她被除去[she is removed];素來尊敬她的,[because]見她赤露就都藐視她;[she]也歎息退後。

9 她的污穢是在衣襟上;她不思想自己的結局,所以非常地敗落,無人安慰她。她說:耶和華啊,求你看我的苦難,因為仇敵自誇為大[magnified himself]

10 敵人伸手,奪取她的美物;她眼見異教的民[heathen]進入她的聖所─論這異教之民[heathen],你曾吩咐不可入你的會中。

11 她的民都歎息,尋求食物;他們用美物換糧食,要救性命。他們說:耶和華啊,求你觀看,因為我成為[become]卑賤。

12 你們一切過路的人哪,這事你們不介意嗎?你們要觀看:有像這臨到我的痛苦沒有─就是耶和華在他發烈怒的日子使我所受的苦?

13 他從高天使火進入我的骨頭,剋制了我;他鋪下網羅,絆我的腳,使我轉回;他使我終日淒涼發昏。

14 我罪過的軛是他手所綁的;都纏縛[they are wreathed]在我頸項上;他使我的力量衰敗。主將我交在我所不能敵擋的人手中。

15 踐踏[trodden under foot]我中間的一切勇士,招聚大會[assembly]攻擊我,要壓碎我的少年人。主將作處女的女子猶大[the virgin, the daughter of Judah]踹下,像在酒醡中一樣。

16 我因這些事哭泣;我眼淚汪汪;因為那當安慰我、救我性命的,離我甚遠;我的兒女孤苦,因為仇敵得了勝。

17 錫安伸出兩手[spreadeth forth her hands],無人安慰[her]。耶和華論雅各已經出令,使四圍的人作他仇敵;耶路撒冷在他們中間像經期內的婦人[as a menstruous woman]

18 耶和華是公義的。他這樣待我,是因我違背他的命令。眾民哪,請聽我的話,看我的痛苦;我的處女和少年人都被擄去。

19 呼喚[called]我所親愛的,他們卻欺哄[deceived]我。我的祭司和長老正尋求食物、救性命的時候,就在城中絕氣。

20 耶和華啊,求你觀看,因為我在急難中。我心腸擾亂;我心在我裏面翻轉,因我大大叛逆;在外,刀劍使人喪子;在家,猶如死亡。

21 聽見我歎息的有人,安慰我的卻無人;我的仇敵都聽見我所遭的患難。因你作了[thou hast done]這事,他們都喜樂;你必使你報告的日子來到,他們就像我一樣。

22 願他們的惡行都呈在你面前;你怎樣因我的一切罪過待我,求你照樣待他們;因我歎息甚多,心中發昏。

Плач Єремiї

Розділ 1

1 Як самі́тно сидить колись велелю́дне це місто, немов удова́ воно стало! Могутнє посе́ред наро́дів, княгиня посеред країн — воно стало данни́цею!

2 Гірко плаче по но́чах вона, і сльо́зи гарячі на що́ках у неї. Нема потіши́теля в неї зо всіх, що кохали її, — її зрадили всі її дру́зі, вони ворогами їй стали!

3 Юдея пішла на вигна́ння з біди та з роботи тяжко́ї, вона оселилася поміж пога́нами, спочи́нку собі не знайшла! Догнали її всі її переслі́дники серед тісно́т.

4 Доро́ги сіонської до́ньки сумні́, бо немає на свято проча́н! Усі брами її попусті́ли, зідхає свяще́нство її, посумні́лі дівчата її, а вона — гірко їй!

5 Її грабівники́ взяли го́ру над нею, і добре веде́ться її ворогам, бо їй завдав смутку Госпо́дь за числе́нність у неї гріхів: Немовлята її до поло́ну пішли перед ворогом.

6 І відійшла від сіонської до́ньки вся вели́чність її. Її князі́ стали, немов о́лені ті, що паші собі́ не знахо́дять, — і йдуть у безси́ллі перед переслі́дником.

7 У дні лиха свого та стражда́ння свого́ дочка єрусалимська спога́дує всі свої ска́рби, — що були від днів давніх, як наро́д її впав був у руку ворожу, і не було́, хто б їй поміч подав. Вороги спогляда́ли на неї, і сміялись з руїни її.

8 Дочка єрусалимська гріхом прогріши́лась, тому́ то нечистою стала, усі, що її шанували, пого́рджують нею, наготу́ бо її вони бачили! І зідхає вона, й відверта́ється взад.

9 Нечистість її на подо́лках у неї. Вона не згадала свого кінця, та й упала преди́вно, і ніко́го нема, хто б потішив її. „Побач, Господи, горе моє, бо звели́чився ворог!“

10 Гноби́тель простяг свою руку на всі її ска́рби, і бачить вона, що в святиню її увіходять пога́ни, про яких наказав Ти: „Не вві́йдуть вони в твої збо́ри!“

11 Увесь наро́д її сто́гне, шукаючи хліба, свої ска́рби кошто́вні за їжу дають, аби́ тільки душу свою проживи́ти. „Зглянься, Господи, і подивися, яка стала пого́рджена я!“

12 Не вам ка́жучи, гляньте й побачте, усі, хто дорогою йде: чи є такий біль, як мій біль, що завда́ний мені, що Госпо́дь засмути́в ним мене у день лютого гніву Свого́?

13 Із височини́ Він послав в мої кості огонь, і над ними він запанува́в! Розтяг сітку на но́ги мої, повернув мене взад, учинив Він мене́ спустоші́лою, увесь день боля́щою.

14 Ярмо́ моїх про́гріхів зв'я́зане міцно рукою Його, плету́ться вони та прихо́дять на шию мою! Він зробив, що спіткну́лася сила моя, Господь передав мене в руки такого, що й зве́стись не мо́жу.

15 Усіх моїх сильних Господь поскида́в серед мене, мов на свято зібра́ння, Він скликав на мене, щоб моїх юнакі́в поторо́щити, як у чави́лі, стоптав Господь ді́вчину, Юдину до́ньку.

16 За оцим плачу я, око моє, — моє око слізьми́ заплива́є! бо дале́ко від мене втіши́тель, що душу мою оживив би; мої діти поне́хтувані, бо поси́лився ворог!

17 Сіонська дочка́ простягла свої руки, — немає розра́дника їй: Госпо́дь наказав проти Якова довкола ньо́го його ворогам, донька єрусали́мська нечистою стала між ними.

18 „Справедливий Господь, а я слову Його неслухня́на була́. Послухайте но, всі наро́ди, і побачте мій біль: дівчата мої та мої юнаки́ у неволю пішли́!

19 Взивала до дру́зів своїх, та вони обману́ли мене! Свяще́нство моє й мої ста́рші вмирають у місті, шукаючи їжі собі, щоб душу свою поживи́ти.

20 Зглянься, Господи, — тісно мені! Моє нутро бенте́житься, переверта́ється серце моє у мені, бо була́ зовсі́м неслухня́на. На вулиці меч осиро́чував, а в до́мі — смерть.

21 Почули, що я ось стогну́, й немає мені потіши́теля, вчули про лихо моє всі мої вороги́, — та й зраді́ли, що Ти це зроби́в. Спровадив Ти день, що його запові́в, — бодай ста́лося їм, як мені!

22 Бодай перед обличчя Твоє прийшло все їхнє лихо, — і вчини їм, як Ти учинив ось мені за гріхи мої всі, — бо числе́нні стогна́ння мої, моє ж серце боля́ще“.

耶利米哀歌

第1章

Плач Єремiї

Розділ 1

1 先前滿有人民的城,現在何竟獨坐。她何竟成如寡婦[how is she become as a widow]。先前在列國中為大、在諸省中為公主[princess]的,她何竟[how]成為進貢的。

1 Як самі́тно сидить колись велелю́дне це місто, немов удова́ воно стало! Могутнє посе́ред наро́дів, княгиня посеред країн — воно стало данни́цею!

2 她夜間痛哭,淚流滿腮;在一切所親愛的中間沒有一個安慰她的。她的朋友都以詭詐待她,成為她的仇敵。

2 Гірко плаче по но́чах вона, і сльо́зи гарячі на що́ках у неї. Нема потіши́теля в неї зо всіх, що кохали її, — її зрадили всі її дру́зі, вони ворогами їй стали!

3 猶大因遭遇苦難,又因多服勞苦就被遷移擄去[gone into captivity]。她住在異教民[heathen]中,尋不著安息;追逼她的都在狹窄之地將她追上。

3 Юдея пішла на вигна́ння з біди та з роботи тяжко́ї, вона оселилася поміж пога́нами, спочи́нку собі не знайшла! Догнали її всі її переслі́дники серед тісно́т.

4 錫安的路徑因無人來守聖節就悲傷;她的城門淒涼;她的祭司歎息;她的處女受艱難,她也在[she is in]愁苦。

4 Доро́ги сіонської до́ньки сумні́, бо немає на свято проча́н! Усі брами її попусті́ли, зідхає свяще́нство її, посумні́лі дівчата її, а вона — гірко їй!

5 她的敵人為首;她的仇敵亨通;因耶和華為她許多的罪過使她受苦;她的孩童在敵人面前被擄去[gone into captivity before the enemy]

5 Її грабівники́ взяли го́ру над нею, і добре веде́ться її ворогам, бо їй завдав смутку Госпо́дь за числе́нність у неї гріхів: Немовлята її до поло́ну пішли перед ворогом.

6 女子錫安[daughter of Zion]的威榮全都失去。她的首領像找不著草場的牡鹿[harts];在追趕的人前無力行走。

6 І відійшла від сіонської до́ньки вся вели́чність її. Її князі́ стали, немов о́лені ті, що паші собі́ не знахо́дять, — і йдуть у безси́ллі перед переслі́дником.

7 耶路撒冷在困苦窘迫之時,就追想古時她所有的一切美物[all her pleasant things that she had]。她百姓落在敵人手中,無人救濟;敵人看見,就嗤笑她的安息日[her sabbaths]

7 У дні лиха свого та стражда́ння свого́ дочка єрусалимська спога́дує всі свої ска́рби, — що були від днів давніх, як наро́д її впав був у руку ворожу, і не було́, хто б їй поміч подав. Вороги спогляда́ли на неї, і сміялись з руїни її.

8 耶路撒冷大大犯罪,所以她被除去[she is removed];素來尊敬她的,[because]見她赤露就都藐視她;[she]也歎息退後。

8 Дочка єрусалимська гріхом прогріши́лась, тому́ то нечистою стала, усі, що її шанували, пого́рджують нею, наготу́ бо її вони бачили! І зідхає вона, й відверта́ється взад.

9 她的污穢是在衣襟上;她不思想自己的結局,所以非常地敗落,無人安慰她。她說:耶和華啊,求你看我的苦難,因為仇敵自誇為大[magnified himself]

9 Нечистість її на подо́лках у неї. Вона не згадала свого кінця, та й упала преди́вно, і ніко́го нема, хто б потішив її. „Побач, Господи, горе моє, бо звели́чився ворог!“

10 敵人伸手,奪取她的美物;她眼見異教的民[heathen]進入她的聖所─論這異教之民[heathen],你曾吩咐不可入你的會中。

10 Гноби́тель простяг свою руку на всі її ска́рби, і бачить вона, що в святиню її увіходять пога́ни, про яких наказав Ти: „Не вві́йдуть вони в твої збо́ри!“

11 她的民都歎息,尋求食物;他們用美物換糧食,要救性命。他們說:耶和華啊,求你觀看,因為我成為[become]卑賤。

11 Увесь наро́д її сто́гне, шукаючи хліба, свої ска́рби кошто́вні за їжу дають, аби́ тільки душу свою проживи́ти. „Зглянься, Господи, і подивися, яка стала пого́рджена я!“

12 你們一切過路的人哪,這事你們不介意嗎?你們要觀看:有像這臨到我的痛苦沒有─就是耶和華在他發烈怒的日子使我所受的苦?

12 Не вам ка́жучи, гляньте й побачте, усі, хто дорогою йде: чи є такий біль, як мій біль, що завда́ний мені, що Госпо́дь засмути́в ним мене у день лютого гніву Свого́?

13 他從高天使火進入我的骨頭,剋制了我;他鋪下網羅,絆我的腳,使我轉回;他使我終日淒涼發昏。

13 Із височини́ Він послав в мої кості огонь, і над ними він запанува́в! Розтяг сітку на но́ги мої, повернув мене взад, учинив Він мене́ спустоші́лою, увесь день боля́щою.

14 我罪過的軛是他手所綁的;都纏縛[they are wreathed]在我頸項上;他使我的力量衰敗。主將我交在我所不能敵擋的人手中。

14 Ярмо́ моїх про́гріхів зв'я́зане міцно рукою Його, плету́ться вони та прихо́дять на шию мою! Він зробив, що спіткну́лася сила моя, Господь передав мене в руки такого, що й зве́стись не мо́жу.

15 踐踏[trodden under foot]我中間的一切勇士,招聚大會[assembly]攻擊我,要壓碎我的少年人。主將作處女的女子猶大[the virgin, the daughter of Judah]踹下,像在酒醡中一樣。

15 Усіх моїх сильних Господь поскида́в серед мене, мов на свято зібра́ння, Він скликав на мене, щоб моїх юнакі́в поторо́щити, як у чави́лі, стоптав Господь ді́вчину, Юдину до́ньку.

16 我因這些事哭泣;我眼淚汪汪;因為那當安慰我、救我性命的,離我甚遠;我的兒女孤苦,因為仇敵得了勝。

16 За оцим плачу я, око моє, — моє око слізьми́ заплива́є! бо дале́ко від мене втіши́тель, що душу мою оживив би; мої діти поне́хтувані, бо поси́лився ворог!

17 錫安伸出兩手[spreadeth forth her hands],無人安慰[her]。耶和華論雅各已經出令,使四圍的人作他仇敵;耶路撒冷在他們中間像經期內的婦人[as a menstruous woman]

17 Сіонська дочка́ простягла свої руки, — немає розра́дника їй: Госпо́дь наказав проти Якова довкола ньо́го його ворогам, донька єрусали́мська нечистою стала між ними.

18 耶和華是公義的。他這樣待我,是因我違背他的命令。眾民哪,請聽我的話,看我的痛苦;我的處女和少年人都被擄去。

18 „Справедливий Господь, а я слову Його неслухня́на була́. Послухайте но, всі наро́ди, і побачте мій біль: дівчата мої та мої юнаки́ у неволю пішли́!

19 呼喚[called]我所親愛的,他們卻欺哄[deceived]我。我的祭司和長老正尋求食物、救性命的時候,就在城中絕氣。

19 Взивала до дру́зів своїх, та вони обману́ли мене! Свяще́нство моє й мої ста́рші вмирають у місті, шукаючи їжі собі, щоб душу свою поживи́ти.

20 耶和華啊,求你觀看,因為我在急難中。我心腸擾亂;我心在我裏面翻轉,因我大大叛逆;在外,刀劍使人喪子;在家,猶如死亡。

20 Зглянься, Господи, — тісно мені! Моє нутро бенте́житься, переверта́ється серце моє у мені, бо була́ зовсі́м неслухня́на. На вулиці меч осиро́чував, а в до́мі — смерть.

21 聽見我歎息的有人,安慰我的卻無人;我的仇敵都聽見我所遭的患難。因你作了[thou hast done]這事,他們都喜樂;你必使你報告的日子來到,他們就像我一樣。

21 Почули, що я ось стогну́, й немає мені потіши́теля, вчули про лихо моє всі мої вороги́, — та й зраді́ли, що Ти це зроби́в. Спровадив Ти день, що його запові́в, — бодай ста́лося їм, як мені!

22 願他們的惡行都呈在你面前;你怎樣因我的一切罪過待我,求你照樣待他們;因我歎息甚多,心中發昏。

22 Бодай перед обличчя Твоє прийшло все їхнє лихо, — і вчини їм, як Ти учинив ось мені за гріхи мої всі, — бо числе́нні стогна́ння мої, моє ж серце боля́ще“.