| Das Buch Hiob (Ijob)Kapitel 39 | 
| 1 Weißt | 
| 2 Hast | 
| 3 Sie beugen | 
| 4 Ihre Jungen werden feist | 
| 5 Wer hat das Wild | 
| 6 dem ich das Feld zum Hause | 
| 7 Es verlacht | 
| 8 Es schauet nach | 
| 9 Meinest du, das Einhorn | 
| 10 Kannst du ihm | 
| 11 Magst du dich | 
| 12 Magst du | 
| 13 Die Federn | 
| 14 der seine Eier | 
| 15 Er vergisset, daß sie | 
| 16 Er wird so hart | 
| 17 Denn GOtt | 
| 18 Zu der Zeit | 
| 19 Kannst du dem Roß | 
| 20 Kannst du es schrecken wie die Heuschrecken | 
| 21 Es stampfet auf den Boden | 
| 22 Es spottet | 
| 23 wenngleich wider es klinget der Köcher | 
| 24 Es zittert | 
| 25 Wenn | 
| 26 Fleuget der Habicht | 
| 27 Fleuget der Adler | 
| 28 In Felsen | 
| 29 Von dannen schauet er | 
| 30 Seine Jungen | 
| ЙовРозділ 39 | 
| 1  | 
| 2 Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження, | 
| 3 коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду? | 
| 4 Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються. | 
| 5 Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та, | 
| 6 якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню? | 
| 7 Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича. | 
| 8 Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого. | 
| 9 Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він? | 
| 10 Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини? | 
| 11 Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш? | 
| 12 Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік? | 
| 13 Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки? | 
| 14 Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є, | 
| 15 і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти. | 
| 16 Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться, | 
| 17 бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом. | 
| 18 А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́! | 
| 19 Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву? | 
| 20 Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне! | 
| 21 Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї, | 
| 22 — сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча, | 
| 23 хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище! | 
| 24 Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу. | 
| 25 При кожному розі кричить він: „І-га!“ і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик. | 
| 26 Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої? | 
| 27 Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті? | 
| 28 На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, — | 
| 29 ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його, | 
| 30 а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“. | 
| Das Buch Hiob (Ijob)Kapitel 39 | ЙовРозділ 39 | 
| 1 Weißt | 1  | 
| 2 Hast | 2 Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження, | 
| 3 Sie beugen | 3 коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду? | 
| 4 Ihre Jungen werden feist | 4 Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються. | 
| 5 Wer hat das Wild | 5 Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та, | 
| 6 dem ich das Feld zum Hause | 6 якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню? | 
| 7 Es verlacht | 7 Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича. | 
| 8 Es schauet nach | 8 Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого. | 
| 9 Meinest du, das Einhorn | 9 Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він? | 
| 10 Kannst du ihm | 10 Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини? | 
| 11 Magst du dich | 11 Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш? | 
| 12 Magst du | 12 Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік? | 
| 13 Die Federn | 13 Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки? | 
| 14 der seine Eier | 14 Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є, | 
| 15 Er vergisset, daß sie | 15 і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти. | 
| 16 Er wird so hart | 16 Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться, | 
| 17 Denn GOtt | 17 бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом. | 
| 18 Zu der Zeit | 18 А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́! | 
| 19 Kannst du dem Roß | 19 Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву? | 
| 20 Kannst du es schrecken wie die Heuschrecken | 20 Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне! | 
| 21 Es stampfet auf den Boden | 21 Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї, | 
| 22 Es spottet | 22 — сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча, | 
| 23 wenngleich wider es klinget der Köcher | 23 хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище! | 
| 24 Es zittert | 24 Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу. | 
| 25 Wenn | 25 При кожному розі кричить він: „І-га!“ і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик. | 
| 26 Fleuget der Habicht | 26 Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої? | 
| 27 Fleuget der Adler | 27 Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті? | 
| 28 In Felsen | 28 На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, — | 
| 29 Von dannen schauet er | 29 ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його, | 
| 30 Seine Jungen | 30 а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“. |