CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Hiob 9
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 9

1 Hiob347 antwortete6030 und sprach559:

2 Ja551, ich weiß3045 fast wohl, daß also ist, daß ein Mensch582 nicht rechtfertig bestehen mag6663 gegen GOtt410.

3 Hat6030 er Lust2654, mit ihm zu hadern7378, so kann er ihm auf tausend505 nicht eins259 antworten.

4 Er ist3824 weise2450 und mächtig533 wem ist‘s je gelungen7999, der sich wider ihn gelegt hat7185?

5 Er versetzt6275 Berge2022, ehe sie es inne werden2015, die er in seinem Zorn639 umkehret.

6 Er weget ein Land776 aus seinem Ort4725, daß seine Pfeiler5982 zittern7264.

7 Er spricht zur Sonne2775, so gehet sie559 nicht auf, und versiegelt2856 die Sterne3556.

8 Er breitet den Himmel8064 aus allein und gehet auf5186 den Wogen1116 des Meers3220.

9 Er machet den Wagen5906 am Himmel und6213 Orion3685 und die Glucke und die Sterne3598 gegen Mittag2315.

10 Er tut6381 große1419 Dinge, die nicht369 zu6213 forschen2714 sind, und Wunder, deren keine Zahl4557 ist.

11 Siehe, er gehet vor mir über5674, ehe ich‘s995 gewahr7200 werde, und verwandelt sich, ehe ich‘s merke.

12 Siehe, wenn er geschwind hinfähret, wer will7725 ihn wiederholen? Wer will zu6213 ihm sagen559: Was machst du?

13 Er ist GOtt433, seinen Zorn639 kann niemand stillen; unter ihm müssen sich7725 beugen7817 die stolzen Herren.

14 Wie sollt ich denn ihm antworten6030 und Worte1697 finden977 gegen ihn?

15 Wenn ich auch gleich recht8199 habe6663, kann ich ihm dennoch nicht antworten6030 sondern ich müßte um mein Recht flehen2603.

16 Wenn ich7121 ihn schon anrufe, und er mich6030 erhöret, so glaube539 ich doch nicht, daß er meine Stimme6963 höre238.

17 Denn er fähret über mich mit Ungestüm8183 und macht mir der Wunden6482 viel7235 ohne Ursache2600.

18 Er5414 läßt meinen Geist7307 sich7725 nicht erquicken, sondern macht mich voll7646 Betrübnis4472.

19 Will man Macht3581; so ist er zu mächtig533; will man Recht4941, wer will mein Zeuge sein3259?

20 Sage ich, daß6310 ich gerecht bin6663; so verdammet er mich doch; bin7561 ich fromm, so macht er mich doch zu Unrecht6140.

21 Bin ich denn fromm, so darf sich‘s3045 meine See LE5315 nicht annehmen. Ich begehre3988 keines Lebens2416 mehr.

22 Das ist3615 das Eine259, das ich gesagt559 habe: Er bringet um beide den Frommen8535 und GOttlosen7563.

23 Wenn er anhebt zu geißeln7752, so dringet er fort bald6597 zum Tode4191 und spottet3932 der Anfechtung4531 der Unschuldigen5355.

24 Das Land776 aber wird gegeben5414 unter6440 die Hand3027 des GOttlosen7563, daß er ihre Richter8199 unterdrücke. Ist‘s3680 nicht also? Wie sollte es anders645 sein?

25 Meine Tage3117 sind schneller gewesen7043 denn ein Läufer7323; sie sind geflohen1272 und haben nichts Gutes2896 erlebt7200.

26 Sie sind vergangen wie5973 die starken Schiffe591, wie ein Adler5404 fleugt zur Speise400.

27 Wenn ich559 gedenke, ich will meiner Klage7879 vergessen7911 und meine Gebärde6440 lassen5800 fahren und mich erquicken1082,

28 so fürchte ich3025 alle meine Schmerzen6094, weil ich weiß3045, daß du mich nicht unschuldig5352 sein lässest.

29 Bin7561 ich denn gottlos, warum leide ich denn solche vergebliche Plage?

30 Wenn ich mich gleich mit1119 Schneewasser7950 wünsche und reinigte2141 meine Hände3709 mit dem Brunnen,

31 so227 wirst du mich doch tunken in Kot7845, und werden8581 mir meine Kleider8008 scheußlich anstehen.

32 Denn er376 ist935 nicht meinesgleichen, dem ich antworten6030 möchte, daß wir vor Gericht4941 miteinander3162 kämen.

33 Es ist3426 unter uns kein Schiedsmann3198, noch der seine Hand3027 zwischen uns beide8147 lege7896.

34 Er5493 nehme5493 von mir seine Rute7626 und lasse sein Schrecken367 von mir,

35 daß ich möge reden1696 und mich nicht vor ihm fürchten3372 dürfe; sonst kann ich nichts tun, das für mich sei.

Йов

Розділ 9

1 А Йов відповів та й сказав:

2 Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?

3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.

4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?

5 Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.

6 Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.

7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.

8 Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,

9 Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.

10 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!

11 Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього

12 Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?

13 Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —

14 що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,

15 я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?

16 Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,

17 Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.

18 Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.

19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?

20 Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.

21 Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.

22 Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.

23 Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.

24 У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?

25 А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,

26 промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.

27 Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,

28 то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.

29 Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?

30 Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,

31 то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.

32 Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,

33 поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.

34 Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,

35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!

Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 9

Йов

Розділ 9

1 Hiob347 antwortete6030 und sprach559:

1 А Йов відповів та й сказав:

2 Ja551, ich weiß3045 fast wohl, daß also ist, daß ein Mensch582 nicht rechtfertig bestehen mag6663 gegen GOtt410.

2 Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?

3 Hat6030 er Lust2654, mit ihm zu hadern7378, so kann er ihm auf tausend505 nicht eins259 antworten.

3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.

4 Er ist3824 weise2450 und mächtig533 wem ist‘s je gelungen7999, der sich wider ihn gelegt hat7185?

4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?

5 Er versetzt6275 Berge2022, ehe sie es inne werden2015, die er in seinem Zorn639 umkehret.

5 Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.

6 Er weget ein Land776 aus seinem Ort4725, daß seine Pfeiler5982 zittern7264.

6 Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.

7 Er spricht zur Sonne2775, so gehet sie559 nicht auf, und versiegelt2856 die Sterne3556.

7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.

8 Er breitet den Himmel8064 aus allein und gehet auf5186 den Wogen1116 des Meers3220.

8 Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,

9 Er machet den Wagen5906 am Himmel und6213 Orion3685 und die Glucke und die Sterne3598 gegen Mittag2315.

9 Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.

10 Er tut6381 große1419 Dinge, die nicht369 zu6213 forschen2714 sind, und Wunder, deren keine Zahl4557 ist.

10 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!

11 Siehe, er gehet vor mir über5674, ehe ich‘s995 gewahr7200 werde, und verwandelt sich, ehe ich‘s merke.

11 Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього

12 Siehe, wenn er geschwind hinfähret, wer will7725 ihn wiederholen? Wer will zu6213 ihm sagen559: Was machst du?

12 Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?

13 Er ist GOtt433, seinen Zorn639 kann niemand stillen; unter ihm müssen sich7725 beugen7817 die stolzen Herren.

13 Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —

14 Wie sollt ich denn ihm antworten6030 und Worte1697 finden977 gegen ihn?

14 що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,

15 Wenn ich auch gleich recht8199 habe6663, kann ich ihm dennoch nicht antworten6030 sondern ich müßte um mein Recht flehen2603.

15 я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?

16 Wenn ich7121 ihn schon anrufe, und er mich6030 erhöret, so glaube539 ich doch nicht, daß er meine Stimme6963 höre238.

16 Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,

17 Denn er fähret über mich mit Ungestüm8183 und macht mir der Wunden6482 viel7235 ohne Ursache2600.

17 Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.

18 Er5414 läßt meinen Geist7307 sich7725 nicht erquicken, sondern macht mich voll7646 Betrübnis4472.

18 Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.

19 Will man Macht3581; so ist er zu mächtig533; will man Recht4941, wer will mein Zeuge sein3259?

19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?

20 Sage ich, daß6310 ich gerecht bin6663; so verdammet er mich doch; bin7561 ich fromm, so macht er mich doch zu Unrecht6140.

20 Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.

21 Bin ich denn fromm, so darf sich‘s3045 meine See LE5315 nicht annehmen. Ich begehre3988 keines Lebens2416 mehr.

21 Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.

22 Das ist3615 das Eine259, das ich gesagt559 habe: Er bringet um beide den Frommen8535 und GOttlosen7563.

22 Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.

23 Wenn er anhebt zu geißeln7752, so dringet er fort bald6597 zum Tode4191 und spottet3932 der Anfechtung4531 der Unschuldigen5355.

23 Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.

24 Das Land776 aber wird gegeben5414 unter6440 die Hand3027 des GOttlosen7563, daß er ihre Richter8199 unterdrücke. Ist‘s3680 nicht also? Wie sollte es anders645 sein?

24 У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?

25 Meine Tage3117 sind schneller gewesen7043 denn ein Läufer7323; sie sind geflohen1272 und haben nichts Gutes2896 erlebt7200.

25 А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,

26 Sie sind vergangen wie5973 die starken Schiffe591, wie ein Adler5404 fleugt zur Speise400.

26 промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.

27 Wenn ich559 gedenke, ich will meiner Klage7879 vergessen7911 und meine Gebärde6440 lassen5800 fahren und mich erquicken1082,

27 Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,

28 so fürchte ich3025 alle meine Schmerzen6094, weil ich weiß3045, daß du mich nicht unschuldig5352 sein lässest.

28 то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.

29 Bin7561 ich denn gottlos, warum leide ich denn solche vergebliche Plage?

29 Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?

30 Wenn ich mich gleich mit1119 Schneewasser7950 wünsche und reinigte2141 meine Hände3709 mit dem Brunnen,

30 Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,

31 so227 wirst du mich doch tunken in Kot7845, und werden8581 mir meine Kleider8008 scheußlich anstehen.

31 то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.

32 Denn er376 ist935 nicht meinesgleichen, dem ich antworten6030 möchte, daß wir vor Gericht4941 miteinander3162 kämen.

32 Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,

33 Es ist3426 unter uns kein Schiedsmann3198, noch der seine Hand3027 zwischen uns beide8147 lege7896.

33 поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.

34 Er5493 nehme5493 von mir seine Rute7626 und lasse sein Schrecken367 von mir,

34 Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,

35 daß ich möge reden1696 und mich nicht vor ihm fürchten3372 dürfe; sonst kann ich nichts tun, das für mich sei.

35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!