| Der Prophet JonaKapitel 2 | 
| 1 Aber der HErr | 
| 2 Und Jona | 
| 3 und sprach | 
| 4 Du warfst mich in die Tiefe | 
| 5 daß ich gedachte | 
| 6 Wasser | 
| 7 Ich sank hinunter | 
| 8 Da meine See LE | 
| 9 Die da halten | 
| 10 Ich aber will mit | 
| 11 Und der HErr | 
| ЙонаРозділ 2 | 
| 1  | 
| 2 І молився Йона до Господа, Бога свого, з утроби тієї риби, | 
| 3 та й казав: „Я кли́кав з нещастя свого до Господа, — і відповідь дав Він мені, із ну́тра шеолу кричав я, — і почув Ти мій голос! | 
| 4 І Ти кинув мене в глибочі́нь, у серце моря, і поті́к оточив був мене. Усі хвилі Твої та буру́ни Твої надо мною пройшли́. | 
| 5 І сказав я: Я ви́гнаний з-перед очей Твоїх, проте́ ще побачу я храм Твій святий. | 
| 6 Вода аж по душу мене обгорну́ла, безо́дня мене оточи́ла, очере́т обвива́є круго́м мою го́лову! | 
| 7 Я зійшов аж до спо́ду гори, а земля — її за́суви стали за мною навіки! Та піді́ймеш із ями життя моє, Господи, Боже Ти мій! | 
| 8 Як у мені омлівала душа моя, Господа я спогада́в, — і молитва моя ця до Тебе доли́нула, до храму святого Твого! | 
| 9 Ті, що трима́ються ма́рних божкі́в, — свого Милосердного кидають. | 
| 10 А я голосно́ю подякою принесу́ Тобі жертву, про що присягав я, те ви́конаю. Спасі́ння — у Господа!“ | 
| 11 І Господь звелів рибі, — і вона ви́кинула Йону на суході́л. | 
| Der Prophet JonaKapitel 2 | ЙонаРозділ 2 | 
| 1 Aber der HErr | 1  | 
| 2 Und Jona | 2 І молився Йона до Господа, Бога свого, з утроби тієї риби, | 
| 3 und sprach | 3 та й казав: „Я кли́кав з нещастя свого до Господа, — і відповідь дав Він мені, із ну́тра шеолу кричав я, — і почув Ти мій голос! | 
| 4 Du warfst mich in die Tiefe | 4 І Ти кинув мене в глибочі́нь, у серце моря, і поті́к оточив був мене. Усі хвилі Твої та буру́ни Твої надо мною пройшли́. | 
| 5 daß ich gedachte | 5 І сказав я: Я ви́гнаний з-перед очей Твоїх, проте́ ще побачу я храм Твій святий. | 
| 6 Wasser | 6 Вода аж по душу мене обгорну́ла, безо́дня мене оточи́ла, очере́т обвива́є круго́м мою го́лову! | 
| 7 Ich sank hinunter | 7 Я зійшов аж до спо́ду гори, а земля — її за́суви стали за мною навіки! Та піді́ймеш із ями життя моє, Господи, Боже Ти мій! | 
| 8 Da meine See LE | 8 Як у мені омлівала душа моя, Господа я спогада́в, — і молитва моя ця до Тебе доли́нула, до храму святого Твого! | 
| 9 Die da halten | 9 Ті, що трима́ються ма́рних божкі́в, — свого Милосердного кидають. | 
| 10 Ich aber will mit | 10 А я голосно́ю подякою принесу́ Тобі жертву, про що присягав я, те ви́конаю. Спасі́ння — у Господа!“ | 
| 11 Und der HErr | 11 І Господь звелів рибі, — і вона ви́кинула Йону на суході́л. |