JobChapter 8 |
1 Then answered |
2 How |
3 Does God |
4 If |
5 If |
6 If |
7 Though your beginning |
8 For inquire, |
9 (For we are but of yesterday, |
10 Shall not they teach |
11 Can the rush |
12 Whilst it is yet |
13 So |
14 Whose |
15 He shall lean |
16 He is green |
17 His roots |
18 If |
19 Behold, |
20 Behold, |
21 Till |
22 They that hate |
ЙовРозділ 8 |
1 |
2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим? |
3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду? |
4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння! |
5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього, |
6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю, |
7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий! |
8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, — |
9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, — |
10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть: |
11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води? |
12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву: |
13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного, |
14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність |
15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він. |
16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, — |
17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́: |
18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило! |
19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть. |
20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців, |
21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости... |
22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“ |
JobChapter 8 |
ЙовРозділ 8 |
1 Then answered |
1 |
2 How |
2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим? |
3 Does God |
3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду? |
4 If |
4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння! |
5 If |
5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього, |
6 If |
6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю, |
7 Though your beginning |
7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий! |
8 For inquire, |
8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, — |
9 (For we are but of yesterday, |
9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, — |
10 Shall not they teach |
10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть: |
11 Can the rush |
11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води? |
12 Whilst it is yet |
12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву: |
13 So |
13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного, |
14 Whose |
14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність |
15 He shall lean |
15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він. |
16 He is green |
16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, — |
17 His roots |
17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́: |
18 If |
18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило! |
19 Behold, |
19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть. |
20 Behold, |
20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців, |
21 Till |
21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости... |
22 They that hate |
22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“ |