Song of SolomonChapter 5 |
|
1 I AM come into my garden, my sister, my bride; I have gathered my myrrh with my spices, I have eaten my honeycomb with my honey, I have drunk my wine with my milk. Eat, O my friends; drink, yea, drink abundantly, O my beloved. |
|
2 I slept, but my heart was awake; it is the voice of my beloved who is knocking, saying, Open to me, my sister, my beloved, my harmless dove; for my head is filled with dew, and my locks with the drops of the night. |
|
3 I have put off my coat; how shall I put it on? I have washed my feet; how shall I defile them? |
|
4 My beloved put in his hand by the opening of the door, and my heart was moved for him. |
|
5 I rose up to open to my beloved; and my hands dropped myrrh, yea, and my fingers dropped myrrh upon the handles of the lock. |
|
6 I opened to my beloved; but my beloved had withdrawn himself, and was gone; my soul failed when he spoke; then I sought him but I could not find him; I called him but he did not answer me. |
|
7 The watchmen that went about the city found me; they smote me, they wounded me; the keepers of the walls took away my veil from me. |
|
8 I adjure you, O daughters of Jerusalem, if you should find my beloved, tell him that I am sick for love. |
|
9 What is your beloved more than another beloved, O you beautiful among women? What is your beloved more than another beloved, that you so adjure us? |
|
10 My beloved is white and ruddy, the chiefest among ten thousand. |
|
11 His head is like the finest gold, his locks straight and black as a raven. |
|
12 His eyes are like the eyes of doves by brooks of water, washed with milk and fitly set. |
|
13 His cheeks are like beds of spices, like sweet flowers; his lips like lilies, dropping myrrh and spikenard. |
|
14 His hands are like golden girdles studded with precious stones; his belly is like a work of ivory overlaid with sapphires. |
|
15 His legs are like pillars of marble set upon bases of gold; his chest is like Lebanon, excellent as the cedars. |
|
16 His mouth is like sweet honeycombs; his garments are lovely. This is my beloved, and this is my friend, O daughters of Jerusalem. |
Пiсня над пiснямиРозділ 5 |
|
1 |
|
2 |
|
3 „Зняла я одежу свою, — як зно́ву її надягну́? Помила я ні́жки свої, — як же їх занечи́щу?“ |
|
4 Мій коханий простя́г свою руку крізь о́твір, — і нутро моє схвилюва́лось від нього! |
|
5 Встала я відчини́ти своє́му коханому, — а з рук моїх ка́пала ми́рра, і мирра текла́ на засу́вки замка́ з моїх пальців. |
|
6 Відчинила своє́му коханому, — а коханий мій зник, відійшов! Душі не става́ло в мені, як він говорив. Я шукала його, та його не знайшла́. Я гука́ла його, та він не відізва́вся до мене. |
|
7 Стріли мене сторожі́, що ходять по місті, — набили мене, завдали́ мені ра́ни. Здерли з мене моє покрива́ло, сторожі́ міських мурів!“ |
|
8 „Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, — як мого коханого стрінете ви, що йому повісте́? — Що я хвора з коха́ння!“ |
|
9 „Чим коханий твій кращий від інших коханих, вродливі́ша з жіно́к? Чим коха́ний твій кращий від іншіх коханих, що так заклина́єш ти нас?“ |
|
10 „Коханий мій білий й рум'я́ний, визначні́ший він від десяти тисяч інших. |
|
11 Голова його — щиреє золото, його ку́чері — па́льмове віття, чорні, як во́рон. |
|
12 Його очі — немов голубки́ над джере́лами во́дними, у молоці повими́вані, що над повним струмко́м посіда́ли! |
|
13 Його ли́чка — як гря́дка бальза́му, немов квітники́ запашні́! Його губи — ліле́ї, з яких ка́пає ми́рра теку́ча! |
|
14 Його руки — стовпці́ золоті, повиса́джувані хризолі́том, а ло́но його — твір мисте́цький з слоно́вої кости, покритий сапфі́рами! |
|
15 Його сте́гна — стовпи мармуро́ві, поста́влені на золотії підста́ви! Його вигляд — немов той Лива́н, він юна́к — як ті ке́дри! |
|
16 Уста його — солодо́щі, і він увесь — пожада́ння. Оце мій коханий, й оце мій дружо́к, дочки єрусали́мські!“ |
Song of SolomonChapter 5 |
Пiсня над пiснямиРозділ 5 |
|
1 I AM come into my garden, my sister, my bride; I have gathered my myrrh with my spices, I have eaten my honeycomb with my honey, I have drunk my wine with my milk. Eat, O my friends; drink, yea, drink abundantly, O my beloved. |
1 |
|
2 I slept, but my heart was awake; it is the voice of my beloved who is knocking, saying, Open to me, my sister, my beloved, my harmless dove; for my head is filled with dew, and my locks with the drops of the night. |
2 |
|
3 I have put off my coat; how shall I put it on? I have washed my feet; how shall I defile them? |
3 „Зняла я одежу свою, — як зно́ву її надягну́? Помила я ні́жки свої, — як же їх занечи́щу?“ |
|
4 My beloved put in his hand by the opening of the door, and my heart was moved for him. |
4 Мій коханий простя́г свою руку крізь о́твір, — і нутро моє схвилюва́лось від нього! |
|
5 I rose up to open to my beloved; and my hands dropped myrrh, yea, and my fingers dropped myrrh upon the handles of the lock. |
5 Встала я відчини́ти своє́му коханому, — а з рук моїх ка́пала ми́рра, і мирра текла́ на засу́вки замка́ з моїх пальців. |
|
6 I opened to my beloved; but my beloved had withdrawn himself, and was gone; my soul failed when he spoke; then I sought him but I could not find him; I called him but he did not answer me. |
6 Відчинила своє́му коханому, — а коханий мій зник, відійшов! Душі не става́ло в мені, як він говорив. Я шукала його, та його не знайшла́. Я гука́ла його, та він не відізва́вся до мене. |
|
7 The watchmen that went about the city found me; they smote me, they wounded me; the keepers of the walls took away my veil from me. |
7 Стріли мене сторожі́, що ходять по місті, — набили мене, завдали́ мені ра́ни. Здерли з мене моє покрива́ло, сторожі́ міських мурів!“ |
|
8 I adjure you, O daughters of Jerusalem, if you should find my beloved, tell him that I am sick for love. |
8 „Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, — як мого коханого стрінете ви, що йому повісте́? — Що я хвора з коха́ння!“ |
|
9 What is your beloved more than another beloved, O you beautiful among women? What is your beloved more than another beloved, that you so adjure us? |
9 „Чим коханий твій кращий від інших коханих, вродливі́ша з жіно́к? Чим коха́ний твій кращий від іншіх коханих, що так заклина́єш ти нас?“ |
|
10 My beloved is white and ruddy, the chiefest among ten thousand. |
10 „Коханий мій білий й рум'я́ний, визначні́ший він від десяти тисяч інших. |
|
11 His head is like the finest gold, his locks straight and black as a raven. |
11 Голова його — щиреє золото, його ку́чері — па́льмове віття, чорні, як во́рон. |
|
12 His eyes are like the eyes of doves by brooks of water, washed with milk and fitly set. |
12 Його очі — немов голубки́ над джере́лами во́дними, у молоці повими́вані, що над повним струмко́м посіда́ли! |
|
13 His cheeks are like beds of spices, like sweet flowers; his lips like lilies, dropping myrrh and spikenard. |
13 Його ли́чка — як гря́дка бальза́му, немов квітники́ запашні́! Його губи — ліле́ї, з яких ка́пає ми́рра теку́ча! |
|
14 His hands are like golden girdles studded with precious stones; his belly is like a work of ivory overlaid with sapphires. |
14 Його руки — стовпці́ золоті, повиса́джувані хризолі́том, а ло́но його — твір мисте́цький з слоно́вої кости, покритий сапфі́рами! |
|
15 His legs are like pillars of marble set upon bases of gold; his chest is like Lebanon, excellent as the cedars. |
15 Його сте́гна — стовпи мармуро́ві, поста́влені на золотії підста́ви! Його вигляд — немов той Лива́н, він юна́к — як ті ке́дри! |
|
16 His mouth is like sweet honeycombs; his garments are lovely. This is my beloved, and this is my friend, O daughters of Jerusalem. |
16 Уста його — солодо́щі, і він увесь — пожада́ння. Оце мій коханий, й оце мій дружо́к, дочки єрусали́мські!“ |