Song of SolomonChapter 8 |
|
1 WHO shall give you to me for my brother that sucked the breasts of my mother? When I should find you in the street, I would kiss you; yea, I should not be despised. |
|
2 I would lead you and bring you into my mother's house, into the chamber of her that bore me; I would give you a drink of my delicious wine, and of the sweet juice of my pomegranates. |
|
3 His left arm is under my head, and his right hand embraces me. |
|
4 I adjure you, O daughters of Jerusalem, that you stir not up nor awake love until he please. |
|
5 Who is this that comes up from the wilderness, leaning upon her beloved? I awakened you under the apple tree; there your mother brought you forth; there she that bore you was in travail. |
|
6 Set me as a seal upon your heart, as a seal upon your arm; for love is strong as death; desire is cruel as Sheol; its flashes are flashes of fire and flame. |
|
7 Many waters cannot quench love, neither can the rivers carry it away; and yet, if a man would give all the substance of his house for love, people would mock him. |
|
8 We have a little sister whose breasts have not developed; what shall we do for our sister in the day when they shall seek her hand? |
|
9 If she be a wall, we will build upon her an upper chamber of silver; and if she be a door, we will enclose her with boards of cedar. |
|
10 I am a wall, and my breasts are like towers; then I was in his eyes as one who has found favor. |
|
11 Solomon had a vineyard, and its fruits were abundant; he let out the vineyard to keepers; a man offered for its fruits a thousand pieces of silver. |
|
12 My vineyard which is mine is before me; a thousand pieces of silver are yours, O Solomon, and two hundred for the keepers of the fruit. |
|
13 Those who sit in the gardens and listen to your voice, have reported your words to me. |
|
14 Make haste, my beloved, and be like a gazelle or a young hart upon the mountains of spices. |
Пiсня над пiснямиРозділ 8 |
|
1 |
|
2 Повела́ б я тебе й привела́ б у дім нені своєї: ти навчав би мене, я б тебе напоїла вином запашни́м, со́ком грана́тових яблук своїх! |
|
3 Ліва рука його — під головою моєю, прави́ця ж його — пригорта́є мене! |
|
4 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, — нащо б споло́хали, й нащо б збудили любови, аж доки йому до вподо́би!“ |
|
5 „Хто вона, що вихо́дить із пустині, спира́ючися на свого коханого? Під яблунею я збуди́ла тебе, — там повила́ тебе мати твоя, там тебе повила́ твоя породи́телька!“ |
|
6 „Поклади ти мене, як печатку на серце своє, як печать на раме́но своє, бо сильна любов, як смерть, за́здрощі неперемо́жні, немов той шео́л, — його жар — жар огню, воно по́лум'я Господа! |
|
7 Во́ди великі не зможуть згаси́ти коха́ння, ані рі́ки його не заллю́ть! Коли б хто давав за любов маєток увесь свого дому, то ним погорди́ли б зовсі́м!“ |
|
8 „Є сестра в нас мала, й перс у неї нема ще. Що зробимо нашій сестри́чці в той день, коли сва́тати бу́дуть її? — |
|
9 Якщо вона мур, — заборо́ло із срібла збудуємо на ній, а якщо вона двері — обкладе́мо кедро́вою до́шкою їх“. |
|
10 „Я мур, мої ж пе́рса — як ба́шти, — тоді я була́ в його о́чах мов та, яка спо́кій прова́дить“. |
|
11 „Виноградника мав Соломон у Баал-Гамо́ні, виноградника він віддава́в сторожа́м, — щоб кожен прино́сив за плід його тисячу срі́бла. |
|
12 Але мій виногра́дник, що маю його, при мені! Тобі, Соломо́не, хай буде та тисяча, а сторожа́м його пло́ду — дві сотні! |
|
13 О ти, що сидиш у садка́х, — друзі твої прислуха́ються до твого голосу: дай почути його і мені!“ |
|
14 „Утікай, мій коха́ний, і станься подібний до са́рни собі, чи до молодого оленя у бальза́мових го́рах!“ |
Song of SolomonChapter 8 |
Пiсня над пiснямиРозділ 8 |
|
1 WHO shall give you to me for my brother that sucked the breasts of my mother? When I should find you in the street, I would kiss you; yea, I should not be despised. |
1 |
|
2 I would lead you and bring you into my mother's house, into the chamber of her that bore me; I would give you a drink of my delicious wine, and of the sweet juice of my pomegranates. |
2 Повела́ б я тебе й привела́ б у дім нені своєї: ти навчав би мене, я б тебе напоїла вином запашни́м, со́ком грана́тових яблук своїх! |
|
3 His left arm is under my head, and his right hand embraces me. |
3 Ліва рука його — під головою моєю, прави́ця ж його — пригорта́є мене! |
|
4 I adjure you, O daughters of Jerusalem, that you stir not up nor awake love until he please. |
4 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, — нащо б споло́хали, й нащо б збудили любови, аж доки йому до вподо́би!“ |
|
5 Who is this that comes up from the wilderness, leaning upon her beloved? I awakened you under the apple tree; there your mother brought you forth; there she that bore you was in travail. |
5 „Хто вона, що вихо́дить із пустині, спира́ючися на свого коханого? Під яблунею я збуди́ла тебе, — там повила́ тебе мати твоя, там тебе повила́ твоя породи́телька!“ |
|
6 Set me as a seal upon your heart, as a seal upon your arm; for love is strong as death; desire is cruel as Sheol; its flashes are flashes of fire and flame. |
6 „Поклади ти мене, як печатку на серце своє, як печать на раме́но своє, бо сильна любов, як смерть, за́здрощі неперемо́жні, немов той шео́л, — його жар — жар огню, воно по́лум'я Господа! |
|
7 Many waters cannot quench love, neither can the rivers carry it away; and yet, if a man would give all the substance of his house for love, people would mock him. |
7 Во́ди великі не зможуть згаси́ти коха́ння, ані рі́ки його не заллю́ть! Коли б хто давав за любов маєток увесь свого дому, то ним погорди́ли б зовсі́м!“ |
|
8 We have a little sister whose breasts have not developed; what shall we do for our sister in the day when they shall seek her hand? |
8 „Є сестра в нас мала, й перс у неї нема ще. Що зробимо нашій сестри́чці в той день, коли сва́тати бу́дуть її? — |
|
9 If she be a wall, we will build upon her an upper chamber of silver; and if she be a door, we will enclose her with boards of cedar. |
9 Якщо вона мур, — заборо́ло із срібла збудуємо на ній, а якщо вона двері — обкладе́мо кедро́вою до́шкою їх“. |
|
10 I am a wall, and my breasts are like towers; then I was in his eyes as one who has found favor. |
10 „Я мур, мої ж пе́рса — як ба́шти, — тоді я була́ в його о́чах мов та, яка спо́кій прова́дить“. |
|
11 Solomon had a vineyard, and its fruits were abundant; he let out the vineyard to keepers; a man offered for its fruits a thousand pieces of silver. |
11 „Виноградника мав Соломон у Баал-Гамо́ні, виноградника він віддава́в сторожа́м, — щоб кожен прино́сив за плід його тисячу срі́бла. |
|
12 My vineyard which is mine is before me; a thousand pieces of silver are yours, O Solomon, and two hundred for the keepers of the fruit. |
12 Але мій виногра́дник, що маю його, при мені! Тобі, Соломо́не, хай буде та тисяча, а сторожа́м його пло́ду — дві сотні! |
|
13 Those who sit in the gardens and listen to your voice, have reported your words to me. |
13 О ти, що сидиш у садка́х, — друзі твої прислуха́ються до твого голосу: дай почути його і мені!“ |
|
14 Make haste, my beloved, and be like a gazelle or a young hart upon the mountains of spices. |
14 „Утікай, мій коха́ний, і станься подібний до са́рни собі, чи до молодого оленя у бальза́мових го́рах!“ |