Книга ИоваГлава 12 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 |
|
20 |
|
21 |
|
22 |
|
23 |
|
24 |
|
25 |
ЙовРозділ 12 |
|
1 |
|
2 „Справді, — то ж ви́ тільки люди, і мудрість із вами помре́! |
|
3 Таж і я маю розум, як ви, — я не нижчий від вас! І в ко́го немає такого, як це? |
|
4 Посміхо́вищем став я для друга свого, я, що кли́кав до Бога, і Він мені відповіда́в, — посміхо́вищем став справедливий, невинний. |
|
5 Нещасли́вцю погорда, — на думку спокійного, — пригото́влена для спотика́ння ноги́! |
|
6 Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гніви́ть, у то́го, хто ніби то Бога прова́дить рукою своєю. |
|
7 Але запитай хоч худо́бу — і навчить тебе, і пта́ство небесне — й тобі розповість. |
|
8 Або говори до землі — й вона ви́вчить тебе, і розкажуть тобі риби мо́рські. |
|
9 Хто б із цьо́го всього́ не пізнав, що Господня рука це вчинила? |
|
10 Що в Ньо́го в руці душа всього живого й дух кожного лю́дського тіла? |
|
11 Чи ж не ухо слова́ розбирає, піднебі́ння ж смакує для себе пожи́ву? |
|
12 Мудрість — у ста́рших, бо до́вгість днів — розум. |
|
13 Мудрість та сила — у Нього, Його рада та розум. |
|
14 Ось Він зруйнує — й не буде воно відбудо́ване, замкне́ чоловіка — й не буде він ви́пущений. |
|
15 Ось Він стримає во́ди — і висохнуть, Він їх пустить — то землю вони переве́рнуть. |
|
16 В Нього сила та за́дум, у Нього заблу́джений і той, хто призво́дить до блу́ду. |
|
17 Він уво́дить у по́милку ра́дників, і обезу́млює су́ддів, |
|
18 Він розв'язує пу́та царів і припері́зує по́яса на їхні сте́гна. |
|
19 Він провадить священиків босо, і потужних повалює, |
|
20 Він надійним уста́ відіймає й забирає від ста́рших розумність. |
|
21 На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює. |
|
22 Відкриває Він речі глибокі із те́мряви, а темне прова́дить на світло. |
|
23 Він робить наро́ди поту́жними — й знову їх нищить, Він наро́ди поши́рює, й потім виво́дить в неволю. |
|
24 Відіймає Він розум в наро́дніх голі́в на землі та блука́ти їх змушує по бездоро́жній пусте́лі, — |
|
25 вони ходять навпо́мацки в те́мряві темній, і Він упроваджує їх в блукани́ну, мов п'я́ного! |
Книга ИоваГлава 12 |
ЙовРозділ 12 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 „Справді, — то ж ви́ тільки люди, і мудрість із вами помре́! |
|
3 |
3 Таж і я маю розум, як ви, — я не нижчий від вас! І в ко́го немає такого, як це? |
|
4 |
4 Посміхо́вищем став я для друга свого, я, що кли́кав до Бога, і Він мені відповіда́в, — посміхо́вищем став справедливий, невинний. |
|
5 |
5 Нещасли́вцю погорда, — на думку спокійного, — пригото́влена для спотика́ння ноги́! |
|
6 |
6 Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гніви́ть, у то́го, хто ніби то Бога прова́дить рукою своєю. |
|
7 |
7 Але запитай хоч худо́бу — і навчить тебе, і пта́ство небесне — й тобі розповість. |
|
8 |
8 Або говори до землі — й вона ви́вчить тебе, і розкажуть тобі риби мо́рські. |
|
9 |
9 Хто б із цьо́го всього́ не пізнав, що Господня рука це вчинила? |
|
10 |
10 Що в Ньо́го в руці душа всього живого й дух кожного лю́дського тіла? |
|
11 |
11 Чи ж не ухо слова́ розбирає, піднебі́ння ж смакує для себе пожи́ву? |
|
12 |
12 Мудрість — у ста́рших, бо до́вгість днів — розум. |
|
13 |
13 Мудрість та сила — у Нього, Його рада та розум. |
|
14 |
14 Ось Він зруйнує — й не буде воно відбудо́ване, замкне́ чоловіка — й не буде він ви́пущений. |
|
15 |
15 Ось Він стримає во́ди — і висохнуть, Він їх пустить — то землю вони переве́рнуть. |
|
16 |
16 В Нього сила та за́дум, у Нього заблу́джений і той, хто призво́дить до блу́ду. |
|
17 |
17 Він уво́дить у по́милку ра́дників, і обезу́млює су́ддів, |
|
18 |
18 Він розв'язує пу́та царів і припері́зує по́яса на їхні сте́гна. |
|
19 |
19 Він провадить священиків босо, і потужних повалює, |
|
20 |
20 Він надійним уста́ відіймає й забирає від ста́рших розумність. |
|
21 |
21 На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює. |
|
22 |
22 Відкриває Він речі глибокі із те́мряви, а темне прова́дить на світло. |
|
23 |
23 Він робить наро́ди поту́жними — й знову їх нищить, Він наро́ди поши́рює, й потім виво́дить в неволю. |
|
24 |
24 Відіймає Він розум в наро́дніх голі́в на землі та блука́ти їх змушує по бездоро́жній пусте́лі, — |
|
25 |
25 вони ходять навпо́мацки в те́мряві темній, і Він упроваджує їх в блукани́ну, мов п'я́ного! |