Йов

Розділ 20

1 І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:

2 „Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!

3 Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.

4 Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —

5 то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?

6 Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,

7 проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?

8 Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:

9 його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...

10 Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.

11 Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!

12 Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,

13 над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —

14 то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!

15 Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.

16 Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!

17 Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.

18 Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.

19 Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!

20 Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.

21 Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:

22 за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!

23 Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.

24 Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.

25 Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!

26 При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.

27 Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —

28 урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.

29 Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“

約伯記

第20章

1 拿馬人鎻法曰、

2 我中心棼然、難以自遏、

3 凌辱之言、有激於懷、烏容不答。

4 豈不聞自生民以來、有古語焉、

5 曰、作惡者歡呼、弗能恆久。偽善者喜樂、不過俄頃。

6 雖峻極於天、昂頭雲外、

7 終亦必亡、與糞壤同腐、素見之者、必曰其人安在。

8 倐忽不見、真如夢幻、若夜間異象、頓失無所。

9 目覩惡人、不能復覯、鄰里鄉黨、欲見無從。

10 彼攘貧者之貨財、子孫反之、以釋其憾。

11 所作隱慝、深入於骨、及其歸土、惡報從之。

12 惡譬諸食物、甫入口則甚甘、藏於舌間、

13 久舍不棄、

14 下至腹、味殊苦、如蝮之膽。

15 其平日并吞財貨、上帝必使復吐之。

16 或飲蛇毒而亡、或爲蝮螫而死。

17 不能飲甘泉之水、不得居酥蜜之地。

18 雖勞而得財、不能自享、必當反之於人、不可以爲悅。

19 蓋剝奪其民、至於貧乏、則遺棄之、人所建之第宅、則強據之。

20 其衷懷不能恬適、其嗜好不能長存。

21 其所食無餘、其享福不永。

22 卽當隆盛之時、必遇困厄、受其虐遇者、必羣起而攻擊。

23 彼旣飽其貪饕、上帝震怒、降災如下雨、使之備嘗。

24 雖避鐵器、而傷於銅弓。

25 利鏃白刃、深入其膽、拔而出之、不勝戰栗。

26 災害臨之、電火焚之、居其室者、咸遇患難。

27 天癉其惡、地罰其罪。

28 臨難之日、凡其所有、必盡消亡。

29 全能之上帝、施報於惡人者若此。

Йов

Розділ 20

約伯記

第20章

1 І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:

1 拿馬人鎻法曰、

2 „Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!

2 我中心棼然、難以自遏、

3 Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.

3 凌辱之言、有激於懷、烏容不答。

4 Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —

4 豈不聞自生民以來、有古語焉、

5 то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?

5 曰、作惡者歡呼、弗能恆久。偽善者喜樂、不過俄頃。

6 Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,

6 雖峻極於天、昂頭雲外、

7 проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?

7 終亦必亡、與糞壤同腐、素見之者、必曰其人安在。

8 Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:

8 倐忽不見、真如夢幻、若夜間異象、頓失無所。

9 його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...

9 目覩惡人、不能復覯、鄰里鄉黨、欲見無從。

10 Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.

10 彼攘貧者之貨財、子孫反之、以釋其憾。

11 Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!

11 所作隱慝、深入於骨、及其歸土、惡報從之。

12 Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,

12 惡譬諸食物、甫入口則甚甘、藏於舌間、

13 над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —

13 久舍不棄、

14 то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!

14 下至腹、味殊苦、如蝮之膽。

15 Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.

15 其平日并吞財貨、上帝必使復吐之。

16 Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!

16 或飲蛇毒而亡、或爲蝮螫而死。

17 Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.

17 不能飲甘泉之水、不得居酥蜜之地。

18 Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.

18 雖勞而得財、不能自享、必當反之於人、不可以爲悅。

19 Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!

19 蓋剝奪其民、至於貧乏、則遺棄之、人所建之第宅、則強據之。

20 Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.

20 其衷懷不能恬適、其嗜好不能長存。

21 Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:

21 其所食無餘、其享福不永。

22 за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!

22 卽當隆盛之時、必遇困厄、受其虐遇者、必羣起而攻擊。

23 Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.

23 彼旣飽其貪饕、上帝震怒、降災如下雨、使之備嘗。

24 Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.

24 雖避鐵器、而傷於銅弓。

25 Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!

25 利鏃白刃、深入其膽、拔而出之、不勝戰栗。

26 При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.

26 災害臨之、電火焚之、居其室者、咸遇患難。

27 Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —

27 天癉其惡、地罰其罪。

28 урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.

28 臨難之日、凡其所有、必盡消亡。

29 Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“

29 全能之上帝、施報於惡人者若此。