ЙовРозділ 9 |
|
1 |
|
2 Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом? |
|
3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень. |
|
4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався? |
|
5 Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в. |
|
6 Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться. |
|
7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі. |
|
8 Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах, |
|
9 Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні. |
|
10 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа! |
|
11 Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього |
|
12 Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш? |
|
13 Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, — |
|
14 що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього, |
|
15 я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю? |
|
16 Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос, |
|
17 Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно. |
|
18 Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою. |
|
19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені? |
|
20 Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим. |
|
21 Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я. |
|
22 Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є. |
|
23 Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється. |
|
24 У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто? |
|
25 А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго, |
|
26 промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич. |
|
27 Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся, |
|
28 то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене. |
|
29 Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду? |
|
30 Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої, |
|
31 то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя. |
|
32 Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд, |
|
33 поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку. |
|
34 Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає, |
|
35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою! |
約伯記第9章 |
|
1 約百曰、是理也、我知之稔矣、人於上帝前、豈得言義。 |
|
2 |
|
3 如上帝勘問、萬中不能答一、 |
|
4 上帝具至智、有大能、違之者烏能得福。 |
|
5 上帝一怒、則岡巒遷徙、山嶽傾頹、 |
|
6 大地搖撼、坤輿震動、 |
|
7 闔則日不出、閉則星無光、 |
|
8 手闢天宇、足乘海濤。 |
|
9 斗柄旋、參昴見、南方之宮、運其躔度。 |
|
10 上帝所行、大不可測、異不可數。 |
|
11 其至我不見、其過我不知。 |
|
12 其取之孰能禦之、其爲之孰能問之。 |
|
13 其怒未息、強者慴之。 |
|
14 我何人斯、雖善說詞、安能應對哉。 |
|
15 上帝鞫我、我不敢自以為義、當求沾其恩。 |
|
16 求而許、我猶兢兢然、不敢自信。 |
|
17 何上帝擊我、如風之暴、災罹旡妄、不一而足。 |
|
18 不使我得片刻之安、備嘗艱苦。 |
|
19 欲以力爭、彼力過我、欲以理諭、誰爲折中。 |
|
20 如稱己義、則不義矣。如言己善、則不善矣。 |
|
21 如伐己長、是不知量也、平生所爲、不堪自問。 |
|
22 以我觀之、善惡同歸於盡。 |
|
23 人忽死亡、主使之然、無辜受難、主不之憫、 |
|
24 當今之世、惡人當路、良吏韜晦、使之者非主而誰。 |
|
25 日月逝矣、速於郵傳、流光已邁、我未見福之至也。 |
|
26 日去如扁舟、勢若巨鷹之摶擊。 |
|
27 如我自謂。必冺怨尤、改憂色而作歡容、 |
|
28 然患難猶在、懼心未釋、吾知主必不以我爲無辜。 |
|
29 主旣視我爲有罪、自辨亦徒勞矣。 |
|
30 卽以雪水自洗、鹼水盥手。 |
|
31 主必視我若墮汚溷、衣服有知、亦當厭我。 |
|
32 我凡民也、主豈與我等、奚敢與之辨論。 |
|
33 更無聽訟之人、可定兩造曲直。 |
|
34 如主不加譴責、使我驚懼、 |
|
35 則我猶敢言、無所畏葸、今則不能也。 |
ЙовРозділ 9 |
約伯記第9章 |
|
1 |
1 約百曰、是理也、我知之稔矣、人於上帝前、豈得言義。 |
|
2 Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом? |
2 |
|
3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень. |
3 如上帝勘問、萬中不能答一、 |
|
4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався? |
4 上帝具至智、有大能、違之者烏能得福。 |
|
5 Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в. |
5 上帝一怒、則岡巒遷徙、山嶽傾頹、 |
|
6 Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться. |
6 大地搖撼、坤輿震動、 |
|
7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі. |
7 闔則日不出、閉則星無光、 |
|
8 Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах, |
8 手闢天宇、足乘海濤。 |
|
9 Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні. |
9 斗柄旋、參昴見、南方之宮、運其躔度。 |
|
10 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа! |
10 上帝所行、大不可測、異不可數。 |
|
11 Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього |
11 其至我不見、其過我不知。 |
|
12 Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш? |
12 其取之孰能禦之、其爲之孰能問之。 |
|
13 Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, — |
13 其怒未息、強者慴之。 |
|
14 що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього, |
14 我何人斯、雖善說詞、安能應對哉。 |
|
15 я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю? |
15 上帝鞫我、我不敢自以為義、當求沾其恩。 |
|
16 Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос, |
16 求而許、我猶兢兢然、不敢自信。 |
|
17 Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно. |
17 何上帝擊我、如風之暴、災罹旡妄、不一而足。 |
|
18 Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою. |
18 不使我得片刻之安、備嘗艱苦。 |
|
19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені? |
19 欲以力爭、彼力過我、欲以理諭、誰爲折中。 |
|
20 Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим. |
20 如稱己義、則不義矣。如言己善、則不善矣。 |
|
21 Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я. |
21 如伐己長、是不知量也、平生所爲、不堪自問。 |
|
22 Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є. |
22 以我觀之、善惡同歸於盡。 |
|
23 Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється. |
23 人忽死亡、主使之然、無辜受難、主不之憫、 |
|
24 У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто? |
24 當今之世、惡人當路、良吏韜晦、使之者非主而誰。 |
|
25 А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго, |
25 日月逝矣、速於郵傳、流光已邁、我未見福之至也。 |
|
26 промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич. |
26 日去如扁舟、勢若巨鷹之摶擊。 |
|
27 Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся, |
27 如我自謂。必冺怨尤、改憂色而作歡容、 |
|
28 то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене. |
28 然患難猶在、懼心未釋、吾知主必不以我爲無辜。 |
|
29 Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду? |
29 主旣視我爲有罪、自辨亦徒勞矣。 |
|
30 Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої, |
30 卽以雪水自洗、鹼水盥手。 |
|
31 то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя. |
31 主必視我若墮汚溷、衣服有知、亦當厭我。 |
|
32 Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд, |
32 我凡民也、主豈與我等、奚敢與之辨論。 |
|
33 поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку. |
33 更無聽訟之人、可定兩造曲直。 |
|
34 Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає, |
34 如主不加譴責、使我驚懼、 |
|
35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою! |
35 則我猶敢言、無所畏葸、今則不能也。 |