Вiд МаркаРозділ 5 |
|
1 |
|
2 І як вийшов Він із чо́вна, то зараз Його перестрів чоловік із могильних пече́р, що мав духа нечистого. |
|
3 Він ме́шкання мав у гроба́х, і ніхто й ланцюга́ми зв'язати не міг його, |
|
4 бо часто кайда́нами та ланцюга́ми в'язали його, але він розривав ланцюги́ та кайда́ни торо́щив, — і ніхто не міг угамува́ти його. |
|
5 І він повсякча́с перебува́в день і ніч у гроба́х та в гора́х, — і кричав, і бився об камі́ння. |
|
6 А коли він Ісуса побачив здале́ка, то прибіг, і вклонився Йому, |
|
7 і закричав гучни́м голосом, кажучи: „Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всеви́шнього? Богом Тебе заклинаю, — не муч Ти мене!“ |
|
8 Бо сказав Він йому: „Вийди, ду́ше нечистий, із люди́ни!“ |
|
9 І запитав Він його: „Як тобі на ім'я́?“ А той відповів: „Леґіо́н мені йме́ння — багато бо нас“. |
|
10 І він Його ду́же просив, щоб їх не висилав із тієї землі. |
|
11 Пасся ж там на горі гурт великий свине́й. |
|
12 І просилися де́мони, кажучи: „Пошли нас у свине́й, щоб у них ми ввійшли“. |
|
13 І дозволив Він їм. І повихо́дили духи нечисті, і в свиней увійшли́. І гурт кинувся з кручі до моря, — а було зо дві тисячі їх — і вони потопилися в морі. |
|
14 А їхні пастухи повтікали та в місті й по селах звістили. І повихо́дили люди побачити, що́ сталось. |
|
15 І прийшли до Ісуса й побачили, що той біснуватий, що мав леґіо́на, убра́ний сидів, і при умі, — і полякались вони. |
|
16 Самови́дці ж їм розповіли́, що́ сталося з тим біснуватим, також про свиней. |
|
17 І вони стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю. |
|
18 А як Він сів до чо́вна, то біснуватий став просити Його, щоб залиши́тися з Ним. |
|
19 Ісус же йому не дозволив, а промовив до нього: „Іди до дому свого, до своїх, і їм розпові́ж, які речі великі Госпо́дь учинив тобі, і як змилувався над тобою!“ |
|
20 І пішов він та в Десятимісті зачав пропові́дувати, які речі великі Ісус учинив йому. І всі дивувались! |
|
21 |
|
22 І приходить один із старши́х синагоги, на ймення Яі́р, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому, |
|
23 і ду́же благає Його та говорить: „Моя дочка́ кінча́ється. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила́!“ |
|
24 І пішов Він із ним. За Ним на́товп великий ішов, і тиснувсь до Нього. |
|
25 А жінка одна, що дванадцять ро́ків хворою на кровоте́чу була́, |
|
26 що чимало нате́рпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого, |
|
27 як зачула вона про Ісуса, підійшла через на́товп ізза́ду, і доторкну́лась до одежі Його. |
|
28 Бо вона говорила про себе: „Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то оду́жаю“. |
|
29 І висохло хвилі тієї джерело́ кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від неду́ги! |
|
30 І в ту мить Ісус вичув у Собі, що вийшла з Нього сила. І Він до наро́ду звернувся й спитав: „Хто́ доторкнувсь до Моєї одежі?“ |
|
31 І відказали Йому Його учні: „Ти бачиш, що тисне на Тебе наро́д, а питаєшся: Хто́ доторкнувся до Мене?“ |
|
32 А Він навкруги́ поглядав, щоб побачити ту, що зробила оце. |
|
33 І жінка злякалась та затрусилась, бо знала, що сталося їй. І вона підійшла, і впала ницьма перед Ним, — і всю правду Йому розпові́ла. |
|
34 А Він їй сказав: „Твоя віра, о до́чко, спасла тебе; іди з ми́ром, і здоровою будь від своєї неду́ги!“ |
|
35 Як Він ще говорив, приходять ось від старшини́ синагоги та й кажуть: „Дочка́ твоя вмерла; чого ще турбуєш Учителя?“ |
|
36 А Ісус, як почув слово сказане, промовляє до старшини́ синагоги: „Не лякайсь, — тільки віруй! |
|
37 І Він не дозволив іти за Собою ніко́му, тільки Петрові та Якову, та Іванові, братові Якова. |
|
38 І приходять у дім старшини́ синаго́ги, і Він бачить метушню́ та людей, що плакали та голоси́ли. |
|
39 А ввійшовши, сказав Він до них: „Чого ви мету́шитеся та плачете? Не вмерло дівча́, але спить!“ |
|
40 І вони насміхалися з Нього. А Він усіх ви́провадив, узяв батька дівчати та матір, та тих, хто був із Ним, і ввійшов, де лежало дівча. |
|
41 І взяв Він за руку дівча та й промовив до нього: „Таліта́, ку́мі“ що значить: „Дівча́тко, кажу́ тобі — встань!“ |
|
42 І в ту мить підвелося й ходило дівча́; а ро́ків мало з дванадцять. І всі зараз жахнулися з дива великого! |
|
43 А Він наказав їм суво́ро, щоб ніхто не довідавсь про це. І дати їй їсти звелів. |
馬可福音第5章 |
|
1 旣濟、至加大拉地、 |
|
2 離舟、遇患邪神者、自墓出、 |
|
3 其人素居塚、無有能以鐵索繫之者、 |
|
4 屢以桎以桎梏鐵索繫之、則斷鐵索、毀桎梏、終不能制、 |
|
5 日夜恆在塚與山、號呼、以石自傷、 |
|
6 遙見耶穌、趨而拜之、 |
|
7 大呼曰、至高上帝子耶穌、我與爾何與、托上帝名、懇爾莫苦我、 |
|
8 蓋耶穌曾命邪神離其人、 |
|
9 乃問曰、爾何名、曰、我名營、吾儕多故也、 |
|
10 切求耶穌勿逐出斯地、 |
|
11 近山有群豕、方食、 |
|
12 衆鬼求曰、容我入豕群、 |
|
13 耶穌許之、邪神離人入豕、其群突落山坡投海、數約二千、溺於海、 |
|
14 牧者奔告邑村、衆出視所行、 |
|
15 就耶穌、見先患鬼、爲營所憑者、坐而衣衣自若、則懼、 |
|
16 見者以所遇患鬼群豕事告之、 |
|
17 衆遂求耶穌出其境、 |
|
18 耶穌登舟時、先患鬼者、求與之偕、 |
|
19 耶穌弗許曰、歸以主視爾、矜恤爾之事、告家人、 |
|
20 其人往低加波利言耶穌如何視己、衆奇之、〇 |
|
21 |
|
22 有宰會堂者、名睚魯、來見耶穌、俯伏、 |
|
23 切求曰、幼女將死、爾來按之、使得愈、則生矣、 |
|
24 耶穌偕往、大衆擁從之、 |
|
25 有婦血漏十二年、 |
|
26 甚爲多醫所苦、盡耗其資、不見益而勢轉劇、 |
|
27 聞耶穌事、雜衆中而至、自後捫其衣、 |
|
28 蓋曰、第捫其衣、則愈、 |
|
29 血漏卽止、覺疾已瘳、 |
|
30 耶穌知己有異能顯出、乃於衆中顧曰、誰捫我衣耶、 |
|
31 門徒曰、爾見衆擁爾、乃問誰捫我乎、 |
|
32 耶穌圜視、欲見行此之婦、 |
|
33 婦知其身所歷、恐懼戰栗、前爾俯伏、悉以實告、 |
|
34 耶穌曰、女、爾信愈爾、安然以歸、爾疾瘳矣、〇 |
|
35 |
|
36 耶穌聞斯言、謂宰會堂者曰、勿懼、惟信而已、 |
|
37 耶穌於彼得、雅各與兄弟約翰而外、不許他人偕行、 |
|
38 至宰會堂者之家、見號啕哭泣不勝、 |
|
39 入曰、胡爲號啕而哭乎、女非死、寢耳、 |
|
40 衆哂之、耶穌遣衆出、率女之父母與從者、入女寢室、 |
|
41 執其手曰、大利大古米、譯卽女我命爾起、 |
|
42 女卽起而行、女年十有二矣、衆不勝駭異、 |
|
43 耶穌嚴戒之曰、勿令人知之、於是命予女食、 |
Вiд МаркаРозділ 5 |
馬可福音第5章 |
|
1 |
1 旣濟、至加大拉地、 |
|
2 І як вийшов Він із чо́вна, то зараз Його перестрів чоловік із могильних пече́р, що мав духа нечистого. |
2 離舟、遇患邪神者、自墓出、 |
|
3 Він ме́шкання мав у гроба́х, і ніхто й ланцюга́ми зв'язати не міг його, |
3 其人素居塚、無有能以鐵索繫之者、 |
|
4 бо часто кайда́нами та ланцюга́ми в'язали його, але він розривав ланцюги́ та кайда́ни торо́щив, — і ніхто не міг угамува́ти його. |
4 屢以桎以桎梏鐵索繫之、則斷鐵索、毀桎梏、終不能制、 |
|
5 І він повсякча́с перебува́в день і ніч у гроба́х та в гора́х, — і кричав, і бився об камі́ння. |
5 日夜恆在塚與山、號呼、以石自傷、 |
|
6 А коли він Ісуса побачив здале́ка, то прибіг, і вклонився Йому, |
6 遙見耶穌、趨而拜之、 |
|
7 і закричав гучни́м голосом, кажучи: „Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всеви́шнього? Богом Тебе заклинаю, — не муч Ти мене!“ |
7 大呼曰、至高上帝子耶穌、我與爾何與、托上帝名、懇爾莫苦我、 |
|
8 Бо сказав Він йому: „Вийди, ду́ше нечистий, із люди́ни!“ |
8 蓋耶穌曾命邪神離其人、 |
|
9 І запитав Він його: „Як тобі на ім'я́?“ А той відповів: „Леґіо́н мені йме́ння — багато бо нас“. |
9 乃問曰、爾何名、曰、我名營、吾儕多故也、 |
|
10 І він Його ду́же просив, щоб їх не висилав із тієї землі. |
10 切求耶穌勿逐出斯地、 |
|
11 Пасся ж там на горі гурт великий свине́й. |
11 近山有群豕、方食、 |
|
12 І просилися де́мони, кажучи: „Пошли нас у свине́й, щоб у них ми ввійшли“. |
12 衆鬼求曰、容我入豕群、 |
|
13 І дозволив Він їм. І повихо́дили духи нечисті, і в свиней увійшли́. І гурт кинувся з кручі до моря, — а було зо дві тисячі їх — і вони потопилися в морі. |
13 耶穌許之、邪神離人入豕、其群突落山坡投海、數約二千、溺於海、 |
|
14 А їхні пастухи повтікали та в місті й по селах звістили. І повихо́дили люди побачити, що́ сталось. |
14 牧者奔告邑村、衆出視所行、 |
|
15 І прийшли до Ісуса й побачили, що той біснуватий, що мав леґіо́на, убра́ний сидів, і при умі, — і полякались вони. |
15 就耶穌、見先患鬼、爲營所憑者、坐而衣衣自若、則懼、 |
|
16 Самови́дці ж їм розповіли́, що́ сталося з тим біснуватим, також про свиней. |
16 見者以所遇患鬼群豕事告之、 |
|
17 І вони стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю. |
17 衆遂求耶穌出其境、 |
|
18 А як Він сів до чо́вна, то біснуватий став просити Його, щоб залиши́тися з Ним. |
18 耶穌登舟時、先患鬼者、求與之偕、 |
|
19 Ісус же йому не дозволив, а промовив до нього: „Іди до дому свого, до своїх, і їм розпові́ж, які речі великі Госпо́дь учинив тобі, і як змилувався над тобою!“ |
19 耶穌弗許曰、歸以主視爾、矜恤爾之事、告家人、 |
|
20 І пішов він та в Десятимісті зачав пропові́дувати, які речі великі Ісус учинив йому. І всі дивувались! |
20 其人往低加波利言耶穌如何視己、衆奇之、〇 |
|
21 |
21 |
|
22 І приходить один із старши́х синагоги, на ймення Яі́р, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому, |
22 有宰會堂者、名睚魯、來見耶穌、俯伏、 |
|
23 і ду́же благає Його та говорить: „Моя дочка́ кінча́ється. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила́!“ |
23 切求曰、幼女將死、爾來按之、使得愈、則生矣、 |
|
24 І пішов Він із ним. За Ним на́товп великий ішов, і тиснувсь до Нього. |
24 耶穌偕往、大衆擁從之、 |
|
25 А жінка одна, що дванадцять ро́ків хворою на кровоте́чу була́, |
25 有婦血漏十二年、 |
|
26 що чимало нате́рпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого, |
26 甚爲多醫所苦、盡耗其資、不見益而勢轉劇、 |
|
27 як зачула вона про Ісуса, підійшла через на́товп ізза́ду, і доторкну́лась до одежі Його. |
27 聞耶穌事、雜衆中而至、自後捫其衣、 |
|
28 Бо вона говорила про себе: „Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то оду́жаю“. |
28 蓋曰、第捫其衣、則愈、 |
|
29 І висохло хвилі тієї джерело́ кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від неду́ги! |
29 血漏卽止、覺疾已瘳、 |
|
30 І в ту мить Ісус вичув у Собі, що вийшла з Нього сила. І Він до наро́ду звернувся й спитав: „Хто́ доторкнувсь до Моєї одежі?“ |
30 耶穌知己有異能顯出、乃於衆中顧曰、誰捫我衣耶、 |
|
31 І відказали Йому Його учні: „Ти бачиш, що тисне на Тебе наро́д, а питаєшся: Хто́ доторкнувся до Мене?“ |
31 門徒曰、爾見衆擁爾、乃問誰捫我乎、 |
|
32 А Він навкруги́ поглядав, щоб побачити ту, що зробила оце. |
32 耶穌圜視、欲見行此之婦、 |
|
33 І жінка злякалась та затрусилась, бо знала, що сталося їй. І вона підійшла, і впала ницьма перед Ним, — і всю правду Йому розпові́ла. |
33 婦知其身所歷、恐懼戰栗、前爾俯伏、悉以實告、 |
|
34 А Він їй сказав: „Твоя віра, о до́чко, спасла тебе; іди з ми́ром, і здоровою будь від своєї неду́ги!“ |
34 耶穌曰、女、爾信愈爾、安然以歸、爾疾瘳矣、〇 |
|
35 Як Він ще говорив, приходять ось від старшини́ синагоги та й кажуть: „Дочка́ твоя вмерла; чого ще турбуєш Учителя?“ |
35 |
|
36 А Ісус, як почув слово сказане, промовляє до старшини́ синагоги: „Не лякайсь, — тільки віруй! |
36 耶穌聞斯言、謂宰會堂者曰、勿懼、惟信而已、 |
|
37 І Він не дозволив іти за Собою ніко́му, тільки Петрові та Якову, та Іванові, братові Якова. |
37 耶穌於彼得、雅各與兄弟約翰而外、不許他人偕行、 |
|
38 І приходять у дім старшини́ синаго́ги, і Він бачить метушню́ та людей, що плакали та голоси́ли. |
38 至宰會堂者之家、見號啕哭泣不勝、 |
|
39 А ввійшовши, сказав Він до них: „Чого ви мету́шитеся та плачете? Не вмерло дівча́, але спить!“ |
39 入曰、胡爲號啕而哭乎、女非死、寢耳、 |
|
40 І вони насміхалися з Нього. А Він усіх ви́провадив, узяв батька дівчати та матір, та тих, хто був із Ним, і ввійшов, де лежало дівча. |
40 衆哂之、耶穌遣衆出、率女之父母與從者、入女寢室、 |
|
41 І взяв Він за руку дівча та й промовив до нього: „Таліта́, ку́мі“ що значить: „Дівча́тко, кажу́ тобі — встань!“ |
41 執其手曰、大利大古米、譯卽女我命爾起、 |
|
42 І в ту мить підвелося й ходило дівча́; а ро́ків мало з дванадцять. І всі зараз жахнулися з дива великого! |
42 女卽起而行、女年十有二矣、衆不勝駭異、 |
|
43 А Він наказав їм суво́ро, щоб ніхто не довідавсь про це. І дати їй їсти звелів. |
43 耶穌嚴戒之曰、勿令人知之、於是命予女食、 |