CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Йов 2
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Йов

Розділ 2

1 І сталося одно́го дня, і поприхо́дили Божі сини, щоб стати перед Господом; і прийшов також сатана́ поміж ними, щоб стати перед Господом.

2 І сказав Господь до сатани́: „Звідки ти йдеш?“ А сатана́ відповів Господе́ві й сказав: „Я мандрував по землі та й перейшов її“.

3 І сказав Господь до сатани́: „Чи звернув ти увагу на раба Мого Йо́ва? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, який Бога боїться, а від злого втікає. І він ще тримається міцно в своїй невинності, а ти намовляв був Мене на нього, щоб без при́воду його зруйнувати“.

4 І відповів сатана Господе́ві й сказав: „Шкіра за шкіру, і все, що хто має, віддасть він за душу свою.

5 Але простягни но Ти руку Свою, і доторкнись до косте́й його та до тіла його, — чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?“

6 І сказав Господь до сатани: „Ось він у руці твоїй, — тільки душу його бережи!“

7 І вийшов сатана від лиця Господнього, та й ударив Йова злим гнояко́м від стопи́ ноги́ його аж до його че́репа.

8 А той узяв собі черепка́, щоб шкре́бти себе. І він сидів серед по́пелу.

9 І сказала йому його жінка: „Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога — і помреш!“

10 А він до неї відказав: „Ти гово́риш отак, як гово́рить яка з божеві́льних! Чи ж ми бу́дем приймати від Бога добре, а злого не при́ймем?“ При всьому тому Йов не згрішив своїми устами.

11 I почули троє при́ятелів Йо́вових про все те нещастя, що прийшло на нього, і поприхо́дили кожен з місця свого: теманя́нин Еліфа́з, шух'я́нин Бідда́д та наама́тянин Цофа́р. І вмовилися вони прийти ра́зом, щоб похитати головою над ним та поті́шити його.

12 І звели́ вони зда́лека очі свої, — і не пізна́ли його. І підне́сли вони голос свій, та й заголоси́ли, і розде́рли кожен одежу свою, і кидали по́рох над своїми головами аж до неба.

13 І сиділи вони з ним на землі сім день та сім ноче́й, і ніхто не промо́вив до нього ні слова, бо вони ба́чили, що біль його ве́льми великий

Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 2

1 Es begab sich3320 aber des Tages3117, da die Kinder1121 Gottes430 kamen935 und traten vor den HErrn3068, daß Satan7854 auch unter8432 ihnen kam935 und vor den HErrn3068 trat3320.

2 Da sprach559 der HErr3068 zu1980 dem Satan7854: Wo335 kommst du her935? Satan7854 antwortete6030 dem HErrn3068 und sprach559: Ich habe das Land776 umher7751 durchzogen.

3 Der HErr3068 sprach559 zu dem Satan7854: Hast du nicht acht3820 auf meinen Knecht5650 Hiob347 gehabt? Denn es ist5493 seinesgleichen im Lande nicht, schlecht3477 und376 recht8535, gottesfürchtig und430 meidet das776 Böse7451 und hält noch fest an seiner Frömmigkeit8538; du aber hast mich3373 bewegt, daß ich2388 ihn ohne Ursache2600 verderbet habe7760.

4 Satan7854 antwortete6030 dem HErrn3068 und sprach559: Haut5785 für Haut5785; und alles, was ein Mann376 hat, läßt er5414 für sein Leben5315.

5 Aber199 recke deine Hand3027 aus und taste5060 sein Gebein6106 und Fleisch1320 an; was gilt‘s, er wird7971 dich ins Angesicht6440 segnen1288?

6 Der HErr3068 sprach559 zu8104 dem Satan7854: Siehe da, er sei in deiner Hand3027; doch schone seines Lebens5315!

7 Da fuhr der Satan7854 aus3318 vom Angesicht des HErrn3068 und7272 schlug5221 Hiob347 mit bösen7451 Schwären7822 von3318 der Fußsohle3709 an bis auf6440 seine Scheitel6936.

8 Und er nahm3947 einen Scherben2789 und schabte sich1623 und saß3427 in8432 der Asche665.

9 Und sein2388 Weib802 sprach559 zu4191 ihm: Hältst du1288 noch fest an deiner Frömmigkeit8538? Ja, segne GOtt430 und stirb!

10 Er aber sprach559 zu ihr: Du redest1696, wie2896 die259 närrischen Weiber5036 reden1696. Haben wir Gutes empfangen6901 von GOtt430 und sollten das Böse7451 nicht auch1571 annehmen? In diesem allem versündigte sich2398 Hiob347 nicht mit seinen Lippen8193.

11 Da aber die drei7969 Freunde7453 Hiobs347 höreten all das Unglück7451, das über ihn kommen935 war935, kamen935 sie, ein376 jeglicher aus seinem Ort4725: Eliphas464 von Theman8489, Bildad1085 von Suah7747 und Zophar6691 von Naema5284. Denn sie wurden3259 eins3162, daß sie kämen, ihn zu8085 klagen und zu trösten5162.

12 Und da sie1058 ihre Augen5869 aufhuben von ferne7350, kannten sie ihn nicht5234 und huben auf5375 ihre Stimme6963 und weineten; und ein376 jeglicher zerriß7167 sein4598 Kleid und sprengeten Erde6083 auf5375 ihr Haupt7218 gen Himmel8064.

13 Und saßen mit ihm auf der Erde776 sieben7651 Tage3117 und sieben7651 Nächte3915 und redeten1696 nichts1697 mit ihm; denn sie sahen7200, daß der Schmerz3511 sehr3966 groß1431 war3427.

Йов

Розділ 2

Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 2

1 І сталося одно́го дня, і поприхо́дили Божі сини, щоб стати перед Господом; і прийшов також сатана́ поміж ними, щоб стати перед Господом.

1 Es begab sich3320 aber des Tages3117, da die Kinder1121 Gottes430 kamen935 und traten vor den HErrn3068, daß Satan7854 auch unter8432 ihnen kam935 und vor den HErrn3068 trat3320.

2 І сказав Господь до сатани́: „Звідки ти йдеш?“ А сатана́ відповів Господе́ві й сказав: „Я мандрував по землі та й перейшов її“.

2 Da sprach559 der HErr3068 zu1980 dem Satan7854: Wo335 kommst du her935? Satan7854 antwortete6030 dem HErrn3068 und sprach559: Ich habe das Land776 umher7751 durchzogen.

3 І сказав Господь до сатани́: „Чи звернув ти увагу на раба Мого Йо́ва? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, який Бога боїться, а від злого втікає. І він ще тримається міцно в своїй невинності, а ти намовляв був Мене на нього, щоб без при́воду його зруйнувати“.

3 Der HErr3068 sprach559 zu dem Satan7854: Hast du nicht acht3820 auf meinen Knecht5650 Hiob347 gehabt? Denn es ist5493 seinesgleichen im Lande nicht, schlecht3477 und376 recht8535, gottesfürchtig und430 meidet das776 Böse7451 und hält noch fest an seiner Frömmigkeit8538; du aber hast mich3373 bewegt, daß ich2388 ihn ohne Ursache2600 verderbet habe7760.

4 І відповів сатана Господе́ві й сказав: „Шкіра за шкіру, і все, що хто має, віддасть він за душу свою.

4 Satan7854 antwortete6030 dem HErrn3068 und sprach559: Haut5785 für Haut5785; und alles, was ein Mann376 hat, läßt er5414 für sein Leben5315.

5 Але простягни но Ти руку Свою, і доторкнись до косте́й його та до тіла його, — чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?“

5 Aber199 recke deine Hand3027 aus und taste5060 sein Gebein6106 und Fleisch1320 an; was gilt‘s, er wird7971 dich ins Angesicht6440 segnen1288?

6 І сказав Господь до сатани: „Ось він у руці твоїй, — тільки душу його бережи!“

6 Der HErr3068 sprach559 zu8104 dem Satan7854: Siehe da, er sei in deiner Hand3027; doch schone seines Lebens5315!

7 І вийшов сатана від лиця Господнього, та й ударив Йова злим гнояко́м від стопи́ ноги́ його аж до його че́репа.

7 Da fuhr der Satan7854 aus3318 vom Angesicht des HErrn3068 und7272 schlug5221 Hiob347 mit bösen7451 Schwären7822 von3318 der Fußsohle3709 an bis auf6440 seine Scheitel6936.

8 А той узяв собі черепка́, щоб шкре́бти себе. І він сидів серед по́пелу.

8 Und er nahm3947 einen Scherben2789 und schabte sich1623 und saß3427 in8432 der Asche665.

9 І сказала йому його жінка: „Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога — і помреш!“

9 Und sein2388 Weib802 sprach559 zu4191 ihm: Hältst du1288 noch fest an deiner Frömmigkeit8538? Ja, segne GOtt430 und stirb!

10 А він до неї відказав: „Ти гово́риш отак, як гово́рить яка з божеві́льних! Чи ж ми бу́дем приймати від Бога добре, а злого не при́ймем?“ При всьому тому Йов не згрішив своїми устами.

10 Er aber sprach559 zu ihr: Du redest1696, wie2896 die259 närrischen Weiber5036 reden1696. Haben wir Gutes empfangen6901 von GOtt430 und sollten das Böse7451 nicht auch1571 annehmen? In diesem allem versündigte sich2398 Hiob347 nicht mit seinen Lippen8193.

11 I почули троє при́ятелів Йо́вових про все те нещастя, що прийшло на нього, і поприхо́дили кожен з місця свого: теманя́нин Еліфа́з, шух'я́нин Бідда́д та наама́тянин Цофа́р. І вмовилися вони прийти ра́зом, щоб похитати головою над ним та поті́шити його.

11 Da aber die drei7969 Freunde7453 Hiobs347 höreten all das Unglück7451, das über ihn kommen935 war935, kamen935 sie, ein376 jeglicher aus seinem Ort4725: Eliphas464 von Theman8489, Bildad1085 von Suah7747 und Zophar6691 von Naema5284. Denn sie wurden3259 eins3162, daß sie kämen, ihn zu8085 klagen und zu trösten5162.

12 І звели́ вони зда́лека очі свої, — і не пізна́ли його. І підне́сли вони голос свій, та й заголоси́ли, і розде́рли кожен одежу свою, і кидали по́рох над своїми головами аж до неба.

12 Und da sie1058 ihre Augen5869 aufhuben von ferne7350, kannten sie ihn nicht5234 und huben auf5375 ihre Stimme6963 und weineten; und ein376 jeglicher zerriß7167 sein4598 Kleid und sprengeten Erde6083 auf5375 ihr Haupt7218 gen Himmel8064.

13 І сиділи вони з ним на землі сім день та сім ноче́й, і ніхто не промо́вив до нього ні слова, бо вони ба́чили, що біль його ве́льми великий

13 Und saßen mit ihm auf der Erde776 sieben7651 Tage3117 und sieben7651 Nächte3915 und redeten1696 nichts1697 mit ihm; denn sie sahen7200, daß der Schmerz3511 sehr3966 groß1431 war3427.