CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Йов 2
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Йов

Розділ 2

1 І сталося одно́го дня, і поприхо́дили Божі сини, щоб стати перед Господом; і прийшов також сатана́ поміж ними, щоб стати перед Господом.

2 І сказав Господь до сатани́: „Звідки ти йдеш?“ А сатана́ відповів Господе́ві й сказав: „Я мандрував по землі та й перейшов її“.

3 І сказав Господь до сатани́: „Чи звернув ти увагу на раба Мого Йо́ва? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, який Бога боїться, а від злого втікає. І він ще тримається міцно в своїй невинності, а ти намовляв був Мене на нього, щоб без при́воду його зруйнувати“.

4 І відповів сатана Господе́ві й сказав: „Шкіра за шкіру, і все, що хто має, віддасть він за душу свою.

5 Але простягни но Ти руку Свою, і доторкнись до косте́й його та до тіла його, — чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?“

6 І сказав Господь до сатани: „Ось він у руці твоїй, — тільки душу його бережи!“

7 І вийшов сатана від лиця Господнього, та й ударив Йова злим гнояко́м від стопи́ ноги́ його аж до його че́репа.

8 А той узяв собі черепка́, щоб шкре́бти себе. І він сидів серед по́пелу.

9 І сказала йому його жінка: „Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога — і помреш!“

10 А він до неї відказав: „Ти гово́риш отак, як гово́рить яка з божеві́льних! Чи ж ми бу́дем приймати від Бога добре, а злого не при́ймем?“ При всьому тому Йов не згрішив своїми устами.

11 I почули троє при́ятелів Йо́вових про все те нещастя, що прийшло на нього, і поприхо́дили кожен з місця свого: теманя́нин Еліфа́з, шух'я́нин Бідда́д та наама́тянин Цофа́р. І вмовилися вони прийти ра́зом, щоб похитати головою над ним та поті́шити його.

12 І звели́ вони зда́лека очі свої, — і не пізна́ли його. І підне́сли вони голос свій, та й заголоси́ли, і розде́рли кожен одежу свою, і кидали по́рох над своїми головами аж до неба.

13 І сиділи вони з ним на землі сім день та сім ноче́й, і ніхто не промо́вив до нього ні слова, бо вони ба́чили, що біль його ве́льми великий

Книга Иова

Глава 2

1 Однажды вновь собрались сыны Божьи, чтобы предстать пред ГОСПОДОМ. Вместе с ними пришел и Противник, чтобы также пред ГОСПОДОМ предстать.

2 Спросил ГОСПОДЬ Противника: «Откуда ты пришел?» Тот ответил ГОСПОДУ: «Ходил я по земле и всю ее обошел».

3 И сказал ГОСПОДЬ Противнику: «Ты приметил слугу Моего Иова? Нет больше на земле такого человека: непорочен он и честен, предо Мной благоговеет и избегает зла. Он по-прежнему тверд в своей непорочности, хотя ты убеждал Меня разорить его беспричинно».

4 И возразил Противник ГОСПОДУ: «Каждый шкуру свою спасает! Всё, что ни есть у него, отдаст человек за свою жизнь.

5 Но лишь протяни Свою руку, коснись костей его и плоти его, и тогда он открыто проклянет Тебя».

6 И сказал ГОСПОДЬ Противнику: «Вот он весь — в твоей власти, только жизнь ему сохрани».

7 Пошел Противник прочь с глаз ГОСПОДНИХ. И поразил он Иова лютыми язвами с ног до головы.

8 Взял Иов глиняный черепок, чтобы счищать гной, и сел среди пепла.

9 И сказала ему жена: «Ты всё еще тверд в непорочности своей? Уж лучше прокляни Бога — и умри!»

10 Но Иов ответил ей: «Ты говоришь, как одна из безумных! Добро мы приемлем от Бога, а зла принимать не будем?» И при всем при этом не согрешил Иов в слове.

11 Услышали трое друзей Иова обо всех этих несчастьях, что на него обрушились, и пришли они, каждый из своей земли: Элифаз — из Темана, Билдад — из Шуаха и Цофар — из Наамы. Собрались вместе и решили пойти к Иову, чтобы утешать и жалеть его.

12 И когда они увидели его издали, то не узнали… Закричали они, зарыдали в голос, разодрали свои одежды и стали подбрасывать к небу прах у себя над головой.

13 И сидели они с Иовом на земле семь дней и семь ночей, и никто из них не сказал ему ни слова, ибо видели, сколь велико его страдание.

Йов

Розділ 2

Книга Иова

Глава 2

1 І сталося одно́го дня, і поприхо́дили Божі сини, щоб стати перед Господом; і прийшов також сатана́ поміж ними, щоб стати перед Господом.

1 Однажды вновь собрались сыны Божьи, чтобы предстать пред ГОСПОДОМ. Вместе с ними пришел и Противник, чтобы также пред ГОСПОДОМ предстать.

2 І сказав Господь до сатани́: „Звідки ти йдеш?“ А сатана́ відповів Господе́ві й сказав: „Я мандрував по землі та й перейшов її“.

2 Спросил ГОСПОДЬ Противника: «Откуда ты пришел?» Тот ответил ГОСПОДУ: «Ходил я по земле и всю ее обошел».

3 І сказав Господь до сатани́: „Чи звернув ти увагу на раба Мого Йо́ва? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, який Бога боїться, а від злого втікає. І він ще тримається міцно в своїй невинності, а ти намовляв був Мене на нього, щоб без при́воду його зруйнувати“.

3 И сказал ГОСПОДЬ Противнику: «Ты приметил слугу Моего Иова? Нет больше на земле такого человека: непорочен он и честен, предо Мной благоговеет и избегает зла. Он по-прежнему тверд в своей непорочности, хотя ты убеждал Меня разорить его беспричинно».

4 І відповів сатана Господе́ві й сказав: „Шкіра за шкіру, і все, що хто має, віддасть він за душу свою.

4 И возразил Противник ГОСПОДУ: «Каждый шкуру свою спасает! Всё, что ни есть у него, отдаст человек за свою жизнь.

5 Але простягни но Ти руку Свою, і доторкнись до косте́й його та до тіла його, — чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?“

5 Но лишь протяни Свою руку, коснись костей его и плоти его, и тогда он открыто проклянет Тебя».

6 І сказав Господь до сатани: „Ось він у руці твоїй, — тільки душу його бережи!“

6 И сказал ГОСПОДЬ Противнику: «Вот он весь — в твоей власти, только жизнь ему сохрани».

7 І вийшов сатана від лиця Господнього, та й ударив Йова злим гнояко́м від стопи́ ноги́ його аж до його че́репа.

7 Пошел Противник прочь с глаз ГОСПОДНИХ. И поразил он Иова лютыми язвами с ног до головы.

8 А той узяв собі черепка́, щоб шкре́бти себе. І він сидів серед по́пелу.

8 Взял Иов глиняный черепок, чтобы счищать гной, и сел среди пепла.

9 І сказала йому його жінка: „Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога — і помреш!“

9 И сказала ему жена: «Ты всё еще тверд в непорочности своей? Уж лучше прокляни Бога — и умри!»

10 А він до неї відказав: „Ти гово́риш отак, як гово́рить яка з божеві́льних! Чи ж ми бу́дем приймати від Бога добре, а злого не при́ймем?“ При всьому тому Йов не згрішив своїми устами.

10 Но Иов ответил ей: «Ты говоришь, как одна из безумных! Добро мы приемлем от Бога, а зла принимать не будем?» И при всем при этом не согрешил Иов в слове.

11 I почули троє при́ятелів Йо́вових про все те нещастя, що прийшло на нього, і поприхо́дили кожен з місця свого: теманя́нин Еліфа́з, шух'я́нин Бідда́д та наама́тянин Цофа́р. І вмовилися вони прийти ра́зом, щоб похитати головою над ним та поті́шити його.

11 Услышали трое друзей Иова обо всех этих несчастьях, что на него обрушились, и пришли они, каждый из своей земли: Элифаз — из Темана, Билдад — из Шуаха и Цофар — из Наамы. Собрались вместе и решили пойти к Иову, чтобы утешать и жалеть его.

12 І звели́ вони зда́лека очі свої, — і не пізна́ли його. І підне́сли вони голос свій, та й заголоси́ли, і розде́рли кожен одежу свою, і кидали по́рох над своїми головами аж до неба.

12 И когда они увидели его издали, то не узнали… Закричали они, зарыдали в голос, разодрали свои одежды и стали подбрасывать к небу прах у себя над головой.

13 І сиділи вони з ним на землі сім день та сім ноче́й, і ніхто не промо́вив до нього ні слова, бо вони ба́чили, що біль його ве́льми великий

13 И сидели они с Иовом на земле семь дней и семь ночей, и никто из них не сказал ему ни слова, ибо видели, сколь велико его страдание.