ЙовРозділ 31 |
|
1 |
|
2 І зве́рху яка доля від Бога, чи спа́дщина від Всемогутнього із висот? |
|
3 Хіба не заги́біль для кри́вдника, і хіба не нещастя злочи́нцям? |
|
4 Хіба ж Він не бачить доро́ги мої, і не лічить усі мої кро́ки? |
|
5 Якщо я ходив у марно́ті, і на оману спішила нога моя, — |
|
6 то нехай на вазі́ справедливости зва́жить мене, — і невинність мою Бог пізнає! |
|
7 Якщо збо́чує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх не́чисть приліпла, — |
|
8 то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай ви́рвана буде з корі́нням! |
|
9 Якщо моє серце звабля́лось до жінки чужої, і прича́ювався я при две́рях мойого това́риша, |
|
10 то хай ме́ле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиля́ються інші! |
|
11 Бо гидо́та оце, й це провина підсу́дна, |
|
12 бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддо́ну, і ви́рве з корі́нням увесь урожай мій! |
|
13 Якщо я поне́хтував правом свойого раба чи своєї неві́льниці в їх супере́чці зо мною, |
|
14 то що я зроблю́, як піді́йметься Бог? А коли Він пригля́неться, що́ Йому відпові́м? |
|
15 Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утвори́в нас в утро́бі? |
|
16 Чи бажа́ння убогих я стримував, а очі вдовицям засму́чував? |
|
17 Чи я сам поїдав свій шмато́к, і з нього не їв сирота́? |
|
18 Таж від днів молоде́чих моїх вироста́в він у мене, як в батька, і від утро́би матері моєї я прова́див його! |
|
19 Якщо бачив я ги́нучого без одежі, і вбрання́ не було́ в сірома́хи, — |
|
20 чи ж не благословляли мене його сте́гна, і ру́ном овечок моїх він не грівся? |
|
21 Якщо на сироту я пору́шував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу, — |
|
22 хай раме́но моє відпаде́ від свойого плеча, а рука моя від сугло́бу свого нехай буде відла́мана! |
|
23 Бо о́страх на мене — нещастя від Бога, а перед вели́ччям Його я не можу встоя́ти. |
|
24 Чи я золото клав за наді́ю собі, чи до щирого золота я говорив: „Ти, безпеко моя“? |
|
25 Чи ті́шився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала? |
|
26 Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе́, |
|
27 то коли б потає́мно пова́билось серце моє, і цілу́нки рукою я їм посилав, — |
|
28 це так само провина підсу́дна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього! |
|
29 Чи я ті́шивсь упа́дком свойо́го нена́висника, чи порушувавсь я, коли зло спотика́ло його? |
|
30 Таки ні, — не давав я на гріх піднебі́ння свого, щоб прокля́ттям жадати душі його. |
|
31 Хіба люди наме́ту мого не казали: „Хто покаже такого, хто з м'яса його не наси́тився?“ |
|
32 Чужи́нець на вулиці не ночува́в, — я двері свої відчиняв подоро́жньому. |
|
33 Чи ховав свої про́гріхи я, як люди́на, щоб у своє́му нутрі затаї́ти провину свою? |
|
34 Бо тоді я боявся б великого на́товпу, і сором від ро́дів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не вихо́див. |
|
35 О, якби мене вислухав хто! Оце пі́дпис моєї руки: Нехай Всемогу́тній мені відповість, а ось звій, зо скарго́ю, що його написав мій проти́вник. |
|
36 Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обви́нувся б ним, як вінка́ми? |
|
37 Число кро́ків своїх я представлю йому; мов до кня́зя, наближусь до нього. |
|
38 Якщо проти мене голо́сить земля моя, й її бо́розни плачуть із нею, |
|
39 якщо без гроше́й я їв пло́ди її, а її власника́ я стогна́ти примушував, — |
|
40 то за́мість пшениці хай ви́росте те́рен, а замість ячме́ню — кукі́ль!“ Слова Йова скінчи́лися. |
JobChapter 31 |
|
1 I made |
|
2 For what |
|
3 Is not destruction |
|
4 Does not he see |
|
5 If |
|
6 Let me be weighed |
|
7 If |
|
8 Then let me sow, |
|
9 If |
|
10 Then let my wife |
|
11 For this |
|
12 For it is a fire |
|
13 If |
|
14 What |
|
15 Did not he that made |
|
16 If |
|
17 Or have eaten |
|
18 (For from my youth |
|
19 If |
|
20 If |
|
21 If |
|
22 Then let my arm |
|
23 For destruction |
|
24 If |
|
25 If |
|
26 If |
|
27 And my heart |
|
28 This |
|
29 If |
|
30 Neither |
|
31 If |
|
32 The stranger |
|
33 If |
|
34 Did I fear |
|
35 Oh that one would hear |
|
36 Surely |
|
37 I would declare |
|
38 If |
|
39 If |
|
40 Let thistles |
ЙовРозділ 31 |
JobChapter 31 |
|
1 |
1 I made |
|
2 І зве́рху яка доля від Бога, чи спа́дщина від Всемогутнього із висот? |
2 For what |
|
3 Хіба не заги́біль для кри́вдника, і хіба не нещастя злочи́нцям? |
3 Is not destruction |
|
4 Хіба ж Він не бачить доро́ги мої, і не лічить усі мої кро́ки? |
4 Does not he see |
|
5 Якщо я ходив у марно́ті, і на оману спішила нога моя, — |
5 If |
|
6 то нехай на вазі́ справедливости зва́жить мене, — і невинність мою Бог пізнає! |
6 Let me be weighed |
|
7 Якщо збо́чує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх не́чисть приліпла, — |
7 If |
|
8 то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай ви́рвана буде з корі́нням! |
8 Then let me sow, |
|
9 Якщо моє серце звабля́лось до жінки чужої, і прича́ювався я при две́рях мойого това́риша, |
9 If |
|
10 то хай ме́ле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиля́ються інші! |
10 Then let my wife |
|
11 Бо гидо́та оце, й це провина підсу́дна, |
11 For this |
|
12 бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддо́ну, і ви́рве з корі́нням увесь урожай мій! |
12 For it is a fire |
|
13 Якщо я поне́хтував правом свойого раба чи своєї неві́льниці в їх супере́чці зо мною, |
13 If |
|
14 то що я зроблю́, як піді́йметься Бог? А коли Він пригля́неться, що́ Йому відпові́м? |
14 What |
|
15 Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утвори́в нас в утро́бі? |
15 Did not he that made |
|
16 Чи бажа́ння убогих я стримував, а очі вдовицям засму́чував? |
16 If |
|
17 Чи я сам поїдав свій шмато́к, і з нього не їв сирота́? |
17 Or have eaten |
|
18 Таж від днів молоде́чих моїх вироста́в він у мене, як в батька, і від утро́би матері моєї я прова́див його! |
18 (For from my youth |
|
19 Якщо бачив я ги́нучого без одежі, і вбрання́ не було́ в сірома́хи, — |
19 If |
|
20 чи ж не благословляли мене його сте́гна, і ру́ном овечок моїх він не грівся? |
20 If |
|
21 Якщо на сироту я пору́шував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу, — |
21 If |
|
22 хай раме́но моє відпаде́ від свойого плеча, а рука моя від сугло́бу свого нехай буде відла́мана! |
22 Then let my arm |
|
23 Бо о́страх на мене — нещастя від Бога, а перед вели́ччям Його я не можу встоя́ти. |
23 For destruction |
|
24 Чи я золото клав за наді́ю собі, чи до щирого золота я говорив: „Ти, безпеко моя“? |
24 If |
|
25 Чи ті́шився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала? |
25 If |
|
26 Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе́, |
26 If |
|
27 то коли б потає́мно пова́билось серце моє, і цілу́нки рукою я їм посилав, — |
27 And my heart |
|
28 це так само провина підсу́дна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього! |
28 This |
|
29 Чи я ті́шивсь упа́дком свойо́го нена́висника, чи порушувавсь я, коли зло спотика́ло його? |
29 If |
|
30 Таки ні, — не давав я на гріх піднебі́ння свого, щоб прокля́ттям жадати душі його. |
30 Neither |
|
31 Хіба люди наме́ту мого не казали: „Хто покаже такого, хто з м'яса його не наси́тився?“ |
31 If |
|
32 Чужи́нець на вулиці не ночува́в, — я двері свої відчиняв подоро́жньому. |
32 The stranger |
|
33 Чи ховав свої про́гріхи я, як люди́на, щоб у своє́му нутрі затаї́ти провину свою? |
33 If |
|
34 Бо тоді я боявся б великого на́товпу, і сором від ро́дів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не вихо́див. |
34 Did I fear |
|
35 О, якби мене вислухав хто! Оце пі́дпис моєї руки: Нехай Всемогу́тній мені відповість, а ось звій, зо скарго́ю, що його написав мій проти́вник. |
35 Oh that one would hear |
|
36 Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обви́нувся б ним, як вінка́ми? |
36 Surely |
|
37 Число кро́ків своїх я представлю йому; мов до кня́зя, наближусь до нього. |
37 I would declare |
|
38 Якщо проти мене голо́сить земля моя, й її бо́розни плачуть із нею, |
38 If |
|
39 якщо без гроше́й я їв пло́ди її, а її власника́ я стогна́ти примушував, — |
39 If |
|
40 то за́мість пшениці хай ви́росте те́рен, а замість ячме́ню — кукі́ль!“ Слова Йова скінчи́лися. |
40 Let thistles |