Йов

Розділ 4

1 І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:

2 „Коли спро́бувать слово до те́бе, — чи мука не бу́де ще більша? Та хто стри́мати зможе слова́?

3 Таж ти́ багатьо́х був навчав, а ру́ки осла́блі зміцняв,

4 того, хто́ спотика́всь, підіймали слова́ твої, а коліна тремткі́ ти зміцняв!

5 А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло́ воно — і ти налякався.

6 Хіба не була́ богобійність твоя за наді́ю твою, за твоє сподіва́ння — невинність доріг твоїх?

7 Пригада́й но, чи гинув невинний, і де праведні ви́гублені?

8 Як я бачив таких, що орали були́ беззако́ння, та сі́яли кривду, то й жали її:

9 вони гинуть від по́диху Божого, і́ від духу гнівно́го Його погибають!

10 Леви́не рича́ння й рик лютого лева минає, і левчука́м вилуща́ються зуби.

11 Гине лев, як немає здоби́чі, і левеня́та леви́ці втікають.

12 І закрада́ється слово до мене, і моє ухо почуло ось де́що від нього.

13 У розду́муваннях над нічни́ми виді́ннями, коли́ міцний сон обіймає людей,

14 спіткав мене жах та тремті́ння, і багато косте́й моїх він струсону́в, —

15 і дух перейшов по обличчі моїм, стало ду́ба воло́сся на тілі моїм.

16 Він стояв, але я не пізнав його ви́гляду, — образ навпро́ти очей моїх був, і тихий голос почув я:

17 „Хіба́ праведні́ша люди́на за Бога, хіба чоловік за свойо́го Творця́ є чистіший?

18 Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголі́в!

19 Що́ ж тоді ме́шканці гли́няних хат, що в по́росі їхня основа? — Як міль, вони будуть розча́влені!

20 Вони то́вчені зра́нку до вечора, — і без по́мочі гинуть наза́вжди.

21 Слава їхня мина́ється з ними, — вони помирають не в мудрості!

Job

Chapter 4

1 Then Eliphaz464 the Temanite8489 answered6030 and said,559

2 If we attempt to commune5254 1697 with413 thee, wilt thou be grieved?3811 but who4310 can3201 withhold6113 himself from speaking?4405

3 Behold,2009 thou hast instructed3256 many,7227 and thou hast strengthened2388 the weak7504 hands.3027

4 Thy words4405 have upheld6965 him that was falling,3782 and thou hast strengthened553 the feeble3766 knees.1290

5 But3588 now6258 it is come935 upon413 thee, and thou faintest;3811 it toucheth5060 5704 thee, and thou art troubled.926

6 Is not3808 this thy fear,3374 thy confidence,3690 thy hope,8615 and the uprightness8537 of thy ways?1870

7 Remember,2142 I pray thee,4994 who4310 ever perished,6 being innocent?5355 or where375 were the righteous3477 cut off?3582

8 Even as834 I have seen,7200 they that plow2790 iniquity,205 and sow2232 wickedness,5999 reap7114 the same.

9 By the blast4480 5397 of God433 they perish,6 and by the breath4480 7307 of his nostrils639 are they consumed.3615

10 The roaring7581 of the lion,738 and the voice6963 of the fierce lion,7826 and the teeth8127 of the young lions,3715 are broken.5421

11 The old lion3918 perisheth6 for lack4480 1097 of prey,2964 and the stout lion's3833 whelps1121 are scattered abroad.6504

12 Now a thing1697 was secretly brought1589 to413 me, and mine ear241 received3947 a little8102 thereof.4480

13 In thoughts5587 from the visions4480 2384 of the night,3915 when deep sleep8639 falleth5307 on5921 men,376

14 Fear6343 came upon7122 me, and trembling,7460 which made all7230 my bones6106 to shake.6342

15 Then a spirit7307 passed2498 before5921 my face;6440 the hair8185 of my flesh1320 stood up: 5568

16 It stood still,5975 but I could not3808 discern5234 the form4758 thereof: an image8544 was before5048 mine eyes,5869 there was silence,1827 and I heard8085 a voice,6963 saying,

17 Shall mortal man582 be more just than God?6663 4480 433 shall a man1397 be more pure2891 than his maker?4480 6213

18 Behold,2005 he put no trust539 3808 in his servants;5650 and his angels4397 he charged7760 with folly: 8417

19 How much less637 in them that dwell in7931 houses1004 of clay,2563 whose834 foundation3247 is in the dust,6083 which are crushed1792 before6440 the moth?6211

20 They are destroyed3807 from morning4480 1242 to evening:6153 they perish6 forever5331 without any4480 1097 regarding7760 it.

21 Doth not3808 their excellency3499 which is in them go away?5265 they die,4191 even without3808 wisdom.2451

Йов

Розділ 4

Job

Chapter 4

1 І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:

1 Then Eliphaz464 the Temanite8489 answered6030 and said,559

2 „Коли спро́бувать слово до те́бе, — чи мука не бу́де ще більша? Та хто стри́мати зможе слова́?

2 If we attempt to commune5254 1697 with413 thee, wilt thou be grieved?3811 but who4310 can3201 withhold6113 himself from speaking?4405

3 Таж ти́ багатьо́х був навчав, а ру́ки осла́блі зміцняв,

3 Behold,2009 thou hast instructed3256 many,7227 and thou hast strengthened2388 the weak7504 hands.3027

4 того, хто́ спотика́всь, підіймали слова́ твої, а коліна тремткі́ ти зміцняв!

4 Thy words4405 have upheld6965 him that was falling,3782 and thou hast strengthened553 the feeble3766 knees.1290

5 А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло́ воно — і ти налякався.

5 But3588 now6258 it is come935 upon413 thee, and thou faintest;3811 it toucheth5060 5704 thee, and thou art troubled.926

6 Хіба не була́ богобійність твоя за наді́ю твою, за твоє сподіва́ння — невинність доріг твоїх?

6 Is not3808 this thy fear,3374 thy confidence,3690 thy hope,8615 and the uprightness8537 of thy ways?1870

7 Пригада́й но, чи гинув невинний, і де праведні ви́гублені?

7 Remember,2142 I pray thee,4994 who4310 ever perished,6 being innocent?5355 or where375 were the righteous3477 cut off?3582

8 Як я бачив таких, що орали були́ беззако́ння, та сі́яли кривду, то й жали її:

8 Even as834 I have seen,7200 they that plow2790 iniquity,205 and sow2232 wickedness,5999 reap7114 the same.

9 вони гинуть від по́диху Божого, і́ від духу гнівно́го Його погибають!

9 By the blast4480 5397 of God433 they perish,6 and by the breath4480 7307 of his nostrils639 are they consumed.3615

10 Леви́не рича́ння й рик лютого лева минає, і левчука́м вилуща́ються зуби.

10 The roaring7581 of the lion,738 and the voice6963 of the fierce lion,7826 and the teeth8127 of the young lions,3715 are broken.5421

11 Гине лев, як немає здоби́чі, і левеня́та леви́ці втікають.

11 The old lion3918 perisheth6 for lack4480 1097 of prey,2964 and the stout lion's3833 whelps1121 are scattered abroad.6504

12 І закрада́ється слово до мене, і моє ухо почуло ось де́що від нього.

12 Now a thing1697 was secretly brought1589 to413 me, and mine ear241 received3947 a little8102 thereof.4480

13 У розду́муваннях над нічни́ми виді́ннями, коли́ міцний сон обіймає людей,

13 In thoughts5587 from the visions4480 2384 of the night,3915 when deep sleep8639 falleth5307 on5921 men,376

14 спіткав мене жах та тремті́ння, і багато косте́й моїх він струсону́в, —

14 Fear6343 came upon7122 me, and trembling,7460 which made all7230 my bones6106 to shake.6342

15 і дух перейшов по обличчі моїм, стало ду́ба воло́сся на тілі моїм.

15 Then a spirit7307 passed2498 before5921 my face;6440 the hair8185 of my flesh1320 stood up: 5568

16 Він стояв, але я не пізнав його ви́гляду, — образ навпро́ти очей моїх був, і тихий голос почув я:

16 It stood still,5975 but I could not3808 discern5234 the form4758 thereof: an image8544 was before5048 mine eyes,5869 there was silence,1827 and I heard8085 a voice,6963 saying,

17 „Хіба́ праведні́ша люди́на за Бога, хіба чоловік за свойо́го Творця́ є чистіший?

17 Shall mortal man582 be more just than God?6663 4480 433 shall a man1397 be more pure2891 than his maker?4480 6213

18 Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголі́в!

18 Behold,2005 he put no trust539 3808 in his servants;5650 and his angels4397 he charged7760 with folly: 8417

19 Що́ ж тоді ме́шканці гли́няних хат, що в по́росі їхня основа? — Як міль, вони будуть розча́влені!

19 How much less637 in them that dwell in7931 houses1004 of clay,2563 whose834 foundation3247 is in the dust,6083 which are crushed1792 before6440 the moth?6211

20 Вони то́вчені зра́нку до вечора, — і без по́мочі гинуть наза́вжди.

20 They are destroyed3807 from morning4480 1242 to evening:6153 they perish6 forever5331 without any4480 1097 regarding7760 it.

21 Слава їхня мина́ється з ними, — вони помирають не в мудрості!

21 Doth not3808 their excellency3499 which is in them go away?5265 they die,4191 even without3808 wisdom.2451