Дiї

Розділ 3

1 А Петро та Іван на дев'яту годину молитви йшли ра́зом у храм.

2 І не́сено там чоловіка одно́го, що кривий був з утро́би своєї матері. Його садови́ли щоденно в воро́тях храму, що Красними звалися, просити ми́лостині від тих, хто до храму йшов.

3 Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.

4 Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: „Подивися на нас!“

5 І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.

6 Та промовив Петро: „Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я́ Ісуса Христа Назаряни́на — устань та й ходи!“

7 І, узявши його за прави́цю, він підвів його. І хвилі тієї зміцни́лися но́ги й сугло́бці його!

8 І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!

9 Наро́д же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.

10 І пізнали його, що це той, що при Красних воро́тях храму сидів ради милостині. І вони перепо́внились жа́хом та по́дивом із того, що́ сталось йому!

11 А тому́, що тримався він Петра та Івана, увесь наро́д зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься.

12 І, побачивши це, промовив Петро до наро́ду: „Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позира́єте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благоче́стям?

13 „Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив“, Ісуса, Якого ви ви́дали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.

14 Але ви відцура́лись Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.

15 Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками — ми!

16 І через віру в Ім'я́ Його вздоро́вило Ім'я́ Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, прине́сла йому вздоро́влення це перед вами всіма́.

17 А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідо́мости, як і ваші начальники.

18 А Бог учинив так, як Він провіщав був уста́ми Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.

19 Покайтеся ж та наверні́ться, щоб Він змилувався над вашими гріхами,

20 щоб часи́ відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав запові́дженого вам Ісуса Христа,

21 що Його небо мусить прийняти аж до ча́су відно́влення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!

22 Бо Мойсей провіща́в: „Господь Бог вам Пророка піді́йме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!“

23 „І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, зни́щена буде з наро́ду“.

24 Так само всі пророки від Самуї́ла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні.

25 Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батька́м заповів, промовляючи до Авраама: „І в насінні твоїм усі народи землі благосло́влені будуть!“

26 Воскресивши Свого Слугу, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагослови́ти, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!“

Деяния посланников Масиха

Глава 3

1 Однажды в три часа дня, во время молитвы, Петир и Иохан шли в храм.

2 В это время туда принесли человека, хромого от рождения. Его каждый день оставляли у ворот, которые назывались Прекрасными, и он просил милостыню у входящих в храм.

3 Увидев Петира и Иохана, которые хотели войти в храм, он попросил и у них.

4 Петир и Иохан пристально посмотрели на него, и Петир сказал: – Взгляни на нас!

5 Человек поднял глаза, ожидая получить от них что-нибудь.

6 Но Петир сказал: – Серебра и золота у меня нет, но то, что есть, я даю тебе. Во имя Исы Масиха из Назарета – встань и ходи!

7 Он взял его за правую руку, помог подняться, и в тот же миг ступни и лодыжки калеки окрепли.

8 Он вскочил на ноги и начал ходить! Он вошёл с ними в храм, ходил, прыгал и прославлял Всевышнего.

9 И все люди видели его ходящим и восхваляющим Всевышнего.

10 Они узнавали в нём того человека, который сидел и просил милостыню у Прекрасных ворот храма, и изумлялись тому, что с ним произошло.

11 Нищий держался за Петира и Иохана, и весь народ в изумлении окружил их в той части храма, которая называлась колоннадой Сулеймана.

12 Увидев это, Петир обратился к народу: – Исраильтяне, почему вас это так удивляет? Почему вы смотрите на нас так, будто это мы своими силами или благочестием сделали, что этот человек ходит?

13 Бог Ибрахима, Исхака и Якуба, Бог наших предков, прославил Своего Раба Ису, Которого вы предали и от Которого отреклись перед Пилатом, хотя тот хотел освободить Его.

14 Но вы отреклись от Святого и Праведного и выпросили, чтобы вам освободили убийцу.

15 Вы убили Создателя жизни! Но Всевышний воскресил Его из мёртвых, и мы этому свидетели.

16 Имя Исы укрепило этого человека, которого вы видите и знаете, потому что он поверил в это имя, и вера, которая даётся через Ису, совершила исцеление на ваших глазах.

17 Братья, я понимаю, что вы и ваши начальники поступили по незнанию.

18 Но именно так Всевышний исполнил то, что Он предсказывал через всех пророков, когда говорил, что Его Помазаннику предстоят страдания.

19 Итак, покайтесь и обратитесь к Всевышнему, чтобы ваши грехи были стёрты,

20 чтобы от Вечного пришли времена духовного обновления и чтобы Он послал предназначенного вам Масиха – Ису.

21 Но Иса должен оставаться на небесах, пока не наступит время, когда Всевышний восстановит всё, время, о котором Он давно возвещал через Своих святых пророков.

22 Ведь Муса сказал: «Из вашего народа Вечный, ваш Бог, поставит вам Пророка, подобного мне. Вы должны слушать Его во всём, что бы Он ни сказал вам.

23 И всякий, кто не послушает Того Пророка, будет искоренён из народа». .

24 Да и все пророки, которые когда-либо говорили, начиная с Шемуила, также предсказывали эти дни.

25 Вы же – наследники пророков и священного соглашения, которое Всевышний заключил с вашими отцами. Он сказал Ибрахиму: «Через твоё потомство получат благословение все народы на земле». .

26 Когда Всевышний воскресил Своего Раба, Он прежде всего послал Его к вам, чтобы благословить вас, призвав каждого из вас отвратиться от его злых дел.

Дiї

Розділ 3

Деяния посланников Масиха

Глава 3

1 А Петро та Іван на дев'яту годину молитви йшли ра́зом у храм.

1 Однажды в три часа дня, во время молитвы, Петир и Иохан шли в храм.

2 І не́сено там чоловіка одно́го, що кривий був з утро́би своєї матері. Його садови́ли щоденно в воро́тях храму, що Красними звалися, просити ми́лостині від тих, хто до храму йшов.

2 В это время туда принесли человека, хромого от рождения. Его каждый день оставляли у ворот, которые назывались Прекрасными, и он просил милостыню у входящих в храм.

3 Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.

3 Увидев Петира и Иохана, которые хотели войти в храм, он попросил и у них.

4 Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: „Подивися на нас!“

4 Петир и Иохан пристально посмотрели на него, и Петир сказал: – Взгляни на нас!

5 І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.

5 Человек поднял глаза, ожидая получить от них что-нибудь.

6 Та промовив Петро: „Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я́ Ісуса Христа Назаряни́на — устань та й ходи!“

6 Но Петир сказал: – Серебра и золота у меня нет, но то, что есть, я даю тебе. Во имя Исы Масиха из Назарета – встань и ходи!

7 І, узявши його за прави́цю, він підвів його. І хвилі тієї зміцни́лися но́ги й сугло́бці його!

7 Он взял его за правую руку, помог подняться, и в тот же миг ступни и лодыжки калеки окрепли.

8 І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!

8 Он вскочил на ноги и начал ходить! Он вошёл с ними в храм, ходил, прыгал и прославлял Всевышнего.

9 Наро́д же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.

9 И все люди видели его ходящим и восхваляющим Всевышнего.

10 І пізнали його, що це той, що при Красних воро́тях храму сидів ради милостині. І вони перепо́внились жа́хом та по́дивом із того, що́ сталось йому!

10 Они узнавали в нём того человека, который сидел и просил милостыню у Прекрасных ворот храма, и изумлялись тому, что с ним произошло.

11 А тому́, що тримався він Петра та Івана, увесь наро́д зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься.

11 Нищий держался за Петира и Иохана, и весь народ в изумлении окружил их в той части храма, которая называлась колоннадой Сулеймана.

12 І, побачивши це, промовив Петро до наро́ду: „Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позира́єте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благоче́стям?

12 Увидев это, Петир обратился к народу: – Исраильтяне, почему вас это так удивляет? Почему вы смотрите на нас так, будто это мы своими силами или благочестием сделали, что этот человек ходит?

13 „Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив“, Ісуса, Якого ви ви́дали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.

13 Бог Ибрахима, Исхака и Якуба, Бог наших предков, прославил Своего Раба Ису, Которого вы предали и от Которого отреклись перед Пилатом, хотя тот хотел освободить Его.

14 Але ви відцура́лись Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.

14 Но вы отреклись от Святого и Праведного и выпросили, чтобы вам освободили убийцу.

15 Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками — ми!

15 Вы убили Создателя жизни! Но Всевышний воскресил Его из мёртвых, и мы этому свидетели.

16 І через віру в Ім'я́ Його вздоро́вило Ім'я́ Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, прине́сла йому вздоро́влення це перед вами всіма́.

16 Имя Исы укрепило этого человека, которого вы видите и знаете, потому что он поверил в это имя, и вера, которая даётся через Ису, совершила исцеление на ваших глазах.

17 А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідо́мости, як і ваші начальники.

17 Братья, я понимаю, что вы и ваши начальники поступили по незнанию.

18 А Бог учинив так, як Він провіщав був уста́ми Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.

18 Но именно так Всевышний исполнил то, что Он предсказывал через всех пророков, когда говорил, что Его Помазаннику предстоят страдания.

19 Покайтеся ж та наверні́ться, щоб Він змилувався над вашими гріхами,

19 Итак, покайтесь и обратитесь к Всевышнему, чтобы ваши грехи были стёрты,

20 щоб часи́ відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав запові́дженого вам Ісуса Христа,

20 чтобы от Вечного пришли времена духовного обновления и чтобы Он послал предназначенного вам Масиха – Ису.

21 що Його небо мусить прийняти аж до ча́су відно́влення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!

21 Но Иса должен оставаться на небесах, пока не наступит время, когда Всевышний восстановит всё, время, о котором Он давно возвещал через Своих святых пророков.

22 Бо Мойсей провіща́в: „Господь Бог вам Пророка піді́йме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!“

22 Ведь Муса сказал: «Из вашего народа Вечный, ваш Бог, поставит вам Пророка, подобного мне. Вы должны слушать Его во всём, что бы Он ни сказал вам.

23 „І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, зни́щена буде з наро́ду“.

23 И всякий, кто не послушает Того Пророка, будет искоренён из народа». .

24 Так само всі пророки від Самуї́ла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні.

24 Да и все пророки, которые когда-либо говорили, начиная с Шемуила, также предсказывали эти дни.

25 Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батька́м заповів, промовляючи до Авраама: „І в насінні твоїм усі народи землі благосло́влені будуть!“

25 Вы же – наследники пророков и священного соглашения, которое Всевышний заключил с вашими отцами. Он сказал Ибрахиму: «Через твоё потомство получат благословение все народы на земле». .

26 Воскресивши Свого Слугу, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагослови́ти, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!“

26 Когда Всевышний воскресил Своего Раба, Он прежде всего послал Его к вам, чтобы благословить вас, призвав каждого из вас отвратиться от его злых дел.