Библия - Обещанное Восстановление

Дiї

Розділ 3

1 А Петро та Іван на дев'яту годину молитви йшли ра́зом у храм.

2 І не́сено там чоловіка одно́го, що кривий був з утро́би своєї матері. Його садови́ли щоденно в воро́тях храму, що Красними звалися, просити ми́лостині від тих, хто до храму йшов.

3 Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.

4 Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: „Подивися на нас!“

5 І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.

6 Та промовив Петро: „Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я́ Ісуса Христа Назаряни́на — устань та й ходи!“

7 І, узявши його за прави́цю, він підвів його. І хвилі тієї зміцни́лися но́ги й сугло́бці його!

8 І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!

9 Наро́д же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.

10 І пізнали його, що це той, що при Красних воро́тях храму сидів ради милостині. І вони перепо́внились жа́хом та по́дивом із того, що́ сталось йому!

11 А тому́, що тримався він Петра та Івана, увесь наро́д зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься.

12 І, побачивши це, промовив Петро до наро́ду: „Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позира́єте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благоче́стям?

13 „Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив“, Ісуса, Якого ви ви́дали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.

14 Але ви відцура́лись Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.

15 Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками — ми!

16 І через віру в Ім'я́ Його вздоро́вило Ім'я́ Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, прине́сла йому вздоро́влення це перед вами всіма́.

17 А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідо́мости, як і ваші начальники.

18 А Бог учинив так, як Він провіщав був уста́ми Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.

19 Покайтеся ж та наверні́ться, щоб Він змилувався над вашими гріхами,

20 щоб часи́ відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав запові́дженого вам Ісуса Христа,

21 що Його небо мусить прийняти аж до ча́су відно́влення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!

22 Бо Мойсей провіща́в: „Господь Бог вам Пророка піді́йме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!“

23 „І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, зни́щена буде з наро́ду“.

24 Так само всі пророки від Самуї́ла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні.

25 Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батька́м заповів, промовляючи до Авраама: „І в насінні твоїм усі народи землі благосло́влені будуть!“

26 Воскресивши Свого Слугу, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагослови́ти, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!“

Деяния апостолов

Глава 3

1 Однажды в девятый час, во время молитвы, Петр и Иоанн шли в храм.

2 В это время туда принесли человека, хромого от рождения. Его каждый день оставляли у ворот, которые назывались Прекрасными, и он просил милостыню у входящих в храм.

3 Увидев Петра и Иоанна, которые хотели войти в храм, он попросил и у них.

4 Петр и Иоанн пристально посмотрели на него, и Петр сказал: — Взгляни на нас!

5 Человек поднял глаза, ожидая получить от них что-нибудь.

6 Но Петр сказал: — Серебра и золота у меня нет, но то, что есть, я даю тебе. Во имя Иисуса Христа из Назарета — встань и ходи!

7 Он взял его за правую руку, помог подняться, и в тот же миг ступни и лодыжки калеки окрепли.

8 Он вскочил на ноги и начал ходить. Он вошел с ними в храм, ходил, прыгал и прославлял Бога.

9 И все люди видели его ходящим и восхваляющим Бога.

10 Они узнавали в нем того человека, который сидел и просил милостыню у Прекрасных ворот храма, и удивлялись тому, что с ним произошло.

11 Нищий держался за Петра и Иоанна, и весь народ в изумлении окружил их в той части храма, которая называлась колоннадой Соломона.

12 Увидев это, Петр обратился к народу: — Израильтяне, почему вас это так удивляет? Почему вы смотрите на нас так, будто это мы своими силами или благочестием сделали, что этот человек ходит?

13 Бог Авраама, Исаака и Иакова, Бог наших отцов, прославил Своего Слугу Иисуса, Которого вы предали и от Которого отреклись перед Пилатом, хотя тот хотел освободить Его.

14 Но вы отреклись от Святого и Праведного и выпросили, чтобы вам освободили убийцу.

15 Вы убили Начальника жизни, но Бог воскресил Его из мертвых, и мы этому свидетели.

16 Имя Его укрепило этого человека, которого вы видите и знаете, и вера, которая от Него, исцелила его у вас на глазах.

17 Братья, я понимаю, что вы и ваши начальники поступили по незнанию.

18 Но именно так Бог исполнил то, что Он предсказывал через всех пророков, когда говорил, что Христу предстоят страдания.

19 Итак, покайтесь и обратитесь к Богу, чтобы ваши грехи были стерты,

20 чтобы от Господа пришли времена обновления и чтобы Он послал предназначенного вам Христа — Иисуса.

21 Но Иисус должен оставаться на небесах, пока не наступит время, когда Бог восстановит все, время о котором Он давно возвещал через Своих святых пророков.

22 Ведь Моисей сказал: «Из ваших братьев Господь, ваш Бог, поставит вам Пророка, подобного мне. Вы должны слушать Его во всем, что бы Он ни сказал вам.

23 И всякий, кто не послушает того Пророка, будет искоренен из народа».

24 Да и все пророки, которые когда-либо говорили, начиная с Самуила, также предсказывали эти дни.

25 Вы же — наследники пророков и наследники завета, который Бог заключил с вашими отцами. Он сказал Аврааму: «Через твое потомство получат благословение все народы на земле».

26 Когда Бог воскресил Своего Слугу, Он прежде всего послал Его к вам, чтобы благословить вас и призвать каждого из вас отвратиться от ваших злых дел.

Дiї Розділ 3	Деяния апостолов Глава 3
1 А Петро та Іван на дев'яту годину молитви йшли ра́зом у храм.	1 Однажды в девятый час, во время молитвы, Петр и Иоанн шли в храм.
2 І не́сено там чоловіка одно́го, що кривий був з утро́би своєї матері. Його садови́ли щоденно в воро́тях храму, що Красними звалися, просити ми́лостині від тих, хто до храму йшов.	2 В это время туда принесли человека, хромого от рождения. Его каждый день оставляли у ворот, которые назывались Прекрасными, и он просил милостыню у входящих в храм.
3 Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.	3 Увидев Петра и Иоанна, которые хотели войти в храм, он попросил и у них.
4 Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: „Подивися на нас!“	4 Петр и Иоанн пристально посмотрели на него, и Петр сказал: — Взгляни на нас!
5 І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.	5 Человек поднял глаза, ожидая получить от них что-нибудь.
6 Та промовив Петро: „Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я́ Ісуса Христа Назаряни́на — устань та й ходи!“	6 Но Петр сказал: — Серебра и золота у меня нет, но то, что есть, я даю тебе. Во имя Иисуса Христа из Назарета — встань и ходи!
7 І, узявши його за прави́цю, він підвів його. І хвилі тієї зміцни́лися но́ги й сугло́бці його!	7 Он взял его за правую руку, помог подняться, и в тот же миг ступни и лодыжки калеки окрепли.
8 І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!	8 Он вскочил на ноги и начал ходить. Он вошел с ними в храм, ходил, прыгал и прославлял Бога.
9 Наро́д же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.	9 И все люди видели его ходящим и восхваляющим Бога.
10 І пізнали його, що це той, що при Красних воро́тях храму сидів ради милостині. І вони перепо́внились жа́хом та по́дивом із того, що́ сталось йому!	10 Они узнавали в нем того человека, который сидел и просил милостыню у Прекрасных ворот храма, и удивлялись тому, что с ним произошло.
11 А тому́, що тримався він Петра та Івана, увесь наро́д зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься.	11 Нищий держался за Петра и Иоанна, и весь народ в изумлении окружил их в той части храма, которая называлась колоннадой Соломона.
12 І, побачивши це, промовив Петро до наро́ду: „Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позира́єте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благоче́стям?	12 Увидев это, Петр обратился к народу: — Израильтяне, почему вас это так удивляет? Почему вы смотрите на нас так, будто это мы своими силами или благочестием сделали, что этот человек ходит?
13 „Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив“, Ісуса, Якого ви ви́дали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.	13 Бог Авраама, Исаака и Иакова, Бог наших отцов, прославил Своего Слугу Иисуса, Которого вы предали и от Которого отреклись перед Пилатом, хотя тот хотел освободить Его.
14 Але ви відцура́лись Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.	14 Но вы отреклись от Святого и Праведного и выпросили, чтобы вам освободили убийцу.
15 Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками — ми!	15 Вы убили Начальника жизни, но Бог воскресил Его из мертвых, и мы этому свидетели.
16 І через віру в Ім'я́ Його вздоро́вило Ім'я́ Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, прине́сла йому вздоро́влення це перед вами всіма́.	16 Имя Его укрепило этого человека, которого вы видите и знаете, и вера, которая от Него, исцелила его у вас на глазах.
17 А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідо́мости, як і ваші начальники.	17 Братья, я понимаю, что вы и ваши начальники поступили по незнанию.
18 А Бог учинив так, як Він провіщав був уста́ми Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.	18 Но именно так Бог исполнил то, что Он предсказывал через всех пророков, когда говорил, что Христу предстоят страдания.
19 Покайтеся ж та наверні́ться, щоб Він змилувався над вашими гріхами,	19 Итак, покайтесь и обратитесь к Богу, чтобы ваши грехи были стерты,
20 щоб часи́ відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав запові́дженого вам Ісуса Христа,	20 чтобы от Господа пришли времена обновления и чтобы Он послал предназначенного вам Христа — Иисуса.
21 що Його небо мусить прийняти аж до ча́су відно́влення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!	21 Но Иисус должен оставаться на небесах, пока не наступит время, когда Бог восстановит все, время о котором Он давно возвещал через Своих святых пророков.
22 Бо Мойсей провіща́в: „Господь Бог вам Пророка піді́йме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!“	22 Ведь Моисей сказал: «Из ваших братьев Господь, ваш Бог, поставит вам Пророка, подобного мне. Вы должны слушать Его во всем, что бы Он ни сказал вам.
23 „І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, зни́щена буде з наро́ду“.	23 И всякий, кто не послушает того Пророка, будет искоренен из народа».
24 Так само всі пророки від Самуї́ла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні.	24 Да и все пророки, которые когда-либо говорили, начиная с Самуила, также предсказывали эти дни.
25 Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батька́м заповів, промовляючи до Авраама: „І в насінні твоїм усі народи землі благосло́влені будуть!“	25 Вы же — наследники пророков и наследники завета, который Бог заключил с вашими отцами. Он сказал Аврааму: «Через твое потомство получат благословение все народы на земле».
26 Воскресивши Свого Слугу, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагослови́ти, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!“	26 Когда Бог воскресил Своего Слугу, Он прежде всего послал Его к вам, чтобы благословить вас и призвать каждого из вас отвратиться от ваших злых дел.

Старий
завіт

Новий
завіт

Дiї

Розділ 3

Деяния апостолов

Глава 3

Дiї

Розділ 3

Деяния апостолов

Глава 3

Старий завіт

Новий завіт

Дiї

Розділ 3

Деяния апостолов

Глава 3

Дiї

Розділ 3

Деяния апостолов

Глава 3

Старий
завіт

Новий
завіт