| ЙовРозділ 20 | 
| 1  | 
| 2 „Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх! | 
| 3 Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені. | 
| 4 Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, — | 
| 5 то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю? | 
| 6 Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне, | 
| 7 проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він? | 
| 8 Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде: | 
| 9 його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце... | 
| 10 Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його. | 
| 11 Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже! | 
| 12 Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком, | 
| 13 над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, — | 
| 14 то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́! | 
| 15 Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його. | 
| 16 Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є! | 
| 17 Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока. | 
| 18 Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде. | 
| 19 Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його! | 
| 20 Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже. | 
| 21 Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все: | 
| 22 за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього! | 
| 23 Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його. | 
| 24 Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук. | 
| 25 Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́! | 
| 26 При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене. | 
| 27 Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, — | 
| 28 урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його. | 
| 29 Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“ | 
| Книга ИоваГлава 20 | 
| 1  | 
| 2  | 
| 3  | 
| 4  | 
| 5  | 
| 6  | 
| 7  | 
| 8  | 
| 9  | 
| 10  | 
| 11  | 
| 12  | 
| 13  | 
| 14  | 
| 15  | 
| 16  | 
| 17  | 
| 18  | 
| 19  | 
| 20  | 
| 21  | 
| 22  | 
| 23  | 
| 24  | 
| 25  | 
| 26  | 
| 27  | 
| 28  | 
| 29  | 
| ЙовРозділ 20 | Книга ИоваГлава 20 | 
| 1  | 1  | 
| 2 „Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх! | 2  | 
| 3 Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені. | 3  | 
| 4 Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, — | 4  | 
| 5 то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю? | 5  | 
| 6 Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне, | 6  | 
| 7 проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він? | 7  | 
| 8 Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде: | 8  | 
| 9 його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце... | 9  | 
| 10 Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його. | 10  | 
| 11 Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже! | 11  | 
| 12 Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком, | 12  | 
| 13 над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, — | 13  | 
| 14 то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́! | 14  | 
| 15 Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його. | 15  | 
| 16 Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є! | 16  | 
| 17 Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока. | 17  | 
| 18 Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде. | 18  | 
| 19 Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його! | 19  | 
| 20 Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже. | 20  | 
| 21 Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все: | 21  | 
| 22 за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього! | 22  | 
| 23 Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його. | 23  | 
| 24 Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук. | 24  | 
| 25 Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́! | 25  | 
| 26 При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене. | 26  | 
| 27 Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, — | 27  | 
| 28 урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його. | 28  | 
| 29 Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“ | 29  |