Йов

Розділ 10

1 Життя моє стало бридке́ для моєї душі... Нехай наріка́ння своє я на се́бе пущу́, нехай говорю́ я в гірко́ті своєї душі!

2 Скажу Богові я: Не осу́джуй мене́! Повідо́м же мене, чого став Ти зо мною на прю?

3 Чи це добре Тобі, що Ти гно́биш мене́, що пого́рджуєш тво́ривом рук Своїх, а раду безбожних осві́тлюєш?

4 Хіба маєш Ти очі тілесні? Чи Ти бачиш так само, як бачить люди́на люди́ну?

5 Хіба Твої дні — як дні лю́дські, чи лі́та Твої — як дні мужа,

6 що шукаєш провини моєї й виві́дуєш гріх мій,

7 хоч ві́даєш Ти, що я не беззако́нник, та нема, хто б мене врятува́в від Твоєї руки?

8 Твої руки створили мене і вчинили мене́, потім Ти обернувся — і гу́биш мене.

9 Пам'ятай, що мов глину мене оброби́в Ти, — і в порох мене оберта́єш.

10 Чи не ллєш мене, мов молоко, і не згусти́в Ти мене, мов на сир?

11 Ти шкірою й тілом мене зодяга́єш, і сплів Ти мене із костей та із жил.

12 Життя й милість пода́в Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа.

13 А оце заховав Ти у серці Своє́му, — я знаю, що є воно в Тебе:

14 якщо я грішу́, Ти мене стереже́ш, та з провини моєї мене не очи́щуєш.

15 Якщо я провиню́ся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підня́ти свою голову, си́тий стидо́м та напо́єний горем своїм!

16 А коли піднесе́ться вона,то Ти ловиш мене, як той лев, і зно́ву предивно зо мною пово́дишся:

17 поно́влюєш свідків Своїх проти мене, помно́жуєш гнів Свій на мене, ві́йсько за ві́йськом на мене Ти шлеш.

18 І на́що з утро́би Ти вивів мене? Я був би помер, — і жодні́сіньке око мене не побачило б,

19 як нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гро́бу.

20 Отож, дні мої нечисле́нні, — перестань же, й від мене вступи́сь, і нехай не турбу́юся я бодай тро́хи,

21 поки я не піду́ — й не верну́ся! — до кра́ю темно́ти та смертної тіні,

22 до те́много кра́ю, як мо́рок, до тьмя́ного краю, в якому поря́дків нема, і де світло, як те́мрява“.

Книга Иова

Глава 10

1 Опротивела5354 душе5315 моей жизнь2416 моя; предамся5800 печали7879 моей; буду1696 говорить1696 в горести4751 души5315 моей.

2 Скажу559 Богу:433 не обвиняй7561 меня; объяви3045 мне, за что Ты со мною борешься?7378

3 Хорошо2895 ли для Тебя, что Ты угнетаешь,6231 что презираешь3988 дело3018 рук3709 Твоих, а на совет6098 нечестивых7563 посылаешь3313 свет?3313

4 Разве у Тебя плотские1320 очи,5869 и Ты смотришь,7200 как смотрит7200 человек?582

5 Разве дни3117 Твои, как дни3117 человека,582 или лета8141 Твои, как дни3117 мужа,1397

6 что Ты ищешь1245 порока5771 во мне и допытываешься1875 греха2403 во мне,

7 хотя знаешь,1847 что я не беззаконник,7561 и что некому избавить5337 меня от руки3027 Твоей?

8 Твои руки3027 трудились6087 надо мною и образовали62133162 всего меня кругом,5439 — и Ты губишь1104 меня?

9 Вспомни,2142 что Ты, как глину,2563 обделал6213 меня, и в прах6083 обращаешь7725 меня?

10 Не Ты ли вылил5413 меня, как молоко,2461 и, как творог,1385 сгустил7087 меня,

11 кожею5785 и плотью1320 одел3847 меня, костями6106 и жилами1517 скрепил7753 меня,

12 жизнь2416 и милость2617 даровал6213 мне, и попечение6486 Твое хранило8104 дух7307 мой?

13 Но и то скрывал6845 Ты в сердце3824 Своем, — знаю,3045 что это было у Тебя, —

14 что если я согрешу,2398 Ты заметишь8104 и не оставишь5352 греха5771 моего без5352 наказания.5352

15 Если я виновен,7561 горе480 мне! если и прав,6663 то не осмелюсь поднять5375 головы7218 моей. Я пресыщен7649 унижением;7036 взгляни72027200 на бедствие6040 мое:

16 оно увеличивается.1342 Ты гонишься6679 за мною, как лев,7826 и снова7725 нападаешь на меня и чудным6381 являешься6381 во мне.

17 Выводишь2318 новых2318 свидетелей5707 Твоих против меня; усиливаешь7235 гнев3708 Твой на меня; и беды,6635 одни2487 за2487 другими,2487 ополчаются против меня.

18 И зачем Ты вывел3318 меня из чрева?7358 пусть бы я умер,1478 когда еще ничей глаз5869 не видел7200 меня;

19 пусть бы я, как небывший, из чрева990 перенесен2986 был во гроб!6913

20 Не малы4592 ли дни3117 мои? Оставь,23082308 отступи7896 от меня, чтобы я немного4592 ободрился,1082

21 прежде нежели отойду,3212 — и уже не возвращусь,7725 — в страну776 тьмы2822 и сени6757 смертной,6757

22 в страну776 мрака,5890 каков есть мрак652 тени6757 смертной,6757 где нет устройства,5468 где темно,3313 как самая тьма.652

Йов

Розділ 10

Книга Иова

Глава 10

1 Життя моє стало бридке́ для моєї душі... Нехай наріка́ння своє я на се́бе пущу́, нехай говорю́ я в гірко́ті своєї душі!

1 Опротивела5354 душе5315 моей жизнь2416 моя; предамся5800 печали7879 моей; буду1696 говорить1696 в горести4751 души5315 моей.

2 Скажу Богові я: Не осу́джуй мене́! Повідо́м же мене, чого став Ти зо мною на прю?

2 Скажу559 Богу:433 не обвиняй7561 меня; объяви3045 мне, за что Ты со мною борешься?7378

3 Чи це добре Тобі, що Ти гно́биш мене́, що пого́рджуєш тво́ривом рук Своїх, а раду безбожних осві́тлюєш?

3 Хорошо2895 ли для Тебя, что Ты угнетаешь,6231 что презираешь3988 дело3018 рук3709 Твоих, а на совет6098 нечестивых7563 посылаешь3313 свет?3313

4 Хіба маєш Ти очі тілесні? Чи Ти бачиш так само, як бачить люди́на люди́ну?

4 Разве у Тебя плотские1320 очи,5869 и Ты смотришь,7200 как смотрит7200 человек?582

5 Хіба Твої дні — як дні лю́дські, чи лі́та Твої — як дні мужа,

5 Разве дни3117 Твои, как дни3117 человека,582 или лета8141 Твои, как дни3117 мужа,1397

6 що шукаєш провини моєї й виві́дуєш гріх мій,

6 что Ты ищешь1245 порока5771 во мне и допытываешься1875 греха2403 во мне,

7 хоч ві́даєш Ти, що я не беззако́нник, та нема, хто б мене врятува́в від Твоєї руки?

7 хотя знаешь,1847 что я не беззаконник,7561 и что некому избавить5337 меня от руки3027 Твоей?

8 Твої руки створили мене і вчинили мене́, потім Ти обернувся — і гу́биш мене.

8 Твои руки3027 трудились6087 надо мною и образовали62133162 всего меня кругом,5439 — и Ты губишь1104 меня?

9 Пам'ятай, що мов глину мене оброби́в Ти, — і в порох мене оберта́єш.

9 Вспомни,2142 что Ты, как глину,2563 обделал6213 меня, и в прах6083 обращаешь7725 меня?

10 Чи не ллєш мене, мов молоко, і не згусти́в Ти мене, мов на сир?

10 Не Ты ли вылил5413 меня, как молоко,2461 и, как творог,1385 сгустил7087 меня,

11 Ти шкірою й тілом мене зодяга́єш, і сплів Ти мене із костей та із жил.

11 кожею5785 и плотью1320 одел3847 меня, костями6106 и жилами1517 скрепил7753 меня,

12 Життя й милість пода́в Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа.

12 жизнь2416 и милость2617 даровал6213 мне, и попечение6486 Твое хранило8104 дух7307 мой?

13 А оце заховав Ти у серці Своє́му, — я знаю, що є воно в Тебе:

13 Но и то скрывал6845 Ты в сердце3824 Своем, — знаю,3045 что это было у Тебя, —

14 якщо я грішу́, Ти мене стереже́ш, та з провини моєї мене не очи́щуєш.

14 что если я согрешу,2398 Ты заметишь8104 и не оставишь5352 греха5771 моего без5352 наказания.5352

15 Якщо я провиню́ся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підня́ти свою голову, си́тий стидо́м та напо́єний горем своїм!

15 Если я виновен,7561 горе480 мне! если и прав,6663 то не осмелюсь поднять5375 головы7218 моей. Я пресыщен7649 унижением;7036 взгляни72027200 на бедствие6040 мое:

16 А коли піднесе́ться вона,то Ти ловиш мене, як той лев, і зно́ву предивно зо мною пово́дишся:

16 оно увеличивается.1342 Ты гонишься6679 за мною, как лев,7826 и снова7725 нападаешь на меня и чудным6381 являешься6381 во мне.

17 поно́влюєш свідків Своїх проти мене, помно́жуєш гнів Свій на мене, ві́йсько за ві́йськом на мене Ти шлеш.

17 Выводишь2318 новых2318 свидетелей5707 Твоих против меня; усиливаешь7235 гнев3708 Твой на меня; и беды,6635 одни2487 за2487 другими,2487 ополчаются против меня.

18 І на́що з утро́би Ти вивів мене? Я був би помер, — і жодні́сіньке око мене не побачило б,

18 И зачем Ты вывел3318 меня из чрева?7358 пусть бы я умер,1478 когда еще ничей глаз5869 не видел7200 меня;

19 як нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гро́бу.

19 пусть бы я, как небывший, из чрева990 перенесен2986 был во гроб!6913

20 Отож, дні мої нечисле́нні, — перестань же, й від мене вступи́сь, і нехай не турбу́юся я бодай тро́хи,

20 Не малы4592 ли дни3117 мои? Оставь,23082308 отступи7896 от меня, чтобы я немного4592 ободрился,1082

21 поки я не піду́ — й не верну́ся! — до кра́ю темно́ти та смертної тіні,

21 прежде нежели отойду,3212 — и уже не возвращусь,7725 — в страну776 тьмы2822 и сени6757 смертной,6757

22 до те́много кра́ю, як мо́рок, до тьмя́ного краю, в якому поря́дків нема, і де світло, як те́мрява“.

22 в страну776 мрака,5890 каков есть мрак652 тени6757 смертной,6757 где нет устройства,5468 где темно,3313 как самая тьма.652