Библия - Обещанное Восстановление

使徒行傳

第20章

1 亂旣定、保羅招門徒言別、往馬其頓、

2 行遊其境、以多言勸衆、旋之希利尼地、

3 居三月、欲舟行往叙利亞、猶太人計害之、遂定意過馬其頓而反、

4 從之適亞西亞者、庇哩亞人所把德、帖撒羅尼迦人亞里達古、西公都特庇人迦猶、提摩太、亞西亞人推基古、特羅非摩、

5 皆先至特羅亞俟我儕、〔此作書人與保羅同行故稱我儕〕

6 無酵節後、我儕由腓立比航海、五日至特羅亞、與之相會、居七日、

7 七日節首日、門徒集、擘餅、保羅欲于次日行、與衆講論、延至夜半、

8 所集之樓多設燈、

9 有少年名猶推古、坐牖上熟睡、保羅講論已久、少年因睡、自三層樓墜下、扶之已死、

10 保羅下、俯而抱之、謂衆曰、勿號咷、其氣猶存、

11 乃復上、擘餅而食、互論已久、天明遂行、

12 衆扶少年、見其生慰甚、〇

13 我儕先登舟、往亞朔、欲接保羅、蓋保羅將步行至彼、故有是命、

14 保羅至亞朔會我、我儕接之、往米推利尼、

15 由彼航海、明日對基阿而行、又明日至撒摩、泊於多基臉、又明日至米利都、

16 保羅定意航海、過以弗所、免久留亞西亞、乃欲速行、或可於五旬節至耶路撒冷、〇

17 自米利都遣人至以弗所、請教會長老、

18 至則謂之曰、爾曹皆知、我初來亞西亞、居恒與爾何如、

19 余事主、謙讓多淚、被猶太人謀害而遇難、

20 凡益爾者、我無所隱、或衆前、或家居、示爾教爾、

21 示猶太、希利尼人悔改、歸上帝、信吾主耶穌基督、

22 今我心迫切、往耶路撒冷、未知所遇若何、

23 惟聖神每邑示我、有械繫患難俟我也、

24 然我不以爲意、不貴生命、但忻然馳驟、以盡我程、並主耶穌所授之職、以上帝恩寵福音示人、

25 我素行遊爾中、傳上帝國之道、今而後、知爾不復見我矣、

26 故我今日、自爲爾證、爾衆沉淪、我無尤焉、

27 我以上帝旨告爾、無隱乎爾、〇

28 故當自愼、亦愼全羣、聖神立爾爲督者、牧上帝教會、彼以流血而贖之、

29 蓋我知去後、必有殘狼入爾中、不惜其羣、

30 爾中將有人起、以叛道之言、蠱惑門徒、

31 爾當儆醒、憶我三年不舍晝夜、涕泣以勸爾衆、

32 兄弟乎、今我薦爾於上帝、俾爾蒙恩受道、其克建爾、賜爾有業於聖徒中、

33 我未嘗貪人金銀幣帛、

34 乃自力作、供我與從者之需、此爾所知、

35 我凡事示爾、當如是勞苦、以扶持柔弱者、且憶我主耶穌言、與人者、較受於人者、有福矣、〇

36 言竟、屈膝同衆祈禱、

37 衆大哭、抱保羅頸、接吻焉、

38 爲其言不復見、我甚以爲憂、遂送之登舟、

Дiї

Розділ 20

1 А як за́колот стих, то Павло скликав учнів, і, потішивши та попрощавшись із ними, вибрався йти в Македо́нію.

2 Перейшовши ж ті сто́рони та підбадьо́ривши їх довгим словом, прибув до Гелла́ди,

3 і прожив там три місяці. А як він захотів був відпли́нути в Си́рію, то змову на нього вчинили юдеї, тому він узяв думку вертатись через Македонію.

4 Ра́зом із ним пішов Со́патер Піррів із Верії, Аристарх та Секунд із Солу́ня, і Гай дерв'яни́н, і Тимофій, а з азійців — Ти́хик та Трохим.

5 Вони відбули́ напере́д, і нас дожидали в Троаді.

6 А ми відпливли́ із Филипів по святах Опрі́сноків, і прибули́ днів за п'ять у Троа́ду до них, де сім день прожили́.

7 А дня першого в тижні, як учні зібралися на лама́ння хліба, Павло мав промову до них, бо вранці збирався відбути, і затягнув своє слово до пі́вночі.

8 А в го́рниці, де зібралися ми, було багато світел.

9 Юнак же один, Євти́х на ім'я́, сидів на вікні. Його обгорнув міцний сон, бо задовго Павло промовляв, і він сонний хитну́вся, і додолу упав із третього поверху, — і підняли́ його мертвого.

10 Зійшов же Павло та до нього припав, і, обнявши його, проказав: „Заспокойтесь, бо душа його в ньому!“

11 А вернувшись, він хліб переломив і спожив, і бе́сіду довго точив, — аж до до́світку, потім відбув.

12 А хлопця живим привели́, — і зраділи немало.

13 А ми наперед пішли до корабля, та в Асс попливли́, щоб звідти забрати Павла, — бо він так ізвелів, сам бажаючи пішки піти.

14 А коли він із нами зійшовся в Ассі, ми взяли його та прибули́ в Мітіле́ну.

15 І, відплинувши звідти, ми назавтра пристали навпро́ти Хіо́су, а другого дня припливли́ до Само́су, наступного ж ми прибули́ до Мілету.

16 Бо Павло захотів поминути Ефе́с, щоб йому не бари́тися в Азії, бо він ква́пився, коли буде можливе, бути в Єрусалимі на день П'ятдесятниці.

17 А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Церкви.

18 І, як до нього вони прибули́, він промовив до них: „Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебува́в,

19 і служив Господе́ві з усією покорою, і з рясни́ми слізьми́ та напа́стями, що спіткали мене від юдейської змови,

20 як нічо́го кори́сного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в дома́х.

21 І я сві́дчив юдеям та ге́лленам, щоб вони перед Богом покаялись, та вві́рували в Господа нашого Ісуса Христа.

22 І ось тепер, побуджений Духом, подаю́сь я в Єрусалим, не ві́даючи, що там трапитись має мені,

23 тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайда́ни та муки чекають мене.

24 Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчи́ти доро́гу свою та служі́ння, яке я оде́ржав від Господа Ісуса, — щоб засві́дчити Єва́нгелію благода́ті Божої.

25 І ось я знаю тепер, що обличчя мого́ більш не будете бачити всі ви, між якими ходив я, проповідуючи Царство Боже.

26 Тому́ дня сьогоднішнього вам свідку́ю, що я чистий від крови всіх,

27 бо я не вхилявсь об'являти вам усю волю Божу!

28 Пильнуйте себе та всієї ота́ри, в якій Святий Дух вас поставив єпи́скопами, щоб пасти́ Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він.

29 Бо я знаю, що як я відійду́, то вві́йдуть між вас вовки люті, що ота́ри щадити не бу́дуть.

30 Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекру́чене, аби тільки учнів тягну́ти за собою.

31 Тому́ то пильнуйте, пам'ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безпере́стань навчав зо слізьми́ ось три роки.

32 А тепер доручаю вас Богові та слову благода́ті Його, Який має силу будувати та дати спа́дщину, серед усіх освячених.

33 Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав.

34 Самі знаєте, що ці руки мої послужили потребам моїм та отих, хто був зо мною.

35 Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слаби́м, та пам'ятати слова́ Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: „Блаже́нніше давати, ніж брати!“

36 Проказавши ж оце, він навко́лішки впав, та й із ними всіма́ помолився.

37 І знявсь між усіма́ плач великий, і вони припадали на Па́влову шию, і його цілували.

38 А найтяжче вони сумували з-за сло́ва, яке він прорік, що не ба́читимуть більш обличчя його́. І вони провели́ його до корабля.

使徒行傳第20章	Дiї Розділ 20
1 亂旣定、保羅招門徒言別、往馬其頓、	1 А як за́колот стих, то Павло скликав учнів, і, потішивши та попрощавшись із ними, вибрався йти в Македо́нію.
2 行遊其境、以多言勸衆、旋之希利尼地、	2 Перейшовши ж ті сто́рони та підбадьо́ривши їх довгим словом, прибув до Гелла́ди,
3 居三月、欲舟行往叙利亞、猶太人計害之、遂定意過馬其頓而反、	3 і прожив там три місяці. А як він захотів був відпли́нути в Си́рію, то змову на нього вчинили юдеї, тому він узяв думку вертатись через Македонію.
4 從之適亞西亞者、庇哩亞人所把德、帖撒羅尼迦人亞里達古、西公都特庇人迦猶、提摩太、亞西亞人推基古、特羅非摩、	4 Ра́зом із ним пішов Со́патер Піррів із Верії, Аристарх та Секунд із Солу́ня, і Гай дерв'яни́н, і Тимофій, а з азійців — Ти́хик та Трохим.
5 皆先至特羅亞俟我儕、〔此作書人與保羅同行故稱我儕〕	5 Вони відбули́ напере́д, і нас дожидали в Троаді.
6 無酵節後、我儕由腓立比航海、五日至特羅亞、與之相會、居七日、	6 А ми відпливли́ із Филипів по святах Опрі́сноків, і прибули́ днів за п'ять у Троа́ду до них, де сім день прожили́.
7 七日節首日、門徒集、擘餅、保羅欲于次日行、與衆講論、延至夜半、	7 А дня першого в тижні, як учні зібралися на лама́ння хліба, Павло мав промову до них, бо вранці збирався відбути, і затягнув своє слово до пі́вночі.
8 所集之樓多設燈、	8 А в го́рниці, де зібралися ми, було багато світел.
9 有少年名猶推古、坐牖上熟睡、保羅講論已久、少年因睡、自三層樓墜下、扶之已死、	9 Юнак же один, Євти́х на ім'я́, сидів на вікні. Його обгорнув міцний сон, бо задовго Павло промовляв, і він сонний хитну́вся, і додолу упав із третього поверху, — і підняли́ його мертвого.
10 保羅下、俯而抱之、謂衆曰、勿號咷、其氣猶存、	10 Зійшов же Павло та до нього припав, і, обнявши його, проказав: „Заспокойтесь, бо душа його в ньому!“
11 乃復上、擘餅而食、互論已久、天明遂行、	11 А вернувшись, він хліб переломив і спожив, і бе́сіду довго точив, — аж до до́світку, потім відбув.
12 衆扶少年、見其生慰甚、〇	12 А хлопця живим привели́, — і зраділи немало.
13 我儕先登舟、往亞朔、欲接保羅、蓋保羅將步行至彼、故有是命、	13 А ми наперед пішли до корабля, та в Асс попливли́, щоб звідти забрати Павла, — бо він так ізвелів, сам бажаючи пішки піти.
14 保羅至亞朔會我、我儕接之、往米推利尼、	14 А коли він із нами зійшовся в Ассі, ми взяли його та прибули́ в Мітіле́ну.
15 由彼航海、明日對基阿而行、又明日至撒摩、泊於多基臉、又明日至米利都、	15 І, відплинувши звідти, ми назавтра пристали навпро́ти Хіо́су, а другого дня припливли́ до Само́су, наступного ж ми прибули́ до Мілету.
16 保羅定意航海、過以弗所、免久留亞西亞、乃欲速行、或可於五旬節至耶路撒冷、〇	16 Бо Павло захотів поминути Ефе́с, щоб йому не бари́тися в Азії, бо він ква́пився, коли буде можливе, бути в Єрусалимі на день П'ятдесятниці.
17 自米利都遣人至以弗所、請教會長老、	17 А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Церкви.
18 至則謂之曰、爾曹皆知、我初來亞西亞、居恒與爾何如、	18 І, як до нього вони прибули́, він промовив до них: „Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебува́в,
19 余事主、謙讓多淚、被猶太人謀害而遇難、	19 і служив Господе́ві з усією покорою, і з рясни́ми слізьми́ та напа́стями, що спіткали мене від юдейської змови,
20 凡益爾者、我無所隱、或衆前、或家居、示爾教爾、	20 як нічо́го кори́сного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в дома́х.
21 示猶太、希利尼人悔改、歸上帝、信吾主耶穌基督、	21 І я сві́дчив юдеям та ге́лленам, щоб вони перед Богом покаялись, та вві́рували в Господа нашого Ісуса Христа.
22 今我心迫切、往耶路撒冷、未知所遇若何、	22 І ось тепер, побуджений Духом, подаю́сь я в Єрусалим, не ві́даючи, що там трапитись має мені,
23 惟聖神每邑示我、有械繫患難俟我也、	23 тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайда́ни та муки чекають мене.
24 然我不以爲意、不貴生命、但忻然馳驟、以盡我程、並主耶穌所授之職、以上帝恩寵福音示人、	24 Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчи́ти доро́гу свою та служі́ння, яке я оде́ржав від Господа Ісуса, — щоб засві́дчити Єва́нгелію благода́ті Божої.
25 我素行遊爾中、傳上帝國之道、今而後、知爾不復見我矣、	25 І ось я знаю тепер, що обличчя мого́ більш не будете бачити всі ви, між якими ходив я, проповідуючи Царство Боже.
26 故我今日、自爲爾證、爾衆沉淪、我無尤焉、	26 Тому́ дня сьогоднішнього вам свідку́ю, що я чистий від крови всіх,
27 我以上帝旨告爾、無隱乎爾、〇	27 бо я не вхилявсь об'являти вам усю волю Божу!
28 故當自愼、亦愼全羣、聖神立爾爲督者、牧上帝教會、彼以流血而贖之、	28 Пильнуйте себе та всієї ота́ри, в якій Святий Дух вас поставив єпи́скопами, щоб пасти́ Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він.
29 蓋我知去後、必有殘狼入爾中、不惜其羣、	29 Бо я знаю, що як я відійду́, то вві́йдуть між вас вовки люті, що ота́ри щадити не бу́дуть.
30 爾中將有人起、以叛道之言、蠱惑門徒、	30 Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекру́чене, аби тільки учнів тягну́ти за собою.
31 爾當儆醒、憶我三年不舍晝夜、涕泣以勸爾衆、	31 Тому́ то пильнуйте, пам'ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безпере́стань навчав зо слізьми́ ось три роки.
32 兄弟乎、今我薦爾於上帝、俾爾蒙恩受道、其克建爾、賜爾有業於聖徒中、	32 А тепер доручаю вас Богові та слову благода́ті Його, Який має силу будувати та дати спа́дщину, серед усіх освячених.
33 我未嘗貪人金銀幣帛、	33 Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав.
34 乃自力作、供我與從者之需、此爾所知、	34 Самі знаєте, що ці руки мої послужили потребам моїм та отих, хто був зо мною.
35 我凡事示爾、當如是勞苦、以扶持柔弱者、且憶我主耶穌言、與人者、較受於人者、有福矣、〇	35 Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слаби́м, та пам'ятати слова́ Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: „Блаже́нніше давати, ніж брати!“
36 言竟、屈膝同衆祈禱、	36 Проказавши ж оце, він навко́лішки впав, та й із ними всіма́ помолився.
37 衆大哭、抱保羅頸、接吻焉、	37 І знявсь між усіма́ плач великий, і вони припадали на Па́влову шию, і його цілували.
38 爲其言不復見、我甚以爲憂、遂送之登舟、	38 А найтяжче вони сумували з-за сло́ва, яке він прорік, що не ба́читимуть більш обличчя його́. І вони провели́ його до корабля.

舊約

新約

使徒行傳

第20章

Дiї

Розділ 20

使徒行傳

第20章

Дiї

Розділ 20