哥林多後書第7章 |
1 凡我良朋、旣爲主所許、當自潔乃身、去一切有形無形之污、畏上帝而成聖、 |
2 爾惟接我、我無不公、未嘗喪人之行、取人之財、 |
3 吾言此非責爾、爾無時不在我心、死生共之、我曾言之矣、 |
4 我侃侃與爾言、我甚讚爾、我患難中、無任安慰、無任喜樂、 |
5 我素至馬其頓、身無寕處、屢遭顛沛、患生於外、懼存於中、 |
6 上帝慰慮患之人、以提多至慰我、 |
7 非第以其至慰我、實以彼受慰爾曹、以爾之戀慕、憂心、熱中愛我、來告、令我喜而又喜、 |
8 始遺書使爾憂、向亦悔之、而無庸悔也、誠以此書、憂爾者暫耳、 |
9 今吾喜、非因爾憂、乃因爾憂而生悔改、蓋爾憂、遵上帝道而憂、明我不虧爾、 |
10 夫遵上帝道而憂者、其悔改無後悔、而得救、從世俗而憂者、致人於死、 |
11 惟爾遵上帝道而憂、所以慇懃、自訴、怨艾、恐懼、戀慕、熱中、自責、若是、故爾得以此自表爲潔、 |
12 吾書遺爾、非因虧人與受虧者、直欲明我慕爾在上帝前、 |
13 故爾慰、我亦慰、提多喜、我益喜、蓋其神緣爾怡、 |
14 吾素讚爾、今無愧矣、我語爾者眞、讚爾於提多亦眞、 |
15 提多念爾悅服、恐懼、戰慄、接彼、不勝愛爾、 |
16 吾今不爾虞、云胡不喜、 |
2-е до коринтянРозділ 7 |
1 |
2 Дайте місце для нас! Ми ніко́го не скривдили, ніко́го не зіпсували, нікого не ошука́ли! |
3 Говорю́ не на о́суд, бо я перед тим був сказав, що ви в серцях наших, щоб нам із вами чи померти чи жити. |
4 У мене велика сміли́вість до вас, велика мені похвала́ з вас, я повний потіхи, збагачаюся радістю при всякому нашому горі. |
5 Бо коли ми прийшли в Македо́нію, тіло наше не мало спочинку нія́кого, у всьому бідуючи: назовні — бої, страхіття — всере́дині. |
6 Але Бог, що тішить прини́жених, потішив нас при́ходом Тита, |
7 і не тільки його прибуття́м, а й поті́шенням, що ним він потішився з вас, коли розповідав нам про вашу журбу́, про ваш смуток, про вашу горли́вість до мене, так що я більше тішився. |
8 Коли я й засмутив вас листом, то не каюся, хоч і каявся був, бо бачу, що той лист засмутив вас, хоч і часово. |
9 Я радію тепер не тому́, що ви засмутились, а що ви засмутилися на покая́ння, бо ви засмутились для Бога, щоб ні в чо́му не мати втрати від нас. |
10 Бо смуток для Бога чинить каяття́ на спасі́ння, а про нього не жалуємо, а смуток світськи́й — чинить смерть. |
11 Бо ось саме це, що ви засмутились для Бога, яку пильність велику воно вам зробило, яку оборону, яке обурення, який страх, яке бажа́ння, яку горливість, яку по́мсту! Ви в усім показали, що чисті ви в справі. |
12 А коли я й писав вам, то не через того, хто кри́вдить, і не через покри́вдженого, а щоб виявилася для вас наша пильність про вас перед Богом. |
13 Тому́ то потіхою вашою вті́шились ми, а ще більше зраділи ми радістю Тита, що ви всі заспоко́їли духа його. |
14 Бо коли я про вас йому чим похвалився, то не осоро́мився; але як ми вам говорили все правду, так і наша хвала́ перед Титом правдива була́! |
15 І серце його прихильніше до вас, коли згадує він про покору всіх вас, як його прийняли́ ви були зо стра́хом і тремті́нням. |
16 Отож, тішуся я, що мо́жу покластись у всьому на вас! |
哥林多後書第7章 |
2-е до коринтянРозділ 7 |
1 凡我良朋、旣爲主所許、當自潔乃身、去一切有形無形之污、畏上帝而成聖、 |
1 |
2 爾惟接我、我無不公、未嘗喪人之行、取人之財、 |
2 Дайте місце для нас! Ми ніко́го не скривдили, ніко́го не зіпсували, нікого не ошука́ли! |
3 吾言此非責爾、爾無時不在我心、死生共之、我曾言之矣、 |
3 Говорю́ не на о́суд, бо я перед тим був сказав, що ви в серцях наших, щоб нам із вами чи померти чи жити. |
4 我侃侃與爾言、我甚讚爾、我患難中、無任安慰、無任喜樂、 |
4 У мене велика сміли́вість до вас, велика мені похвала́ з вас, я повний потіхи, збагачаюся радістю при всякому нашому горі. |
5 我素至馬其頓、身無寕處、屢遭顛沛、患生於外、懼存於中、 |
5 Бо коли ми прийшли в Македо́нію, тіло наше не мало спочинку нія́кого, у всьому бідуючи: назовні — бої, страхіття — всере́дині. |
6 上帝慰慮患之人、以提多至慰我、 |
6 Але Бог, що тішить прини́жених, потішив нас при́ходом Тита, |
7 非第以其至慰我、實以彼受慰爾曹、以爾之戀慕、憂心、熱中愛我、來告、令我喜而又喜、 |
7 і не тільки його прибуття́м, а й поті́шенням, що ним він потішився з вас, коли розповідав нам про вашу журбу́, про ваш смуток, про вашу горли́вість до мене, так що я більше тішився. |
8 始遺書使爾憂、向亦悔之、而無庸悔也、誠以此書、憂爾者暫耳、 |
8 Коли я й засмутив вас листом, то не каюся, хоч і каявся був, бо бачу, що той лист засмутив вас, хоч і часово. |
9 今吾喜、非因爾憂、乃因爾憂而生悔改、蓋爾憂、遵上帝道而憂、明我不虧爾、 |
9 Я радію тепер не тому́, що ви засмутились, а що ви засмутилися на покая́ння, бо ви засмутились для Бога, щоб ні в чо́му не мати втрати від нас. |
10 夫遵上帝道而憂者、其悔改無後悔、而得救、從世俗而憂者、致人於死、 |
10 Бо смуток для Бога чинить каяття́ на спасі́ння, а про нього не жалуємо, а смуток світськи́й — чинить смерть. |
11 惟爾遵上帝道而憂、所以慇懃、自訴、怨艾、恐懼、戀慕、熱中、自責、若是、故爾得以此自表爲潔、 |
11 Бо ось саме це, що ви засмутились для Бога, яку пильність велику воно вам зробило, яку оборону, яке обурення, який страх, яке бажа́ння, яку горливість, яку по́мсту! Ви в усім показали, що чисті ви в справі. |
12 吾書遺爾、非因虧人與受虧者、直欲明我慕爾在上帝前、 |
12 А коли я й писав вам, то не через того, хто кри́вдить, і не через покри́вдженого, а щоб виявилася для вас наша пильність про вас перед Богом. |
13 故爾慰、我亦慰、提多喜、我益喜、蓋其神緣爾怡、 |
13 Тому́ то потіхою вашою вті́шились ми, а ще більше зраділи ми радістю Тита, що ви всі заспоко́їли духа його. |
14 吾素讚爾、今無愧矣、我語爾者眞、讚爾於提多亦眞、 |
14 Бо коли я про вас йому чим похвалився, то не осоро́мився; але як ми вам говорили все правду, так і наша хвала́ перед Титом правдива була́! |
15 提多念爾悅服、恐懼、戰慄、接彼、不勝愛爾、 |
15 І серце його прихильніше до вас, коли згадує він про покору всіх вас, як його прийняли́ ви були зо стра́хом і тремті́нням. |
16 吾今不爾虞、云胡不喜、 |
16 Отож, тішуся я, що мо́жу покластись у всьому на вас! |