列王紀下第7章 |
|
1 以利沙曰、宣聽耶和華之命、耶和華云、明日斯時、在撒馬利亞邑門、麥粉三斗、値金半兩、麰麥六斗、値金半兩、 |
|
2 王之近臣、告上帝之僕曰、如耶和華破天之隙、可得此、否則不然、曰、爾可目覩、惟不得食、 |
|
3 邑門前有癩者四人、相語曰、我胡爲坐此以待斃、 |
|
4 若欲入邑、則邑中饑甚、我必死、如坐於此、亦必死、寧降於亞蘭軍、若保我生、則得生、若殺我、則有死而已、 |
|
5 昧爽遂起、往亞蘭營、旣至營之邊隅、闃其無人、 |
|
6 蓋主曾使亞蘭人聞車騎之聲、若全軍忽至、則相語曰、以色列王、以金饋赫人埃及人列王、俱來攻我、 |
|
7 故不待昧爽、以虛其帷幕、棄其馬驢、全營尚在、遁逃保命、 |
|
8 癩者旣至營之邊隅、則入一幕、式飲式食、得金銀衣服匿之、又入一幕、亦得貨財、匿之、 |
|
9 乃相語曰、我所爲者未善、今日獲茲嘉音、而我不報、如俟日出、必遭其災、盍返告王、 |
|
10 旣至、呼閽者曰、我至亞蘭人之營不見一人不聞一生、爲馬驢繫焉、營幕如故、 |
|
11 閽者告於王宮、 |
|
12 未及黎明、王夙興、謂厥臣工曰、亞蘭人所爲、我指示爾、彼知我饑、故出營、匿於田、待我出城、則生擒、而襲我邑、 |
|
13 一臣對曰、我以色列族中、人馬殆盡、邑中惟遺五馬、可取之、遣人往觀、 |
|
14 故取服車之馬二、王遣人迹亞蘭軍之後、曰、往觀之哉、 |
|
15 迹之至約但、見衣服器皿、遍遺衢路、乃亞蘭人疾趨而棄者、使者反告於王、 |
|
16 民遂出、劫亞蘭人之幕、於是麥粉三斗値金半兩、麰麥六斗値金半兩、循耶和華命、 |
|
17 王使近臣、統轄邑門、民衆蹴之、以斃其命、昔王就見上帝之僕、上帝之僕以是事相告、至今其言應矣、 |
|
18 當時上帝之僕告於王曰、明日斯時、在撒馬利亞邑門、麥粉三斗値金半兩、麰麥六斗値金半兩、 |
|
19 王臣對曰、如耶和華破天之隙、則可得此、否則不然、上帝之僕曰、汝可目覩、惟不得食、 |
|
20 所言俱應、蓋民蹴之於門、以斃其命、 |
2-а царiвРозділ 7 |
|
1 |
|
2 І відповів Божому чоловікові вельможа царя, що він на його руку спирався, і сказав: „Якби Господь поробив отво́ри в небі, чи сталася б ця річ?“ А той відказав: „Ось ти побачиш своїми очи́ма, — та їсти звідти не бу́деш“. |
|
3 І були при вході до брами чотири прокаже́ні чоловіки. І сказали вони один до о́дного: „Чого ми сидимо́ тут, аж поки не помремо́? |
|
4 Якщо ми скажемо: Увійді́мо до міста, а в місті голод, то помремо́ там; а якщо сиді́тимемо тут, то теж помремо́. Отож, ходіть, і перейді́мо до сирійського табо́ру, — якщо там позоставлять нас при житті, бу́демо жити, а якщо заб'ють нас, то помремо́“. |
|
5 І встали вони на́двечір, щоб іти до сирійського табо́ру. І прибули́ вони до кра́ю сирійського табо́ру, аж ось — нема там ніко́го! |
|
6 Бо Господь учинив, що сирійський та́бір почув стуко́тняву колесни́ць і їржа́ння ко́ней, та га́лас великого ві́йська. І сказали вони один до о́дного: „Ось Ізраїлів цар найняв на нас хіттейських царів та царів єгипетських, щоб пішли на нас!“ |
|
7 І встали вони, і повтікали надвечір, і полишили свої намети, й осли свої, і та́бір, як він був, та й повтікали, спасаючи життя своє! |
|
8 І прийшли ті прокаже́ні аж до краю табо́ру, і ввійшли до одно́го намету, — і їли й пили, і повино́сили звідти срібло й золото та вбрання́, і пішли й захова́ли. І вони зно́ву ввійшли до іншого намету, і повино́сили звідти, і пішли та й схова́ли. |
|
9 І сказали вони один до о́дного: „Неслушно ми ро́бимо. Цей день — він день доброї звістки, а ми мовчимо́. Як ми бу́демо чекати аж до ранішнього сві́тла, то впаде́ на нас провина. А тепер ході́мо, і ввійді́мо й донесі́мо царевому дому!“ |
|
10 І прийшли вони, і покликали міськи́х воротарі́в, та й доне́сли їм, говорячи: „Увійшли ми до сирійського табо́ру, а там нема ані люди́ни, ані лю́дського голосу, а тільки поприв'я́зувані коні та поприв'язувані осли, та намети, як вони були!“ |
|
11 І воротарі́ покликали, і доне́сли про це до самого царсько́го дому. |
|
12 І встав цар уночі й сказав своїм слу́гам: „Розкажу́ я вам, що́ нам зробили сирійці. Вони знають, що ми голодні, і повихо́дили з табо́ру, щоб схова́тися на полі, говорячи: „Коли ті повихо́дять із міста, то ми схо́пимо їх живих, та й уві́йдемо до міста!“ |
|
13 І відповів один із його слуг і сказав: „Нехай ві́зьмуть п'я́теро позосталих ко́ней, що лишилися в ньому, у місті. Ось вони, — (із усього війська Ізраїлевого тільки й лишилися, із усього війська Ізраїля, що згинуло), — і пошле́мо, і побачимо“. |
|
14 І взяли́ вони дві колесни́ці з кі́ньми, і цар послав їх услід за сирійським табо́ром, говорячи: „Ідіть і подивіться“. |
|
15 І пішли вони за ними аж до Йорда́ну, аж ось уся дорога повна вбрання́ та рече́й, що поки́дали сирійці, як поспішали! І верну́лися ці посли, і доне́сли цареві. |
|
16 І вийшов наро́д, і розграбува́ли сирійський та́бір. І ко́штувала се́я пшеничної муки по шеклю, і дві сеї ячме́ню по шеклю за словом Господнім! |
|
17 І цар призна́чив того вельможу, що на його руку він опирався, доглядати над брамою. Та затопта́в його наро́д у брамі, і він помер, як казав був Божий чоловік, який говорив, коли прихо́див до нього цар. |
|
18 І сталося, коли Божий чоловік говорив до царя, кажучи: „Дві сеї ячменю по шеклю, і сея пшеничної муки́ по шеклю буде того ча́су взавтра в брамі Самарії, |
|
19 то цей вельможа відповів Божому чоловікові й сказав: „Якби Господь поробив отво́ри в небі, чи сталася б ця річ?“ А той відказав: „Ось ти побачиш своїми очи́ма, — та їсти звідти не бу́деш“. |
|
20 І сталося йому так, і затоптав його наро́д у брамі, і він помер. |
列王紀下第7章 |
2-а царiвРозділ 7 |
|
1 以利沙曰、宣聽耶和華之命、耶和華云、明日斯時、在撒馬利亞邑門、麥粉三斗、値金半兩、麰麥六斗、値金半兩、 |
1 |
|
2 王之近臣、告上帝之僕曰、如耶和華破天之隙、可得此、否則不然、曰、爾可目覩、惟不得食、 |
2 І відповів Божому чоловікові вельможа царя, що він на його руку спирався, і сказав: „Якби Господь поробив отво́ри в небі, чи сталася б ця річ?“ А той відказав: „Ось ти побачиш своїми очи́ма, — та їсти звідти не бу́деш“. |
|
3 邑門前有癩者四人、相語曰、我胡爲坐此以待斃、 |
3 І були при вході до брами чотири прокаже́ні чоловіки. І сказали вони один до о́дного: „Чого ми сидимо́ тут, аж поки не помремо́? |
|
4 若欲入邑、則邑中饑甚、我必死、如坐於此、亦必死、寧降於亞蘭軍、若保我生、則得生、若殺我、則有死而已、 |
4 Якщо ми скажемо: Увійді́мо до міста, а в місті голод, то помремо́ там; а якщо сиді́тимемо тут, то теж помремо́. Отож, ходіть, і перейді́мо до сирійського табо́ру, — якщо там позоставлять нас при житті, бу́демо жити, а якщо заб'ють нас, то помремо́“. |
|
5 昧爽遂起、往亞蘭營、旣至營之邊隅、闃其無人、 |
5 І встали вони на́двечір, щоб іти до сирійського табо́ру. І прибули́ вони до кра́ю сирійського табо́ру, аж ось — нема там ніко́го! |
|
6 蓋主曾使亞蘭人聞車騎之聲、若全軍忽至、則相語曰、以色列王、以金饋赫人埃及人列王、俱來攻我、 |
6 Бо Господь учинив, що сирійський та́бір почув стуко́тняву колесни́ць і їржа́ння ко́ней, та га́лас великого ві́йська. І сказали вони один до о́дного: „Ось Ізраїлів цар найняв на нас хіттейських царів та царів єгипетських, щоб пішли на нас!“ |
|
7 故不待昧爽、以虛其帷幕、棄其馬驢、全營尚在、遁逃保命、 |
7 І встали вони, і повтікали надвечір, і полишили свої намети, й осли свої, і та́бір, як він був, та й повтікали, спасаючи життя своє! |
|
8 癩者旣至營之邊隅、則入一幕、式飲式食、得金銀衣服匿之、又入一幕、亦得貨財、匿之、 |
8 І прийшли ті прокаже́ні аж до краю табо́ру, і ввійшли до одно́го намету, — і їли й пили, і повино́сили звідти срібло й золото та вбрання́, і пішли й захова́ли. І вони зно́ву ввійшли до іншого намету, і повино́сили звідти, і пішли та й схова́ли. |
|
9 乃相語曰、我所爲者未善、今日獲茲嘉音、而我不報、如俟日出、必遭其災、盍返告王、 |
9 І сказали вони один до о́дного: „Неслушно ми ро́бимо. Цей день — він день доброї звістки, а ми мовчимо́. Як ми бу́демо чекати аж до ранішнього сві́тла, то впаде́ на нас провина. А тепер ході́мо, і ввійді́мо й донесі́мо царевому дому!“ |
|
10 旣至、呼閽者曰、我至亞蘭人之營不見一人不聞一生、爲馬驢繫焉、營幕如故、 |
10 І прийшли вони, і покликали міськи́х воротарі́в, та й доне́сли їм, говорячи: „Увійшли ми до сирійського табо́ру, а там нема ані люди́ни, ані лю́дського голосу, а тільки поприв'я́зувані коні та поприв'язувані осли, та намети, як вони були!“ |
|
11 閽者告於王宮、 |
11 І воротарі́ покликали, і доне́сли про це до самого царсько́го дому. |
|
12 未及黎明、王夙興、謂厥臣工曰、亞蘭人所爲、我指示爾、彼知我饑、故出營、匿於田、待我出城、則生擒、而襲我邑、 |
12 І встав цар уночі й сказав своїм слу́гам: „Розкажу́ я вам, що́ нам зробили сирійці. Вони знають, що ми голодні, і повихо́дили з табо́ру, щоб схова́тися на полі, говорячи: „Коли ті повихо́дять із міста, то ми схо́пимо їх живих, та й уві́йдемо до міста!“ |
|
13 一臣對曰、我以色列族中、人馬殆盡、邑中惟遺五馬、可取之、遣人往觀、 |
13 І відповів один із його слуг і сказав: „Нехай ві́зьмуть п'я́теро позосталих ко́ней, що лишилися в ньому, у місті. Ось вони, — (із усього війська Ізраїлевого тільки й лишилися, із усього війська Ізраїля, що згинуло), — і пошле́мо, і побачимо“. |
|
14 故取服車之馬二、王遣人迹亞蘭軍之後、曰、往觀之哉、 |
14 І взяли́ вони дві колесни́ці з кі́ньми, і цар послав їх услід за сирійським табо́ром, говорячи: „Ідіть і подивіться“. |
|
15 迹之至約但、見衣服器皿、遍遺衢路、乃亞蘭人疾趨而棄者、使者反告於王、 |
15 І пішли вони за ними аж до Йорда́ну, аж ось уся дорога повна вбрання́ та рече́й, що поки́дали сирійці, як поспішали! І верну́лися ці посли, і доне́сли цареві. |
|
16 民遂出、劫亞蘭人之幕、於是麥粉三斗値金半兩、麰麥六斗値金半兩、循耶和華命、 |
16 І вийшов наро́д, і розграбува́ли сирійський та́бір. І ко́штувала се́я пшеничної муки по шеклю, і дві сеї ячме́ню по шеклю за словом Господнім! |
|
17 王使近臣、統轄邑門、民衆蹴之、以斃其命、昔王就見上帝之僕、上帝之僕以是事相告、至今其言應矣、 |
17 І цар призна́чив того вельможу, що на його руку він опирався, доглядати над брамою. Та затопта́в його наро́д у брамі, і він помер, як казав був Божий чоловік, який говорив, коли прихо́див до нього цар. |
|
18 當時上帝之僕告於王曰、明日斯時、在撒馬利亞邑門、麥粉三斗値金半兩、麰麥六斗値金半兩、 |
18 І сталося, коли Божий чоловік говорив до царя, кажучи: „Дві сеї ячменю по шеклю, і сея пшеничної муки́ по шеклю буде того ча́су взавтра в брамі Самарії, |
|
19 王臣對曰、如耶和華破天之隙、則可得此、否則不然、上帝之僕曰、汝可目覩、惟不得食、 |
19 то цей вельможа відповів Божому чоловікові й сказав: „Якби Господь поробив отво́ри в небі, чи сталася б ця річ?“ А той відказав: „Ось ти побачиш своїми очи́ма, — та їсти звідти не бу́деш“. |
|
20 所言俱應、蓋民蹴之於門、以斃其命、 |
20 І сталося йому так, і затоптав його наро́д у брамі, і він помер. |