傳道書第11章 |
1 滙水之區、宜播百穀、歴日旣久、可刈可穫。 |
2 頒食於衆、勿以七八爲限、蓋爾後日貧乏、難以自料。 |
3 油然作雲、則沛然下雨、喬木北偃不可復南、南偃不可復北。 |
4 疑風則不敢播穀、訝雨則不敢刈禾。 |
5 婦有妊、爾不知魂靈如何而畀、骨骸如何而成。上帝締造萬物、其經綸非人所能知也。 |
6 爾勿以朝吉而播、夕凶而勿播、朝夕俱可、不知其後孰美也。 |
7 人生於光天之下、目覩日華、其神實暢。 |
8 雖享遐齡、畢生逸樂、當思未來之日、憂患迭起、乃知事皆屬虛。 |
9 維爾小子、幼而嬉戲、其志愉快、隨心所欲、隨目所視、當思上帝必鞫爾、 |
10 故必去欲絕邪、蓋幼稚之時、亦屬於虛。 |
ЕкклезiястРозділ 11 |
1 |
2 Давай частку на сім чи й на вісім, бо не знаєш, яке буде зло на землі. |
3 Коли́ перепо́вняться хмари дощем, то виллють на землю його. А коли дереви́на на пі́вдень впаде́ чи на пі́вніч, зали́шиться на місці, куди дереви́на впаде́. |
4 Хто вважає на вітер, не буде той сі́яти, а хто споглядає на хмари, не буде той жати. |
5 Як не ві́даєш ти, яка то путь вітру, як кості зроста́ють в утро́бі вагі́тної, так не ві́даєш ти чину Бога, що робить усе. |
6 Сій ра́нком насіння своє, та й під вечір хай не спочиває рука твоя, не знаєш бо ти, котре ви́йде на краще тобі, — оце чи оте, чи обо́є одна́ково добрі. |
7 І світло солодке, і добре оча́м сонце бачити, |
8 і коли б люди́на жила́ й довгі роки́, хай за всіх їх вона ті́шиться, і хай пам'ятає дні те́мряви, бо їх бу́де багато, — усе, що надійде, марно́та! |
9 Ті́шся, юначе, своїм молоде́цтвом, а серце твоє нехай буде веселе за днів молодо́щів твоїх! І ходи ти доро́гами серця свого й виді́нням оче́й своїх, але знай, що за все це впрова́дить тебе Бог до су́ду! |
10 Тому́ жени смуток від серця свого́, і віддаляй зле від тіла твого, бо й дити́нство, і рання життє́ва зоря́ — то марно́та! |
傳道書第11章 |
ЕкклезiястРозділ 11 |
1 滙水之區、宜播百穀、歴日旣久、可刈可穫。 |
1 |
2 頒食於衆、勿以七八爲限、蓋爾後日貧乏、難以自料。 |
2 Давай частку на сім чи й на вісім, бо не знаєш, яке буде зло на землі. |
3 油然作雲、則沛然下雨、喬木北偃不可復南、南偃不可復北。 |
3 Коли́ перепо́вняться хмари дощем, то виллють на землю його. А коли дереви́на на пі́вдень впаде́ чи на пі́вніч, зали́шиться на місці, куди дереви́на впаде́. |
4 疑風則不敢播穀、訝雨則不敢刈禾。 |
4 Хто вважає на вітер, не буде той сі́яти, а хто споглядає на хмари, не буде той жати. |
5 婦有妊、爾不知魂靈如何而畀、骨骸如何而成。上帝締造萬物、其經綸非人所能知也。 |
5 Як не ві́даєш ти, яка то путь вітру, як кості зроста́ють в утро́бі вагі́тної, так не ві́даєш ти чину Бога, що робить усе. |
6 爾勿以朝吉而播、夕凶而勿播、朝夕俱可、不知其後孰美也。 |
6 Сій ра́нком насіння своє, та й під вечір хай не спочиває рука твоя, не знаєш бо ти, котре ви́йде на краще тобі, — оце чи оте, чи обо́є одна́ково добрі. |
7 人生於光天之下、目覩日華、其神實暢。 |
7 І світло солодке, і добре оча́м сонце бачити, |
8 雖享遐齡、畢生逸樂、當思未來之日、憂患迭起、乃知事皆屬虛。 |
8 і коли б люди́на жила́ й довгі роки́, хай за всіх їх вона ті́шиться, і хай пам'ятає дні те́мряви, бо їх бу́де багато, — усе, що надійде, марно́та! |
9 維爾小子、幼而嬉戲、其志愉快、隨心所欲、隨目所視、當思上帝必鞫爾、 |
9 Ті́шся, юначе, своїм молоде́цтвом, а серце твоє нехай буде веселе за днів молодо́щів твоїх! І ходи ти доро́гами серця свого й виді́нням оче́й своїх, але знай, що за все це впрова́дить тебе Бог до су́ду! |
10 故必去欲絕邪、蓋幼稚之時、亦屬於虛。 |
10 Тому́ жени смуток від серця свого́, і віддаляй зле від тіла твого, бо й дити́нство, і рання життє́ва зоря́ — то марно́та! |