| 哥林多前書第7章 | 
| 1  | 
| 2 欲免淫、則夫惟一婦、婦惟一夫、 | 
| 3 夫與婦宜好合、婦與夫亦然、 | 
| 4 婦不得自主其身、惟夫主之、夫亦然、 | 
| 5 勿相奪時、惟彼此悅意、暫務禁食祈禱、則可、後仍相聚、恐情不能禁、見誘於撒但、 | 
| 6 我言此、權也、非命也、 | 
| 7 吾願爾衆如我焉、但人得恩賜於上帝、各有不同、 | 
| 8 論曠夫嫠婦、我云、可恆如我焉、 | 
| 9 不能自制、嫁娶可也、與其慾爍、毋寕嫁娶、 | 
| 10 已嫁已娶者、我更有言論爾、不第吾言之、主亦曰、婦不可離夫、 | 
| 11 若離之、則無他從、仍與夫和、夫亦不可去婦、 | 
| 12 更有說焉、非主命、第余言耳、如兄弟有婦不信主、彼喜同居、則勿去之、 | 
| 13 婦有夫不信主、彼喜同居、亦勿去之、 | 
| 14 蓋不信主之夫、以信主之婦聖、不信主之婦、以信主之夫聖、不然、生子不潔、今俱聖矣、 | 
| 15 不信者欲去則可、兄弟姊妹、皆得自主、上帝召我以和、 | 
| 16 婦焉知不可救夫、夫焉知不可救婦、 | 
| 17 遵上帝所賦、及主所召者、此人人所當行、吾命諸會亦如是、 | 
| 18 人旣受割禮而見召、則勿廢割禮、未受割禮而見召、則勿受割、 | 
| 19 割與不割皆無益、惟守上帝命而已、 | 
| 20 人見召時、居於何等、宜守此分、 | 
| 21 爾爲奴而見召、勿以爲奴是慮、若得釋、自專可也、 | 
| 22 凡爲人奴、宗主而見召、是主釋之、不爲人奴而見召、是爲基督僕、 | 
| 23 爾曹爲主所贖、勿爲人奴、 | 
| 24 故兄弟見召時、居於何等、宜守此分、順上帝意、 | 
| 25 論及童身、吾未奉主命、惟沾主恩以爲忠、自言己意、 | 
| 26 我意今時之災、惟守我素爲美、 | 
| 27 蓋旣娶勿棄、未娶勿求、 | 
| 28 娶無尤、嫁亦無尤、但若輩身遭難、吾不復爾責、 | 
| 29 兄弟乎、吾言今而後、窘逼之時也、故有妻者、當如無妻、 | 
| 30 哭者、當如無哭、喜者、當如無喜、買者、當如無得、 | 
| 31 享世勿過度、蓋變遷者世故、 | 
| 32 我欲爾無所慮、無妻者慮主之事、如何悅主、 | 
| 33 有妻者慮世之事、如何悅妻、 | 
| 34 婦固與處子異、無夫者慮主之事、欲其體其神成聖、有夫者慮世之事、如何悅夫、 | 
| 35 吾言此、爲爾益、非欲陷爾、乃使爾盡其所當然、以殷勤事主、心無紛擾、 | 
| 36 若有人思不嫁處子爲恥、年踰及笄、事有可行、則隨所欲、嫁亦無尤、 | 
| 37 如父堅心、事無所阻、得行其志、定意不嫁之爲美、 | 
| 38 如是嫁之者美、不嫁之者尤美、 | 
| 39 夫在、婦爲夫法所繩、夫死、婦脫夫法、任所欲嫁、惟宗主者乃可、 | 
| 40 我意不嫁幸甚、我思所言、感於上帝之神然也、〇 | 
| 1-е до коринтянРозділ 7 | 
| 1  | 
| 2 Але щоб уни́кнути розпусти, нехай кожен муж має дружи́ну свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка. | 
| 3 Нехай віддає́ чоловік своїй дружи́ні потрібну любов, так же само й чоловікові дружи́на. | 
| 4 Дружи́на не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружи́на. | 
| 5 Не вхиляйтесь одне від о́дного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості́ та молитві, та й схо́дьтеся зно́ву докупи, щоб вас сатана́ не споку́шував вашим нестри́манням. | 
| 6 А це говорю́ вам як раду, а не як нака́за. | 
| 7 Бо хо́чу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, — один так, інший так. | 
| 8 Говорю́ ж неодруженим і вдо́вам: добре їм, як вони позостануться так, як і я. | 
| 9 Коли ж не втри́маються, — нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпаля́тися. | 
| 10 А тим, що побрались, наказую не я, а Госпо́дь: Нехай не розлуча́ється дружи́на з своїм чоловіком! | 
| 11 А коли ж і розлу́читься, хай зостається незамі́жня, або з чоловіком своїм хай поми́риться, — і не відпускати чоловікові дружи́ни! | 
| 12 Іншим же я говорю́, не Госпо́дь: коли який брат має дружи́ну невіруючу, і згідна вона жити з ним, — нехай він не лишає її. | 
| 13 І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, — нехай не лишає його. | 
| 14 Чоловік бо невіруючий освячується в дружи́ні, а дружи́на невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були́ б ваші діти, тепер же святі. | 
| 15 А як хоче невіруючий розлучи́тися, хай розлу́читься, — не нево́литься брат чи сестра в такім разі, бо покликав нас Бог до миру. | 
| 16 Звідки знаєш ти, дружи́но, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружи́ни? | 
| 17  | 
| 18 Хто покликаний був в обрі́занні, — нехай він того не цурається; чи покликаний хто в необрі́занні, — нехай не обрі́зується. | 
| 19 Обрі́зання ніщо, і ніщо необрі́зання, а важли́ве — дотри́мування Божих заповідей. | 
| 20 Нехай кожен лишається в стані такому, в якому покли́каний був. | 
| 21 Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то ви́користай краще це. | 
| 22 Бо покликаний в Господі раб — визволе́нець Господній; так само покликаний і визволе́нець — він раб Христа. | 
| 23 Ви дорого ку́плені, — тож не ставайте рабами людей! | 
| 24 Браття, кожен із вас, в якім стані покли́каний був, хай у тім перед Богом лишається! | 
| 25  | 
| 26 Отож за суча́сного утиску добрим уважаю я те, що чоловікові добре лишатися так. | 
| 27 Ти зв'язаний з дружи́ною? Не шукай розв'я́зання. Розв'язався від дружи́ни? Не шукай дружи́ни. | 
| 28 А коли ти й оже́нишся, то не згрішив; і як дівчина заміж пі́де, — вона не згрішить. Та муку тілесну такі будуть мати, а мені шкода вас. | 
| 29 А це, браття, кажу́ я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружи́н, були, як ті, що не мають, | 
| 30 а хто плаче, — як ті, хто не плаче, а хто тішиться, — як ті, хто не тішиться; і хто купує, — як би не набули́, | 
| 31 а хто цьогосвітнім кори́стується, — як би не кори́стувались, бо минає стан світу цього́. | 
| 32 А я хо́чу, щоб ви безклопі́тні були́. Неодру́жений про речі Господні клопо́четься, як догодити Господе́ві, | 
| 33 а одру́жений про речі життє́ві клопочеться, як догодити своїй дружи́ні, | 
| 34 і він поділений. Незамі́жня ж жінка та дівчина про речі Господні клопо́четься, щоб бути святою і тілом, і духом. А замі́жня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові. | 
| 35 А це я кажу́ вам самим на пожиток, а не щоб сильце́ вам накинути, але щоб пристойно й горли́во держались ви Господа. | 
| 36 А як ду́має хто про дівчину свою, що со́ромно, як вона переросте́, і так мала б лишатись, нехай робить, що хоче, — не згрішить: нехай за́між вихо́дять. | 
| 37 А хто в серці своїм стоїть міцно, не має конечности, вла́ду ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму — берегти свою дівчину, той робить добре. | 
| 38 Тому́ й той, хто віддає свою дівчину за́між, добре робить, а хто не віддає — робить краще. | 
| 39 Дружи́на зако́ном прив'язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна вихо́дити заміж, за ко́го захоче, аби тільки в Господі. | 
| 40 Блаженніша вона, коли так позоста́неться за моєю порадою, бо мірку́ю, що й я маю Божого Духа. | 
| 哥林多前書第7章 | 1-е до коринтянРозділ 7 | 
| 1  | 1  | 
| 2 欲免淫、則夫惟一婦、婦惟一夫、 | 2 Але щоб уни́кнути розпусти, нехай кожен муж має дружи́ну свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка. | 
| 3 夫與婦宜好合、婦與夫亦然、 | 3 Нехай віддає́ чоловік своїй дружи́ні потрібну любов, так же само й чоловікові дружи́на. | 
| 4 婦不得自主其身、惟夫主之、夫亦然、 | 4 Дружи́на не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружи́на. | 
| 5 勿相奪時、惟彼此悅意、暫務禁食祈禱、則可、後仍相聚、恐情不能禁、見誘於撒但、 | 5 Не вхиляйтесь одне від о́дного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості́ та молитві, та й схо́дьтеся зно́ву докупи, щоб вас сатана́ не споку́шував вашим нестри́манням. | 
| 6 我言此、權也、非命也、 | 6 А це говорю́ вам як раду, а не як нака́за. | 
| 7 吾願爾衆如我焉、但人得恩賜於上帝、各有不同、 | 7 Бо хо́чу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, — один так, інший так. | 
| 8 論曠夫嫠婦、我云、可恆如我焉、 | 8 Говорю́ ж неодруженим і вдо́вам: добре їм, як вони позостануться так, як і я. | 
| 9 不能自制、嫁娶可也、與其慾爍、毋寕嫁娶、 | 9 Коли ж не втри́маються, — нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпаля́тися. | 
| 10 已嫁已娶者、我更有言論爾、不第吾言之、主亦曰、婦不可離夫、 | 10 А тим, що побрались, наказую не я, а Госпо́дь: Нехай не розлуча́ється дружи́на з своїм чоловіком! | 
| 11 若離之、則無他從、仍與夫和、夫亦不可去婦、 | 11 А коли ж і розлу́читься, хай зостається незамі́жня, або з чоловіком своїм хай поми́риться, — і не відпускати чоловікові дружи́ни! | 
| 12 更有說焉、非主命、第余言耳、如兄弟有婦不信主、彼喜同居、則勿去之、 | 12 Іншим же я говорю́, не Госпо́дь: коли який брат має дружи́ну невіруючу, і згідна вона жити з ним, — нехай він не лишає її. | 
| 13 婦有夫不信主、彼喜同居、亦勿去之、 | 13 І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, — нехай не лишає його. | 
| 14 蓋不信主之夫、以信主之婦聖、不信主之婦、以信主之夫聖、不然、生子不潔、今俱聖矣、 | 14 Чоловік бо невіруючий освячується в дружи́ні, а дружи́на невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були́ б ваші діти, тепер же святі. | 
| 15 不信者欲去則可、兄弟姊妹、皆得自主、上帝召我以和、 | 15 А як хоче невіруючий розлучи́тися, хай розлу́читься, — не нево́литься брат чи сестра в такім разі, бо покликав нас Бог до миру. | 
| 16 婦焉知不可救夫、夫焉知不可救婦、 | 16 Звідки знаєш ти, дружи́но, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружи́ни? | 
| 17 遵上帝所賦、及主所召者、此人人所當行、吾命諸會亦如是、 | 17  | 
| 18 人旣受割禮而見召、則勿廢割禮、未受割禮而見召、則勿受割、 | 18 Хто покликаний був в обрі́занні, — нехай він того не цурається; чи покликаний хто в необрі́занні, — нехай не обрі́зується. | 
| 19 割與不割皆無益、惟守上帝命而已、 | 19 Обрі́зання ніщо, і ніщо необрі́зання, а важли́ве — дотри́мування Божих заповідей. | 
| 20 人見召時、居於何等、宜守此分、 | 20 Нехай кожен лишається в стані такому, в якому покли́каний був. | 
| 21 爾爲奴而見召、勿以爲奴是慮、若得釋、自專可也、 | 21 Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то ви́користай краще це. | 
| 22 凡爲人奴、宗主而見召、是主釋之、不爲人奴而見召、是爲基督僕、 | 22 Бо покликаний в Господі раб — визволе́нець Господній; так само покликаний і визволе́нець — він раб Христа. | 
| 23 爾曹爲主所贖、勿爲人奴、 | 23 Ви дорого ку́плені, — тож не ставайте рабами людей! | 
| 24 故兄弟見召時、居於何等、宜守此分、順上帝意、 | 24 Браття, кожен із вас, в якім стані покли́каний був, хай у тім перед Богом лишається! | 
| 25 論及童身、吾未奉主命、惟沾主恩以爲忠、自言己意、 | 25  | 
| 26 我意今時之災、惟守我素爲美、 | 26 Отож за суча́сного утиску добрим уважаю я те, що чоловікові добре лишатися так. | 
| 27 蓋旣娶勿棄、未娶勿求、 | 27 Ти зв'язаний з дружи́ною? Не шукай розв'я́зання. Розв'язався від дружи́ни? Не шукай дружи́ни. | 
| 28 娶無尤、嫁亦無尤、但若輩身遭難、吾不復爾責、 | 28 А коли ти й оже́нишся, то не згрішив; і як дівчина заміж пі́де, — вона не згрішить. Та муку тілесну такі будуть мати, а мені шкода вас. | 
| 29 兄弟乎、吾言今而後、窘逼之時也、故有妻者、當如無妻、 | 29 А це, браття, кажу́ я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружи́н, були, як ті, що не мають, | 
| 30 哭者、當如無哭、喜者、當如無喜、買者、當如無得、 | 30 а хто плаче, — як ті, хто не плаче, а хто тішиться, — як ті, хто не тішиться; і хто купує, — як би не набули́, | 
| 31 享世勿過度、蓋變遷者世故、 | 31 а хто цьогосвітнім кори́стується, — як би не кори́стувались, бо минає стан світу цього́. | 
| 32 我欲爾無所慮、無妻者慮主之事、如何悅主、 | 32 А я хо́чу, щоб ви безклопі́тні були́. Неодру́жений про речі Господні клопо́четься, як догодити Господе́ві, | 
| 33 有妻者慮世之事、如何悅妻、 | 33 а одру́жений про речі життє́ві клопочеться, як догодити своїй дружи́ні, | 
| 34 婦固與處子異、無夫者慮主之事、欲其體其神成聖、有夫者慮世之事、如何悅夫、 | 34 і він поділений. Незамі́жня ж жінка та дівчина про речі Господні клопо́четься, щоб бути святою і тілом, і духом. А замі́жня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові. | 
| 35 吾言此、爲爾益、非欲陷爾、乃使爾盡其所當然、以殷勤事主、心無紛擾、 | 35 А це я кажу́ вам самим на пожиток, а не щоб сильце́ вам накинути, але щоб пристойно й горли́во держались ви Господа. | 
| 36 若有人思不嫁處子爲恥、年踰及笄、事有可行、則隨所欲、嫁亦無尤、 | 36 А як ду́має хто про дівчину свою, що со́ромно, як вона переросте́, і так мала б лишатись, нехай робить, що хоче, — не згрішить: нехай за́між вихо́дять. | 
| 37 如父堅心、事無所阻、得行其志、定意不嫁之爲美、 | 37 А хто в серці своїм стоїть міцно, не має конечности, вла́ду ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму — берегти свою дівчину, той робить добре. | 
| 38 如是嫁之者美、不嫁之者尤美、 | 38 Тому́ й той, хто віддає свою дівчину за́між, добре робить, а хто не віддає — робить краще. | 
| 39 夫在、婦爲夫法所繩、夫死、婦脫夫法、任所欲嫁、惟宗主者乃可、 | 39 Дружи́на зако́ном прив'язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна вихо́дити заміж, за ко́го захоче, аби тільки в Господі. | 
| 40 我意不嫁幸甚、我思所言、感於上帝之神然也、〇 | 40 Блаженніша вона, коли так позоста́неться за моєю порадою, бо мірку́ю, що й я маю Божого Духа. |