| 箴言第16章 | 
| 1 圖謀事理、則在乎人、聽其祈求、則在耶和華。 | 
| 2 人之所爲、自視爲善、惟耶和華鑒察其心。 | 
| 3 凡事託耶和華、則因應咸宜。 | 
| 4 耶和華所爲、悉隨其旨、惡者屆期、刑譴必加。 | 
| 5 驕泰之人、耶和華所疾、罰及子孫、 | 
| 6 上帝施恩、蓋人愆尤、以踐前言、凡畏耶和華者、當滌除其惡。 | 
| 7 有人焉、耶和華悅其所爲、必使仇敵皆與之和。 | 
| 8 非義之利、得之雖多、不若當得之物、雖寡亦善。 | 
| 9 謀事在乎人、成事在乎耶和華。 | 
| 10 民視王言若天言、聽訟之時、不可差謬。 | 
| 11 耶和華制權量法度、無不至公。 | 
| 12 國位以義而立、故王不可行非義。 | 
| 13 行正直、言誠慤、王所當悅。 | 
| 14 王一怒必加殺戮、故智者宜求息怒焉。 | 
| 15 見王色霽、則知生命之可望、猶春雲油然、時雨將降。 | 
| 16 獲智慧、愈於得金銀。 | 
| 17 行義之人、遠乎諸惡、守道之士、保其生命。 | 
| 18 心驕志肆、終必隕越。 | 
| 19 與驕者分其所得、不如與識者卑以自牧。 | 
| 20 慎其所行、必獲亨通、惟耶和華是恃、必納福祉。 | 
| 21 明心所以言慧、巽言可以輔人。 | 
| 22 智者所得、生命之泉、愚者所聽、暗昧之詞。 | 
| 23 心具智慧、則所言足以訓人。 | 
| 24 良言若蜜、旣甘且益。 | 
| 25 有自以其道爲是者、不知其終歸於敗亡。 | 
| 26 人之勤勞、爲口腹計而已。 | 
| 27 惡人謀不軌、口若燃火。 | 
| 28 頑嚚者啟人爭競之端、讒間者離人心腹之交。 | 
| 29 惡人誘鄰里爲不善、 | 
| 30 彼將作惡、皺眉以運謀、切齒而決計。 | 
| 31 皓然白首、尚行仁義、猶顯榮之冠冕。 | 
| 32 怒不遽發者、愈於武夫、能服其心者、愈於取城。 | 
| 33 掣籤在人、定事在耶和華。 | 
| ПриповiстiРозділ 16 | 
| 1  | 
| 2 Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь. | 
| 3 Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої. | 
| 4 Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла. | 
| 5 Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини! | 
| 6 Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого. | 
| 7 Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею. | 
| 8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я. | 
| 9 Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь. | 
| 10 Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться. | 
| 11 Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його. | 
| 12 Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю. | 
| 13 Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить. | 
| 14 Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́. | 
| 15 У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною. | 
| 16 Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла! | 
| 17 Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює. | 
| 18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність. | 
| 19 Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними. | 
| 20 Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний. | 
| 21 Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки. | 
| 22 Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та. | 
| 23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння. | 
| 24 Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості. | 
| 25 Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти. | 
| 26 Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її. | 
| 27 Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь. | 
| 28 Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів. | 
| 29 Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі. | 
| 30 Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло. | 
| 31 Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности. | 
| 32 Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста. | 
| 33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа. | 
| 箴言第16章 | ПриповiстiРозділ 16 | 
| 1 圖謀事理、則在乎人、聽其祈求、則在耶和華。 | 1  | 
| 2 人之所爲、自視爲善、惟耶和華鑒察其心。 | 2 Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь. | 
| 3 凡事託耶和華、則因應咸宜。 | 3 Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої. | 
| 4 耶和華所爲、悉隨其旨、惡者屆期、刑譴必加。 | 4 Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла. | 
| 5 驕泰之人、耶和華所疾、罰及子孫、 | 5 Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини! | 
| 6 上帝施恩、蓋人愆尤、以踐前言、凡畏耶和華者、當滌除其惡。 | 6 Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого. | 
| 7 有人焉、耶和華悅其所爲、必使仇敵皆與之和。 | 7 Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею. | 
| 8 非義之利、得之雖多、不若當得之物、雖寡亦善。 | 8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я. | 
| 9 謀事在乎人、成事在乎耶和華。 | 9 Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь. | 
| 10 民視王言若天言、聽訟之時、不可差謬。 | 10 Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться. | 
| 11 耶和華制權量法度、無不至公。 | 11 Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його. | 
| 12 國位以義而立、故王不可行非義。 | 12 Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю. | 
| 13 行正直、言誠慤、王所當悅。 | 13 Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить. | 
| 14 王一怒必加殺戮、故智者宜求息怒焉。 | 14 Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́. | 
| 15 見王色霽、則知生命之可望、猶春雲油然、時雨將降。 | 15 У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною. | 
| 16 獲智慧、愈於得金銀。 | 16 Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла! | 
| 17 行義之人、遠乎諸惡、守道之士、保其生命。 | 17 Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює. | 
| 18 心驕志肆、終必隕越。 | 18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність. | 
| 19 與驕者分其所得、不如與識者卑以自牧。 | 19 Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними. | 
| 20 慎其所行、必獲亨通、惟耶和華是恃、必納福祉。 | 20 Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний. | 
| 21 明心所以言慧、巽言可以輔人。 | 21 Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки. | 
| 22 智者所得、生命之泉、愚者所聽、暗昧之詞。 | 22 Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та. | 
| 23 心具智慧、則所言足以訓人。 | 23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння. | 
| 24 良言若蜜、旣甘且益。 | 24 Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості. | 
| 25 有自以其道爲是者、不知其終歸於敗亡。 | 25 Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти. | 
| 26 人之勤勞、爲口腹計而已。 | 26 Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її. | 
| 27 惡人謀不軌、口若燃火。 | 27 Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь. | 
| 28 頑嚚者啟人爭競之端、讒間者離人心腹之交。 | 28 Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів. | 
| 29 惡人誘鄰里爲不善、 | 29 Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі. | 
| 30 彼將作惡、皺眉以運謀、切齒而決計。 | 30 Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло. | 
| 31 皓然白首、尚行仁義、猶顯榮之冠冕。 | 31 Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности. | 
| 32 怒不遽發者、愈於武夫、能服其心者、愈於取城。 | 32 Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста. | 
| 33 掣籤在人、定事在耶和華。 | 33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа. |