約翰福音第18章 |
1 耶穌言竟、偕門徒出、涉汲淪溪、有園、入焉、 |
2 賣師猶大識其處、以耶穌偕門徒屢集於此、 |
3 猶大率羣卒、及祭司諸長、法利賽人之吏、以炬以燈以械而至、 |
4 耶穌知事將及、出問曰、爾曹欲執誰、 |
5 曰、拿撒勒人耶穌、耶穌曰、我是也、賣師猶大與衆立、 |
6 耶穌一言我是、衆卻退仆地、 |
7 耶穌復問曰、爾曹欲執誰、曰、拿撒勒人耶穌、 |
8 耶穌曰、已告爾、我是也、若欲執我、其餘可容之去、 |
9 如是、耶穌素言爾賜我之人、無或失者應矣、 |
10 西門彼得拔佩刀、擊祭司長僕馬勒古、削右耳、 |
11 耶穌謂彼得曰、韜爾刀、父所予我之杯、豈不飲乎、 |
12 時羣卒、千夫長、猶太吏、執耶穌繫之、 |
13 先曳至亞那、卽是歲祭司長該亞法妻父也、 |
14 昔與猶太人言、一人爲民死、以爲我益者、卽此該亞法也、〇 |
15 |
16 彼得立於門外、祭司長所識之徒出、告女司門、自引彼得入、 |
17 女司門語彼得曰、爾亦斯人之徒歟、曰、非也、 |
18 僕與吏、因寒熾炭、立而向火、彼得同立向之、〇 |
19 |
20 耶穌曰、我於世旣明示之矣、我常誨於會空殿間、猶太人恒集之處、我無私語、 |
21 胡爲問我、可問聞我者、其知我所言也、 |
22 言時、傍立一吏、手批耶穌曰、爾對祭司長如是乎、 |
23 耶穌曰、若我言非、則斥其非、若言是、何扑我乎、 |
24 耶穌旣繫、亞那解至祭司長該亞法、 |
25 時、西門彼得立向火、或語之曰、爾亦此人之徒歟、彼不承曰、非也、 |
26 有祭司長僕、卽爲彼得削右耳者之戚、曰、我不於園中、見爾與彼乎、 |
27 彼得又不承、鷄卽鳴矣、 |
28 平旦、人曳耶穌、自該亞法至公廨、衆不入公廨、恐爲所浼、不得食踰越節筵也、 |
29 彼拉多出、語衆曰、彼何事、爾訟之、 |
30 對曰、無罪、則不解與爾、 |
31 彼拉多曰、爾取之、按爾律審焉、猶太人曰、我不得專殺人、 |
32 於是、耶穌素言將死之狀應矣、 |
33 彼拉多復入公廨、召耶穌曰、爾猶太人王乎、 |
34 耶穌曰、爾言此、自知之歟、抑人以我告爾歟、 |
35 彼拉多曰、我豈猶太人乎、爾猶太民、與祭司諸長、解爾與我、爾果何爲、 |
36 耶穌曰、我國不屬乎世、我國而屬乎世、我臣必竭力以爭、免解我與猶太人、惟我國非屬乎世也、 |
37 彼拉多曰、然則爾王乎、曰、爾謂我王、我以此生、我以此臨世、欲爲眞理證、從眞理者、聽我言也、 |
38 彼拉多曰、眞理何歟、言竟、復出、謂猶太人曰、我觀此人無罪、 |
39 踰越節、爾曹故事、當釋一囚、爾欲我釋猶太人王乎、 |
40 衆呼曰、不可惟巴拉巴、夫巴拉巴、盜者也、 |
Вiд IванаРозділ 18 |
1 |
2 Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні. |
3 Отож Юда, узявши відділ ві́йська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоски́пами, та з ліхтарями, та з зброєю. |
4 А Ісус, усе ві́давши, що́ з Ним статися має, виходить та й каже до них: „Кого́ ви шукаєте?“ |
5 Йому відповіли: „Ісуса Назаряни́на“. Він говорить до них: „Це Я“! А стояв із ними й Юда, що видав Його. |
6 I як тільки сказав їм: „Це Я“, вони подали́ся назад, та й на землю попа́дали. |
7 І Він знов запитав їх: „Кого́ ви шукаєте?“ Вони ж відказали: „Ісуса Назаряни́на“. |
8 Ісус відповів: „Я сказав вам, що це Я. Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти “, — |
9 щоб збулося те слово, що Він був сказав: „Я не втратив ніко́го із тих, кого дав Ти Мені“. |
10 Тоді Си́мон Петро, меча мавши, його ви́хопив, і рубону́в раба́ первосвященика, — і відтя́в праве́ вухо йому́. А рабу́ на ім'я́ було Малх. |
11 Та промовив Ісус до Петра: Всунь у пі́хви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?“ |
12 |
13 і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року. |
14 Це ж був той Кайя́фа, що порадив юдеям, що ліпше померти люди́ні одній за наро́д. |
15 А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідо́м. Той же учень відо́мий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом. |
16 А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відо́мий був первосвященикові, і сказав ворота́рці, — і впровадив Петра. |
17 І питає Петра ворота́рка служни́ця: „Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка?“ Той відказує: „Ні!“ |
18 А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся. |
19 А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його. |
20 Ісус Йому відповідь дав: „Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічо́го Я не говорив. |
21 Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що́ Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив“. |
22 А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку́, говорячи: „То так відповідаєш первосвященикові?“ |
23 Ісус йому відповідь дав: „Якщо зле Я сказав, — покажи, що то зле; коли ж добре, — за що́ Мене б'єш?“ |
24 І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі. |
25 |
26 Говорить один із рабів первосвященика, родич тому́, що йому Петро вухо відтя́в: „Чи тебе я не бачив у саду́ з Ним?“ |
27 І зно́ву відрікся Петро, — і заспівав півень хвилі тієї. |
28 |
29 Тоді вийшов Пилат назо́вні до них і сказав: „Яку ска́ргу приносите ви на Цього Чоловіка?“ |
30 Вони відповіли та й сказали йому: „Коли́ б Цей злочи́нцем не був, ми б Його тобі не видавали“. |
31 А Пилат їм сказав: „Візьміть Його, та й за вашим Зако́ном судіть Його“. Юдеї сказали йому: „Нам не вільно нікого вбивати“, — |
32 щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти. |
33 Тоді зно́ву Пилат увійшов у прето́рій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“ |
34 Ісус відповів: „Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?“ |
35 Пилат відповів: „Чи ж юде́янин я? Твій наро́д та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?“ |
36 Ісус відповів: „Моє Царство не із світу цього́. Якби із цього світу було́ Моє Царство, то служба Моя́ воювала б, щоб не ви́даний був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси“. |
37 Сказав же до Нього Пила́т: „Так Ти Цар?“ Ісус відповів: „Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засві́дчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос“. |
38 Говорить до Нього Пила́т: „Що є правда?“ І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: „Не знахо́джу Я в Ньому провини нія́кої. |
39 Та ви маєте зви́чай, щоб я випустив вам одно́го на Пасху. Чи хочете отже, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“ |
40 Та зно́ву вони зняли крик, вимагаючи: „Не Його, а Вара́вву!“ А Вара́вва був злочи́нець. |
約翰福音第18章 |
Вiд IванаРозділ 18 |
1 耶穌言竟、偕門徒出、涉汲淪溪、有園、入焉、 |
1 |
2 賣師猶大識其處、以耶穌偕門徒屢集於此、 |
2 Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні. |
3 猶大率羣卒、及祭司諸長、法利賽人之吏、以炬以燈以械而至、 |
3 Отож Юда, узявши відділ ві́йська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоски́пами, та з ліхтарями, та з зброєю. |
4 耶穌知事將及、出問曰、爾曹欲執誰、 |
4 А Ісус, усе ві́давши, що́ з Ним статися має, виходить та й каже до них: „Кого́ ви шукаєте?“ |
5 曰、拿撒勒人耶穌、耶穌曰、我是也、賣師猶大與衆立、 |
5 Йому відповіли: „Ісуса Назаряни́на“. Він говорить до них: „Це Я“! А стояв із ними й Юда, що видав Його. |
6 耶穌一言我是、衆卻退仆地、 |
6 I як тільки сказав їм: „Це Я“, вони подали́ся назад, та й на землю попа́дали. |
7 耶穌復問曰、爾曹欲執誰、曰、拿撒勒人耶穌、 |
7 І Він знов запитав їх: „Кого́ ви шукаєте?“ Вони ж відказали: „Ісуса Назаряни́на“. |
8 耶穌曰、已告爾、我是也、若欲執我、其餘可容之去、 |
8 Ісус відповів: „Я сказав вам, що це Я. Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти “, — |
9 如是、耶穌素言爾賜我之人、無或失者應矣、 |
9 щоб збулося те слово, що Він був сказав: „Я не втратив ніко́го із тих, кого дав Ти Мені“. |
10 西門彼得拔佩刀、擊祭司長僕馬勒古、削右耳、 |
10 Тоді Си́мон Петро, меча мавши, його ви́хопив, і рубону́в раба́ первосвященика, — і відтя́в праве́ вухо йому́. А рабу́ на ім'я́ було Малх. |
11 耶穌謂彼得曰、韜爾刀、父所予我之杯、豈不飲乎、 |
11 Та промовив Ісус до Петра: Всунь у пі́хви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?“ |
12 時羣卒、千夫長、猶太吏、執耶穌繫之、 |
12 |
13 先曳至亞那、卽是歲祭司長該亞法妻父也、 |
13 і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року. |
14 昔與猶太人言、一人爲民死、以爲我益者、卽此該亞法也、〇 |
14 Це ж був той Кайя́фа, що порадив юдеям, що ліпше померти люди́ні одній за наро́д. |
15 |
15 А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідо́м. Той же учень відо́мий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом. |
16 彼得立於門外、祭司長所識之徒出、告女司門、自引彼得入、 |
16 А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відо́мий був первосвященикові, і сказав ворота́рці, — і впровадив Петра. |
17 女司門語彼得曰、爾亦斯人之徒歟、曰、非也、 |
17 І питає Петра ворота́рка служни́ця: „Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка?“ Той відказує: „Ні!“ |
18 僕與吏、因寒熾炭、立而向火、彼得同立向之、〇 |
18 А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся. |
19 |
19 А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його. |
20 耶穌曰、我於世旣明示之矣、我常誨於會空殿間、猶太人恒集之處、我無私語、 |
20 Ісус Йому відповідь дав: „Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічо́го Я не говорив. |
21 胡爲問我、可問聞我者、其知我所言也、 |
21 Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що́ Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив“. |
22 言時、傍立一吏、手批耶穌曰、爾對祭司長如是乎、 |
22 А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку́, говорячи: „То так відповідаєш первосвященикові?“ |
23 耶穌曰、若我言非、則斥其非、若言是、何扑我乎、 |
23 Ісус йому відповідь дав: „Якщо зле Я сказав, — покажи, що то зле; коли ж добре, — за що́ Мене б'єш?“ |
24 耶穌旣繫、亞那解至祭司長該亞法、 |
24 І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі. |
25 時、西門彼得立向火、或語之曰、爾亦此人之徒歟、彼不承曰、非也、 |
25 |
26 有祭司長僕、卽爲彼得削右耳者之戚、曰、我不於園中、見爾與彼乎、 |
26 Говорить один із рабів первосвященика, родич тому́, що йому Петро вухо відтя́в: „Чи тебе я не бачив у саду́ з Ним?“ |
27 彼得又不承、鷄卽鳴矣、 |
27 І зно́ву відрікся Петро, — і заспівав півень хвилі тієї. |
28 平旦、人曳耶穌、自該亞法至公廨、衆不入公廨、恐爲所浼、不得食踰越節筵也、 |
28 |
29 彼拉多出、語衆曰、彼何事、爾訟之、 |
29 Тоді вийшов Пилат назо́вні до них і сказав: „Яку ска́ргу приносите ви на Цього Чоловіка?“ |
30 對曰、無罪、則不解與爾、 |
30 Вони відповіли та й сказали йому: „Коли́ б Цей злочи́нцем не був, ми б Його тобі не видавали“. |
31 彼拉多曰、爾取之、按爾律審焉、猶太人曰、我不得專殺人、 |
31 А Пилат їм сказав: „Візьміть Його, та й за вашим Зако́ном судіть Його“. Юдеї сказали йому: „Нам не вільно нікого вбивати“, — |
32 於是、耶穌素言將死之狀應矣、 |
32 щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти. |
33 彼拉多復入公廨、召耶穌曰、爾猶太人王乎、 |
33 Тоді зно́ву Пилат увійшов у прето́рій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“ |
34 耶穌曰、爾言此、自知之歟、抑人以我告爾歟、 |
34 Ісус відповів: „Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?“ |
35 彼拉多曰、我豈猶太人乎、爾猶太民、與祭司諸長、解爾與我、爾果何爲、 |
35 Пилат відповів: „Чи ж юде́янин я? Твій наро́д та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?“ |
36 耶穌曰、我國不屬乎世、我國而屬乎世、我臣必竭力以爭、免解我與猶太人、惟我國非屬乎世也、 |
36 Ісус відповів: „Моє Царство не із світу цього́. Якби із цього світу було́ Моє Царство, то служба Моя́ воювала б, щоб не ви́даний був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси“. |
37 彼拉多曰、然則爾王乎、曰、爾謂我王、我以此生、我以此臨世、欲爲眞理證、從眞理者、聽我言也、 |
37 Сказав же до Нього Пила́т: „Так Ти Цар?“ Ісус відповів: „Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засві́дчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос“. |
38 彼拉多曰、眞理何歟、言竟、復出、謂猶太人曰、我觀此人無罪、 |
38 Говорить до Нього Пила́т: „Що є правда?“ І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: „Не знахо́джу Я в Ньому провини нія́кої. |
39 踰越節、爾曹故事、當釋一囚、爾欲我釋猶太人王乎、 |
39 Та ви маєте зви́чай, щоб я випустив вам одно́го на Пасху. Чи хочете отже, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“ |
40 衆呼曰、不可惟巴拉巴、夫巴拉巴、盜者也、 |
40 Та зно́ву вони зняли крик, вимагаючи: „Не Його, а Вара́вву!“ А Вара́вва був злочи́нець. |