Библия - Обещанное Восстановление

約翰福音

第5章

1 厥後、猶太人節期、耶穌上耶路撒冷、

2 地近羊門、有池曰嗶吐吠、希伯來音也、池有廊五、

3 中臥病者、瞽者、跛者、血枯者、甚衆、待水動也、

4 蓋有天使、或時下池動水、水動、先入池者、不論何病卽愈、

5 有人負病三十八年、

6 耶穌見其偃臥、知病已久、曰、爾欲愈乎、

7 病者曰、主、水動時、無扶我下池者、及我來、人先我下矣、

8 耶穌曰、起、取牀以行、

9 其人立愈、取牀而行、是日乃安息日、〇

10 猶太人謂得愈者曰、今安息日、取牀非宜、

11 曰、愈我者、命我取牀而行、

12 曰、命爾取牀行者誰耶、

13 得愈者不知、以其地人衆、而耶穌避也、

14 後耶穌遇之於殿、曰、爾得愈勿復犯罪、恐遭患尤甚、

15 其人往告猶太人、愈之者耶穌也、

16 猶太人以耶穌於安息日行此、窘逐欲殺之、〇

17 耶穌曰、我父爲之、至於今、我亦爲之、

18 猶太人愈欲殺耶穌、因不第犯安息日、又言上帝爲其父、以己與上帝敵體也、〇

19 耶穌曰、我誠告爾、子不見父行之、則無所能行、但父所行者、子亦行之、

20 父愛子、以己所行示之、將示以事之尤大者、使爾駭矣、

21 父起死者而甦之、子甦所欲者、亦若是、

22 父不審判人、悉以審判委子、

23 使衆敬子如敬父、不敬子者卽不敬遣子之父、

24 我誠告爾、聽我言而信遺我者、得永生而不定罪、乃出死人生也、

25 我誠告爾、時至、今是也、死者必聞上帝子之聲、而聞之者必生、

26 父自有生、賜子自有生亦如是、

27 且賜權以審判、因其爲人子也、

28 勿以此爲奇、時至、凡墓內者、將聞人子聲而出、

29 爲善者復起以得生、爲惡者復起以受罪、

30 我自無所能、惟遵所聞者、而審判之、我審判以義、我不己意是求、乃父遣我者之意也、

31 若我自證、證則不眞、〇

32 有證我者、我知其證乃眞、

33 爾曹遣人就約翰、彼爲眞理作證、

34 我不求證於人、願爾得救而言耳、

35 約翰乃撚明之燈、爾暫喜其光、〇

36 然我有證、大於約翰者、蓋父賜我所成之事、卽我所行之事、證父遣我也、

37 遣我之父、亦爲我證、爾未聞其聲、未見其形、

38 其道不存爾心、以所遣者、爾不信也、

39 爾探索諸經、思其中有永生、然經所證者我也、

40 爾不欲就我以得生、

41 我不求榮於人、

42 但我知爾心不愛上帝、

43 我以父名而來、爾不接我、人以己名而來、爾則接之、

44 爾曹互相求榮、不求獨由上帝來之榮、豈能信乎、

45 勿以爲我將訴爾於父、訴爾者、卽爾所恃之摩西也、

46 爾信摩西必信我、蓋其書指我、

47 不信其書、詎信我之言、

Вiд Iвана

Розділ 5

1 Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.

2 А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Ветесда́ по-єврейському зветься, що мала п'ять ґа́нків.

3 У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду пору́шено.

4 Бо ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший ула́зив, як воду пору́шено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворо́бу.

5 А був там один чоловік, що тридцять і вісім ро́ків був недужим.

6 Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він ча́су слабує, говорить до нього: „Хочеш бути здоровим?“

7 Відповів Йому хворий: „Пане, я не маю люди́ни, щоб вона, як порушено воду, до купа́льні всадила мене. А коли я прихо́джу, то передо мною вже інший ула́зить“.

8 Говорить до нього Ісус: „Уставай, візьми ложе своє — та й ходи!“

9 І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє — та й ходив. Того ж дня субота була́,

10 тому́ то сказали юдеї вздоро́вленому: „Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого“.

11 А він відповів їм: „Хто мене вздоро́вив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє — та й ходи“.

12 А вони запитали його: „Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє — та й ходи?“

13 Та не знав уздоро́влений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від наро́ду, що був на тім місці.

14 Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: „Ось ви́дужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!“

15 Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоро́вив його, то Ісус.

16 І тому́ зачали́ юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.

17 А Ісус відповів їм: „Отець Мій працює аж досі, — працюю і Я“.

18 І тому́ то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу пору́шував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим ро́блячись Богові рівним.

19 Відповів же Ісус і сказав їм: „Поправді, поправді кажу́ вам: Син нічо́го робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що ро́бить Отець; бо що робить Він, те так само й Син ро́бить.

20 Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивува́лись.

21 Бо як мертвих Отець воскрешає й ожи́влює, так і Син, кого хоче, ожи́влює.

22 Бо Отець і не судить ніко́го, а ввесь суд віддав Синові,

23 щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, — не шанує Отця, що послав Його.

24 Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає сло́ва Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, — життя вічне той має, і на суд не прихо́дить, але перейшов він від смерти в життя.

25 Поправді, поправді кажу́ вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.

26 Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.

27 І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він — Людський Син.

28 Не дивуйтесь цьому́, бо надхо́дить година, коли всі, хто в гроба́х, — Його голос почують,

29 і повихо́дять ті, що чинили добро, на воскресіння життя, а котрі́ зло чинили, на воскре́сення Су́ду.

30 Я нічого не мо́жу роби́ти Сам від Себе. Як Я чую, суджу́, і Мій суд справедливий, — не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.

31 Коли сві́дчу про Себе Я Сам, то свідо́цтво Моє неправдиве.

32 Є Інший, Хто сві́чить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідо́цтво, яким сві́дчить про Мене.

33 Ви послали були́ до Івана, і він сві́дчив про правду.

34 Та Я не від людини свідо́цтва приймаю, але це говорю́, щоб були ви спасені.

35 Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли поті́шитись світлом його.

36 Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню́, самі сві́дчать про Мене, що Отець Мене послав!

37 Та й Отець, що послав Мене, Сам засві́дчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніко́ли, ані виду Його не бачили.

38 Навіть сло́ва Його ви не маєте, щоб у вас перебува́ло, бо не вірите в То́го, Кого Він послав.

39 Дослідіть но Писа́ння, бо ви ду́маєте, що в них маєте вічне життя, — вони ж сві́дчать про Мене!

40 Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.

41 Від людей не приймаю Я слави,

42 але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.

43 Я прийшов у Йме́ння Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж при́йде інший у йме́ння своє, того при́ймете ви.

44 Як ви можете вірувати, коли славу один від одно́го приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не пра́гнете ви?

45 Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, — є, хто вас винуватити бу́де, — Мойсей, що на нього наді́єтесь ви!

46 Коли́ б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.

47 Якщо писа́нням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?“

約翰福音第5章	Вiд Iвана Розділ 5
1 厥後、猶太人節期、耶穌上耶路撒冷、	1 Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.
2 地近羊門、有池曰嗶吐吠、希伯來音也、池有廊五、	2 А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Ветесда́ по-єврейському зветься, що мала п'ять ґа́нків.
3 中臥病者、瞽者、跛者、血枯者、甚衆、待水動也、	3 У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду пору́шено.
4 蓋有天使、或時下池動水、水動、先入池者、不論何病卽愈、	4 Бо ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший ула́зив, як воду пору́шено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворо́бу.
5 有人負病三十八年、	5 А був там один чоловік, що тридцять і вісім ро́ків був недужим.
6 耶穌見其偃臥、知病已久、曰、爾欲愈乎、	6 Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він ча́су слабує, говорить до нього: „Хочеш бути здоровим?“
7 病者曰、主、水動時、無扶我下池者、及我來、人先我下矣、	7 Відповів Йому хворий: „Пане, я не маю люди́ни, щоб вона, як порушено воду, до купа́льні всадила мене. А коли я прихо́джу, то передо мною вже інший ула́зить“.
8 耶穌曰、起、取牀以行、	8 Говорить до нього Ісус: „Уставай, візьми ложе своє — та й ходи!“
9 其人立愈、取牀而行、是日乃安息日、〇	9 І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє — та й ходив. Того ж дня субота була́,
10 猶太人謂得愈者曰、今安息日、取牀非宜、	10 тому́ то сказали юдеї вздоро́вленому: „Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого“.
11 曰、愈我者、命我取牀而行、	11 А він відповів їм: „Хто мене вздоро́вив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє — та й ходи“.
12 曰、命爾取牀行者誰耶、	12 А вони запитали його: „Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє — та й ходи?“
13 得愈者不知、以其地人衆、而耶穌避也、	13 Та не знав уздоро́влений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від наро́ду, що був на тім місці.
14 後耶穌遇之於殿、曰、爾得愈勿復犯罪、恐遭患尤甚、	14 Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: „Ось ви́дужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!“
15 其人往告猶太人、愈之者耶穌也、	15 Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоро́вив його, то Ісус.
16 猶太人以耶穌於安息日行此、窘逐欲殺之、〇	16 І тому́ зачали́ юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.
17 耶穌曰、我父爲之、至於今、我亦爲之、	17 А Ісус відповів їм: „Отець Мій працює аж досі, — працюю і Я“.
18 猶太人愈欲殺耶穌、因不第犯安息日、又言上帝爲其父、以己與上帝敵體也、〇	18 І тому́ то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу пору́шував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим ро́блячись Богові рівним.
19 耶穌曰、我誠告爾、子不見父行之、則無所能行、但父所行者、子亦行之、	19 Відповів же Ісус і сказав їм: „Поправді, поправді кажу́ вам: Син нічо́го робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що ро́бить Отець; бо що робить Він, те так само й Син ро́бить.
20 父愛子、以己所行示之、將示以事之尤大者、使爾駭矣、	20 Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивува́лись.
21 父起死者而甦之、子甦所欲者、亦若是、	21 Бо як мертвих Отець воскрешає й ожи́влює, так і Син, кого хоче, ожи́влює.
22 父不審判人、悉以審判委子、	22 Бо Отець і не судить ніко́го, а ввесь суд віддав Синові,
23 使衆敬子如敬父、不敬子者卽不敬遣子之父、	23 щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, — не шанує Отця, що послав Його.
24 我誠告爾、聽我言而信遺我者、得永生而不定罪、乃出死人生也、	24 Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає сло́ва Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, — життя вічне той має, і на суд не прихо́дить, але перейшов він від смерти в життя.
25 我誠告爾、時至、今是也、死者必聞上帝子之聲、而聞之者必生、	25 Поправді, поправді кажу́ вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.
26 父自有生、賜子自有生亦如是、	26 Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.
27 且賜權以審判、因其爲人子也、	27 І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він — Людський Син.
28 勿以此爲奇、時至、凡墓內者、將聞人子聲而出、	28 Не дивуйтесь цьому́, бо надхо́дить година, коли всі, хто в гроба́х, — Його голос почують,
29 爲善者復起以得生、爲惡者復起以受罪、	29 і повихо́дять ті, що чинили добро, на воскресіння життя, а котрі́ зло чинили, на воскре́сення Су́ду.
30 我自無所能、惟遵所聞者、而審判之、我審判以義、我不己意是求、乃父遣我者之意也、	30 Я нічого не мо́жу роби́ти Сам від Себе. Як Я чую, суджу́, і Мій суд справедливий, — не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.
31 若我自證、證則不眞、〇	31 Коли сві́дчу про Себе Я Сам, то свідо́цтво Моє неправдиве.
32 有證我者、我知其證乃眞、	32 Є Інший, Хто сві́чить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідо́цтво, яким сві́дчить про Мене.
33 爾曹遣人就約翰、彼爲眞理作證、	33 Ви послали були́ до Івана, і він сві́дчив про правду.
34 我不求證於人、願爾得救而言耳、	34 Та Я не від людини свідо́цтва приймаю, але це говорю́, щоб були ви спасені.
35 約翰乃撚明之燈、爾暫喜其光、〇	35 Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли поті́шитись світлом його.
36 然我有證、大於約翰者、蓋父賜我所成之事、卽我所行之事、證父遣我也、	36 Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню́, самі сві́дчать про Мене, що Отець Мене послав!
37 遣我之父、亦爲我證、爾未聞其聲、未見其形、	37 Та й Отець, що послав Мене, Сам засві́дчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніко́ли, ані виду Його не бачили.
38 其道不存爾心、以所遣者、爾不信也、	38 Навіть сло́ва Його ви не маєте, щоб у вас перебува́ло, бо не вірите в То́го, Кого Він послав.
39 爾探索諸經、思其中有永生、然經所證者我也、	39 Дослідіть но Писа́ння, бо ви ду́маєте, що в них маєте вічне життя, — вони ж сві́дчать про Мене!
40 爾不欲就我以得生、	40 Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.
41 我不求榮於人、	41 Від людей не приймаю Я слави,
42 但我知爾心不愛上帝、	42 але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.
43 我以父名而來、爾不接我、人以己名而來、爾則接之、	43 Я прийшов у Йме́ння Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж при́йде інший у йме́ння своє, того при́ймете ви.
44 爾曹互相求榮、不求獨由上帝來之榮、豈能信乎、	44 Як ви можете вірувати, коли славу один від одно́го приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не пра́гнете ви?
45 勿以爲我將訴爾於父、訴爾者、卽爾所恃之摩西也、	45 Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, — є, хто вас винуватити бу́де, — Мойсей, що на нього наді́єтесь ви!
46 爾信摩西必信我、蓋其書指我、	46 Коли́ б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.
47 不信其書、詎信我之言、	47 Якщо писа́нням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?“

舊約

新約

約翰福音

第5章

Вiд Iвана

Розділ 5

約翰福音

第5章

Вiд Iвана

Розділ 5