撒母耳記下第1章 | 
                        
| 
                         1   | 
| 
                         2 第三天,見  | 
| 
                         3 大衛問他說:「你從哪裏來?」他說:「我從以色列的營裏逃來。」  | 
| 
                         4 大衛又問他說:「事情怎樣?請你告訴我。」他回答說:「百姓從陣上逃跑,也有許多人仆倒死亡;掃羅和他兒子約拿單也死了。」  | 
| 
                         5 大衛問報信的少年人說:「你怎麼知道掃羅和他兒子約拿單死了呢?」  | 
| 
                         6 報信的少年人說:「我偶然到基利波山,看見掃羅伏在自己槍上,有戰車、馬兵緊緊地追他。  | 
| 
                         7 他回頭看見我,就呼叫我。我說:『我在這裏。』  | 
| 
                         8 他問我說:『你是甚麼人?』我說:『我是亞瑪力人。』  | 
| 
                         9 他說:『請你來,將我殺死;因為痛苦抓住我,我的生命尚存。』  | 
| 
                         10 我準知他仆倒必不能活,就去將他殺死,把他頭上的冠冕、臂上的鐲子拿到我主這裏。」  | 
| 
                         11   | 
| 
                         12 而且悲哀哭號,禁食到晚上,是因掃羅和他兒子約拿單,並耶和華的民以色列家的人,倒在刀下。  | 
| 
                         13 大衛問報信的少年人說:「你是哪裏的人?」他說:「我是亞瑪力客人的兒子。」  | 
| 
                         14 大衛說:「你伸手殺害耶和華的受膏者,怎麼不畏懼呢?」  | 
| 
                         15 大衛叫了一個少年人來,說:「你去殺他吧。」  | 
| 
                         16 大衛對他說:「你流人血的罪歸到自己的頭上,因為你親口作見證說:『我殺了耶和華的受膏者。』」少年人就把他殺了。  | 
| 
                         17   | 
| 
                         18 (且吩咐將這歌教導猶大人。這歌名叫「弓歌」,正  | 
| 
                         19   | 
| 
                         20 不要在迦特報告;不要在亞實基倫街上傳揚;免得非利士的女子歡樂;免得未受割禮之人的女子矜誇。  | 
| 
                         21   | 
| 
                         22   | 
| 
                         23   | 
| 
                         24   | 
| 
                         25   | 
| 
                         26 我兄約拿單哪,我為你悲傷。我甚喜悅你。你向我發的愛情奇妙非常,過於婦女的愛情。  | 
| 
                         27   | 
                                2-а СамуїловаРозділ 1 | 
                        
| 
                         1   | 
| 
                         2 І сталося третього дня, аж ось прийшов чоловік із табо́ру від Саула, — а одежа його роздерта, і по́рох на його голові. І сталося, як прийшов він до Давида, то впав на зе́млю й поклони́вся.  | 
| 
                         3 І сказав йому Давид: „Звідки це ти прихо́диш?“ А той відказав: „Я втік з Ізра́їлевого табо́ру“.  | 
| 
                         4 І сказав до нього Давид: „Що́ це сталося, — розкажи́ но мені!“ А той відказав: Наро́д утік із бо́ю, а також багато з народу попа́дало й повмирало, і теж Саул та син його Йоната́н померли“.  | 
| 
                         5 А Давид сказав юнако́ві, що розповідав йому: „Як ти пізна́в, що помер Саул та син його Йоната́н?“  | 
| 
                         6 І сказав той юна́к, що розповідав йому: Припа́дком натрапив я на горі Ґілбоа, — аж ось Саул, настро́млений на списа свого, а колесни́ці та їздці доганяють його́.  | 
| 
                         7 І він оберну́вся до мене, і побачив мене, та й покликав мене. А я відповів: Ось я!  | 
| 
                         8 І сказав він до ме́не: Хто ти? А я відказав йому́: Я амалики́тянин.  | 
| 
                         9 І сказав він до мене: Стань надо мною, та й убий мене, бо схопи́в мене корч, а вся душа ще в мені!  | 
| 
                         10 І став я при ньому, та й убив його, бо я знав, що він не бу́де живи́й по упадку свої́м. І взяв я вінця́, що на голові його, та напле́чника, що на плечі його, і приніс сюди до пана свого́“.  | 
| 
                         11 І схопи́вся Давид за одежі свої, та й розде́р їх, і теж усі люди, що були з ним.  | 
| 
                         12 І голоси́ли вони й плакали, та по́стили аж до ве́чора за Саулом та за сином його Йонатаном, і за наро́дом Господнім та за Ізраїлевим домом, що попа́дали від меча́.  | 
| 
                         13 І сказав Давид юнако́ві, що розповідав йому: „Звідки ти?“ А той відказав: „Я син одного прихо́дька, амалики́тянина“.  | 
| 
                         14 І сказав йому Давид: „Як ти не побоя́вся простягти́ руку свою, щоб убити Господнього пома́занця?“  | 
| 
                         15 І покликав Давид одно́го з слуг своїх і сказав: „Підійди, — убий його́!“ І той уда́рив його, і він помер.  | 
| 
                         16 І сказав до нього Давид: „Кров твоя на голові твоїй, бо уста твої посві́дчили проти тебе, гово́рячи: Я вбив Господнього пома́занця“.  | 
| 
                         17   | 
| 
                         18 та й сказав навчи́ти Юдиних синів пісні про лу́ка. Ось вона напи́сана в книзі Праведного:  | 
| 
                         19 „О пишно́то Ізраїлева, побита із лука на згі́р'ях своїх, ой попа́дали ли́царі!  | 
| 
                         20 Не розказуйте в Ґа́ті про це, не сповіща́йте на ву́лицях Ашкало́ну, щоб не ті́шилися филисти́млянські до́чки, щоб не раді́ли до́чки необрізаних!  | 
| 
                         21 Ґілбоа́вські гори, — щоб на вас не було́ ні роси, ні дощу́, ані по́ля для жертви прине́сення! Бо спля́млений там щит хоробрих, щит Саулів, як ніби оливою він не пома́заний!  | 
| 
                         22 Від крови забитих, від ло́ю хоробрих не відрива́вся був лук Йонатанів, і не верта́вся меч Саулів напо́рожньо!  | 
| 
                         23 Саул та Йоната́н, ці улю́блені й милі за свойо́го життя, — і в смерті своїй нерозлу́чні, прудкі́ші були́ від орлі́в та сильніші від ле́вів!  | 
| 
                         24 До́чки Ізра́їлеві, — за Саулом запла́чте, що вас зодягав у багряни́цю з прикра́сами, що оздо́блював золотом вашу оде́жу!  | 
| 
                         25 Ой, попа́дали ли́царі посеред бо́ю! Йоната́н на пагі́рках твоїх ось забитий!  | 
| 
                         26 Скорблю по тобі, Йоната́не, мій брате! Ти для мене був ве́льми улю́блений, — коха́ння твоє розкішні́ше для мене було від коха́ння жіно́чого!  | 
| 
                         27 Ой, попа́дали ли́царі, і заги́нула збро́я військо́ва!“  | 
                            撒母耳記下第1章 | 
                        
                            2-а СамуїловаРозділ 1 | 
                    
| 
                         1   | 
                         1   | 
| 
                         2 第三天,見  | 
                         2 І сталося третього дня, аж ось прийшов чоловік із табо́ру від Саула, — а одежа його роздерта, і по́рох на його голові. І сталося, як прийшов він до Давида, то впав на зе́млю й поклони́вся.  | 
| 
                         3 大衛問他說:「你從哪裏來?」他說:「我從以色列的營裏逃來。」  | 
                         3 І сказав йому Давид: „Звідки це ти прихо́диш?“ А той відказав: „Я втік з Ізра́їлевого табо́ру“.  | 
| 
                         4 大衛又問他說:「事情怎樣?請你告訴我。」他回答說:「百姓從陣上逃跑,也有許多人仆倒死亡;掃羅和他兒子約拿單也死了。」  | 
                         4 І сказав до нього Давид: „Що́ це сталося, — розкажи́ но мені!“ А той відказав: Наро́д утік із бо́ю, а також багато з народу попа́дало й повмирало, і теж Саул та син його Йоната́н померли“.  | 
| 
                         5 大衛問報信的少年人說:「你怎麼知道掃羅和他兒子約拿單死了呢?」  | 
                         5 А Давид сказав юнако́ві, що розповідав йому: „Як ти пізна́в, що помер Саул та син його Йоната́н?“  | 
| 
                         6 報信的少年人說:「我偶然到基利波山,看見掃羅伏在自己槍上,有戰車、馬兵緊緊地追他。  | 
                         6 І сказав той юна́к, що розповідав йому: Припа́дком натрапив я на горі Ґілбоа, — аж ось Саул, настро́млений на списа свого, а колесни́ці та їздці доганяють його́.  | 
| 
                         7 他回頭看見我,就呼叫我。我說:『我在這裏。』  | 
                         7 І він оберну́вся до мене, і побачив мене, та й покликав мене. А я відповів: Ось я!  | 
| 
                         8 他問我說:『你是甚麼人?』我說:『我是亞瑪力人。』  | 
                         8 І сказав він до ме́не: Хто ти? А я відказав йому́: Я амалики́тянин.  | 
| 
                         9 他說:『請你來,將我殺死;因為痛苦抓住我,我的生命尚存。』  | 
                         9 І сказав він до мене: Стань надо мною, та й убий мене, бо схопи́в мене корч, а вся душа ще в мені!  | 
| 
                         10 我準知他仆倒必不能活,就去將他殺死,把他頭上的冠冕、臂上的鐲子拿到我主這裏。」  | 
                         10 І став я при ньому, та й убив його, бо я знав, що він не бу́де живи́й по упадку свої́м. І взяв я вінця́, що на голові його, та напле́чника, що на плечі його, і приніс сюди до пана свого́“.  | 
| 
                         11   | 
                         11 І схопи́вся Давид за одежі свої, та й розде́р їх, і теж усі люди, що були з ним.  | 
| 
                         12 而且悲哀哭號,禁食到晚上,是因掃羅和他兒子約拿單,並耶和華的民以色列家的人,倒在刀下。  | 
                         12 І голоси́ли вони й плакали, та по́стили аж до ве́чора за Саулом та за сином його Йонатаном, і за наро́дом Господнім та за Ізраїлевим домом, що попа́дали від меча́.  | 
| 
                         13 大衛問報信的少年人說:「你是哪裏的人?」他說:「我是亞瑪力客人的兒子。」  | 
                         13 І сказав Давид юнако́ві, що розповідав йому: „Звідки ти?“ А той відказав: „Я син одного прихо́дька, амалики́тянина“.  | 
| 
                         14 大衛說:「你伸手殺害耶和華的受膏者,怎麼不畏懼呢?」  | 
                         14 І сказав йому Давид: „Як ти не побоя́вся простягти́ руку свою, щоб убити Господнього пома́занця?“  | 
| 
                         15 大衛叫了一個少年人來,說:「你去殺他吧。」  | 
                         15 І покликав Давид одно́го з слуг своїх і сказав: „Підійди, — убий його́!“ І той уда́рив його, і він помер.  | 
| 
                         16 大衛對他說:「你流人血的罪歸到自己的頭上,因為你親口作見證說:『我殺了耶和華的受膏者。』」少年人就把他殺了。  | 
                         16 І сказав до нього Давид: „Кров твоя на голові твоїй, бо уста твої посві́дчили проти тебе, гово́рячи: Я вбив Господнього пома́занця“.  | 
| 
                         17   | 
                         17   | 
| 
                         18 (且吩咐將這歌教導猶大人。這歌名叫「弓歌」,正  | 
                         18 та й сказав навчи́ти Юдиних синів пісні про лу́ка. Ось вона напи́сана в книзі Праведного:  | 
| 
                         19   | 
                         19 „О пишно́то Ізраїлева, побита із лука на згі́р'ях своїх, ой попа́дали ли́царі!  | 
| 
                         20 不要在迦特報告;不要在亞實基倫街上傳揚;免得非利士的女子歡樂;免得未受割禮之人的女子矜誇。  | 
                         20 Не розказуйте в Ґа́ті про це, не сповіща́йте на ву́лицях Ашкало́ну, щоб не ті́шилися филисти́млянські до́чки, щоб не раді́ли до́чки необрізаних!  | 
| 
                         21   | 
                         21 Ґілбоа́вські гори, — щоб на вас не було́ ні роси, ні дощу́, ані по́ля для жертви прине́сення! Бо спля́млений там щит хоробрих, щит Саулів, як ніби оливою він не пома́заний!  | 
| 
                         22   | 
                         22 Від крови забитих, від ло́ю хоробрих не відрива́вся був лук Йонатанів, і не верта́вся меч Саулів напо́рожньо!  | 
| 
                         23   | 
                         23 Саул та Йоната́н, ці улю́блені й милі за свойо́го життя, — і в смерті своїй нерозлу́чні, прудкі́ші були́ від орлі́в та сильніші від ле́вів!  | 
| 
                         24   | 
                         24 До́чки Ізра́їлеві, — за Саулом запла́чте, що вас зодягав у багряни́цю з прикра́сами, що оздо́блював золотом вашу оде́жу!  | 
| 
                         25   | 
                         25 Ой, попа́дали ли́царі посеред бо́ю! Йоната́н на пагі́рках твоїх ось забитий!  | 
| 
                         26 我兄約拿單哪,我為你悲傷。我甚喜悅你。你向我發的愛情奇妙非常,過於婦女的愛情。  | 
                         26 Скорблю по тобі, Йоната́не, мій брате! Ти для мене був ве́льми улю́блений, — коха́ння твоє розкішні́ше для мене було від коха́ння жіно́чого!  | 
| 
                         27   | 
                         27 Ой, попа́дали ли́царі, і заги́нула збро́я військо́ва!“  |