但以理書

第2章

1 尼布甲尼撒在位第二年,他作了夢,[spirit]裏煩亂,不能睡覺。

2 王吩咐人將術士、觀天象的[astrologers]、行邪術的,和迦勒底人召來,要他們將王的夢指示[shew]王,他們就來站在王前。

3 王對他們說:「我作了一夢,[spirit]裏煩亂,要知道這是甚麼夢。」

4 迦勒底人用敘利亞的言語對王說:「願王萬歲[O]。請將那夢告訴僕人,僕人就可以講解。」

5 王回答迦勒底人說:「夢我已經忘了[The thing is gone from me],你們若不將夢和夢的講解告訴我,就必被凌遲,你們的房屋必成為糞堆;

6 你們若將夢和夢的講解告訴我,就必從我這裏得贈品和賞賜,並大尊榮。現在你們要將夢和夢的講解告訴我。」

7 他們[again]對王說:「請王將夢告訴僕人,僕人就可以講解。」

8 王回答說:「我准知道你們是故意遲延,因為你們知道那夢我已經忘了。

9 你們若不將夢告訴我,只有一法待你們;因為你們預備了謊言亂語向我說,要等候時勢改變。現在你們要將夢告訴我,我就[and I]知道你們能將夢的講解告訴我。」

10 迦勒底人在王面前回答說:「世上沒有人能將王所問的事說出來;因為沒有君王、大臣、掌權的向術士,或觀天象的[astrologer],或迦勒底人問過這樣的事。

11 王所問的事甚難。除了不與世人同居的眾神明,沒有人在王面前能說出來。」

12 因此,王氣忿忿地大發烈怒,吩咐滅絕巴比倫所有的哲士。

13 於是命令發出,哲士將要見殺,人就尋找但以理和他的同伴,要殺他們。

14 王的護衛長亞略出來,要殺巴比倫的哲士,但以理就用婉言回答他,

15 向王的護衛長亞略說:「王的命令為何這樣緊急呢?」亞略就將情節告訴但以理。

16 但以理便[Then]進去求王寬限,就可以將夢的講解告訴王。

17 但以理回到他的居所,將這事告訴他的同伴哈拿尼雅、米沙利、亞撒利雅,

18 要他們祈求天上的神施憐憫,將這奧秘的事指明,免得但以理和他的同伴與巴比倫其餘的哲士一同滅亡。

19 這奧秘的事就在夜間異象中給但以理顯明,但以理便稱頌天上的神。

20 但以理說:「神的名是應當稱頌的。直到永永遠遠[for ever and ever]。因為智慧能力都屬乎他。

21 他改變時候、日期,廢王,立王,將智慧賜與智慧人,將知識賜與聰明人。

22 他顯明深奧隱秘的事,知道暗中所有的,光明也與他同居。

23 我列祖的神啊,我感謝你,讚美你,因你將智慧才能賜給我,如今你又把我們所求的指示我[and hast made known unto me now what we desired of thee],把王的事給我們指明。」

24 於是,但以理進去見亞略,就是王所派滅絕巴比倫哲士的,對他說:「不要滅絕巴比倫的哲士,求你領我到王面前,我要將夢的講解告訴王。」

25 亞略就急忙將但以理領到王面前,對王說:「我在被擄的猶大人中遇見一人,他能將夢的講解告訴王。」

26 王問稱為伯提沙撒的但以理說:「你能將我所作的夢和夢的講解告訴我嗎?」

27 但以理在王面前回答說:「王所問的那奧秘事,哲士、觀天象的[astrologers]、術士、觀兆的都不能告訴王;

28 只有一位在天上的神能顯明奧秘的事。他已將日後必有的事指示尼布甲尼撒王。你的夢和你在床上腦中的異象是這樣:

29 王啊,你在床上想到後來的事,那顯明奧秘事的主把將來必有的事指示你。

30 至於那奧秘的事顯明給我,並非因我的智慧勝過一切活人,只是為他們的緣故[but for their sake],乃使王知道夢的講解和心裏的思念。

31 「王啊,你夢見一個大像,這大像[great image]極其光耀,站在你面前,形狀甚是可怕。

32 這像的頭是精金的,胸膛和膀臂是銀的,肚腹和大腿[thighs]是銅的,

33 腿是鐵的,腳是半鐵半泥的。

34 你觀看,見有一塊非人手鑿出來的石頭打在這像半鐵半泥的腳上,把腳砸碎;

35 於是鐵、泥、銅、銀、金[the iron, the clay, the brass, the silver, and the gold]都一同砸得粉碎,成如夏天禾場上的糠秕,被風吹散,無處可尋。打碎這像的石頭變成一座大山,充滿全地[whole earth]

36 「這就是那夢。我們在王面前要講解那夢。

37 王啊,你是諸王之王。天上的神已將國度、權柄、能力、尊榮都賜給你。

38 凡世人所住之地的走獸,並天空的飛鳥,他都交付你手,使你掌管這一切。你就是那金頭。

39 在你以後必另興一國,不及於你;又有第三國,就是銅的,必掌管全地[all the earth]

40 第四國,必堅壯如鐵;鐵能打碎剋制百物,又能破碎[breaketh]一切;那國也必如鐵[as iron]打碎踐踏[bruise]一切[all things]

41 你既見像的腳和腳指頭,一半是陶匠[potter’s]的泥,一半是鐵,那國將來也必分開;你既見鐵與泥混雜[mixed],那國也必有鐵的力量。

42 那腳指頭,既是半鐵半泥,那國也必半強半弱。

43 你既見鐵與泥混雜[mixed],那國民也必與各種人混雜[mingle],卻不能彼此相合,正如鐵與泥不能相合一樣。

44 當那列王在位的時候,天上的神必另立一國,永不敗壞;[kingdom][shall]不歸別[people],卻要打碎滅絕那一切國,這國必存到永遠。

45 你既看見非人手鑿出來的一塊石頭從山而出,打碎鐵、銅、泥、銀、金[the iron, the brass, the clay, the silver, and the gold],那就是至大的神把後來必有的事給王指明。這夢準是這樣,這講解也是確實的。」

46 當時,尼布甲尼撒王[face]伏在地,向但以理敬拜[worshipped],並且吩咐人給他奉上供物和香品。

47 王對但以理說:「你既能顯明這奧秘的事,你們的神誠然是眾神之神、眾王之主,又是顯明奧秘事的。」

48 於是王使但以理成了尊貴人[made Daniel a great man],賞賜他許多上等禮物,派他管理巴比倫全省,又立他為省長之首[chief of the governors],掌管巴比倫的一切哲士。

49 但以理求王,王就派沙得拉、米煞、亞伯.尼歌管理巴比倫省的事務,只是但以理常在朝中侍坐[sat]

Даниїл

Розділ 2

1 А за другого року Навуходоносорового царюва́ння присни́лися Навуходоносорові сни. І занепоко́ївся дух його, і сон його утік від нього.

2 І сказав цар покли́кати чарівникі́в та заклиначі́в, і чаклуні́в та халде́їв, щоб розповіли́ царе́ві його сни. І вони поприхо́дили, і поставали перед царськи́м обличчям.

3 І сказав до них цар: „Снився мені сон, і занепоко́ївся дух мій, щоб пізнати той сон.“

4 А халде́ї говорили царе́ві по-араме́йському: „Ца́рю, живи навіки! Розкажи перше сон своїм рабам, а ми об'явимо ро́зв'язку“.

5 Цар відповів та й сказав до халдеїв: „Моє слово невідкличне: якщо ви не розповісте́ мені сна та його ро́зв'язку, будете почетверто́вані, а ваші доми обе́рнуться в руїни.

6 А якщо ви розповісте́ сон та його ро́зв'язку, оде́ржите від мене да́ри й нагоро́ду та велику честь; тому об'явіть мені сон та його ро́зв'язку“.

7 Вони відповіли́ вдруге та й сказали: „Цар перше розкаже сон своїм рабам, а ми об'я́вимо ро́зв'язку“.

8 Цар відповів та й сказав: „Я знаю напевно, що ви хочете виграти час, бо бачите, що слово моє невідкли́чне.

9 Якщо ви не розкажете мені сна, то один у вас за́дум, бо ви змовилися говорити передо мною лож та неправду, аж по́ки змі́ниться час. Тому́ розкажіть мені сон, і я пізнаю, що́ ви об'явите мені, і його ро́зв'язку“.

10 Халдеї відповіли́ перед царем та й сказали: „Нема на суходо́лі люди́ни, що могла б об'явити цареву справу, бо жоден великий та панівни́й цар не питався такої речі від жодного чарівника́ й заклинача́ та халде́я.

11 А справа, про яку питається цар, тяжка́, і немає таких, що об'явили б її перед царем, окрім богі́в, що не мають своїх ме́шкань ра́зом із тілом“.

12 За це цар розгнівався, та сильно розпі́нився, і наказав вигубити всіх вавилонських мудреці́в.

13 І вийшов нака́з, і вбивали мудреці́в, і шукано Даниїла та його товариші́в, щоб повбива́ти.

14 Того ча́су Даниїл розповів розважно та розумно Арйохові, начальникові царсько́ї сторожі, що вийшов був побива́ти вавилонських мудреці́в.

15 Він заговорив та й сказав Арйохові, царсько́му владиці: „Чому́ такий жорстокий нака́з від царя?“ Тоді Арйо́х розповів Даниїлові справу.

16 І Даниїл увійшов, і просив просити від царя, щоб дав йому ча́су, і він об'явить цареві ро́зв'язку сна.

17 Тоді Даниїл пішов до свого дому, і завідо́мив про справу товариші́в своїх, Ананію, Мисаїла та Азарію,

18 щоб просили милости від Небесного Бога на цю таємни́цю, щоб не вигубили Даниїла та товариші́в його ра́зом з рештою вавилонських мудреці́в.

19 Тоді Даниїлові відкрита була таємни́ця в нічно́му виді́нні, і Даниїл просла́вив Небесного Бога.

20 Даниїл заговорив та й сказав: „Нехай буде благослове́нне Боже Ім'я́ від віку й аж до віку, бо Його мудрість та сила.

21 І Він зміняє часи́ та по́ри року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим, і пізна́ння розумним.

22 Він відкриває глибоке та сховане, знає те, що в те́мряві, а світло спочиває з Ним.

23 Тобі, Боже батьків моїх, я дякую та сла́влю Тебе, що Ти дав мені мудрість та силу, а тепер відкри́в мені, що я від Тебе просив, — бо Ти відкрив нам справу царе́ву“.

24 Пото́му Даниїл пішов до Арйоха, якого цар призна́чив ви́губити вавилонських мудреці́в. Пішов він та й так йому сказав: „Не губи вавилонських мудреці́в! Заведи мене перед царя, — і я об'явлю́ цареві ро́зв'язку сна“.

25 Тоді Арйо́х негайно привів Даниїла перед царя, та й сказав йому так: „Знайшов я мужа з синів Юдиного вигна́ння, що об'я́вить царе́ві ро́зв'язку сна“.

26 Цар заговорив та й сказав Даниїлові, що йому було йме́ння Валтаса́р: „Чи ти можеш об'явити мені сон, якого я бачив, та його ро́зв'язку?“

27 Даниїл відповів перед царем та й сказав: „Таємни́ці, про яку питається цар, не можуть об'явити цареві ані мудреці́, ані заклиначі́, ані чарівники́, ані віщуни́.

28 Але є на небеса́х Бог, що відкриває таємниці, і Він завідо́мив царя Навуходоно́сора про те, що́ бу́де в кінці днів. Твій сон та виді́ння твоєї голови на ложі твоїм — оце вони:

29 Тобі, ца́рю, прихо́дили на ложе твоє думки́ твої про те, що́ буде потім, а Той, Хто відкриває таємницю, показав тобі те, що́ буде.

30 А мені ця таємниця відкрита не через мудрість, що була б у мені більша від мудрости всіх живих, а тільки на те, щоб об'явити царе́ві роз́в'язку, і ти пізна́єш думки́ свого серця.

31 Ти, ца́рю, бачив, аж ось один великий бовва́н, — бовван цей величе́зний, а блиск його дуже си́льний; він стояв перед тобою, а ви́гляд його був страшни́й.

32 Цей бовва́н такий: голова його — з чистого золота, груди його та раме́на його — зо срі́бла, нутро́ його та стегно́ його — з міді,

33 голі́нки його — з заліза, но́ги його — частинно з заліза, а частинно з глини.

34 Ти бачив, аж ось одірва́вся камінь сам, не через ру́ки, і вдарив бовва́на по нога́х його, що з заліза та з глини, — і розторо́щив їх.

35 Того ча́су розторо́щилося, як одне, — залізо, глина, мідь, срі́бло та золото, і вони стали, немов та поло́ва з то́ку жнив, а вітер їх розві́яв, і не знайшлося по них жодного слі́ду; а камінь, що вдарив того бовва́на, став великою горою, і напо́внив усю землю.

36 Оце той сон, а його ро́зв'язку зараз скажемо перед царем.

37 Ти, ца́рю, цар над царя́ми, якому Небесний Бог дав царство, вла́ду й міць та славу.

38 І скрізь, де ме́шкають лю́дські сини, польова́ звірина́ та птаство небесне, Він дав їх у твою руку, та вчинив тебе пану́ючим над усіма́ ними. Ти — голова, що з золота.

39 А по тобі постане інше царство, нижче від тебе, і царство третє, інше, що з міді, яке буде панувати над усією землею.

40 А царство четверте буде си́льне, як залізо, бо залізо товче́ й розбиває все, так і воно стовче́ й розі́б'є, як залізо, що все розбиває.

41 А що ти бачив но́ги та па́льці частинно з ганча́рської глини, частинно з заліза, то це буде поді́лене царство, і в ньому бу́де трохи залізної міці, бо ти бачив залізо, змішане з глейко́ю глиною.

42 А пальці ніг частинно з заліза, а частинно з глини, то й частина царства буде си́льна, а частина буде ламли́ва.

43 А що бачив ти залізо, змішане з глейко́ю глиною, то вони змішані бу́дуть лю́дським насінням, а не будуть приляга́ти одне до о́дного, як залізо не змішується з глиною.

44 А за днів тих царів Небесний Бог поставить ца́рство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде ві́ддане іншому наро́дові. Воно потовче́ й покінчи́ть усі ті царства, а само буде стояти навіки.

45 Бо ти бачив, що з гори відірва́вся камінь сам, не руками, і пото́вк залізо, мідь, гли́ну, срі́бло та золото. Великий Бог об'явив царе́ві те, що станеться по́тім. А сон цей певний, і певна його ро́зв'язка!“

46 Тоді цар Навуходоно́сор упав на своє обличчя й поклонився Даниїлові, і наказав прино́сити йому хлі́бну жертву та лю́бі па́хощі!

47 Цар відповів Даниїлові та й сказав: „Направду, що ваш Бог — це Бог над бога́ми та Пан над царя́ми, і Він відкриває таємни́ці, коли міг ти відкрити оцю таємни́цю!“

48 Тоді цар звели́чив Даниїла, і дав йому числе́нні дару́нки, і вчинив його паном над усім вавилонським кра́єм, і великим провіднико́м над усіма вавилонськими мудреця́ми.

49 А Даниїл просив від царя, і він призна́чив над справами вавилонського кра́ю Шадра́ха, Меша́ха та Авед-Не́ґо, а Даниїл був при царсько́му дворі́.

但以理書

第2章

Даниїл

Розділ 2

1 尼布甲尼撒在位第二年,他作了夢,[spirit]裏煩亂,不能睡覺。

1 А за другого року Навуходоносорового царюва́ння присни́лися Навуходоносорові сни. І занепоко́ївся дух його, і сон його утік від нього.

2 王吩咐人將術士、觀天象的[astrologers]、行邪術的,和迦勒底人召來,要他們將王的夢指示[shew]王,他們就來站在王前。

2 І сказав цар покли́кати чарівникі́в та заклиначі́в, і чаклуні́в та халде́їв, щоб розповіли́ царе́ві його сни. І вони поприхо́дили, і поставали перед царськи́м обличчям.

3 王對他們說:「我作了一夢,[spirit]裏煩亂,要知道這是甚麼夢。」

3 І сказав до них цар: „Снився мені сон, і занепоко́ївся дух мій, щоб пізнати той сон.“

4 迦勒底人用敘利亞的言語對王說:「願王萬歲[O]。請將那夢告訴僕人,僕人就可以講解。」

4 А халде́ї говорили царе́ві по-араме́йському: „Ца́рю, живи навіки! Розкажи перше сон своїм рабам, а ми об'явимо ро́зв'язку“.

5 王回答迦勒底人說:「夢我已經忘了[The thing is gone from me],你們若不將夢和夢的講解告訴我,就必被凌遲,你們的房屋必成為糞堆;

5 Цар відповів та й сказав до халдеїв: „Моє слово невідкличне: якщо ви не розповісте́ мені сна та його ро́зв'язку, будете почетверто́вані, а ваші доми обе́рнуться в руїни.

6 你們若將夢和夢的講解告訴我,就必從我這裏得贈品和賞賜,並大尊榮。現在你們要將夢和夢的講解告訴我。」

6 А якщо ви розповісте́ сон та його ро́зв'язку, оде́ржите від мене да́ри й нагоро́ду та велику честь; тому об'явіть мені сон та його ро́зв'язку“.

7 他們[again]對王說:「請王將夢告訴僕人,僕人就可以講解。」

7 Вони відповіли́ вдруге та й сказали: „Цар перше розкаже сон своїм рабам, а ми об'я́вимо ро́зв'язку“.

8 王回答說:「我准知道你們是故意遲延,因為你們知道那夢我已經忘了。

8 Цар відповів та й сказав: „Я знаю напевно, що ви хочете виграти час, бо бачите, що слово моє невідкли́чне.

9 你們若不將夢告訴我,只有一法待你們;因為你們預備了謊言亂語向我說,要等候時勢改變。現在你們要將夢告訴我,我就[and I]知道你們能將夢的講解告訴我。」

9 Якщо ви не розкажете мені сна, то один у вас за́дум, бо ви змовилися говорити передо мною лож та неправду, аж по́ки змі́ниться час. Тому́ розкажіть мені сон, і я пізнаю, що́ ви об'явите мені, і його ро́зв'язку“.

10 迦勒底人在王面前回答說:「世上沒有人能將王所問的事說出來;因為沒有君王、大臣、掌權的向術士,或觀天象的[astrologer],或迦勒底人問過這樣的事。

10 Халдеї відповіли́ перед царем та й сказали: „Нема на суходо́лі люди́ни, що могла б об'явити цареву справу, бо жоден великий та панівни́й цар не питався такої речі від жодного чарівника́ й заклинача́ та халде́я.

11 王所問的事甚難。除了不與世人同居的眾神明,沒有人在王面前能說出來。」

11 А справа, про яку питається цар, тяжка́, і немає таких, що об'явили б її перед царем, окрім богі́в, що не мають своїх ме́шкань ра́зом із тілом“.

12 因此,王氣忿忿地大發烈怒,吩咐滅絕巴比倫所有的哲士。

12 За це цар розгнівався, та сильно розпі́нився, і наказав вигубити всіх вавилонських мудреці́в.

13 於是命令發出,哲士將要見殺,人就尋找但以理和他的同伴,要殺他們。

13 І вийшов нака́з, і вбивали мудреці́в, і шукано Даниїла та його товариші́в, щоб повбива́ти.

14 王的護衛長亞略出來,要殺巴比倫的哲士,但以理就用婉言回答他,

14 Того ча́су Даниїл розповів розважно та розумно Арйохові, начальникові царсько́ї сторожі, що вийшов був побива́ти вавилонських мудреці́в.

15 向王的護衛長亞略說:「王的命令為何這樣緊急呢?」亞略就將情節告訴但以理。

15 Він заговорив та й сказав Арйохові, царсько́му владиці: „Чому́ такий жорстокий нака́з від царя?“ Тоді Арйо́х розповів Даниїлові справу.

16 但以理便[Then]進去求王寬限,就可以將夢的講解告訴王。

16 І Даниїл увійшов, і просив просити від царя, щоб дав йому ча́су, і він об'явить цареві ро́зв'язку сна.

17 但以理回到他的居所,將這事告訴他的同伴哈拿尼雅、米沙利、亞撒利雅,

17 Тоді Даниїл пішов до свого дому, і завідо́мив про справу товариші́в своїх, Ананію, Мисаїла та Азарію,

18 要他們祈求天上的神施憐憫,將這奧秘的事指明,免得但以理和他的同伴與巴比倫其餘的哲士一同滅亡。

18 щоб просили милости від Небесного Бога на цю таємни́цю, щоб не вигубили Даниїла та товариші́в його ра́зом з рештою вавилонських мудреці́в.

19 這奧秘的事就在夜間異象中給但以理顯明,但以理便稱頌天上的神。

19 Тоді Даниїлові відкрита була таємни́ця в нічно́му виді́нні, і Даниїл просла́вив Небесного Бога.

20 但以理說:「神的名是應當稱頌的。直到永永遠遠[for ever and ever]。因為智慧能力都屬乎他。

20 Даниїл заговорив та й сказав: „Нехай буде благослове́нне Боже Ім'я́ від віку й аж до віку, бо Його мудрість та сила.

21 他改變時候、日期,廢王,立王,將智慧賜與智慧人,將知識賜與聰明人。

21 І Він зміняє часи́ та по́ри року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим, і пізна́ння розумним.

22 他顯明深奧隱秘的事,知道暗中所有的,光明也與他同居。

22 Він відкриває глибоке та сховане, знає те, що в те́мряві, а світло спочиває з Ним.

23 我列祖的神啊,我感謝你,讚美你,因你將智慧才能賜給我,如今你又把我們所求的指示我[and hast made known unto me now what we desired of thee],把王的事給我們指明。」

23 Тобі, Боже батьків моїх, я дякую та сла́влю Тебе, що Ти дав мені мудрість та силу, а тепер відкри́в мені, що я від Тебе просив, — бо Ти відкрив нам справу царе́ву“.

24 於是,但以理進去見亞略,就是王所派滅絕巴比倫哲士的,對他說:「不要滅絕巴比倫的哲士,求你領我到王面前,我要將夢的講解告訴王。」

24 Пото́му Даниїл пішов до Арйоха, якого цар призна́чив ви́губити вавилонських мудреці́в. Пішов він та й так йому сказав: „Не губи вавилонських мудреці́в! Заведи мене перед царя, — і я об'явлю́ цареві ро́зв'язку сна“.

25 亞略就急忙將但以理領到王面前,對王說:「我在被擄的猶大人中遇見一人,他能將夢的講解告訴王。」

25 Тоді Арйо́х негайно привів Даниїла перед царя, та й сказав йому так: „Знайшов я мужа з синів Юдиного вигна́ння, що об'я́вить царе́ві ро́зв'язку сна“.

26 王問稱為伯提沙撒的但以理說:「你能將我所作的夢和夢的講解告訴我嗎?」

26 Цар заговорив та й сказав Даниїлові, що йому було йме́ння Валтаса́р: „Чи ти можеш об'явити мені сон, якого я бачив, та його ро́зв'язку?“

27 但以理在王面前回答說:「王所問的那奧秘事,哲士、觀天象的[astrologers]、術士、觀兆的都不能告訴王;

27 Даниїл відповів перед царем та й сказав: „Таємни́ці, про яку питається цар, не можуть об'явити цареві ані мудреці́, ані заклиначі́, ані чарівники́, ані віщуни́.

28 只有一位在天上的神能顯明奧秘的事。他已將日後必有的事指示尼布甲尼撒王。你的夢和你在床上腦中的異象是這樣:

28 Але є на небеса́х Бог, що відкриває таємниці, і Він завідо́мив царя Навуходоно́сора про те, що́ бу́де в кінці днів. Твій сон та виді́ння твоєї голови на ложі твоїм — оце вони:

29 王啊,你在床上想到後來的事,那顯明奧秘事的主把將來必有的事指示你。

29 Тобі, ца́рю, прихо́дили на ложе твоє думки́ твої про те, що́ буде потім, а Той, Хто відкриває таємницю, показав тобі те, що́ буде.

30 至於那奧秘的事顯明給我,並非因我的智慧勝過一切活人,只是為他們的緣故[but for their sake],乃使王知道夢的講解和心裏的思念。

30 А мені ця таємниця відкрита не через мудрість, що була б у мені більша від мудрости всіх живих, а тільки на те, щоб об'явити царе́ві роз́в'язку, і ти пізна́єш думки́ свого серця.

31 「王啊,你夢見一個大像,這大像[great image]極其光耀,站在你面前,形狀甚是可怕。

31 Ти, ца́рю, бачив, аж ось один великий бовва́н, — бовван цей величе́зний, а блиск його дуже си́льний; він стояв перед тобою, а ви́гляд його був страшни́й.

32 這像的頭是精金的,胸膛和膀臂是銀的,肚腹和大腿[thighs]是銅的,

32 Цей бовва́н такий: голова його — з чистого золота, груди його та раме́на його — зо срі́бла, нутро́ його та стегно́ його — з міді,

33 腿是鐵的,腳是半鐵半泥的。

33 голі́нки його — з заліза, но́ги його — частинно з заліза, а частинно з глини.

34 你觀看,見有一塊非人手鑿出來的石頭打在這像半鐵半泥的腳上,把腳砸碎;

34 Ти бачив, аж ось одірва́вся камінь сам, не через ру́ки, і вдарив бовва́на по нога́х його, що з заліза та з глини, — і розторо́щив їх.

35 於是鐵、泥、銅、銀、金[the iron, the clay, the brass, the silver, and the gold]都一同砸得粉碎,成如夏天禾場上的糠秕,被風吹散,無處可尋。打碎這像的石頭變成一座大山,充滿全地[whole earth]

35 Того ча́су розторо́щилося, як одне, — залізо, глина, мідь, срі́бло та золото, і вони стали, немов та поло́ва з то́ку жнив, а вітер їх розві́яв, і не знайшлося по них жодного слі́ду; а камінь, що вдарив того бовва́на, став великою горою, і напо́внив усю землю.

36 「這就是那夢。我們在王面前要講解那夢。

36 Оце той сон, а його ро́зв'язку зараз скажемо перед царем.

37 王啊,你是諸王之王。天上的神已將國度、權柄、能力、尊榮都賜給你。

37 Ти, ца́рю, цар над царя́ми, якому Небесний Бог дав царство, вла́ду й міць та славу.

38 凡世人所住之地的走獸,並天空的飛鳥,他都交付你手,使你掌管這一切。你就是那金頭。

38 І скрізь, де ме́шкають лю́дські сини, польова́ звірина́ та птаство небесне, Він дав їх у твою руку, та вчинив тебе пану́ючим над усіма́ ними. Ти — голова, що з золота.

39 在你以後必另興一國,不及於你;又有第三國,就是銅的,必掌管全地[all the earth]

39 А по тобі постане інше царство, нижче від тебе, і царство третє, інше, що з міді, яке буде панувати над усією землею.

40 第四國,必堅壯如鐵;鐵能打碎剋制百物,又能破碎[breaketh]一切;那國也必如鐵[as iron]打碎踐踏[bruise]一切[all things]

40 А царство четверте буде си́льне, як залізо, бо залізо товче́ й розбиває все, так і воно стовче́ й розі́б'є, як залізо, що все розбиває.

41 你既見像的腳和腳指頭,一半是陶匠[potter’s]的泥,一半是鐵,那國將來也必分開;你既見鐵與泥混雜[mixed],那國也必有鐵的力量。

41 А що ти бачив но́ги та па́льці частинно з ганча́рської глини, частинно з заліза, то це буде поді́лене царство, і в ньому бу́де трохи залізної міці, бо ти бачив залізо, змішане з глейко́ю глиною.

42 那腳指頭,既是半鐵半泥,那國也必半強半弱。

42 А пальці ніг частинно з заліза, а частинно з глини, то й частина царства буде си́льна, а частина буде ламли́ва.

43 你既見鐵與泥混雜[mixed],那國民也必與各種人混雜[mingle],卻不能彼此相合,正如鐵與泥不能相合一樣。

43 А що бачив ти залізо, змішане з глейко́ю глиною, то вони змішані бу́дуть лю́дським насінням, а не будуть приляга́ти одне до о́дного, як залізо не змішується з глиною.

44 當那列王在位的時候,天上的神必另立一國,永不敗壞;[kingdom][shall]不歸別[people],卻要打碎滅絕那一切國,這國必存到永遠。

44 А за днів тих царів Небесний Бог поставить ца́рство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде ві́ддане іншому наро́дові. Воно потовче́ й покінчи́ть усі ті царства, а само буде стояти навіки.

45 你既看見非人手鑿出來的一塊石頭從山而出,打碎鐵、銅、泥、銀、金[the iron, the brass, the clay, the silver, and the gold],那就是至大的神把後來必有的事給王指明。這夢準是這樣,這講解也是確實的。」

45 Бо ти бачив, що з гори відірва́вся камінь сам, не руками, і пото́вк залізо, мідь, гли́ну, срі́бло та золото. Великий Бог об'явив царе́ві те, що станеться по́тім. А сон цей певний, і певна його ро́зв'язка!“

46 當時,尼布甲尼撒王[face]伏在地,向但以理敬拜[worshipped],並且吩咐人給他奉上供物和香品。

46 Тоді цар Навуходоно́сор упав на своє обличчя й поклонився Даниїлові, і наказав прино́сити йому хлі́бну жертву та лю́бі па́хощі!

47 王對但以理說:「你既能顯明這奧秘的事,你們的神誠然是眾神之神、眾王之主,又是顯明奧秘事的。」

47 Цар відповів Даниїлові та й сказав: „Направду, що ваш Бог — це Бог над бога́ми та Пан над царя́ми, і Він відкриває таємни́ці, коли міг ти відкрити оцю таємни́цю!“

48 於是王使但以理成了尊貴人[made Daniel a great man],賞賜他許多上等禮物,派他管理巴比倫全省,又立他為省長之首[chief of the governors],掌管巴比倫的一切哲士。

48 Тоді цар звели́чив Даниїла, і дав йому числе́нні дару́нки, і вчинив його паном над усім вавилонським кра́єм, і великим провіднико́м над усіма вавилонськими мудреця́ми.

49 但以理求王,王就派沙得拉、米煞、亞伯.尼歌管理巴比倫省的事務,只是但以理常在朝中侍坐[sat]

49 А Даниїл просив від царя, і він призна́чив над справами вавилонського кра́ю Шадра́ха, Меша́ха та Авед-Не́ґо, а Даниїл був при царсько́му дворі́.