Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 13

1 Siehe, das hat8085 alles mein Auge5869 gesehen7200 und mein Ohr241 gehöret, und habe es verstanden995.

2 Was ihr wisset, das weiß3045 ich auch, und1847 bin5307 nicht geringer denn ihr.

3 Doch wollte ich gerne2654 wider den Allmächtigen7706 reden1696 und199 wollte gerne mit GOtt410 rechten3198.

4 Denn ihr deutet es fälschlich2950 und199 seid alle unnütze457 Ärzte7495.

5 Wollte5414 GOtt, ihr2790 schwieget; so würdet ihr2790 weise2451.

6 Höret8085 doch meine Strafe8433 und merket auf7181 die Sache7379, davon ich rede8193.

7 Wollt ihr GOtt410 verteidigen1696 mit Unrecht5766 und für ihn List7423 brauchen?

8 Wollt ihr seine Person6440 ansehen5375? Wollt ihr GOtt410 vertreten7378?

9 Wird‘s2713 euch auch wohlgehen, wenn er euch richten wird? Meinet ihr, daß ihr ihn täuschen werdet2048, wie man einen Menschen582 täuschet?

10 Er wird euch6440 strafen3198, wo ihr Person ansehet5375 heimlich5643.

11 Wird er euch nicht erschrecken1204, wenn er sich wird hervortun7613, und seine Furcht6343 wird über euch fallen5307?

12 Euer Gedächtnis2146 wird verglichen werden der Asche665, und euer Rücken1354 wird wie ein Leimenhaufe sein.

13 Schweiget2790 mir, daß ich rede1696; es soll mir nichts fehlen.

14 Was soll ich5375 mein Fleisch1320 mit meinen Zähnen8127 beißen und meine See LE5315 in meine Hände3709 legen7760?

15 Siehe2005, er3176 wird mich6440 doch erwürgen6991, und ich kann‘s nicht erwarten; doch will ich meine Wege1870 vor ihm strafen3198.

16 Er wird ja mein Heil3444 sein; denn es kommt935 kein Heuchler2611 vor6440 ihn.

17 Höret8085 meine Rede4405 und meine Auslegung262 vor euren Ohren241!

18 Siehe, ich habe6663 das Urteil4941 schon gefället; ich weiß3045, daß ich werde gerecht sein.

19 Wer ist, der mit mir rechten7378 will? Aber nun muß ich schweigen2790 und verderben1478.

20 Zweierlei tu mir8147 nur nicht, so will ich mich6440 vor dir nicht verbergen5641:

21 Laß deine Hand3709 ferne7368 von mir sein, und dein Schrecken367 erschrecke1204 mich nicht7368.

22 Rufe7121 mir, ich will7725 dir antworten6030; oder ich will reden1696, antworte du mir.

23 Wie viel ist meiner Missetat6588 und2403 Sünden2403? Laß mich wissen3045 meine Übertretung und Sünde5771!

24 Warum verbirgest du5641 dein Antlitz und hältst2803 mich6440 für deinen Feind341?

25 Willst du wider ein fliegend5086 Blatt5929 so ernst sein6206 und einen dürren3002 Halm7179 verfolgen7291?

26 Denn du schreibest mir an Betrübnis4846 und willst mich umbringen um der Sünden5771 willen3423 meiner Jugend5271.

27 Du hast meinen Fuß in Stock5465 gelegt und7760 hast acht8104 auf2707 alle meine Pfade734 und7272 siehest auf die Fußtapfen8328 meiner Füße7272,

28 der ich doch wie ein faul Aas vergehe1086 und wie ein Kleid899, das die Motten6211 fressen398.

Йов

Розділ 13

1 Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.

2 Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,

3 і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!

4 Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!

5 О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!

6 Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.

7 Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?

8 Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

9 Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?

10 Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!

11 Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?

12 Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!

13 Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!

14 Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?

15 Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!

16 І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.

17 Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.

18 Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!

19 Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.

20 Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:

21 віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!

22 Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!

23 Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!

24 Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?

25 Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?

26 Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,

27 і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,

28 і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!

Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 13

Йов

Розділ 13

1 Siehe, das hat8085 alles mein Auge5869 gesehen7200 und mein Ohr241 gehöret, und habe es verstanden995.

1 Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.

2 Was ihr wisset, das weiß3045 ich auch, und1847 bin5307 nicht geringer denn ihr.

2 Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,

3 Doch wollte ich gerne2654 wider den Allmächtigen7706 reden1696 und199 wollte gerne mit GOtt410 rechten3198.

3 і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!

4 Denn ihr deutet es fälschlich2950 und199 seid alle unnütze457 Ärzte7495.

4 Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!

5 Wollte5414 GOtt, ihr2790 schwieget; so würdet ihr2790 weise2451.

5 О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!

6 Höret8085 doch meine Strafe8433 und merket auf7181 die Sache7379, davon ich rede8193.

6 Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.

7 Wollt ihr GOtt410 verteidigen1696 mit Unrecht5766 und für ihn List7423 brauchen?

7 Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?

8 Wollt ihr seine Person6440 ansehen5375? Wollt ihr GOtt410 vertreten7378?

8 Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

9 Wird‘s2713 euch auch wohlgehen, wenn er euch richten wird? Meinet ihr, daß ihr ihn täuschen werdet2048, wie man einen Menschen582 täuschet?

9 Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?

10 Er wird euch6440 strafen3198, wo ihr Person ansehet5375 heimlich5643.

10 Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!

11 Wird er euch nicht erschrecken1204, wenn er sich wird hervortun7613, und seine Furcht6343 wird über euch fallen5307?

11 Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?

12 Euer Gedächtnis2146 wird verglichen werden der Asche665, und euer Rücken1354 wird wie ein Leimenhaufe sein.

12 Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!

13 Schweiget2790 mir, daß ich rede1696; es soll mir nichts fehlen.

13 Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!

14 Was soll ich5375 mein Fleisch1320 mit meinen Zähnen8127 beißen und meine See LE5315 in meine Hände3709 legen7760?

14 Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?

15 Siehe2005, er3176 wird mich6440 doch erwürgen6991, und ich kann‘s nicht erwarten; doch will ich meine Wege1870 vor ihm strafen3198.

15 Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!

16 Er wird ja mein Heil3444 sein; denn es kommt935 kein Heuchler2611 vor6440 ihn.

16 І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.

17 Höret8085 meine Rede4405 und meine Auslegung262 vor euren Ohren241!

17 Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.

18 Siehe, ich habe6663 das Urteil4941 schon gefället; ich weiß3045, daß ich werde gerecht sein.

18 Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!

19 Wer ist, der mit mir rechten7378 will? Aber nun muß ich schweigen2790 und verderben1478.

19 Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.

20 Zweierlei tu mir8147 nur nicht, so will ich mich6440 vor dir nicht verbergen5641:

20 Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:

21 Laß deine Hand3709 ferne7368 von mir sein, und dein Schrecken367 erschrecke1204 mich nicht7368.

21 віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!

22 Rufe7121 mir, ich will7725 dir antworten6030; oder ich will reden1696, antworte du mir.

22 Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!

23 Wie viel ist meiner Missetat6588 und2403 Sünden2403? Laß mich wissen3045 meine Übertretung und Sünde5771!

23 Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!

24 Warum verbirgest du5641 dein Antlitz und hältst2803 mich6440 für deinen Feind341?

24 Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?

25 Willst du wider ein fliegend5086 Blatt5929 so ernst sein6206 und einen dürren3002 Halm7179 verfolgen7291?

25 Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?

26 Denn du schreibest mir an Betrübnis4846 und willst mich umbringen um der Sünden5771 willen3423 meiner Jugend5271.

26 Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,

27 Du hast meinen Fuß in Stock5465 gelegt und7760 hast acht8104 auf2707 alle meine Pfade734 und7272 siehest auf die Fußtapfen8328 meiner Füße7272,

27 і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,

28 der ich doch wie ein faul Aas vergehe1086 und wie ein Kleid899, das die Motten6211 fressen398.

28 і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!