JobChapter 16 |
1 Then Job |
2 I have heard |
3 Shall vain |
4 I also |
5 But I would strengthen |
6 Though |
7 But now |
8 And you have filled |
9 He tears |
10 They have gaped |
11 God |
12 I was at ease, |
13 His archers |
14 He breaks |
15 I have sewed |
16 My face |
17 Not for any injustice |
18 O earth, |
19 Also |
20 My friends |
21 O that one might plead |
22 When |
ЙовРозділ 16 |
1 |
2 „Чув я такого багато, — даремні розра́дники всі ви! |
3 Чи настане кінець вітряни́м цим слова́м? Або що зміцни́ло тебе, що так відповідаєш? |
4 I я говорив би, як ви, якби ви на місці моє́му були́, — я додав би слова́ми на вас, і головою своєю кива́в би на вас, |
5 уста́ми своїми зміцня́в би я вас, і не стримав би рух своїх губ на розраду! |
6 Якщо я говоритиму, біль мій не стри́мається, а якщо перестану, що віді́йде від мене? |
7 Та тепер ось Він змучив мене: Всю громаду мою Ти спусто́шив, |
8 і помо́рщив мене, і це стало за сві́дчення, і змарні́лість моя проти мене повстала, — і очеви́дьки мені докоряє! |
9 Його гнів мене ша́рпає та ненави́дить мене, скрего́че на мене зубами своїми, мій ворог виго́стрює очі свої проти мене... |
10 Вони па́щі свої роззявля́ють на мене, б'ють гане́бно по що́ках мене, збираються ра́зом на мене: |
11 Бог злочи́нцеві видав мене, і кинув у руки безбожних мене́. |
12 Спокійний я був, — та тремтя́чим мене Він зробив. І за шию вхопи́в Він мене — й розторо́щив мене, та й поставив мене Собі ціллю: |
13 Його стрі́льці мене оточи́ли, розриває нирки́ мої Він не жалі́вши, мою жовч виливає на землю. |
14 Він робить пролі́м на проло́мі в мені, Він на мене біжить, як сила́ч. |
15 Вере́ту пошив я на шкіру свою та під по́рох знизи́в свою го́лову. |
16 Зашарі́лось обличчя моє від плачу́, й на пові́ках моїх залягла́ смертна тінь, |
17 хоч насильства немає в доло́нях моїх, і чи́ста молитва моя! |
18 Не прикри́й, земле, крови моєї, і хай місця не буде для зо́йку мого́, — |
19 бо тепер ось на небі мій Свідок, Самови́дець мій на висоті́. |
20 Глузли́вці мої, мої дру́зі, — моє око до Бога сльози́ть, |
21 і нехай Він дозволить люди́ні змага́ння із Богом, як між сином лю́дським і ближнім його, — |
22 бо почи́слені роки мину́ть, і піду́ я дорогою, та й не верну́сь. |
JobChapter 16 |
ЙовРозділ 16 |
1 Then Job |
1 |
2 I have heard |
2 „Чув я такого багато, — даремні розра́дники всі ви! |
3 Shall vain |
3 Чи настане кінець вітряни́м цим слова́м? Або що зміцни́ло тебе, що так відповідаєш? |
4 I also |
4 I я говорив би, як ви, якби ви на місці моє́му були́, — я додав би слова́ми на вас, і головою своєю кива́в би на вас, |
5 But I would strengthen |
5 уста́ми своїми зміцня́в би я вас, і не стримав би рух своїх губ на розраду! |
6 Though |
6 Якщо я говоритиму, біль мій не стри́мається, а якщо перестану, що віді́йде від мене? |
7 But now |
7 Та тепер ось Він змучив мене: Всю громаду мою Ти спусто́шив, |
8 And you have filled |
8 і помо́рщив мене, і це стало за сві́дчення, і змарні́лість моя проти мене повстала, — і очеви́дьки мені докоряє! |
9 He tears |
9 Його гнів мене ша́рпає та ненави́дить мене, скрего́че на мене зубами своїми, мій ворог виго́стрює очі свої проти мене... |
10 They have gaped |
10 Вони па́щі свої роззявля́ють на мене, б'ють гане́бно по що́ках мене, збираються ра́зом на мене: |
11 God |
11 Бог злочи́нцеві видав мене, і кинув у руки безбожних мене́. |
12 I was at ease, |
12 Спокійний я був, — та тремтя́чим мене Він зробив. І за шию вхопи́в Він мене — й розторо́щив мене, та й поставив мене Собі ціллю: |
13 His archers |
13 Його стрі́льці мене оточи́ли, розриває нирки́ мої Він не жалі́вши, мою жовч виливає на землю. |
14 He breaks |
14 Він робить пролі́м на проло́мі в мені, Він на мене біжить, як сила́ч. |
15 I have sewed |
15 Вере́ту пошив я на шкіру свою та під по́рох знизи́в свою го́лову. |
16 My face |
16 Зашарі́лось обличчя моє від плачу́, й на пові́ках моїх залягла́ смертна тінь, |
17 Not for any injustice |
17 хоч насильства немає в доло́нях моїх, і чи́ста молитва моя! |
18 O earth, |
18 Не прикри́й, земле, крови моєї, і хай місця не буде для зо́йку мого́, — |
19 Also |
19 бо тепер ось на небі мій Свідок, Самови́дець мій на висоті́. |
20 My friends |
20 Глузли́вці мої, мої дру́зі, — моє око до Бога сльози́ть, |
21 O that one might plead |
21 і нехай Він дозволить люди́ні змага́ння із Богом, як між сином лю́дським і ближнім його, — |
22 When |
22 бо почи́слені роки мину́ть, і піду́ я дорогою, та й не верну́сь. |