JobChapter 18 |
1 Then answered |
2 How |
3 Why |
4 He tears |
5 Yes, |
6 The light |
7 The steps |
8 For he is cast |
9 The gin |
10 The snare |
11 Terrors |
12 His strength |
13 It shall devour |
14 His confidence |
15 It shall dwell |
16 His roots |
17 His remembrance |
18 He shall be driven |
19 He shall neither |
20 They that come after |
21 Surely |
ЙовРозділ 18 |
1 |
2 „Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо! |
3 Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні? |
4 О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́? |
5 Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його: |
6 його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його, |
7 стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада! |
8 Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити: |
9 пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, — |
10 на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці. |
11 Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х. |
12 Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене. |
13 Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти. |
14 Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш... |
15 Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка. |
16 Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не. |
17 Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому. |
18 Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його. |
19 У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання. |
20 На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші... |
21 Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“ |
JobChapter 18 |
ЙовРозділ 18 |
1 Then answered |
1 |
2 How |
2 „Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо! |
3 Why |
3 Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні? |
4 He tears |
4 О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́? |
5 Yes, |
5 Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його: |
6 The light |
6 його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його, |
7 The steps |
7 стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада! |
8 For he is cast |
8 Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити: |
9 The gin |
9 пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, — |
10 The snare |
10 на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці. |
11 Terrors |
11 Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х. |
12 His strength |
12 Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене. |
13 It shall devour |
13 Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти. |
14 His confidence |
14 Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш... |
15 It shall dwell |
15 Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка. |
16 His roots |
16 Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не. |
17 His remembrance |
17 Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому. |
18 He shall be driven |
18 Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його. |
19 He shall neither |
19 У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання. |
20 They that come after |
20 На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші... |
21 Surely |
21 Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“ |