| JobChapter 31 | 
| 1 I made | 
| 2 For what | 
| 3 Is not destruction | 
| 4 Does not he see | 
| 5 If | 
| 6 Let me be weighed | 
| 7 If | 
| 8 Then let me sow, | 
| 9 If | 
| 10 Then let my wife | 
| 11 For this | 
| 12 For it is a fire | 
| 13 If | 
| 14 What | 
| 15 Did not he that made | 
| 16 If | 
| 17 Or have eaten | 
| 18 (For from my youth | 
| 19 If | 
| 20 If | 
| 21 If | 
| 22 Then let my arm | 
| 23 For destruction | 
| 24 If | 
| 25 If | 
| 26 If | 
| 27 And my heart | 
| 28 This | 
| 29 If | 
| 30 Neither | 
| 31 If | 
| 32 The stranger | 
| 33 If | 
| 34 Did I fear | 
| 35 Oh that one would hear | 
| 36 Surely | 
| 37 I would declare | 
| 38 If | 
| 39 If | 
| 40 Let thistles | 
| ЙовРозділ 31 | 
| 1  | 
| 2 І зве́рху яка доля від Бога, чи спа́дщина від Всемогутнього із висот? | 
| 3 Хіба не заги́біль для кри́вдника, і хіба не нещастя злочи́нцям? | 
| 4 Хіба ж Він не бачить доро́ги мої, і не лічить усі мої кро́ки? | 
| 5 Якщо я ходив у марно́ті, і на оману спішила нога моя, — | 
| 6 то нехай на вазі́ справедливости зва́жить мене, — і невинність мою Бог пізнає! | 
| 7 Якщо збо́чує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх не́чисть приліпла, — | 
| 8 то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай ви́рвана буде з корі́нням! | 
| 9 Якщо моє серце звабля́лось до жінки чужої, і прича́ювався я при две́рях мойого това́риша, | 
| 10 то хай ме́ле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиля́ються інші! | 
| 11 Бо гидо́та оце, й це провина підсу́дна, | 
| 12 бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддо́ну, і ви́рве з корі́нням увесь урожай мій! | 
| 13 Якщо я поне́хтував правом свойого раба чи своєї неві́льниці в їх супере́чці зо мною, | 
| 14 то що я зроблю́, як піді́йметься Бог? А коли Він пригля́неться, що́ Йому відпові́м? | 
| 15 Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утвори́в нас в утро́бі? | 
| 16 Чи бажа́ння убогих я стримував, а очі вдовицям засму́чував? | 
| 17 Чи я сам поїдав свій шмато́к, і з нього не їв сирота́? | 
| 18 Таж від днів молоде́чих моїх вироста́в він у мене, як в батька, і від утро́би матері моєї я прова́див його! | 
| 19 Якщо бачив я ги́нучого без одежі, і вбрання́ не було́ в сірома́хи, — | 
| 20 чи ж не благословляли мене його сте́гна, і ру́ном овечок моїх він не грівся? | 
| 21 Якщо на сироту я пору́шував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу, — | 
| 22 хай раме́но моє відпаде́ від свойого плеча, а рука моя від сугло́бу свого нехай буде відла́мана! | 
| 23 Бо о́страх на мене — нещастя від Бога, а перед вели́ччям Його я не можу встоя́ти. | 
| 24 Чи я золото клав за наді́ю собі, чи до щирого золота я говорив: „Ти, безпеко моя“? | 
| 25 Чи ті́шився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала? | 
| 26 Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе́, | 
| 27 то коли б потає́мно пова́билось серце моє, і цілу́нки рукою я їм посилав, — | 
| 28 це так само провина підсу́дна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього! | 
| 29 Чи я ті́шивсь упа́дком свойо́го нена́висника, чи порушувавсь я, коли зло спотика́ло його? | 
| 30 Таки ні, — не давав я на гріх піднебі́ння свого, щоб прокля́ттям жадати душі його. | 
| 31 Хіба люди наме́ту мого не казали: „Хто покаже такого, хто з м'яса його не наси́тився?“ | 
| 32 Чужи́нець на вулиці не ночува́в, — я двері свої відчиняв подоро́жньому. | 
| 33 Чи ховав свої про́гріхи я, як люди́на, щоб у своє́му нутрі затаї́ти провину свою? | 
| 34 Бо тоді я боявся б великого на́товпу, і сором від ро́дів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не вихо́див. | 
| 35 О, якби мене вислухав хто! Оце пі́дпис моєї руки: Нехай Всемогу́тній мені відповість, а ось звій, зо скарго́ю, що його написав мій проти́вник. | 
| 36 Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обви́нувся б ним, як вінка́ми? | 
| 37 Число кро́ків своїх я представлю йому; мов до кня́зя, наближусь до нього. | 
| 38 Якщо проти мене голо́сить земля моя, й її бо́розни плачуть із нею, | 
| 39 якщо без гроше́й я їв пло́ди її, а її власника́ я стогна́ти примушував, — | 
| 40 то за́мість пшениці хай ви́росте те́рен, а замість ячме́ню — кукі́ль!“ Слова Йова скінчи́лися. | 
| JobChapter 31 | ЙовРозділ 31 | 
| 1 I made | 1  | 
| 2 For what | 2 І зве́рху яка доля від Бога, чи спа́дщина від Всемогутнього із висот? | 
| 3 Is not destruction | 3 Хіба не заги́біль для кри́вдника, і хіба не нещастя злочи́нцям? | 
| 4 Does not he see | 4 Хіба ж Він не бачить доро́ги мої, і не лічить усі мої кро́ки? | 
| 5 If | 5 Якщо я ходив у марно́ті, і на оману спішила нога моя, — | 
| 6 Let me be weighed | 6 то нехай на вазі́ справедливости зва́жить мене, — і невинність мою Бог пізнає! | 
| 7 If | 7 Якщо збо́чує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх не́чисть приліпла, — | 
| 8 Then let me sow, | 8 то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай ви́рвана буде з корі́нням! | 
| 9 If | 9 Якщо моє серце звабля́лось до жінки чужої, і прича́ювався я при две́рях мойого това́риша, | 
| 10 Then let my wife | 10 то хай ме́ле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиля́ються інші! | 
| 11 For this | 11 Бо гидо́та оце, й це провина підсу́дна, | 
| 12 For it is a fire | 12 бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддо́ну, і ви́рве з корі́нням увесь урожай мій! | 
| 13 If | 13 Якщо я поне́хтував правом свойого раба чи своєї неві́льниці в їх супере́чці зо мною, | 
| 14 What | 14 то що я зроблю́, як піді́йметься Бог? А коли Він пригля́неться, що́ Йому відпові́м? | 
| 15 Did not he that made | 15 Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утвори́в нас в утро́бі? | 
| 16 If | 16 Чи бажа́ння убогих я стримував, а очі вдовицям засму́чував? | 
| 17 Or have eaten | 17 Чи я сам поїдав свій шмато́к, і з нього не їв сирота́? | 
| 18 (For from my youth | 18 Таж від днів молоде́чих моїх вироста́в він у мене, як в батька, і від утро́би матері моєї я прова́див його! | 
| 19 If | 19 Якщо бачив я ги́нучого без одежі, і вбрання́ не було́ в сірома́хи, — | 
| 20 If | 20 чи ж не благословляли мене його сте́гна, і ру́ном овечок моїх він не грівся? | 
| 21 If | 21 Якщо на сироту я пору́шував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу, — | 
| 22 Then let my arm | 22 хай раме́но моє відпаде́ від свойого плеча, а рука моя від сугло́бу свого нехай буде відла́мана! | 
| 23 For destruction | 23 Бо о́страх на мене — нещастя від Бога, а перед вели́ччям Його я не можу встоя́ти. | 
| 24 If | 24 Чи я золото клав за наді́ю собі, чи до щирого золота я говорив: „Ти, безпеко моя“? | 
| 25 If | 25 Чи ті́шився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала? | 
| 26 If | 26 Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе́, | 
| 27 And my heart | 27 то коли б потає́мно пова́билось серце моє, і цілу́нки рукою я їм посилав, — | 
| 28 This | 28 це так само провина підсу́дна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього! | 
| 29 If | 29 Чи я ті́шивсь упа́дком свойо́го нена́висника, чи порушувавсь я, коли зло спотика́ло його? | 
| 30 Neither | 30 Таки ні, — не давав я на гріх піднебі́ння свого, щоб прокля́ттям жадати душі його. | 
| 31 If | 31 Хіба люди наме́ту мого не казали: „Хто покаже такого, хто з м'яса його не наси́тився?“ | 
| 32 The stranger | 32 Чужи́нець на вулиці не ночува́в, — я двері свої відчиняв подоро́жньому. | 
| 33 If | 33 Чи ховав свої про́гріхи я, як люди́на, щоб у своє́му нутрі затаї́ти провину свою? | 
| 34 Did I fear | 34 Бо тоді я боявся б великого на́товпу, і сором від ро́дів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не вихо́див. | 
| 35 Oh that one would hear | 35 О, якби мене вислухав хто! Оце пі́дпис моєї руки: Нехай Всемогу́тній мені відповість, а ось звій, зо скарго́ю, що його написав мій проти́вник. | 
| 36 Surely | 36 Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обви́нувся б ним, як вінка́ми? | 
| 37 I would declare | 37 Число кро́ків своїх я представлю йому; мов до кня́зя, наближусь до нього. | 
| 38 If | 38 Якщо проти мене голо́сить земля моя, й її бо́розни плачуть із нею, | 
| 39 If | 39 якщо без гроше́й я їв пло́ди її, а її власника́ я стогна́ти примушував, — | 
| 40 Let thistles | 40 то за́мість пшениці хай ви́росте те́рен, а замість ячме́ню — кукі́ль!“ Слова Йова скінчи́лися. |