CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Acts 13
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Acts

Chapter 13

1 Now1161 there were2258 in2596 the3588 church1577 that was5607 at1722 Antioch490 certain5100 prophets4396 and2532 teachers;1320 as5037 3739 Barnabas,921 and2532 Simeon4826 that was called2564 Niger,3526 and2532 Lucius3066 of Cyrene,2956 and5037 Manaen,3127 which had been brought up with4939 Herod2264 the3588 tetrarch,5076 and2532 Saul.4569

2 As1161 they846 ministered3008 to the3588 Lord,2962 and2532 fasted,3522 the3588 Holy40 Ghost4151 said,2036 Separate873 1211 me3427 5037 Barnabas921 and2532 Saul4569 for1519 the3588 work2041 whereunto3739 I have called4341 them.846

3 And when5119 they had fasted3522 and2532 prayed,4336 and2532 laid2007 their hands5495 on them,846 they sent them away.630

4 So3767 they,3778 being3303 sent forth1599 by5259 the3588 Holy40 Ghost,4151 departed2718 unto1519 Seleucia;4581 and5037 from thence1564 they sailed636 to1519 Cyprus.2954

5 And2532 when they were1096 at1722 Salamis,4529 they preached2605 the3588 word3056 of God2316 in1722 the3588 synagogues4864 of the3588 Jews:2453 and1161 they had2192 also2532 John2491 to their minister.5257

6 And1161 when they had gone through1330 the3588 isle3520 unto891 Paphos,3974 they found2147 a certain5100 sorcerer,3097 a false prophet,5578 a Jew,2453 whose3739 name3686 was Barjesus: 919

7 Which3739 was2258 with4862 the3588 deputy of the country,446 Sergius4588 Paulus,3972 a prudent4908 man;435 who3778 called for4341 Barnabas921 and2532 Saul,4569 and desired1934 to hear191 the3588 word3056 of God.2316

8 But1161 Elymas1681 the3588 sorcerer3097 (for1063 so3779 is his name by interpretation)3177 846 3686 withstood436 them,846 seeking2212 to turn away1294 the3588 deputy446 from575 the3588 faith.4102

9 Then1161 Saul,4569 (who3588 also2532 is called Paul,)3972 filled4130 with the Holy40 Ghost,4151 2532 set his eyes816 on1519 him,846

10 And said,2036 O5599 full4134 of all3956 subtlety1388 and2532 all3956 mischief,4468 thou child5207 of the devil,1228 thou enemy2190 of all3956 righteousness,1343 wilt thou not3756 cease3973 to pervert1294 the3588 right2117 ways3598 of the Lord?2962

11 And2532 now,3568 behold,2400 the hand5495 of the3588 Lord2962 is upon1909 thee,4571 and2532 thou shalt be2071 blind,5185 not3361 seeing991 the3588 sun2246 for891 a season.2540 And1161 immediately3916 there fell1968 on1909 him846 a mist887 and2532 a darkness;4655 and2532 he went about4013 seeking2212 some to lead him by the hand.5497

12 Then5119 the3588 deputy,446 when he saw1492 what was done,1096 believed,4100 being astonished1605 at1909 the3588 doctrine1322 of the3588 Lord.2962

13 Now1161 when Paul3972 and his company4012 loosed321 from575 Paphos,3974 they came2064 to1519 Perga4011 in Pamphylia:3828 and1161 John2491 departing672 from575 them846 returned5290 to1519 Jerusalem.2414

14 But1161 when they846 departed1330 from575 Perga,4011 they came3854 to1519 Antioch490 in Pisidia,4099 and2532 went1525 into1519 the3588 synagogue4864 on the3588 sabbath4521 day,2250 and sat down.2523

15 And1161 after3326 the3588 reading320 of the3588 law3551 and2532 the3588 prophets4396 the3588 rulers of the synagogue752 sent649 unto4314 them,846 saying,3004 Ye men435 and brethren,80 if1487 ye have2076 1722 5213 any word3056 of exhortation3874 for4314 the3588 people,2992 say on.3004

16 Then1161 Paul3972 stood up,450 and2532 beckoning2678 with his hand5495 said,2036 Men435 of Israel,2475 and2532 ye that fear5399 God,2316 give audience.191

17 The3588 God2316 of this5127 people2992 of Israel2474 chose1586 our2257 fathers,3962 and2532 exalted5312 the3588 people2992 when1722 they dwelt as strangers3940 in1722 the land1093 of Egypt,125 and2532 with3326 a high5308 arm1023 brought1806 he them846 out of1537 it.846

18 And2532 about5613 the time5550 of forty years5063 suffered he their manners5159 846 in1722 the3588 wilderness.2048

19 And2532 when he had destroyed2507 seven2033 nations1484 in1722 the land1093 of Canaan,5477 he divided their land to them by lot.2624 846 1093 846

20 And2532 after3326 that5023 he gave1325 unto them judges2923 about the space of5613 four hundred5071 and2532 fifty4004 years,2094 until2193 Samuel4545 the3588 prophet.4396

21 And afterward2547 they desired154 a king:935 and2532 God2316 gave1325 unto them846 Saul4549 the son5207 of Kish,2797 a man435 of1537 the tribe5443 of Benjamin,958 by the space of forty5062 years.2094

22 And2532 when he had removed3179 him,846 he raised up1453 unto them846 David1138 to be their king;1519 935 to whom3739 also2532 he gave testimony,3140 and said,2036 I have found2147 David1138 the3588 son of Jesse,2421 a man435 after2596 mine own3450 heart,2588 which3739 shall fulfil4160 all3956 my3450 will.2307

23 Of575 this man's5127 seed4690 hath God2316 according2596 to his promise1860 raised1453 unto Israel2474 a Savior,4990 Jesus: 2424

24 When John2491 had first preached4296 before4253 his846 coming1529 4383 the baptism908 of repentance3341 to all3956 the3588 people2992 of Israel.2474

25 And1161 as5613 John2491 fulfilled4137 his course,1408 he said,3004 Whom5101 think5282 ye that I3165 am?1511 I1473 am1510 not3756 he. But,235 behold,2400 there cometh2064 one after3326 me,1691 whose3739 shoes5266 of his feet4228 I am1510 not3756 worthy514 to loose.3089

26 Men435 and brethren,80 children5207 of the stock1085 of Abraham,11 and2532 whosoever among1722 you5213 feareth5399 God,2316 to you5213 is the3588 word3056 of this5026 salvation4991 sent.649

27 For1063 they that dwell2730 at1722 Jerusalem,2419 and2532 their846 rulers,758 because they knew him not,50 5126 nor2532 yet the3588 voices5456 of the3588 prophets4396 which are read314 every2596 3956 sabbath day,4521 they have fulfilled4137 them in condemning2919 him.

28 And2532 though they found2147 no3367 cause156 of death2288 in him, yet desired154 they Pilate4091 that he846 should be slain.337

29 And1161 when5613 they had fulfilled5055 all537 that was written1125 of4012 him,846 they took him down2507 from575 the3588 tree,3586 and laid5087 him in1519 a sepulcher.3419

30 But1161 God2316 raised1453 him846 from1537 the dead: 3498

31 And he3739 was seen3700 many4119 days2250 of them which came up with4872 him846 from575 Galilee1056 to1519 Jerusalem,2419 who3748 are1526 his846 witnesses3144 unto4314 the3588 people.2992

32 And2532 we2249 declare unto you glad tidings,2097 5209 how that the3588 promise1860 which was made1096 unto4314 the3588 fathers,3962

33 3754 God2316 hath fulfilled1603 the same5026 unto us2254 their846 children,5043 in that he hath raised up Jesus again;450 2424 as5613 it is also2532 written1125 in1722 the3588 second1208 psalm,5568 Thou4771 art1488 my3450 Son,5207 this day4594 have I1473 begotten1080 thee.4571

34 And1161 as concerning that3754 he raised him up450 846 from1537 the dead,3498 now no more3371 to3195 return5290 to1519 corruption,1312 he said2046 on this wise,3779 I will give1325 you5213 the3588 sure4103 mercies3741 of David.1138

35 Wherefore1352 he saith3004 also2532 in1722 another2087 psalm, Thou shalt not3756 suffer1325 thine4675 Holy One3741 to see1492 corruption.1312

36 For1063 David,1138 after he3303 had served5256 his own2398 generation1074 by the3588 will1012 of God,2316 fell on sleep,2837 and2532 was laid4369 unto4314 his848 fathers,3962 and2532 saw1492 corruption: 1312

37 But1161 he, whom3739 God2316 raised again,1453 saw1492 no3756 corruption.1312

38 Be2077 it known1110 unto you5213 therefore,3767 men435 and brethren,80 that3754 through1223 this man5127 is preached2605 unto you5213 the forgiveness859 of sins: 266

39 And2532 by1722 him5129 all3956 that believe4100 are justified1344 from575 all things,3956 from which3739 ye could1410 not3756 be justified1344 by1722 the3588 law3551 of Moses.3475

40 Beware991 therefore,3767 lest3361 that come1904 upon1909 you,5209 which is spoken of2046 in1722 the3588 prophets;4396

41 Behold,1492 ye despisers,2707 and2532 wonder,2296 and2532 perish:853 for3754 I1473 work2038 a work2041 in1722 your5216 days,2250 a work2041 which3739 ye shall in no wise3364 believe,4100 though1437 a man5100 declare1555 it unto you.5213

42 And1161 when the3588 Jews2453 were gone1826 out of1537 the3588 synagogue,4864 the3588 Gentiles1484 besought3870 that these5023 words4487 might be preached2980 to them848 the3588 next3342 sabbath.4521

43 Now1161 when the3588 congregation4864 was broken up,3089 many4183 of the3588 Jews2453 and2532 religious4576 proselytes4339 followed190 Paul3972 and2532 Barnabas:921 who,3748 speaking to4354 them,846 persuaded3982 them846 to continue1961 in the3588 grace5485 of God.2316

44 And1161 the3588 next2064 sabbath day4521 came almost the whole city together4863 4975 3588 3956 4172 to hear191 the3588 word3056 of God.2316

45 But1161 when the3588 Jews2453 saw1492 the3588 multitudes,3793 they were filled4130 with envy,2205 and2532 spake against483 those things which were spoken3004 by5259 Paul,3972 contradicting483 and2532 blaspheming.987

46 Then1161 Paul3972 and2532 Barnabas921 waxed bold,3955 and said,2036 It was2258 necessary316 that the3588 word3056 of God2316 should first4412 have been spoken2980 to you:5213 but1161 seeing1894 ye put it from you,683 846 and2532 judge2919 yourselves1438 unworthy3756 514 of everlasting166 life,2222 lo,2400 we turn4762 to1519 the3588 Gentiles.1484

47 For1063 so3779 hath the3588 Lord2962 commanded1781 us,2254 saying, I have set5087 thee4571 to be a light1519 5457 of the Gentiles,1484 that thou4571 shouldest be1511 for1519 salvation4991 unto2193 the ends2078 of the3588 earth.1093

48 And1161 when the3588 Gentiles1484 heard191 this, they were glad,5463 and2532 glorified1392 the3588 word3056 of the3588 Lord:2962 and2532 as many as3745 were2258 ordained5021 to1519 eternal166 life2222 believed.4100

49 And1161 the3588 word3056 of the3588 Lord2962 was published1308 throughout1223 all3650 the3588 region.5561

50 But1161 the3588 Jews2453 stirred up3951 the3588 devout4576 and2532 honorable2158 women,1135 and2532 the3588 chief men4413 of the3588 city,4172 and2532 raised1892 persecution1375 against1909 Paul3972 and2532 Barnabas,921 and2532 expelled1544 them846 out of575 their848 coasts.3725

51 But1161 they3588 shook off1621 the3588 dust2868 of their848 feet4228 against1909 them,846 and came2064 unto1519 Iconium.2430

52 And1161 the3588 disciples3101 were filled4137 with joy,5479 and2532 with the Holy40 Ghost.4151

Дiї

Розділ 13

1 А в Антіохі́ї, у та́мошній Церкві були ці пророки та вчителі́: Варнава й Семен, званий Ні́ґер, і кіріне́янин Луцій, і Манаї́л, що був вигодуваний із тетра́рхом Іродом, та ще Савл.

2 Як служили ж вони Господе́ві та по́стили, прорік Святий Дух: „Відділіть Варнаву та Са́вла для Мене на справу, до якої покликав Я їх!“

3 Тоді, попо́стивши та помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили.

4 Вони ж, послані бувши від Духа Святого, прийшли в Селевкі́ю, а звідти до Кіпру відпли́нули.

5 Як були ж в Саламі́ні, то звіщали вони Слово Боже по синагогах юдейських; до по́слуг же мали й Івана.

6 А коли перейшли аж до Па́фи ввесь о́стрів, то знайшли ворожби́та одно́го, лжепророка юде́янина, йому на ім'я́ Варісу́с.

7 Він був при проко́нсулі Сергії Па́влі, чоловіку розумнім. Той закликав Варнаву та Са́вла, і прагнув послухати Божого Слова.

8 Але їм опирався Елі́ма ворожби́т той, — бо ім'я́ його перекладається так, — і намагавсь відвернути від віри проко́нсула.

9 Але Савл, що й Павло він, перепо́внився Духом Святим і на нього споглянув,

10 і промовив: „О сину дияволів, повний всякого пі́дступу та всілякої злости, ти во́рогу всякої правди! Чи не перестанеш ти плутати про́стих Господніх доріг?

11 І тепер ось на тебе Господня рука, — ти станеш сліпий, і сонця бачити не будеш до ча́су!“ І миттю обняв того мо́рок та те́мрява, і став він ходити навпо́мацки та шукати повода́тора.

12 Тоді той проко́нсул, як побачив, що́ сталося, увірував, і дивувався науці Господній!

13 І, як від Па́фа Павло й ті, хто з ним був, відпливли́, то вони прибули́ в Памфілійську Пергі́ю. А Іван, відлучившись від них, повернувся до Єрусалиму.

14 А вони, пішовши з Пергії, прийшли до Пісідійської Антіохії, і дня суботнього до синагоги ввійшли й посідали.

15 А по відчита́нні Зако́ну й Пророків, старші́ синагоги послали до них, переказуючи: „Мужі-браття, якщо маєте слово потіхи для люду, промовте!“

16 Тоді Павло встав, і давши знака рукою, промовив: „Послухайте, мужі ізра́їльтяни, та ви, богобійні!

17 Бог цих Ізраїлевих людей вибрав Собі отців наших, і підвищив наро́д, як він перебува́в у єгипетськім кра́ї, і рукою поту́жною вивів їх із нього,

18 і літ із сорок Він їх годував у пустині,

19 а вигубивши сім наро́дів в землі ханаа́нській, поділив жеребко́м їхню землю між ними,

20 ма́йже що по чотириста й п'ятидесяти ро́ках. Після того аж до Самуїла пророка Він їм суддів дава́в.

21 А потім забажали царя, і Бог дав їм Сау́ла, сина Кі́сового, мужа з Веніями́нового племени, на чотири десятки років.

22 А його віддаливши, поставив царем їм Дави́да, про якого й сказав, засвідчуючи: „Знайшов Я Давида, сина Єссе́євого, чоловіка за серцем Свої́м, що всю волю Мою він виконувати бу́де“.

23 За обітницею, із його насіння підняв Бог Ісуса, як спасі́ння Ізраїлеві,

24 як Іван — перед самим прихо́дом Його — усьо́му наро́дові Ізраїлевому проповідував хрищення на покая́ння.

25 А коли свою путь Іван виконав, то він промовляв: „Я не Той, за Кого́ ви мене вважаєте, але йде он за мною, що Йому розв'язати ремінця́ від узуття́ Його я недостойний“.

26 Мужі-браття, сини роду Авраамового, та хто богобоя́зний із вас! Для вас було по́слане слово спасі́ння цього́.

27 Бо ме́шканці Єрусалиму та їхня старши́на Його не пізнали, а пророчі слова — які щосуботи читаються — вони спо́внили при́судом,

28 і хоч жа́дної провини смерте́льної в Ісусі вони не знайшли, все ж просили Пилата вбити Його.

29 Коли ж усе ви́повнилось, що про Нього написане, то зняли Його з дерева, та й до гробу поклали.

30 Але Бог воскресив Його з мертвих!

31 Він з'являвся багато днів тим, що були поприхо́дили з Ним із Галілеї до Єрусалиму, і що тепер вони свідки Його перед лю́дьми.

32 І ми благовістимо́ вам ту обі́тницю, що да́на була нашим отцям,

33 що її нам, їхнім дітям, Бог виконав, воскресивши Ісуса, як написано в другім псалмі: „Ти Мій Син, — Я сьогодні Тебе породив!“

34 А що Він воскресив Його з мертвих, щоб більш не вернувся в зотлі́ння, те так заповів: „Я дам вам ті милості, що обіцяні вірно Давиду були!“

35 Тому́ то й деінде говорить: „Не даси Ти Своєму Святому побачити тлі́ння!“

36 Бо Давид, що ча́су свого послужив волі Божій, спочив, і злучився з отцями своїми, і тлі́ння побачив.

37 Але Той, що Бог воскресив Його з мертвих, тлі́ння не побачив.

38 Отже, мужі-браття, хай відо́мо вам буде, що про́щення гріхів через Нього звіщається вам.

39 І в усім, у чому ви не могли ви́правдатись Зако́ном Мойсеєвим, через Нього випра́вдується кожен віруючий.

40 Отож, стережіться, щоб на вас не прийшло, що в Пророків провіщене:

41 „Дивіться, погордю́щі, і дивуйтеся та пощезайте, бо Я ді́ло роблю́ за днів ваших, те ді́ло, що йому не повірите ви, якби хто розповів вам!“

42 А як стали вихо́дити вони, то їх про́шено, щоб на другу суботу до них говорили ті самі слова́.

43 А коли розійшлась синагога, то багато з юдеїв та й із нововірців побожних пішли за Павло́м та Варнавою, а вони промовляли до них і намовляли їх перебувати в благодаті Божій.

44 А в наступну суботу зібралося майже все місто послухати Божого Сло́ва.

45 Як юдеї ж побачили на́товп, то напо́внились за́здрощів, і стали перечити мові Павла та богозневажати.

46 Тоді Павло та Варнава мужньо промовили: „До вас перших потрібно було говорить Слово Боже; та коли ви його відкидаєте, а себе вважаєте за недостойних вічного життя, то ось до поган ми зверта́ємось.

47 Бо так заповів нам Господь: „Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасі́нням Ти був аж до кра́ю землі!“

48 А погани, почувши таке, раділи та Слово Господнє хвалили. І всі ті, хто призначений був в життя вічне, увірували.

49 І ширилось Сло́во Господнє по ці́лій країні.

50 Юдеї ж підбили побожних впливових жінок та значніших у місті, і зняли́ переслі́дування на Павла та Варнаву, та й вигнали їх із своєї землі.

51 Вони ж, обтрусивши із ніг своїх порох на них, подалися в Іконі́ю.

52 А учні сповня́лися радощів і Духа Святого.

Acts

Chapter 13

Дiї

Розділ 13

1 Now1161 there were2258 in2596 the3588 church1577 that was5607 at1722 Antioch490 certain5100 prophets4396 and2532 teachers;1320 as5037 3739 Barnabas,921 and2532 Simeon4826 that was called2564 Niger,3526 and2532 Lucius3066 of Cyrene,2956 and5037 Manaen,3127 which had been brought up with4939 Herod2264 the3588 tetrarch,5076 and2532 Saul.4569

1 А в Антіохі́ї, у та́мошній Церкві були ці пророки та вчителі́: Варнава й Семен, званий Ні́ґер, і кіріне́янин Луцій, і Манаї́л, що був вигодуваний із тетра́рхом Іродом, та ще Савл.

2 As1161 they846 ministered3008 to the3588 Lord,2962 and2532 fasted,3522 the3588 Holy40 Ghost4151 said,2036 Separate873 1211 me3427 5037 Barnabas921 and2532 Saul4569 for1519 the3588 work2041 whereunto3739 I have called4341 them.846

2 Як служили ж вони Господе́ві та по́стили, прорік Святий Дух: „Відділіть Варнаву та Са́вла для Мене на справу, до якої покликав Я їх!“

3 And when5119 they had fasted3522 and2532 prayed,4336 and2532 laid2007 their hands5495 on them,846 they sent them away.630

3 Тоді, попо́стивши та помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили.

4 So3767 they,3778 being3303 sent forth1599 by5259 the3588 Holy40 Ghost,4151 departed2718 unto1519 Seleucia;4581 and5037 from thence1564 they sailed636 to1519 Cyprus.2954

4 Вони ж, послані бувши від Духа Святого, прийшли в Селевкі́ю, а звідти до Кіпру відпли́нули.

5 And2532 when they were1096 at1722 Salamis,4529 they preached2605 the3588 word3056 of God2316 in1722 the3588 synagogues4864 of the3588 Jews:2453 and1161 they had2192 also2532 John2491 to their minister.5257

5 Як були ж в Саламі́ні, то звіщали вони Слово Боже по синагогах юдейських; до по́слуг же мали й Івана.

6 And1161 when they had gone through1330 the3588 isle3520 unto891 Paphos,3974 they found2147 a certain5100 sorcerer,3097 a false prophet,5578 a Jew,2453 whose3739 name3686 was Barjesus: 919

6 А коли перейшли аж до Па́фи ввесь о́стрів, то знайшли ворожби́та одно́го, лжепророка юде́янина, йому на ім'я́ Варісу́с.

7 Which3739 was2258 with4862 the3588 deputy of the country,446 Sergius4588 Paulus,3972 a prudent4908 man;435 who3778 called for4341 Barnabas921 and2532 Saul,4569 and desired1934 to hear191 the3588 word3056 of God.2316

7 Він був при проко́нсулі Сергії Па́влі, чоловіку розумнім. Той закликав Варнаву та Са́вла, і прагнув послухати Божого Слова.

8 But1161 Elymas1681 the3588 sorcerer3097 (for1063 so3779 is his name by interpretation)3177 846 3686 withstood436 them,846 seeking2212 to turn away1294 the3588 deputy446 from575 the3588 faith.4102

8 Але їм опирався Елі́ма ворожби́т той, — бо ім'я́ його перекладається так, — і намагавсь відвернути від віри проко́нсула.

9 Then1161 Saul,4569 (who3588 also2532 is called Paul,)3972 filled4130 with the Holy40 Ghost,4151 2532 set his eyes816 on1519 him,846

9 Але Савл, що й Павло він, перепо́внився Духом Святим і на нього споглянув,

10 And said,2036 O5599 full4134 of all3956 subtlety1388 and2532 all3956 mischief,4468 thou child5207 of the devil,1228 thou enemy2190 of all3956 righteousness,1343 wilt thou not3756 cease3973 to pervert1294 the3588 right2117 ways3598 of the Lord?2962

10 і промовив: „О сину дияволів, повний всякого пі́дступу та всілякої злости, ти во́рогу всякої правди! Чи не перестанеш ти плутати про́стих Господніх доріг?

11 And2532 now,3568 behold,2400 the hand5495 of the3588 Lord2962 is upon1909 thee,4571 and2532 thou shalt be2071 blind,5185 not3361 seeing991 the3588 sun2246 for891 a season.2540 And1161 immediately3916 there fell1968 on1909 him846 a mist887 and2532 a darkness;4655 and2532 he went about4013 seeking2212 some to lead him by the hand.5497

11 І тепер ось на тебе Господня рука, — ти станеш сліпий, і сонця бачити не будеш до ча́су!“ І миттю обняв того мо́рок та те́мрява, і став він ходити навпо́мацки та шукати повода́тора.

12 Then5119 the3588 deputy,446 when he saw1492 what was done,1096 believed,4100 being astonished1605 at1909 the3588 doctrine1322 of the3588 Lord.2962

12 Тоді той проко́нсул, як побачив, що́ сталося, увірував, і дивувався науці Господній!

13 Now1161 when Paul3972 and his company4012 loosed321 from575 Paphos,3974 they came2064 to1519 Perga4011 in Pamphylia:3828 and1161 John2491 departing672 from575 them846 returned5290 to1519 Jerusalem.2414

13 І, як від Па́фа Павло й ті, хто з ним був, відпливли́, то вони прибули́ в Памфілійську Пергі́ю. А Іван, відлучившись від них, повернувся до Єрусалиму.

14 But1161 when they846 departed1330 from575 Perga,4011 they came3854 to1519 Antioch490 in Pisidia,4099 and2532 went1525 into1519 the3588 synagogue4864 on the3588 sabbath4521 day,2250 and sat down.2523

14 А вони, пішовши з Пергії, прийшли до Пісідійської Антіохії, і дня суботнього до синагоги ввійшли й посідали.

15 And1161 after3326 the3588 reading320 of the3588 law3551 and2532 the3588 prophets4396 the3588 rulers of the synagogue752 sent649 unto4314 them,846 saying,3004 Ye men435 and brethren,80 if1487 ye have2076 1722 5213 any word3056 of exhortation3874 for4314 the3588 people,2992 say on.3004

15 А по відчита́нні Зако́ну й Пророків, старші́ синагоги послали до них, переказуючи: „Мужі-браття, якщо маєте слово потіхи для люду, промовте!“

16 Then1161 Paul3972 stood up,450 and2532 beckoning2678 with his hand5495 said,2036 Men435 of Israel,2475 and2532 ye that fear5399 God,2316 give audience.191

16 Тоді Павло встав, і давши знака рукою, промовив: „Послухайте, мужі ізра́їльтяни, та ви, богобійні!

17 The3588 God2316 of this5127 people2992 of Israel2474 chose1586 our2257 fathers,3962 and2532 exalted5312 the3588 people2992 when1722 they dwelt as strangers3940 in1722 the land1093 of Egypt,125 and2532 with3326 a high5308 arm1023 brought1806 he them846 out of1537 it.846

17 Бог цих Ізраїлевих людей вибрав Собі отців наших, і підвищив наро́д, як він перебува́в у єгипетськім кра́ї, і рукою поту́жною вивів їх із нього,

18 And2532 about5613 the time5550 of forty years5063 suffered he their manners5159 846 in1722 the3588 wilderness.2048

18 і літ із сорок Він їх годував у пустині,

19 And2532 when he had destroyed2507 seven2033 nations1484 in1722 the land1093 of Canaan,5477 he divided their land to them by lot.2624 846 1093 846

19 а вигубивши сім наро́дів в землі ханаа́нській, поділив жеребко́м їхню землю між ними,

20 And2532 after3326 that5023 he gave1325 unto them judges2923 about the space of5613 four hundred5071 and2532 fifty4004 years,2094 until2193 Samuel4545 the3588 prophet.4396

20 ма́йже що по чотириста й п'ятидесяти ро́ках. Після того аж до Самуїла пророка Він їм суддів дава́в.

21 And afterward2547 they desired154 a king:935 and2532 God2316 gave1325 unto them846 Saul4549 the son5207 of Kish,2797 a man435 of1537 the tribe5443 of Benjamin,958 by the space of forty5062 years.2094

21 А потім забажали царя, і Бог дав їм Сау́ла, сина Кі́сового, мужа з Веніями́нового племени, на чотири десятки років.

22 And2532 when he had removed3179 him,846 he raised up1453 unto them846 David1138 to be their king;1519 935 to whom3739 also2532 he gave testimony,3140 and said,2036 I have found2147 David1138 the3588 son of Jesse,2421 a man435 after2596 mine own3450 heart,2588 which3739 shall fulfil4160 all3956 my3450 will.2307

22 А його віддаливши, поставив царем їм Дави́да, про якого й сказав, засвідчуючи: „Знайшов Я Давида, сина Єссе́євого, чоловіка за серцем Свої́м, що всю волю Мою він виконувати бу́де“.

23 Of575 this man's5127 seed4690 hath God2316 according2596 to his promise1860 raised1453 unto Israel2474 a Savior,4990 Jesus: 2424

23 За обітницею, із його насіння підняв Бог Ісуса, як спасі́ння Ізраїлеві,

24 When John2491 had first preached4296 before4253 his846 coming1529 4383 the baptism908 of repentance3341 to all3956 the3588 people2992 of Israel.2474

24 як Іван — перед самим прихо́дом Його — усьо́му наро́дові Ізраїлевому проповідував хрищення на покая́ння.

25 And1161 as5613 John2491 fulfilled4137 his course,1408 he said,3004 Whom5101 think5282 ye that I3165 am?1511 I1473 am1510 not3756 he. But,235 behold,2400 there cometh2064 one after3326 me,1691 whose3739 shoes5266 of his feet4228 I am1510 not3756 worthy514 to loose.3089

25 А коли свою путь Іван виконав, то він промовляв: „Я не Той, за Кого́ ви мене вважаєте, але йде он за мною, що Йому розв'язати ремінця́ від узуття́ Його я недостойний“.

26 Men435 and brethren,80 children5207 of the stock1085 of Abraham,11 and2532 whosoever among1722 you5213 feareth5399 God,2316 to you5213 is the3588 word3056 of this5026 salvation4991 sent.649

26 Мужі-браття, сини роду Авраамового, та хто богобоя́зний із вас! Для вас було по́слане слово спасі́ння цього́.

27 For1063 they that dwell2730 at1722 Jerusalem,2419 and2532 their846 rulers,758 because they knew him not,50 5126 nor2532 yet the3588 voices5456 of the3588 prophets4396 which are read314 every2596 3956 sabbath day,4521 they have fulfilled4137 them in condemning2919 him.

27 Бо ме́шканці Єрусалиму та їхня старши́на Його не пізнали, а пророчі слова — які щосуботи читаються — вони спо́внили при́судом,

28 And2532 though they found2147 no3367 cause156 of death2288 in him, yet desired154 they Pilate4091 that he846 should be slain.337

28 і хоч жа́дної провини смерте́льної в Ісусі вони не знайшли, все ж просили Пилата вбити Його.

29 And1161 when5613 they had fulfilled5055 all537 that was written1125 of4012 him,846 they took him down2507 from575 the3588 tree,3586 and laid5087 him in1519 a sepulcher.3419

29 Коли ж усе ви́повнилось, що про Нього написане, то зняли Його з дерева, та й до гробу поклали.

30 But1161 God2316 raised1453 him846 from1537 the dead: 3498

30 Але Бог воскресив Його з мертвих!

31 And he3739 was seen3700 many4119 days2250 of them which came up with4872 him846 from575 Galilee1056 to1519 Jerusalem,2419 who3748 are1526 his846 witnesses3144 unto4314 the3588 people.2992

31 Він з'являвся багато днів тим, що були поприхо́дили з Ним із Галілеї до Єрусалиму, і що тепер вони свідки Його перед лю́дьми.

32 And2532 we2249 declare unto you glad tidings,2097 5209 how that the3588 promise1860 which was made1096 unto4314 the3588 fathers,3962

32 І ми благовістимо́ вам ту обі́тницю, що да́на була нашим отцям,

33 3754 God2316 hath fulfilled1603 the same5026 unto us2254 their846 children,5043 in that he hath raised up Jesus again;450 2424 as5613 it is also2532 written1125 in1722 the3588 second1208 psalm,5568 Thou4771 art1488 my3450 Son,5207 this day4594 have I1473 begotten1080 thee.4571

33 що її нам, їхнім дітям, Бог виконав, воскресивши Ісуса, як написано в другім псалмі: „Ти Мій Син, — Я сьогодні Тебе породив!“

34 And1161 as concerning that3754 he raised him up450 846 from1537 the dead,3498 now no more3371 to3195 return5290 to1519 corruption,1312 he said2046 on this wise,3779 I will give1325 you5213 the3588 sure4103 mercies3741 of David.1138

34 А що Він воскресив Його з мертвих, щоб більш не вернувся в зотлі́ння, те так заповів: „Я дам вам ті милості, що обіцяні вірно Давиду були!“

35 Wherefore1352 he saith3004 also2532 in1722 another2087 psalm, Thou shalt not3756 suffer1325 thine4675 Holy One3741 to see1492 corruption.1312

35 Тому́ то й деінде говорить: „Не даси Ти Своєму Святому побачити тлі́ння!“

36 For1063 David,1138 after he3303 had served5256 his own2398 generation1074 by the3588 will1012 of God,2316 fell on sleep,2837 and2532 was laid4369 unto4314 his848 fathers,3962 and2532 saw1492 corruption: 1312

36 Бо Давид, що ча́су свого послужив волі Божій, спочив, і злучився з отцями своїми, і тлі́ння побачив.

37 But1161 he, whom3739 God2316 raised again,1453 saw1492 no3756 corruption.1312

37 Але Той, що Бог воскресив Його з мертвих, тлі́ння не побачив.

38 Be2077 it known1110 unto you5213 therefore,3767 men435 and brethren,80 that3754 through1223 this man5127 is preached2605 unto you5213 the forgiveness859 of sins: 266

38 Отже, мужі-браття, хай відо́мо вам буде, що про́щення гріхів через Нього звіщається вам.

39 And2532 by1722 him5129 all3956 that believe4100 are justified1344 from575 all things,3956 from which3739 ye could1410 not3756 be justified1344 by1722 the3588 law3551 of Moses.3475

39 І в усім, у чому ви не могли ви́правдатись Зако́ном Мойсеєвим, через Нього випра́вдується кожен віруючий.

40 Beware991 therefore,3767 lest3361 that come1904 upon1909 you,5209 which is spoken of2046 in1722 the3588 prophets;4396

40 Отож, стережіться, щоб на вас не прийшло, що в Пророків провіщене:

41 Behold,1492 ye despisers,2707 and2532 wonder,2296 and2532 perish:853 for3754 I1473 work2038 a work2041 in1722 your5216 days,2250 a work2041 which3739 ye shall in no wise3364 believe,4100 though1437 a man5100 declare1555 it unto you.5213

41 „Дивіться, погордю́щі, і дивуйтеся та пощезайте, бо Я ді́ло роблю́ за днів ваших, те ді́ло, що йому не повірите ви, якби хто розповів вам!“

42 And1161 when the3588 Jews2453 were gone1826 out of1537 the3588 synagogue,4864 the3588 Gentiles1484 besought3870 that these5023 words4487 might be preached2980 to them848 the3588 next3342 sabbath.4521

42 А як стали вихо́дити вони, то їх про́шено, щоб на другу суботу до них говорили ті самі слова́.

43 Now1161 when the3588 congregation4864 was broken up,3089 many4183 of the3588 Jews2453 and2532 religious4576 proselytes4339 followed190 Paul3972 and2532 Barnabas:921 who,3748 speaking to4354 them,846 persuaded3982 them846 to continue1961 in the3588 grace5485 of God.2316

43 А коли розійшлась синагога, то багато з юдеїв та й із нововірців побожних пішли за Павло́м та Варнавою, а вони промовляли до них і намовляли їх перебувати в благодаті Божій.

44 And1161 the3588 next2064 sabbath day4521 came almost the whole city together4863 4975 3588 3956 4172 to hear191 the3588 word3056 of God.2316

44 А в наступну суботу зібралося майже все місто послухати Божого Сло́ва.

45 But1161 when the3588 Jews2453 saw1492 the3588 multitudes,3793 they were filled4130 with envy,2205 and2532 spake against483 those things which were spoken3004 by5259 Paul,3972 contradicting483 and2532 blaspheming.987

45 Як юдеї ж побачили на́товп, то напо́внились за́здрощів, і стали перечити мові Павла та богозневажати.

46 Then1161 Paul3972 and2532 Barnabas921 waxed bold,3955 and said,2036 It was2258 necessary316 that the3588 word3056 of God2316 should first4412 have been spoken2980 to you:5213 but1161 seeing1894 ye put it from you,683 846 and2532 judge2919 yourselves1438 unworthy3756 514 of everlasting166 life,2222 lo,2400 we turn4762 to1519 the3588 Gentiles.1484

46 Тоді Павло та Варнава мужньо промовили: „До вас перших потрібно було говорить Слово Боже; та коли ви його відкидаєте, а себе вважаєте за недостойних вічного життя, то ось до поган ми зверта́ємось.

47 For1063 so3779 hath the3588 Lord2962 commanded1781 us,2254 saying, I have set5087 thee4571 to be a light1519 5457 of the Gentiles,1484 that thou4571 shouldest be1511 for1519 salvation4991 unto2193 the ends2078 of the3588 earth.1093

47 Бо так заповів нам Господь: „Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасі́нням Ти був аж до кра́ю землі!“

48 And1161 when the3588 Gentiles1484 heard191 this, they were glad,5463 and2532 glorified1392 the3588 word3056 of the3588 Lord:2962 and2532 as many as3745 were2258 ordained5021 to1519 eternal166 life2222 believed.4100

48 А погани, почувши таке, раділи та Слово Господнє хвалили. І всі ті, хто призначений був в життя вічне, увірували.

49 And1161 the3588 word3056 of the3588 Lord2962 was published1308 throughout1223 all3650 the3588 region.5561

49 І ширилось Сло́во Господнє по ці́лій країні.

50 But1161 the3588 Jews2453 stirred up3951 the3588 devout4576 and2532 honorable2158 women,1135 and2532 the3588 chief men4413 of the3588 city,4172 and2532 raised1892 persecution1375 against1909 Paul3972 and2532 Barnabas,921 and2532 expelled1544 them846 out of575 their848 coasts.3725

50 Юдеї ж підбили побожних впливових жінок та значніших у місті, і зняли́ переслі́дування на Павла та Варнаву, та й вигнали їх із своєї землі.

51 But1161 they3588 shook off1621 the3588 dust2868 of their848 feet4228 against1909 them,846 and came2064 unto1519 Iconium.2430

51 Вони ж, обтрусивши із ніг своїх порох на них, подалися в Іконі́ю.

52 And1161 the3588 disciples3101 were filled4137 with joy,5479 and2532 with the Holy40 Ghost.4151

52 А учні сповня́лися радощів і Духа Святого.

1.0x