CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Mark 6
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Mark

Chapter 6

1 And2532 he went out1831 from thence,1564 and2532 came2064 into1519 his own848 country;3968 and2532 his846 disciples3101 follow190 him.846

2 And2532 when the sabbath day4521 was come,1096 he began756 to teach1321 in1722 the3588 synagogue:4864 and2532 many4183 hearing191 him were astonished,1605 saying,3004 From whence4159 hath this5129 man these things?5023 and2532 what5101 wisdom4678 is this which is given1325 unto him,846 that3754 even2532 such5108 mighty works1411 are wrought1096 by1223 his846 hands?5495

3 Is2076 not3756 this3778 the3588 carpenter,5045 the3588 son5207 of Mary,3137 the1161 brother80 of James,2385 and2532 Joses,2500 and2532 of Juda,2455 and2532 Simon?4613 and2532 are1526 not3756 his846 sisters79 here5602 with4314 us?2248 And2532 they were offended4624 at1722 him.846

4 But1161 Jesus2424 said3004 unto them,846 A prophet4396 is2076 not3756 without honor,820 but1508 in1722 his own848 country,3968 and2532 among1722 his own kin,4773 and2532 in1722 his own848 house.3614

5 And2532 he could1410 there1563 do4160 no3756 mighty work,1411 save that1508 he laid his hands upon2007 5495 a few3641 sick folk,732 and healed2323 them.

6 And2532 he marveled2296 because1223 of their846 unbelief.570 And2532 he went4013 round about2945 the3588 villages,2968 teaching.1321

7 And2532 he called4341 unto him the3588 twelve,1427 and2532 began756 to send them forth649 846 by two and two;1417 1417 and2532 gave1325 them846 power1849 over unclean169 spirits;4151

8 And2532 commanded3853 them846 that2443 they should take142 nothing3367 for1519 their journey,3598 save1508 a staff4464 only;3440 no3361 scrip,4082 no3361 bread,740 no3361 money5475 in1519 their purse;2223

9 But235 be shod5265 with sandals;4547 and2532 not3361 put on1746 two1417 coats.5509

10 And2532 he said3004 unto them,846 In what place soever3699 1437 ye enter1525 into1519 a house,3614 there1563 abide3306 till2193 302 ye depart1831 from that place.1564

11 And2532 whosoever3745 302 shall not3361 receive1209 you,5209 nor3366 hear191 you,5216 when ye depart1607 thence,1564 shake off1621 the3588 dust5522 under5270 your5216 feet4228 for1519 a testimony3142 against them.846 Verily281 I say3004 unto you,5213 It shall be2071 more tolerable414 for Sodom4670 and2228 Gomorrah1116 in1722 the day2250 of judgment,2920 than2228 for that1565 city.4172

12 And2532 they went out,1831 and preached2784 that2443 men should repent.3340

13 And2532 they cast out1544 many4183 devils,1140 and2532 anointed218 with oil1637 many4183 that were sick,732 and2532 healed2323 them.

14 And2532 king935 Herod2264 heard191 of him; (for1063 his846 name3686 was spread abroad: )1096 5318 and2532 he said,3004 That3754 John2491 the3588 Baptist907 was risen1453 from1537 the dead,3498 and2532 therefore1223 5124 mighty works1411 do show forth1754 themselves in1722 him.846

15 Others243 said,3004 That3754 it is2076 Elijah.2243 And1161 others243 said,3004 That3754 it is2076 a prophet,4396 or2228 as5613 one1520 of the3588 prophets.4396

16 But1161 when Herod2264 heard191 thereof, he said,2036 It3778 is2076 John,2491 whom3739 I1473 beheaded:607 he846 is risen1453 from1537 the dead.3498

17 For1063 Herod2264 himself846 had sent forth649 and2532 laid hold upon2902 John,2491 and2532 bound1210 him846 in1722 prison5438 for Herodias' sake,1223 2266 his848 brother80 Philip's5376 wife:1135 for3754 he had married1060 her.846

18 For1063 John2491 had said3004 unto Herod,2264 It is not lawful1832 3756 for thee4671 to have2192 thy4675 brother's80 wife.1135

19 Therefore1161 Herodias2266 had a quarrel against1758 him,846 and2532 would2309 have killed615 him;846 but2532 she could1410 not: 3756

20 For1063 Herod2264 feared5399 John,2491 knowing1492 that he846 was a just1342 man435 and2532 a holy,40 and2532 observed4933 him;846 and2532 when he heard191 him,846 he did4160 many things,4183 and2532 heard191 him846 gladly.2234

21 And2532 when a convenient2121 day2250 was come,2064 that3753 Herod2264 on his848 birthday1077 made4160 a supper1173 to his848 lords,3175 2532 high captains,5506 and2532 chief4413 estates of Galilee;1056

22 And2532 the3588 daughter2364 of the said846 Herodias2266 came in,1525 and2532 danced,3738 and2532 pleased700 Herod2264 and2532 them that sat with4873 him, the3588 king935 said2036 unto the3588 damsel,2877 Ask154 of me3165 whatsoever3739 1437 thou wilt,2309 and2532 I will give1325 it thee.4671

23 And2532 he swore3660 unto her,846 Whatsoever3739 1437 thou shalt ask154 of me,3165 I will give1325 it thee,4671 unto2193 the half2255 of my3450 kingdom.932

24 And1161 she3588 went forth,1831 and said2036 unto her848 mother,3384 What5101 shall I ask?154 And1161 she3588 said,2036 The3588 head2776 of John2491 the3588 Baptist.910

25 And2532 she came in1525 straightway2112 with3326 haste4710 unto4314 the3588 king,935 and asked,154 saying,3004 I will2309 that2443 thou give1325 me3427 by and by1824 in1909 a charger4094 the3588 head2776 of John2491 the3588 Baptist.910

26 And2532 the3588 king935 was1096 exceeding sorry;4036 yet for his oath's sake,1223 3727 and2532 for their sakes which sat with4873 him, he would2309 not3756 reject114 her.846

27 And2532 immediately2112 the3588 king935 sent649 an executioner,4688 and commanded2004 his846 head2776 to be brought:5342 and1161 he3588 went565 and beheaded607 him846 in1722 the3588 prison,5438

28 And2532 brought5342 his846 head2776 in1909 a charger,4094 and2532 gave1325 it846 to the3588 damsel:2877 and2532 the3588 damsel2877 gave1325 it846 to her848 mother.3384

29 And2532 when his846 disciples3101 heard191 of it, they came2064 and2532 took up142 his846 corpse,4430 and2532 laid5087 it846 in1722 a tomb.3419

30 And2532 the3588 apostles652 gathered themselves together4863 unto4314 Jesus,2424 and2532 told518 him846 all things,3956 both2532 what3745 they had done,4160 and2532 what3745 they had taught.1321

31 And2532 he said2036 unto them,846 Come1205 ye5210 yourselves846 apart2596 2398 into1519 a desert2048 place,5117 and2532 rest373 a while: 3641 for1063 there were2258 many4183 coming2064 and2532 going,5217 and2532 they had no leisure so much as2119 3761 to eat.5315

32 And2532 they departed565 into1519 a desert2048 place5117 by ship4143 privately.2596 2398

33 And2532 the3588 people3793 saw1492 them846 departing,5217 and2532 many4183 knew1921 him,846 and2532 ran4936 afoot3979 thither1563 out of575 all3956 cities,4172 and2532 outwent4281 them,846 and2532 came together4905 unto4314 him.846

34 And2532 Jesus,2424 when he came out,1831 saw1492 much4183 people,3793 and2532 was moved with compassion4697 toward1909 them,846 because3754 they were2258 as5613 sheep4263 not3361 having2192 a shepherd:4166 and2532 he began756 to teach1321 them846 many things.4183

35 And2532 when the day was now far spent,2235 1096 4183 5610 his846 disciples3101 came4334 unto him,846 and said,3004 This is2076 a desert2048 place,5117 and2532 now2235 the time is far passed:4183 5610

36 Send them away,630 846 that2443 they may go565 into1519 the3588 country68 round about,2945 and2532 into the villages,2968 and buy59 themselves1438 bread:740 for1063 they have2192 nothing3756 5101 to eat.5315

37 1161 He3588 answered611 and said2036 unto them,846 Give1325 ye5210 them846 to eat. And5315 they2532 say3004 unto him,846 Shall we go565 and buy59 two hundred1250 pennyworth1220 of bread,740 and2532 give1325 them846 to eat?5315

38 1161 He3588 saith3004 unto them,846 How many4214 loaves740 have2192 ye? go5217 and2532 see.1492 And2532 when they knew,1097 they say,3004 Five,4002 and2532 two1417 fishes.2486

39 And2532 he commanded2004 them846 to make all sit down347 3956 by companies4849 4849 upon1909 the3588 green5515 grass.5528

40 And2532 they sat down377 in ranks,4237 4237 by hundreds,303 1540 and2532 by fifties.303 4004

41 And2532 when he had taken2983 the3588 five4002 loaves740 and2532 the3588 two1417 fishes,2486 he looked up308 to1519 heaven,3772 and blessed,2127 and2532 broke2622 the3588 loaves,740 and2532 gave1325 them to his848 disciples3101 to2443 set before3908 them;846 and2532 the3588 two1417 fishes2486 divided3307 he among them all.3956

42 And2532 they did all3956 eat,5315 and2532 were filled.5526

43 And2532 they took up142 twelve1427 baskets2894 full4134 of the fragments,2801 and2532 of575 the3588 fishes.2486

44 And2532 they that did eat5315 of the3588 loaves740 were2258 about5616 five thousand4000 men.435

45 And2532 straightway2112 he constrained315 his848 disciples3101 to get1684 into1519 the3588 ship,4143 and2532 to go to the other side4254 1519 4008 before4314 unto Bethsaida,966 while2193 he846 sent away630 the3588 people.3793

46 And2532 when he had sent them away,657 846 he departed565 into1519 a mountain3735 to pray.4336

47 And2532 when even3798 was come,1096 the3588 ship4143 was2258 in1722 the midst3319 of the3588 sea,2281 and2532 he846 alone3441 on1909 the3588 land.1093

48 And2532 he saw1492 them846 toiling928 in rowing;1643 for1063 the3588 wind417 was2258 contrary1727 unto them:846 and2532 about4012 the fourth5067 watch5438 of the3588 night3571 he cometh2064 unto4314 them,846 walking4043 upon1909 the3588 sea,2281 and2532 would2309 have passed by3928 them.846

49 But1161 when they3588 saw1492 him846 walking4043 upon1909 the3588 sea,2281 they supposed1380 it had been1511 a spirit,5326 and2532 cried out: 349

50 For1063 they all3956 saw1492 him,846 and2532 were troubled.5015 And2532 immediately2112 he talked2980 with3326 them,846 and2532 saith3004 unto them,846 Be of good cheer: 2293 it is1510 I;1473 be not afraid.5399 3361

51 And2532 he went up305 unto4314 them846 into1519 the3588 ship;4143 and2532 the3588 wind417 ceased:2869 and2532 they were sore3029 amazed1839 in1722 themselves1438 beyond1537 measure,4053 and2532 wondered.2296

52 For1063 they considered4920 not3756 the miracle of1909 the3588 loaves:740 for1063 their846 heart2588 was2258 hardened.4456

53 And2532 when they had passed over,1276 they came2064 into1909 the3588 land1093 of Gennesaret,1082 and2532 drew to the shore.4358

54 And2532 when they846 were come1831 out of1537 the3588 ship,4143 straightway2112 they knew1921 him,846

55 And ran through4063 that1565 whole3650 region round about,4066 and began756 to carry about4064 in1909 beds2895 those that were sick,2192 2560 where3699 they heard191 he3754 was.2076 1563

56 And2532 whithersoever3699 302 he entered,1531 into1519 villages,2968 or2228 cities,4172 or2228 country,68 they laid5087 the3588 sick770 in1722 the3588 streets,58 and2532 besought3870 him846 that2443 they might touch680 if it were but2579 the3588 border2899 of his846 garment:2440 and2532 as many as3745 302 touched680 him846 were made whole.4982

Вiд Марка

Розділ 6

1 І, вийшовши звідти, Він прийшов до Своєї ба́тьківщини, а за Ним ішли учні Його.

2 Як настала ж субота, Він навчати почав у синаго́зі. І багато-хто, чувши, дивуватися стали й питали: „Звідки в Нього оце? І що за мудрість, що да́на Йому? І що за чуда, що стаються руками Його?

3 Хіба ж Він не те́сля, син Маріїн, брат же Якову, і Йо́сипу, і Юді та Си́монові? А се́стри Його хіба тут не між нами?“ І вони спокуша́лися Ним.

4 А Ісус їм сказав: „Пророка нема без пошани, — хіба тільки в вітчи́зні своїй, та в родині своїй, та в домі своїм“.

5 І Він тут учинити не міг чуда жодного, тільки деяких хворих, руки поклавши на них, уздорови́в.

6 І Він дивувавсь їх невірству. І ходив Він по се́лах навкру́г та навчав.

7 І, закликавши Дванадцятьо́х, зачав їх по двох посилати, і вла́ду їм дав над нечистими ду́хами.

8 І звелів їм нічого в дорогу не брати, крім па́лиці тільки самої: ні то́рби, ні хліба, ані мідякі́в у свій че́рес,

9 а ходити в санда́лях, „і двох убрань не носити“.

10 І промовив до них: „Коли ви де вві́йдете в дім, залиша́йтеся там, аж поки не вийдете звідти.

11 А як місто яке вас не при́йме, і не послухають вас, то, виходячи звідти, обтрусіть порох, що в вас під ногами, на сві́дчення супроти них. Поправді кажу́ вам, — легше бу́де Содо́му й Гомо́ррі дня судного, аніж місту тому́!“

12 І вийшли вони, і проповідували, щоб ка́ялися.

13 І багато виго́нили де́монів, і оливою хворих багато нама́щували — і вздоровляли.

14 І прочув про Ісуса цар І́род, — бо ім'я́ Його стало зага́льно відо́ме, — і сказав, що то Іван Христитель із мертвих воскрес, і тому тво́ряться чу́да від нього.

15 Інші впевня́ли, що Ілля Він, а знов інші казали, що пророк, або як один із пророків.

16 А Ірод, прочувши, сказав: „Іван, якому я голову стяв був, — оце він воскрес!“

17 Той бо Ірод, пославши, схопи́в був Івана, і в в'язниці закув його, через Іродія́ду, дружи́ну брата свого Пилипа, бо він одружи́вся був із нею.

18 Бо Іван казав Іродові: „Не годи́ться тобі мати за дружину жінку брата свого!“

19 А Іродія́да лю́тилась на нього, і хотіла йому смерть заподіяти, та не могла.

20 Бо Ірод боявся Івана, знавши, що він муж праведний і святий, і беріг його. І, його слухаючи, він дуже бенте́жився, але слухав його залюбки́.

21 Та настав день догі́дний, коли дня наро́дження Ірод справляв був бенке́та вельмо́жам своїм, і тисячникам, і галілейській старши́ні,

22 і коли прийшла дочка́ тієї Іродіяди, і танцювала, і сподо́балася Іродові та присутнім із ним при столі, — тоді цар промовив до дівчини: „Проси в мене, чого хочеш, — і дам я тобі!“

23 І поклявся він їй: „Чого тільки від ме́не попросиш, то дам я тобі, — хоча б і півцарства мого́!“

24 Вона ж вийшла, і спиталася матері своєї: „Чого маю просити?“ А та відказала: „Голови Івана Христителя“.

25 І зараз квапли́во вернулась вона до царя, і просила, говорячи: „Я хочу, щоб дав ти негайно мені на полу́миску голову Івана Христителя!“

26 І засмутився цар, але через клятву й з-за тих, що з ним були́ при столі́, не схотів їй відмовити.

27 І цар зараз послав вояка́, і звелів прине́сти Іванову голову.

28 І пішов він, і стяв у в'язниці Івана, і приніс його го́лову на полу́мискові, і дівчаті віддав, а дівча віддало́ її своїй матері.

29 А коли його учні зачули, то прийшли, і взяли його тіло, і до гро́бу поклали його.

30 І посхо́дилися до Ісуса апо́столи, і розповіли́ Йому все, — як багато зробили вони, і як багато навчили.

31 І сказав Він до них: „Ідіть осібно самі до безлю́дного місця, та трохи спочиньте“. Бо багато народу прихо́дило та відбувало, аж навіть не мали коли й поживитись.

32 І відпливли́ вони чо́вном окремо до місця безлю́дного.

33 І побачили їх, коли пли́нули, і багато-хто їх розпізнали. І пі́шки побігли туди з усіх міст, та й їх ви́передили.

34 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато наро́ду, — і зми́лувався над ними, бо були, „немов вівці, що не мають пастуха“. І зачав їх багато навчати.

35 І, як минуло вже ча́су доволі, підійшли Його учні до Нього та й кажуть: „Це місце безлю́дне, а година вже пізня.

36 Відпусти їх, — нехай пі́дуть в оса́ди та се́ла близькі́, і куплять собі чого їсти“.

37 А Він відповів і сказав їм: „Дайте їсти їм ви́“. Вони ж відказали Йому: „Чи ми маємо піти та хліба купити на двісті дина́ріїв, і дати їм їсти?“

38 А Він їх запитав: „Скільки маєте хліба? Ідіть, побачте!“ І розізнавши, сказали: „П'ять хлібі́в та дві рибі“.

39 І звелів їм усіх на зеленій траві посадити один біля о́дного.

40 І розсілись рядами вони, по сто та по п'ятдеся́т.

41 І Він узяв п'ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив, і поламав ті хліби́, і дав учням, щоб клали перед ними, і дві рибі на всіх поділив.

42 І всі їли й наїлися!

43 А з кусків позосталих та з риб назбирали дванадцять повних кошів.

44 А тих, хто хліб споживав, було тисяч із п'ять чоловіка!

45 І зараз звелів Своїм у́чням до чо́вна сідати, і на то́й бік попли́нути до Віфсаїди, раніше Його, поки Сам Він відпустить наро́д.

46 І Він їх відпустив, та й пішов помолитись на го́ру.

47 А як вечір настав, чо́вен був серед моря, а Він Сам один на землі.

48 Коли ж Він побачив, як вони веслува́нням мордуються, — бо вітер їм був супроти́вний, — о четвертій сторо́жі вночі підійшов Він до них, по морю йдучи́, і хотів їх минути.

49 А вони, як побачили, що йде Він по морю, поду́мали, що то мара́, та й стали кричати,

50 бо Його всі побачили та налякались. А Він зараз до них обізвався й сказав їм: „Будьте смілі, — це Я, не лякайтесь!“

51 І ввійшов Він у чо́вен до них, і вітер затих. А вони здивувалися ду́же в собі,

52 бо не зрозуміли чуда про хліби́, бо серце їхнє було затверділе.

53 Перепливши ж вони, прибули́ в землю Генісаре́тську й прича́лили.

54 І, як вони повихо́дили з чо́вна, люди зараз пізнали Його,

55 і порозбігались по всій тій околиці, і стали на ложах недужих прино́сити, де тільки прочули були, що Він є.

56 І куди тільки Він прибував — до сіл, чи до міст, чи до осе́ль, — клали недужих на майда́нах, і благали Його, щоб могли доторкну́тись хоч краю одежі Його. І хто тільки до Нього дото́ркувався, той був уздоро́влений!

Mark

Chapter 6

Вiд Марка

Розділ 6

1 And2532 he went out1831 from thence,1564 and2532 came2064 into1519 his own848 country;3968 and2532 his846 disciples3101 follow190 him.846

1 І, вийшовши звідти, Він прийшов до Своєї ба́тьківщини, а за Ним ішли учні Його.

2 And2532 when the sabbath day4521 was come,1096 he began756 to teach1321 in1722 the3588 synagogue:4864 and2532 many4183 hearing191 him were astonished,1605 saying,3004 From whence4159 hath this5129 man these things?5023 and2532 what5101 wisdom4678 is this which is given1325 unto him,846 that3754 even2532 such5108 mighty works1411 are wrought1096 by1223 his846 hands?5495

2 Як настала ж субота, Він навчати почав у синаго́зі. І багато-хто, чувши, дивуватися стали й питали: „Звідки в Нього оце? І що за мудрість, що да́на Йому? І що за чуда, що стаються руками Його?

3 Is2076 not3756 this3778 the3588 carpenter,5045 the3588 son5207 of Mary,3137 the1161 brother80 of James,2385 and2532 Joses,2500 and2532 of Juda,2455 and2532 Simon?4613 and2532 are1526 not3756 his846 sisters79 here5602 with4314 us?2248 And2532 they were offended4624 at1722 him.846

3 Хіба ж Він не те́сля, син Маріїн, брат же Якову, і Йо́сипу, і Юді та Си́монові? А се́стри Його хіба тут не між нами?“ І вони спокуша́лися Ним.

4 But1161 Jesus2424 said3004 unto them,846 A prophet4396 is2076 not3756 without honor,820 but1508 in1722 his own848 country,3968 and2532 among1722 his own kin,4773 and2532 in1722 his own848 house.3614

4 А Ісус їм сказав: „Пророка нема без пошани, — хіба тільки в вітчи́зні своїй, та в родині своїй, та в домі своїм“.

5 And2532 he could1410 there1563 do4160 no3756 mighty work,1411 save that1508 he laid his hands upon2007 5495 a few3641 sick folk,732 and healed2323 them.

5 І Він тут учинити не міг чуда жодного, тільки деяких хворих, руки поклавши на них, уздорови́в.

6 And2532 he marveled2296 because1223 of their846 unbelief.570 And2532 he went4013 round about2945 the3588 villages,2968 teaching.1321

6 І Він дивувавсь їх невірству. І ходив Він по се́лах навкру́г та навчав.

7 And2532 he called4341 unto him the3588 twelve,1427 and2532 began756 to send them forth649 846 by two and two;1417 1417 and2532 gave1325 them846 power1849 over unclean169 spirits;4151

7 І, закликавши Дванадцятьо́х, зачав їх по двох посилати, і вла́ду їм дав над нечистими ду́хами.

8 And2532 commanded3853 them846 that2443 they should take142 nothing3367 for1519 their journey,3598 save1508 a staff4464 only;3440 no3361 scrip,4082 no3361 bread,740 no3361 money5475 in1519 their purse;2223

8 І звелів їм нічого в дорогу не брати, крім па́лиці тільки самої: ні то́рби, ні хліба, ані мідякі́в у свій че́рес,

9 But235 be shod5265 with sandals;4547 and2532 not3361 put on1746 two1417 coats.5509

9 а ходити в санда́лях, „і двох убрань не носити“.

10 And2532 he said3004 unto them,846 In what place soever3699 1437 ye enter1525 into1519 a house,3614 there1563 abide3306 till2193 302 ye depart1831 from that place.1564

10 І промовив до них: „Коли ви де вві́йдете в дім, залиша́йтеся там, аж поки не вийдете звідти.

11 And2532 whosoever3745 302 shall not3361 receive1209 you,5209 nor3366 hear191 you,5216 when ye depart1607 thence,1564 shake off1621 the3588 dust5522 under5270 your5216 feet4228 for1519 a testimony3142 against them.846 Verily281 I say3004 unto you,5213 It shall be2071 more tolerable414 for Sodom4670 and2228 Gomorrah1116 in1722 the day2250 of judgment,2920 than2228 for that1565 city.4172

11 А як місто яке вас не при́йме, і не послухають вас, то, виходячи звідти, обтрусіть порох, що в вас під ногами, на сві́дчення супроти них. Поправді кажу́ вам, — легше бу́де Содо́му й Гомо́ррі дня судного, аніж місту тому́!“

12 And2532 they went out,1831 and preached2784 that2443 men should repent.3340

12 І вийшли вони, і проповідували, щоб ка́ялися.

13 And2532 they cast out1544 many4183 devils,1140 and2532 anointed218 with oil1637 many4183 that were sick,732 and2532 healed2323 them.

13 І багато виго́нили де́монів, і оливою хворих багато нама́щували — і вздоровляли.

14 And2532 king935 Herod2264 heard191 of him; (for1063 his846 name3686 was spread abroad: )1096 5318 and2532 he said,3004 That3754 John2491 the3588 Baptist907 was risen1453 from1537 the dead,3498 and2532 therefore1223 5124 mighty works1411 do show forth1754 themselves in1722 him.846

14 І прочув про Ісуса цар І́род, — бо ім'я́ Його стало зага́льно відо́ме, — і сказав, що то Іван Христитель із мертвих воскрес, і тому тво́ряться чу́да від нього.

15 Others243 said,3004 That3754 it is2076 Elijah.2243 And1161 others243 said,3004 That3754 it is2076 a prophet,4396 or2228 as5613 one1520 of the3588 prophets.4396

15 Інші впевня́ли, що Ілля Він, а знов інші казали, що пророк, або як один із пророків.

16 But1161 when Herod2264 heard191 thereof, he said,2036 It3778 is2076 John,2491 whom3739 I1473 beheaded:607 he846 is risen1453 from1537 the dead.3498

16 А Ірод, прочувши, сказав: „Іван, якому я голову стяв був, — оце він воскрес!“

17 For1063 Herod2264 himself846 had sent forth649 and2532 laid hold upon2902 John,2491 and2532 bound1210 him846 in1722 prison5438 for Herodias' sake,1223 2266 his848 brother80 Philip's5376 wife:1135 for3754 he had married1060 her.846

17 Той бо Ірод, пославши, схопи́в був Івана, і в в'язниці закув його, через Іродія́ду, дружи́ну брата свого Пилипа, бо він одружи́вся був із нею.

18 For1063 John2491 had said3004 unto Herod,2264 It is not lawful1832 3756 for thee4671 to have2192 thy4675 brother's80 wife.1135

18 Бо Іван казав Іродові: „Не годи́ться тобі мати за дружину жінку брата свого!“

19 Therefore1161 Herodias2266 had a quarrel against1758 him,846 and2532 would2309 have killed615 him;846 but2532 she could1410 not: 3756

19 А Іродія́да лю́тилась на нього, і хотіла йому смерть заподіяти, та не могла.

20 For1063 Herod2264 feared5399 John,2491 knowing1492 that he846 was a just1342 man435 and2532 a holy,40 and2532 observed4933 him;846 and2532 when he heard191 him,846 he did4160 many things,4183 and2532 heard191 him846 gladly.2234

20 Бо Ірод боявся Івана, знавши, що він муж праведний і святий, і беріг його. І, його слухаючи, він дуже бенте́жився, але слухав його залюбки́.

21 And2532 when a convenient2121 day2250 was come,2064 that3753 Herod2264 on his848 birthday1077 made4160 a supper1173 to his848 lords,3175 2532 high captains,5506 and2532 chief4413 estates of Galilee;1056

21 Та настав день догі́дний, коли дня наро́дження Ірод справляв був бенке́та вельмо́жам своїм, і тисячникам, і галілейській старши́ні,

22 And2532 the3588 daughter2364 of the said846 Herodias2266 came in,1525 and2532 danced,3738 and2532 pleased700 Herod2264 and2532 them that sat with4873 him, the3588 king935 said2036 unto the3588 damsel,2877 Ask154 of me3165 whatsoever3739 1437 thou wilt,2309 and2532 I will give1325 it thee.4671

22 і коли прийшла дочка́ тієї Іродіяди, і танцювала, і сподо́балася Іродові та присутнім із ним при столі, — тоді цар промовив до дівчини: „Проси в мене, чого хочеш, — і дам я тобі!“

23 And2532 he swore3660 unto her,846 Whatsoever3739 1437 thou shalt ask154 of me,3165 I will give1325 it thee,4671 unto2193 the half2255 of my3450 kingdom.932

23 І поклявся він їй: „Чого тільки від ме́не попросиш, то дам я тобі, — хоча б і півцарства мого́!“

24 And1161 she3588 went forth,1831 and said2036 unto her848 mother,3384 What5101 shall I ask?154 And1161 she3588 said,2036 The3588 head2776 of John2491 the3588 Baptist.910

24 Вона ж вийшла, і спиталася матері своєї: „Чого маю просити?“ А та відказала: „Голови Івана Христителя“.

25 And2532 she came in1525 straightway2112 with3326 haste4710 unto4314 the3588 king,935 and asked,154 saying,3004 I will2309 that2443 thou give1325 me3427 by and by1824 in1909 a charger4094 the3588 head2776 of John2491 the3588 Baptist.910

25 І зараз квапли́во вернулась вона до царя, і просила, говорячи: „Я хочу, щоб дав ти негайно мені на полу́миску голову Івана Христителя!“

26 And2532 the3588 king935 was1096 exceeding sorry;4036 yet for his oath's sake,1223 3727 and2532 for their sakes which sat with4873 him, he would2309 not3756 reject114 her.846

26 І засмутився цар, але через клятву й з-за тих, що з ним були́ при столі́, не схотів їй відмовити.

27 And2532 immediately2112 the3588 king935 sent649 an executioner,4688 and commanded2004 his846 head2776 to be brought:5342 and1161 he3588 went565 and beheaded607 him846 in1722 the3588 prison,5438

27 І цар зараз послав вояка́, і звелів прине́сти Іванову голову.

28 And2532 brought5342 his846 head2776 in1909 a charger,4094 and2532 gave1325 it846 to the3588 damsel:2877 and2532 the3588 damsel2877 gave1325 it846 to her848 mother.3384

28 І пішов він, і стяв у в'язниці Івана, і приніс його го́лову на полу́мискові, і дівчаті віддав, а дівча віддало́ її своїй матері.

29 And2532 when his846 disciples3101 heard191 of it, they came2064 and2532 took up142 his846 corpse,4430 and2532 laid5087 it846 in1722 a tomb.3419

29 А коли його учні зачули, то прийшли, і взяли його тіло, і до гро́бу поклали його.

30 And2532 the3588 apostles652 gathered themselves together4863 unto4314 Jesus,2424 and2532 told518 him846 all things,3956 both2532 what3745 they had done,4160 and2532 what3745 they had taught.1321

30 І посхо́дилися до Ісуса апо́столи, і розповіли́ Йому все, — як багато зробили вони, і як багато навчили.

31 And2532 he said2036 unto them,846 Come1205 ye5210 yourselves846 apart2596 2398 into1519 a desert2048 place,5117 and2532 rest373 a while: 3641 for1063 there were2258 many4183 coming2064 and2532 going,5217 and2532 they had no leisure so much as2119 3761 to eat.5315

31 І сказав Він до них: „Ідіть осібно самі до безлю́дного місця, та трохи спочиньте“. Бо багато народу прихо́дило та відбувало, аж навіть не мали коли й поживитись.

32 And2532 they departed565 into1519 a desert2048 place5117 by ship4143 privately.2596 2398

32 І відпливли́ вони чо́вном окремо до місця безлю́дного.

33 And2532 the3588 people3793 saw1492 them846 departing,5217 and2532 many4183 knew1921 him,846 and2532 ran4936 afoot3979 thither1563 out of575 all3956 cities,4172 and2532 outwent4281 them,846 and2532 came together4905 unto4314 him.846

33 І побачили їх, коли пли́нули, і багато-хто їх розпізнали. І пі́шки побігли туди з усіх міст, та й їх ви́передили.

34 And2532 Jesus,2424 when he came out,1831 saw1492 much4183 people,3793 and2532 was moved with compassion4697 toward1909 them,846 because3754 they were2258 as5613 sheep4263 not3361 having2192 a shepherd:4166 and2532 he began756 to teach1321 them846 many things.4183

34 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато наро́ду, — і зми́лувався над ними, бо були, „немов вівці, що не мають пастуха“. І зачав їх багато навчати.

35 And2532 when the day was now far spent,2235 1096 4183 5610 his846 disciples3101 came4334 unto him,846 and said,3004 This is2076 a desert2048 place,5117 and2532 now2235 the time is far passed:4183 5610

35 І, як минуло вже ча́су доволі, підійшли Його учні до Нього та й кажуть: „Це місце безлю́дне, а година вже пізня.

36 Send them away,630 846 that2443 they may go565 into1519 the3588 country68 round about,2945 and2532 into the villages,2968 and buy59 themselves1438 bread:740 for1063 they have2192 nothing3756 5101 to eat.5315

36 Відпусти їх, — нехай пі́дуть в оса́ди та се́ла близькі́, і куплять собі чого їсти“.

37 1161 He3588 answered611 and said2036 unto them,846 Give1325 ye5210 them846 to eat. And5315 they2532 say3004 unto him,846 Shall we go565 and buy59 two hundred1250 pennyworth1220 of bread,740 and2532 give1325 them846 to eat?5315

37 А Він відповів і сказав їм: „Дайте їсти їм ви́“. Вони ж відказали Йому: „Чи ми маємо піти та хліба купити на двісті дина́ріїв, і дати їм їсти?“

38 1161 He3588 saith3004 unto them,846 How many4214 loaves740 have2192 ye? go5217 and2532 see.1492 And2532 when they knew,1097 they say,3004 Five,4002 and2532 two1417 fishes.2486

38 А Він їх запитав: „Скільки маєте хліба? Ідіть, побачте!“ І розізнавши, сказали: „П'ять хлібі́в та дві рибі“.

39 And2532 he commanded2004 them846 to make all sit down347 3956 by companies4849 4849 upon1909 the3588 green5515 grass.5528

39 І звелів їм усіх на зеленій траві посадити один біля о́дного.

40 And2532 they sat down377 in ranks,4237 4237 by hundreds,303 1540 and2532 by fifties.303 4004

40 І розсілись рядами вони, по сто та по п'ятдеся́т.

41 And2532 when he had taken2983 the3588 five4002 loaves740 and2532 the3588 two1417 fishes,2486 he looked up308 to1519 heaven,3772 and blessed,2127 and2532 broke2622 the3588 loaves,740 and2532 gave1325 them to his848 disciples3101 to2443 set before3908 them;846 and2532 the3588 two1417 fishes2486 divided3307 he among them all.3956

41 І Він узяв п'ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив, і поламав ті хліби́, і дав учням, щоб клали перед ними, і дві рибі на всіх поділив.

42 And2532 they did all3956 eat,5315 and2532 were filled.5526

42 І всі їли й наїлися!

43 And2532 they took up142 twelve1427 baskets2894 full4134 of the fragments,2801 and2532 of575 the3588 fishes.2486

43 А з кусків позосталих та з риб назбирали дванадцять повних кошів.

44 And2532 they that did eat5315 of the3588 loaves740 were2258 about5616 five thousand4000 men.435

44 А тих, хто хліб споживав, було тисяч із п'ять чоловіка!

45 And2532 straightway2112 he constrained315 his848 disciples3101 to get1684 into1519 the3588 ship,4143 and2532 to go to the other side4254 1519 4008 before4314 unto Bethsaida,966 while2193 he846 sent away630 the3588 people.3793

45 І зараз звелів Своїм у́чням до чо́вна сідати, і на то́й бік попли́нути до Віфсаїди, раніше Його, поки Сам Він відпустить наро́д.

46 And2532 when he had sent them away,657 846 he departed565 into1519 a mountain3735 to pray.4336

46 І Він їх відпустив, та й пішов помолитись на го́ру.

47 And2532 when even3798 was come,1096 the3588 ship4143 was2258 in1722 the midst3319 of the3588 sea,2281 and2532 he846 alone3441 on1909 the3588 land.1093

47 А як вечір настав, чо́вен був серед моря, а Він Сам один на землі.

48 And2532 he saw1492 them846 toiling928 in rowing;1643 for1063 the3588 wind417 was2258 contrary1727 unto them:846 and2532 about4012 the fourth5067 watch5438 of the3588 night3571 he cometh2064 unto4314 them,846 walking4043 upon1909 the3588 sea,2281 and2532 would2309 have passed by3928 them.846

48 Коли ж Він побачив, як вони веслува́нням мордуються, — бо вітер їм був супроти́вний, — о четвертій сторо́жі вночі підійшов Він до них, по морю йдучи́, і хотів їх минути.

49 But1161 when they3588 saw1492 him846 walking4043 upon1909 the3588 sea,2281 they supposed1380 it had been1511 a spirit,5326 and2532 cried out: 349

49 А вони, як побачили, що йде Він по морю, поду́мали, що то мара́, та й стали кричати,

50 For1063 they all3956 saw1492 him,846 and2532 were troubled.5015 And2532 immediately2112 he talked2980 with3326 them,846 and2532 saith3004 unto them,846 Be of good cheer: 2293 it is1510 I;1473 be not afraid.5399 3361

50 бо Його всі побачили та налякались. А Він зараз до них обізвався й сказав їм: „Будьте смілі, — це Я, не лякайтесь!“

51 And2532 he went up305 unto4314 them846 into1519 the3588 ship;4143 and2532 the3588 wind417 ceased:2869 and2532 they were sore3029 amazed1839 in1722 themselves1438 beyond1537 measure,4053 and2532 wondered.2296

51 І ввійшов Він у чо́вен до них, і вітер затих. А вони здивувалися ду́же в собі,

52 For1063 they considered4920 not3756 the miracle of1909 the3588 loaves:740 for1063 their846 heart2588 was2258 hardened.4456

52 бо не зрозуміли чуда про хліби́, бо серце їхнє було затверділе.

53 And2532 when they had passed over,1276 they came2064 into1909 the3588 land1093 of Gennesaret,1082 and2532 drew to the shore.4358

53 Перепливши ж вони, прибули́ в землю Генісаре́тську й прича́лили.

54 And2532 when they846 were come1831 out of1537 the3588 ship,4143 straightway2112 they knew1921 him,846

54 І, як вони повихо́дили з чо́вна, люди зараз пізнали Його,

55 And ran through4063 that1565 whole3650 region round about,4066 and began756 to carry about4064 in1909 beds2895 those that were sick,2192 2560 where3699 they heard191 he3754 was.2076 1563

55 і порозбігались по всій тій околиці, і стали на ложах недужих прино́сити, де тільки прочули були, що Він є.

56 And2532 whithersoever3699 302 he entered,1531 into1519 villages,2968 or2228 cities,4172 or2228 country,68 they laid5087 the3588 sick770 in1722 the3588 streets,58 and2532 besought3870 him846 that2443 they might touch680 if it were but2579 the3588 border2899 of his846 garment:2440 and2532 as many as3745 302 touched680 him846 were made whole.4982

56 І куди тільки Він прибував — до сіл, чи до міст, чи до осе́ль, — клали недужих на майда́нах, і благали Його, щоб могли доторкну́тись хоч краю одежі Його. І хто тільки до Нього дото́ркувався, той був уздоро́влений!

1.0x