CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Mark 3
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Mark

Chapter 3

1 JESUS entered again into the synagogue, and there was there a man whose hand was withered.

2 And they watched him if he would heal him on the sabbath, that they might accuse him.

3 And he said to the man whose hand was withered, Stand up in the midst.

4 Then he said to them also, Is it lawful to do good or evil on the sabbath, to save a life or to destroy it? But they were silent.

5 And he looked at them with anger, sad because of the hardness of their hearts; and he said to the man, Stretch out your hand, and he stretched it out; and his hand was restored.

6 And the Pharisees immediately went out with the Herodians, and they took counsel concerning him how to do away with him.

7 So Jesus went to the sea with his disciples; and a great many people from Galilee followed him, and from Judaea,

8 And from Jerusalem, and from Idumaea, and from around the Jordan, and from Tyre and from Sidon; large crowds, who had heard all that he was doing, came to him.

9 And he said to his disciples to bring the boat near to him, because of the crowds, so that they might not press on him.

10 For he was healing so many, that others pushed toward him so as to touch him.

11 And those who were afflicted with unclean spirits, when they saw him, fell down before him, and cried saying, You are indeed the Son of God.

12 And he cautioned them a great deal, not to make him known.

13 And he went up to the mountain, and called those he wanted; and they came to him.

14 And he chose twelve to be with him, that he might send them to preach,

15 And to have power to heal the sick, and cast out devils.

16 And Simon he surnamed Peter.

17 And James the son of Zebedee, and John the brother of James, he surnamed B'nai Rakhshi, which means sons of thunder,

18 And Andrew, and Philip, and Bartholomew, and Matthew, and Thomas, and James the son of Alphaeus, and Thaddaeus, and Simon the Zealot,

19 And Judas of Iscariot, who betrayed him. And they came into the house.

20 And the people gathered again, so that they could not find bread to eat.

21 And his relatives heard it, and went out to arrest him, for they said, He has lost his mind.

22 And the scribes who had come down from Jerusalem said, Beelzebub is with him, and, By the prince of demons he is casting out demons.

23 And Jesus called them, and said to them in parables, How can Satan cast out Satan?

24 If a kingdom is divided against itself, that kingdom cannot stand.

25 And if a household is divided against itself, that household cannot stand.

26 And if Satan rises up against himself and is divided, he cannot stand, but that is his end.

27 No man can enter into a strong man's house and plunder his goods, unless he first bind the strong man; and then he plunders his house.

28 Truly I say to you, that all sins and blasphemies which men blaspheme, shall be forgiven to them.

29 But he who blasphemes against the Holy Spirit, shall never be forgiven, but is guilty before the everlasting judgment.

30 Because they had said, He has an unclean spirit.

31 Then there came his mother and his brothers, and stood outside, and they sent in to call him.

32 But the people were sitting around him; and they said to him, Behold, your mother and your brothers are outside, asking for you.

33 And he answered and said to them, Who is my mother, and who are my brothers?

34 And he looked at those who sat near him and said, Behold my mother, and behold my brothers.

35 For whoever does the will of God, is my brother and my sister and my mother.

Вiд Марка

Розділ 3

1 І Він зно́ву до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.

2 І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоро́вить.

3 І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: „Стань посере́дині!“

4 А до них промовляє: „У суботу годи́ться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погуби́ти?“ Вони ж мовчали.

5 І спогля́нув Він із гнівом на них, засму́чений закам'яні́лістю їхніх серде́ць, і сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“ І той простяг, — і рука йому стала здорова!

6 Фарисеї ж негайно пішли та з іродія́нами раду зробили на Нього, — як Його погубити.

7 А Ісус із Своїми у́чнями вийшов над море. І на́товп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,

8 і з Єрусалиму, і з Ідуме́ї, і з-за Йорда́ння, і з Ти́ру й Сидо́ну. На́товп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.

9 І сказав Він до у́чнів Своїх нагото́вити чо́вна Йому, через натовп, щоб до Нього не ти́снулись.

10 Бо Він багатьох уздоро́вив, так що хто тільки не́мочі мав, то ти́слись до Нього, щоб Його доторкну́тись.

11 І ду́хи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: „Ти Син Божий!“

12 А Він їм суво́ро наказував, щоб вони Його не виявля́ли.

13 І Він вийшов на го́ру, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.

14 І визначив Дванадцятьо́х, щоб із Ним перебува́ли, і щоб послати на проповідь їх,

15 і щоб мали вони вла́ду вздоровля́ти неду́ги й виго́нити де́монів.

16 І визначив Він оцих Дванадцятьо́х: Си́мона, і дав йому ймення Петро,

17 і Якова Зеведе́євого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанерге́с, цебто „сини гро́мові“,

18 і Андрія, і Пилипа, і Вартоломі́я, і Матві́я, і Хому́, і Якова Алфі́євого, і Таде́я, і Си́мона Канані́та

19 та Юду Іскаріо́тського, що й видав Його.

20 І приходять до дому вони. І знову зібралось наро́ду, що вони не могли навіть хліба з'їсти.

21 І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамови́тий.

22 А книжники, що поприхо́дили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзеву́ла, і виганяє де́монів силою князя де́монів.

23 І, закликавши їх, Він у при́тчах до них промовляв: „Як може сатана́ сатану́ виганяти?

24 І коли царство поділиться супроти себе, — не може всто́яти те царство.

25 І коли дім поділиться супроти себе, — не може всто́яти той дім.

26 І коли б сатана сам на се́бе повстав і поділився, то не зможе всто́яти він, але згине.

27 Ніхто бо не може вде́ртись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує госпо́ду його.

28 Поправді кажу́ вам, що про́стяться лю́дським синам усі про́гріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.

29 Але, хто богознева́жить Духа Святого, — повіки йому не відпуститься, але́ гріху вічному він підпадає“.

30 Бож казали вони: „Він духа нечистого має“.

31 І поприхо́дили мати Його та брати Його, і, о́сторонь ставши, послали до Нього і Його виклика́ли.

32 А наро́д кругом Нього сидів. І сказали Йому: „Ото мати Твоя, і брати Твої, і се́стри Твої он про Тебе питаються о́сторонь“.

33 А Він їм відповів і сказав: „Хто́ Моя мати й брати?“

34 І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: „Ось мати Моя та бра́ття Мої!

35 Бо хто Божу волю чинитиме, то́й Мені брат, і сестра, і мати“.

Mark

Chapter 3

Вiд Марка

Розділ 3

1 JESUS entered again into the synagogue, and there was there a man whose hand was withered.

1 І Він зно́ву до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.

2 And they watched him if he would heal him on the sabbath, that they might accuse him.

2 І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоро́вить.

3 And he said to the man whose hand was withered, Stand up in the midst.

3 І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: „Стань посере́дині!“

4 Then he said to them also, Is it lawful to do good or evil on the sabbath, to save a life or to destroy it? But they were silent.

4 А до них промовляє: „У суботу годи́ться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погуби́ти?“ Вони ж мовчали.

5 And he looked at them with anger, sad because of the hardness of their hearts; and he said to the man, Stretch out your hand, and he stretched it out; and his hand was restored.

5 І спогля́нув Він із гнівом на них, засму́чений закам'яні́лістю їхніх серде́ць, і сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“ І той простяг, — і рука йому стала здорова!

6 And the Pharisees immediately went out with the Herodians, and they took counsel concerning him how to do away with him.

6 Фарисеї ж негайно пішли та з іродія́нами раду зробили на Нього, — як Його погубити.

7 So Jesus went to the sea with his disciples; and a great many people from Galilee followed him, and from Judaea,

7 А Ісус із Своїми у́чнями вийшов над море. І на́товп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,

8 And from Jerusalem, and from Idumaea, and from around the Jordan, and from Tyre and from Sidon; large crowds, who had heard all that he was doing, came to him.

8 і з Єрусалиму, і з Ідуме́ї, і з-за Йорда́ння, і з Ти́ру й Сидо́ну. На́товп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.

9 And he said to his disciples to bring the boat near to him, because of the crowds, so that they might not press on him.

9 І сказав Він до у́чнів Своїх нагото́вити чо́вна Йому, через натовп, щоб до Нього не ти́снулись.

10 For he was healing so many, that others pushed toward him so as to touch him.

10 Бо Він багатьох уздоро́вив, так що хто тільки не́мочі мав, то ти́слись до Нього, щоб Його доторкну́тись.

11 And those who were afflicted with unclean spirits, when they saw him, fell down before him, and cried saying, You are indeed the Son of God.

11 І ду́хи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: „Ти Син Божий!“

12 And he cautioned them a great deal, not to make him known.

12 А Він їм суво́ро наказував, щоб вони Його не виявля́ли.

13 And he went up to the mountain, and called those he wanted; and they came to him.

13 І Він вийшов на го́ру, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.

14 And he chose twelve to be with him, that he might send them to preach,

14 І визначив Дванадцятьо́х, щоб із Ним перебува́ли, і щоб послати на проповідь їх,

15 And to have power to heal the sick, and cast out devils.

15 і щоб мали вони вла́ду вздоровля́ти неду́ги й виго́нити де́монів.

16 And Simon he surnamed Peter.

16 І визначив Він оцих Дванадцятьо́х: Си́мона, і дав йому ймення Петро,

17 And James the son of Zebedee, and John the brother of James, he surnamed B'nai Rakhshi, which means sons of thunder,

17 і Якова Зеведе́євого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанерге́с, цебто „сини гро́мові“,

18 And Andrew, and Philip, and Bartholomew, and Matthew, and Thomas, and James the son of Alphaeus, and Thaddaeus, and Simon the Zealot,

18 і Андрія, і Пилипа, і Вартоломі́я, і Матві́я, і Хому́, і Якова Алфі́євого, і Таде́я, і Си́мона Канані́та

19 And Judas of Iscariot, who betrayed him. And they came into the house.

19 та Юду Іскаріо́тського, що й видав Його.

20 And the people gathered again, so that they could not find bread to eat.

20 І приходять до дому вони. І знову зібралось наро́ду, що вони не могли навіть хліба з'їсти.

21 And his relatives heard it, and went out to arrest him, for they said, He has lost his mind.

21 І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамови́тий.

22 And the scribes who had come down from Jerusalem said, Beelzebub is with him, and, By the prince of demons he is casting out demons.

22 А книжники, що поприхо́дили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзеву́ла, і виганяє де́монів силою князя де́монів.

23 And Jesus called them, and said to them in parables, How can Satan cast out Satan?

23 І, закликавши їх, Він у при́тчах до них промовляв: „Як може сатана́ сатану́ виганяти?

24 If a kingdom is divided against itself, that kingdom cannot stand.

24 І коли царство поділиться супроти себе, — не може всто́яти те царство.

25 And if a household is divided against itself, that household cannot stand.

25 І коли дім поділиться супроти себе, — не може всто́яти той дім.

26 And if Satan rises up against himself and is divided, he cannot stand, but that is his end.

26 І коли б сатана сам на се́бе повстав і поділився, то не зможе всто́яти він, але згине.

27 No man can enter into a strong man's house and plunder his goods, unless he first bind the strong man; and then he plunders his house.

27 Ніхто бо не може вде́ртись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує госпо́ду його.

28 Truly I say to you, that all sins and blasphemies which men blaspheme, shall be forgiven to them.

28 Поправді кажу́ вам, що про́стяться лю́дським синам усі про́гріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.

29 But he who blasphemes against the Holy Spirit, shall never be forgiven, but is guilty before the everlasting judgment.

29 Але, хто богознева́жить Духа Святого, — повіки йому не відпуститься, але́ гріху вічному він підпадає“.

30 Because they had said, He has an unclean spirit.

30 Бож казали вони: „Він духа нечистого має“.

31 Then there came his mother and his brothers, and stood outside, and they sent in to call him.

31 І поприхо́дили мати Його та брати Його, і, о́сторонь ставши, послали до Нього і Його виклика́ли.

32 But the people were sitting around him; and they said to him, Behold, your mother and your brothers are outside, asking for you.

32 А наро́д кругом Нього сидів. І сказали Йому: „Ото мати Твоя, і брати Твої, і се́стри Твої он про Тебе питаються о́сторонь“.

33 And he answered and said to them, Who is my mother, and who are my brothers?

33 А Він їм відповів і сказав: „Хто́ Моя мати й брати?“

34 And he looked at those who sat near him and said, Behold my mother, and behold my brothers.

34 І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: „Ось мати Моя та бра́ття Мої!

35 For whoever does the will of God, is my brother and my sister and my mother.

35 Бо хто Божу волю чинитиме, то́й Мені брат, і сестра, і мати“.