CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Иов 15
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Книга Иова

Глава 15

1 И начал Елифаз Феманитянин, и сказал:

2 Прилично ли мудрому отпущать в ответ мнения ветреные, и иметь чрево, наполненное восточным ветром,

3 Доказывая свое такою речью, от которой нет пользы, и такими словами, от которых нет помощи?

4 Притом же ты потерял страх, и за малость считаешь речь пред Богом.

5 Так! уста твои проповедуют вину твою, и ты избрал язык лукавых.

6 Твои уста обвиняют тебя, а не я; и твой язык свидетельствует против тебя.

7 Разве ты первый из человеков родился, и прежде холмов произведен?

8 Разве ты слышал тайный совет Божий, и привлек к себе премудрость?

9 Что знаешь ты, чего бы не знали мы? что разумеешь ты, чего не было бы у нас?

10 И седовласый и старец есть между нами, днями превышающий отца твоего.

11 Разве малость для тебя утешения Божии, и слово, обращающееся с тобою кротко?

12 Что увлекает тебя сердце твое, и что так дерзки глаза твои?

13 Ибо все снова устремляешься против Бога духом своим, и произносишь слова из уст своих.

14 Что такое человек, чтобы ему быть чистым, и чтобы праведным быть рожденному женщиною?

15 Се! Он святым не доверяет, и небеса нечисты в очах Его;

16 Кольми паче гнусный и растленный, человек, пьющий беззаконие, как воду.

17 Я покажу тебе, послушай меня, и что я видел, то расскажу тебе,

18 Что мудрые возвестили, и не сокрыли, как от отцев своих.

19 (Им одним земля предана была, и чужой не ходил среди их.)

20 `Нечестивый сам себя мучит во все дни свои, и число лет закрыто от беззаконника.

21 Глас ужасов в ушах его; среди мира гремит, что губитель идет на него.

22 Он не надеется спастись от тьмы; он и предусмотрен для меча.

23 Он скитается за куском хлеба: где взять? знает, что готов уже, в руках у него - день тьмы.

24 Вдруг устрашает его нужда и теснота; одолевает его, как царь хорошо снарядившийся для нападения в брани.

25 За то, что он простирал против Бога руку свою, и хотел показать себя крепким против Вседержителя;

26 Устремлялся против Него с гордою выею, под густыми рядами и хребтами щитов своих.

27 Так! он покрыл лице свое жиром своим, и чресла обложил туком,

28 И селится в городах разоренных, в домах, в которых не живут, которые были предназначены оставаться развалинами.

29 Не пребудет богатым, и сила его не устоит, и не распрострется по земле приобретение его.

30 Не уклонится от тьмы; отрасли его иссушит пламя, и будет он увлечен дуновением уст Его.

31 Пусть человек не верует в суету, он обманется: ибо суета будет и мздою его.

32 Не в свой день скончается, и перестанет зеленеть ветвь его.

33 Сбросит, как виноградная лоза, недозрелую ягоду свою, и уронит, как маслина, цвет свой.

34 Так! дом нечестивого будет бесплоден, и огонь пожрет шатры мздоимства.

35 Он зачал скорбь, и разродится суетою, и утроба их приготовляет обман`.

Йов

Розділ 15

1 І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:

2 „Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?

3 Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?

4 Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,

5 бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.

6 Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:

7 Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?

8 Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?

9 Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?

10 Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.

11 Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?

12 Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,

13 що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?

14 Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?

15 Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —

16 що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?

17 Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,

18 про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —

19 їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.

20 Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.

21 Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.

22 Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.

23 Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.

24 Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,

25 бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,

26 проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.

27 Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,

28 і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.

29 Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.

30 Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.

31 Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —

32 вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!

33 Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —

34 бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:

35 він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.

Книга Иова

Глава 15

Йов

Розділ 15

1 И начал Елифаз Феманитянин, и сказал:

1 І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:

2 Прилично ли мудрому отпущать в ответ мнения ветреные, и иметь чрево, наполненное восточным ветром,

2 „Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?

3 Доказывая свое такою речью, от которой нет пользы, и такими словами, от которых нет помощи?

3 Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?

4 Притом же ты потерял страх, и за малость считаешь речь пред Богом.

4 Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,

5 Так! уста твои проповедуют вину твою, и ты избрал язык лукавых.

5 бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.

6 Твои уста обвиняют тебя, а не я; и твой язык свидетельствует против тебя.

6 Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:

7 Разве ты первый из человеков родился, и прежде холмов произведен?

7 Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?

8 Разве ты слышал тайный совет Божий, и привлек к себе премудрость?

8 Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?

9 Что знаешь ты, чего бы не знали мы? что разумеешь ты, чего не было бы у нас?

9 Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?

10 И седовласый и старец есть между нами, днями превышающий отца твоего.

10 Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.

11 Разве малость для тебя утешения Божии, и слово, обращающееся с тобою кротко?

11 Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?

12 Что увлекает тебя сердце твое, и что так дерзки глаза твои?

12 Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,

13 Ибо все снова устремляешься против Бога духом своим, и произносишь слова из уст своих.

13 що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?

14 Что такое человек, чтобы ему быть чистым, и чтобы праведным быть рожденному женщиною?

14 Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?

15 Се! Он святым не доверяет, и небеса нечисты в очах Его;

15 Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —

16 Кольми паче гнусный и растленный, человек, пьющий беззаконие, как воду.

16 що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?

17 Я покажу тебе, послушай меня, и что я видел, то расскажу тебе,

17 Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,

18 Что мудрые возвестили, и не сокрыли, как от отцев своих.

18 про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —

19 (Им одним земля предана была, и чужой не ходил среди их.)

19 їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.

20 `Нечестивый сам себя мучит во все дни свои, и число лет закрыто от беззаконника.

20 Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.

21 Глас ужасов в ушах его; среди мира гремит, что губитель идет на него.

21 Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.

22 Он не надеется спастись от тьмы; он и предусмотрен для меча.

22 Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.

23 Он скитается за куском хлеба: где взять? знает, что готов уже, в руках у него - день тьмы.

23 Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.

24 Вдруг устрашает его нужда и теснота; одолевает его, как царь хорошо снарядившийся для нападения в брани.

24 Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,

25 За то, что он простирал против Бога руку свою, и хотел показать себя крепким против Вседержителя;

25 бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,

26 Устремлялся против Него с гордою выею, под густыми рядами и хребтами щитов своих.

26 проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.

27 Так! он покрыл лице свое жиром своим, и чресла обложил туком,

27 Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,

28 И селится в городах разоренных, в домах, в которых не живут, которые были предназначены оставаться развалинами.

28 і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.

29 Не пребудет богатым, и сила его не устоит, и не распрострется по земле приобретение его.

29 Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.

30 Не уклонится от тьмы; отрасли его иссушит пламя, и будет он увлечен дуновением уст Его.

30 Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.

31 Пусть человек не верует в суету, он обманется: ибо суета будет и мздою его.

31 Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —

32 Не в свой день скончается, и перестанет зеленеть ветвь его.

32 вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!

33 Сбросит, как виноградная лоза, недозрелую ягоду свою, и уронит, как маслина, цвет свой.

33 Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —

34 Так! дом нечестивого будет бесплоден, и огонь пожрет шатры мздоимства.

34 бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:

35 Он зачал скорбь, и разродится суетою, и утроба их приготовляет обман`.

35 він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.