Книга Иова

Глава 26

1 И начал Иов, и сказал:

2 Как ты помог бессилию, поддержал мышцу немощи!

3 Какой подал совет неразумию, и показал мудрость великую!

4 Кому ты предлагаешь слова, и чей дух исходит из тебя?

5 Рефаимы {покойники, слав. исполины. Ис. 14:9; Пр. 2:18; 9:18; Пс. 87:2} внизу трепещут, воды, и живущие в них.

6 Наг пред ним Шеол, и нет покрывала Аваддону. {Шеол - ад, Аваддон - пагуба. Эти слова означают здесь одно и тоже.}

7 Он распростер север на пустоте, ни на чем повесил землю.

8 Он держит воды в облаках Своих, и облако под ними не расседается.

9 Замкнул лице престола, облако Свое распростер окрест его.

10 Распределил постоянною чертою воды, свет со тьмою до совершенной точности.

11 Столпы небес трясутся, и ужасаются от грозы Его.

12 Силою Своею волнует море, и умом Своим сражает гордость.

13 От Духа Его небеса - великолепие; рука Его пронзает змея резвого.

14 Вот, это только края путей Его, и мы только некоторый шепот слова Его слыхали; а гром могущества Его кто может себе представить?

Йов

Розділ 26

1 А Йов відповів та й сказав:

2 „Як безси́лому ти допоміг, як раме́но підпер ти немо́жному?

3 Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом?

4 Кому́ ти слова́ говорив, і чий дух вийшов з тебе?

5 Рефаїми тремтять під водою й всі її ме́шканці.

6 Голий шео́л перед Ним, і нема покриття́ Аваддо́ну.

7 Він над порожнечею пі́вніч простяг, на нічо́му Він землю повісив.

8 Він зав'я́зує воду в Своїх облака́х, і не розбива́ється хмара під ними.

9 Він поставив престо́ла Свого, розтягнув над ним хмару Свою.

10 На поверхні води Він зазна́чив межу́ аж до границі між світлом та те́мрявою.

11 Стовпи неба тремтять та страша́ться від гніву Його.

12 Він міццю Своєю вспоко́ює море, і Своїм розумом нищить Рага́ва.

13 Своїм Духом Він небо прикра́сив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіо́на.

14 Таж це всесамі кі́нці дороги Його, — бо ми тільки слабке́ шепоті́ння чува́ли про Нього, грім поту́ги ж Його — хто його зрозуміє?“

Книга Иова

Глава 26

Йов

Розділ 26

1 И начал Иов, и сказал:

1 А Йов відповів та й сказав:

2 Как ты помог бессилию, поддержал мышцу немощи!

2 „Як безси́лому ти допоміг, як раме́но підпер ти немо́жному?

3 Какой подал совет неразумию, и показал мудрость великую!

3 Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом?

4 Кому ты предлагаешь слова, и чей дух исходит из тебя?

4 Кому́ ти слова́ говорив, і чий дух вийшов з тебе?

5 Рефаимы {покойники, слав. исполины. Ис. 14:9; Пр. 2:18; 9:18; Пс. 87:2} внизу трепещут, воды, и живущие в них.

5 Рефаїми тремтять під водою й всі її ме́шканці.

6 Наг пред ним Шеол, и нет покрывала Аваддону. {Шеол - ад, Аваддон - пагуба. Эти слова означают здесь одно и тоже.}

6 Голий шео́л перед Ним, і нема покриття́ Аваддо́ну.

7 Он распростер север на пустоте, ни на чем повесил землю.

7 Він над порожнечею пі́вніч простяг, на нічо́му Він землю повісив.

8 Он держит воды в облаках Своих, и облако под ними не расседается.

8 Він зав'я́зує воду в Своїх облака́х, і не розбива́ється хмара під ними.

9 Замкнул лице престола, облако Свое распростер окрест его.

9 Він поставив престо́ла Свого, розтягнув над ним хмару Свою.

10 Распределил постоянною чертою воды, свет со тьмою до совершенной точности.

10 На поверхні води Він зазна́чив межу́ аж до границі між світлом та те́мрявою.

11 Столпы небес трясутся, и ужасаются от грозы Его.

11 Стовпи неба тремтять та страша́ться від гніву Його.

12 Силою Своею волнует море, и умом Своим сражает гордость.

12 Він міццю Своєю вспоко́ює море, і Своїм розумом нищить Рага́ва.

13 От Духа Его небеса - великолепие; рука Его пронзает змея резвого.

13 Своїм Духом Він небо прикра́сив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіо́на.

14 Вот, это только края путей Его, и мы только некоторый шепот слова Его слыхали; а гром могущества Его кто может себе представить?

14 Таж це всесамі кі́нці дороги Його, — бо ми тільки слабке́ шепоті́ння чува́ли про Нього, грім поту́ги ж Його — хто його зрозуміє?“