Библия - Обещанное Восстановление

Руфь

Глава 3

1 Тогда Ноеминь сказала своей невестке Руфи: «Дочь моя, наверное, я должна найти тебе мужа и дом, где тебе будет хорошо.

2 Вооз подходит для этого. Он — наш близкий родственник, и ты работала с его служанками. Этой ночью он будет работать на гумне.

3 Вымойся, оденься в нарядную одежду и пойди на гумно, но не показывайся Воозу, пока он не закончит свой ужин.

4 Когда он закончит есть, то ляжет отдохнуть, а ты проследи за тем, где он ляжет. Пойди туда, сними покрывало с его ног и ложись рядом. Он скажет тебе всё, что нужно делать».

5 Руфь ответила: «Я сделаю всё, как ты мне сказала».

6 Она пошла на гумно и сделала так, как говорила свекровь.

7 Вооз наелся и напился, и был очень доволен. Он пошёл и лёг спать возле скирды, а Руфь тихонько подошла к нему, сняла покрывало с его ног и легла рядом.

8 Около полуночи Вооз заворочался во сне и проснулся. Он был очень удивлён, увидев женщину, лежащую у его ног.

9 Вооз спросил: «Кто ты?» Она ответила: «Я — Руфь, твоя слуга. Покрой меня своим покрывалом. Ты — мой покровитель».

10 Тогда Вооз сказал: «Да благословит Господь тебя, дочь моя. Ты очень добрако мне. И это ещё выше той доброты, с какой ты отнеслась к Ноемини. Ты могла искать себе мужа среди молодых мужчин, богатых или бедных, но ты не сделала этого.

11 И теперь, дочь моя, не бойся. Я сделаю всё, о чём ты меня просила. Все в нашем городе знают, что ты очень добродетельная женщина.

12 Это правда, что я близкий родственник, но здесь есть человек, который ближе тебе по родству.

13 Переночуй сегодня здесь, а утром мы узнаем, поможет ли он тебе. Если он решит тебе помочь, пусть так и будет. Если же он откажется помочь, то, видит Бог, я женюсь на тебе и выкуплю для тебя земли, принадлежавшие Елимелеху. А пока спи здесь до утра».

14 Руфь пролежала у ног Вооза до утра. Она встала до восхода солнца, когда люди в сумерках ещё не могли разглядеть друг друга. Вооз сказал ей: «Мы сохраним в тайне то, что ты была здесь прошлой ночью.

15 Принеси мне свой плащ и раскрой его». Руфь держала плащ, и Вооз отмерил ей шесть мер ячменя в подарок её свекрови Ноемини. Он насыпал ячмень в плащ и положил его Руфи на плечи. Затем он отправился в город.

16 Когда Руфь пришла к свекрови, Ноеминь встретила её со словами: «Ну что, дочь моя?» Войдя в дом, Руфь рассказала Ноемини всё, что Вооз сделал для неё.

17 Она сказала: «Вооз дал мне этот ячмень в подарок тебе. Он сказал, что я не должна идти к тебе с пустыми руками».

18 Ноеминь сказала: «Дочь моя, подожди, пока мы не узнаем, чем всё кончится. Вооз не остановится, пока не сделает всё, что должен сделать. Мы узнаем обо всём ещё до захода солнца».

Рут

Розділ 3

1 І сказала їй свекруха її Ноомі: „До́чко моя, ось я пошукаю для тебе місця спочи́нку, що буде добре тобі.

2 А тепер ось Бо́аз, наш ро́дич, що була ти з його служницями, ось він цієї ночі буде ві́яти ячмінь на току́.

3 А ти вмийся, і намасти́ся, і надягни на себе кращу одежу свою, та й зійди на тік. Але не показуйся на очі тому чоловікові, аж поки він не скінчи́ть їсти та пити.

4 І станеться, коли він ляже, то ти зауваж те місце, де він лежить. І ти при́йдеш, і відкриєш прині́жжя його та й ляжеш, а він скаже тобі, що маєш робити“.

5 А та відказала до неї: „Усе, що ти кажеш мені, я зроблю́“.

6 І зійшла вона на тік, і зробила все, як наказала їй свекруха її.

7 А Бо́аз з'їв та випив, та й стало ве́село йому на серці, і прийшов він покластися біля копи́ці. А вона тихо прийшла, і відкрила його прині́жжя та й лягла.

8 І сталося опі́вночі, і затремтів той чоловік, та й звівся, — аж ось жінка лежить у прині́жжі його!

9 І він сказав: „Хто ти?“ А вона відказала: „Я невільниця твоя Рут. Простягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич“.

10 А він сказав: „Благословенна ти в Господа, до́чко моя! Твоя остання ласка до мене ліпша від першої, — що не пішла ти за юнака́ми, чи вони бідні, чи вони багаті.

11 А тепер, до́чко моя, не бійся! Усе, що скажеш, я зроблю́ тобі, — бо все місто народу мого знає, що ти жінка чесно́тна!

12 А тепер справді, що я родич, — та є родич ще, ближчий від мене.

13 Ночуй цю ніч, а ра́нком, — якщо він викупить тебе — добре, нехай викупить. А якщо він не схоче викупити тебе, то викуплю тебе я, — як живий Господь! Лежи тут аж до ра́нку“.

14 І лежала вона у прині́жжі його аж до ранку, і встала, перше ніж можна розпізнати один о́дного. А він сказав: „Нехай не пізнають, що жінка прихо́дила на тік“.

15 І він сказав: „Дай хустку, що на тобі, і подерж її“. І держала вона її, а він відмі́ряв шість мір ячме́ню, і поклав на неї, та й пішов до міста.

16 А вона прийшла до своєї свекрухи. А та сказала: „Як спра́ва, до́чко моя?“ А вона розповіла́ їй усе, що зробив їй той чоловік.

17 І сказала: „Ці шість мір ячме́ню він дав мені, бо сказав: Не приходь по́рожньо до своєї свекрухи“.

18 А та сказала: „Почекай, моя до́чко, аж поки довідаєшся, як ви́паде справа, бо той чоловік не заспоко́їться, доки не викінчить цієї справи сьогодні“.

Руфь Глава 3	Рут Розділ 3
1 Тогда Ноеминь сказала своей невестке Руфи: «Дочь моя, наверное, я должна найти тебе мужа и дом, где тебе будет хорошо.	1 І сказала їй свекруха її Ноомі: „До́чко моя, ось я пошукаю для тебе місця спочи́нку, що буде добре тобі.
2 Вооз подходит для этого. Он — наш близкий родственник, и ты работала с его служанками. Этой ночью он будет работать на гумне.	2 А тепер ось Бо́аз, наш ро́дич, що була ти з його служницями, ось він цієї ночі буде ві́яти ячмінь на току́.
3 Вымойся, оденься в нарядную одежду и пойди на гумно, но не показывайся Воозу, пока он не закончит свой ужин.	3 А ти вмийся, і намасти́ся, і надягни на себе кращу одежу свою, та й зійди на тік. Але не показуйся на очі тому чоловікові, аж поки він не скінчи́ть їсти та пити.
4 Когда он закончит есть, то ляжет отдохнуть, а ты проследи за тем, где он ляжет. Пойди туда, сними покрывало с его ног и ложись рядом. Он скажет тебе всё, что нужно делать».	4 І станеться, коли він ляже, то ти зауваж те місце, де він лежить. І ти при́йдеш, і відкриєш прині́жжя його та й ляжеш, а він скаже тобі, що маєш робити“.
5 Руфь ответила: «Я сделаю всё, как ты мне сказала».	5 А та відказала до неї: „Усе, що ти кажеш мені, я зроблю́“.
6 Она пошла на гумно и сделала так, как говорила свекровь.	6 І зійшла вона на тік, і зробила все, як наказала їй свекруха її.
7 Вооз наелся и напился, и был очень доволен. Он пошёл и лёг спать возле скирды, а Руфь тихонько подошла к нему, сняла покрывало с его ног и легла рядом.	7 А Бо́аз з'їв та випив, та й стало ве́село йому на серці, і прийшов він покластися біля копи́ці. А вона тихо прийшла, і відкрила його прині́жжя та й лягла.
8 Около полуночи Вооз заворочался во сне и проснулся. Он был очень удивлён, увидев женщину, лежащую у его ног.	8 І сталося опі́вночі, і затремтів той чоловік, та й звівся, — аж ось жінка лежить у прині́жжі його!
9 Вооз спросил: «Кто ты?» Она ответила: «Я — Руфь, твоя слуга. Покрой меня своим покрывалом. Ты — мой покровитель».	9 І він сказав: „Хто ти?“ А вона відказала: „Я невільниця твоя Рут. Простягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич“.
10 Тогда Вооз сказал: «Да благословит Господь тебя, дочь моя. Ты очень добрако мне. И это ещё выше той доброты, с какой ты отнеслась к Ноемини. Ты могла искать себе мужа среди молодых мужчин, богатых или бедных, но ты не сделала этого.	10 А він сказав: „Благословенна ти в Господа, до́чко моя! Твоя остання ласка до мене ліпша від першої, — що не пішла ти за юнака́ми, чи вони бідні, чи вони багаті.
11 И теперь, дочь моя, не бойся. Я сделаю всё, о чём ты меня просила. Все в нашем городе знают, что ты очень добродетельная женщина.	11 А тепер, до́чко моя, не бійся! Усе, що скажеш, я зроблю́ тобі, — бо все місто народу мого знає, що ти жінка чесно́тна!
12 Это правда, что я близкий родственник, но здесь есть человек, который ближе тебе по родству.	12 А тепер справді, що я родич, — та є родич ще, ближчий від мене.
13 Переночуй сегодня здесь, а утром мы узнаем, поможет ли он тебе. Если он решит тебе помочь, пусть так и будет. Если же он откажется помочь, то, видит Бог, я женюсь на тебе и выкуплю для тебя земли, принадлежавшие Елимелеху. А пока спи здесь до утра».	13 Ночуй цю ніч, а ра́нком, — якщо він викупить тебе — добре, нехай викупить. А якщо він не схоче викупити тебе, то викуплю тебе я, — як живий Господь! Лежи тут аж до ра́нку“.
14 Руфь пролежала у ног Вооза до утра. Она встала до восхода солнца, когда люди в сумерках ещё не могли разглядеть друг друга. Вооз сказал ей: «Мы сохраним в тайне то, что ты была здесь прошлой ночью.	14 І лежала вона у прині́жжі його аж до ранку, і встала, перше ніж можна розпізнати один о́дного. А він сказав: „Нехай не пізнають, що жінка прихо́дила на тік“.
15 Принеси мне свой плащ и раскрой его». Руфь держала плащ, и Вооз отмерил ей шесть мер ячменя в подарок её свекрови Ноемини. Он насыпал ячмень в плащ и положил его Руфи на плечи. Затем он отправился в город.	15 І він сказав: „Дай хустку, що на тобі, і подерж її“. І держала вона її, а він відмі́ряв шість мір ячме́ню, і поклав на неї, та й пішов до міста.
16 Когда Руфь пришла к свекрови, Ноеминь встретила её со словами: «Ну что, дочь моя?» Войдя в дом, Руфь рассказала Ноемини всё, что Вооз сделал для неё.	16 А вона прийшла до своєї свекрухи. А та сказала: „Як спра́ва, до́чко моя?“ А вона розповіла́ їй усе, що зробив їй той чоловік.
17 Она сказала: «Вооз дал мне этот ячмень в подарок тебе. Он сказал, что я не должна идти к тебе с пустыми руками».	17 І сказала: „Ці шість мір ячме́ню він дав мені, бо сказав: Не приходь по́рожньо до своєї свекрухи“.
18 Ноеминь сказала: «Дочь моя, подожди, пока мы не узнаем, чем всё кончится. Вооз не остановится, пока не сделает всё, что должен сделать. Мы узнаем обо всём ещё до захода солнца».	18 А та сказала: „Почекай, моя до́чко, аж поки довідаєшся, як ви́паде справа, бо той чоловік не заспоко́їться, доки не викінчить цієї справи сьогодні“.

Ветхий
завет

Новый
завет

Руфь

Глава 3

Рут

Розділ 3

Руфь

Глава 3

Рут

Розділ 3

Ветхий завет

Новый завет

Руфь

Глава 3

Рут

Розділ 3

Руфь

Глава 3

Рут

Розділ 3

Ветхий
завет

Новый
завет