Библия - Обещанное Восстановление

Дiї

Розділ 24

1 А по п'яти днях прибув первосвященик Ана́ній з якимись старши́ми, та з промовцем якимсь Терти́лом, що перед намісником ска́ржилися на Павла.

2 Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: „Через тебе великий мир маємо ми, і для наро́ду цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою, —

3 це ми за́вжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Фе́ліксе!

4 Та щоб довго тебе не турбува́ти, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласка́вости.

5 Ми переконались, що цей чоловік — то зара́за, і що він колотнечу викли́кує між усіма юдеями в ці́лому світі, і що він провідни́к Назорейської єресі.

6 Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопи́ли були, і судити хотіли за нашим Зако́ном.

7 Але тисяцький Лі́сій прибув, і з великим наси́льством видер його з наших рук,

8 а його винува́льникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чо́му його ми вину́ємо“.

9 Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.

10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: „Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для наро́ду цього, — тому буду сміліш боронитись.

11 Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.

12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здиба́ли, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в наро́ді здіймав.

13 І не можуть вони дове́сти тобі того, у чо́му тепер оскаржа́ють мене.

14 Але признаю́сь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу́ так, що вірую всьому, що в Зако́ні й у Пророків написане.

15 І маю надію я в Бозі, — чого й самі вони сподіва́ються, — що настане воскресіння праведних і неправедних.

16 І я пильно дба́ю про те, щоб за́всіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.

17 А по довгих рока́х я прибув, щоб подати моєму наро́дові ми́лостиню та при́носи.

18 Ось при цьо́му знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з на́товпом чи з колотнечею.

19 їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.

20 Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,

21 крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи́ серед них: „За воскресіння мертвих приймаю від вас суд сьогодні!“

22 Але Фе́лікс, дуже добре дорогу цю знавши, відро́чив їм справу, говорячи: „Розсуджу́ вашу справу, коли тисяцький Лісій прибу́де“.

23 І він сотникові наказав сторожити Павла́, але мати полегшу, і не боронити ніко́му з близьки́х його, щоб служили йому.

24 А по декількох днях прийшов Фе́лікс із дружи́ною своєю Друзі́ллою, що була юде́янка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.

25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбу́тній суд, то Фе́лікса страх обгорнув, і він відповів: „Тепер іди собі, відповідного ж ча́су покличу тебе!“

26 Разом із тим і сподіва́вся він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його приклика́в і розмову з ним вів.

27 Як минуло ж два роки, то Фе́лікс одержав наступника, — По́рція Фе́ста. А Фелікс бажав догодити юдеям, — і в в'язниці Павла́ залиши́в.

使徒行傳

第24章

1 越五日、祭司長亞拿尼亞與諸長老、及辯士帖土羅至、訟保羅於方伯前、

2 保羅被召、帖土羅訟之曰、

3 我儕感閣下腓力士恩、隨在時享太平、藉爾前知、我國得以齊治、

4 今不敢少延、第求寬宥、聽我片言、

5 蓋見此人、乃惑民之徒、震動擾亂天下猶太人、爲拿撒勒黨之首、

6 彼欲犯殿、我儕執之、將按我律審之、

7 惟千夫長呂西亞忽至、强甚、奪而曳之去、

8 命訟者就爾、爾訉、可知我所訟諸端、

9 猶太人從而和之曰、此言是也、

10 方伯頷之、使保羅言、乃曰、我知爾聽訟此國有年、所以尤樂自訴也、

11 我自上耶路撒冷崇拜、至今僅十有二日、可問而知、

12 彼未嘗見我在殿辯論、未嘗見我於會堂、邑中、亂衆、

13 今訟我之事、彼無所據、

14 我有一言、可明告爾、卽彼所謂異端者、我奉之、崇事列祖之上帝、自信律法與先知所載、

15 夫我所望、惟上帝令死者復生、無論義不義耳、彼亦共慕此、

16 我對上帝、對世人、常自勵、存不虧之心、

17 我不至猶太有年矣、今來、以施濟祭物、與我國民、

18 有自亞西亞之猶太人、見我於殿、惟我自潔、無衆無譁、

19 如有可告者、當在爾前訟我、

20 斯人素見我立公會前、或有不義、言之可也、

21 我立衆中、曾有一言、呼曰、爲死者復生之理、余今日被審、惟此而已、

22 腓力士聽此、欲詳其情、故遲之曰、千夫長呂西亞至、我將訉爾、

23 遂命百夫長守保羅而緩之、其友就而供之、不禁、

24 數日後、腓力士與其妻猶太之女土西拉至、召保羅、欲聽基督之道、

25 保羅言節義、及將來審判、腓力士懼曰、今且退、有間召爾、

26 蓋腓力士欲得保羅金以釋之、故屢召共語、

27 逾二載、波求非士都代腓力士職、腓力士欲取悅猶太人、仍繫保羅焉、

Дiї Розділ 24	使徒行傳第24章
1 А по п'яти днях прибув первосвященик Ана́ній з якимись старши́ми, та з промовцем якимсь Терти́лом, що перед намісником ска́ржилися на Павла.	1 越五日、祭司長亞拿尼亞與諸長老、及辯士帖土羅至、訟保羅於方伯前、
2 Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: „Через тебе великий мир маємо ми, і для наро́ду цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою, —	2 保羅被召、帖土羅訟之曰、
3 це ми за́вжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Фе́ліксе!	3 我儕感閣下腓力士恩、隨在時享太平、藉爾前知、我國得以齊治、
4 Та щоб довго тебе не турбува́ти, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласка́вости.	4 今不敢少延、第求寬宥、聽我片言、
5 Ми переконались, що цей чоловік — то зара́за, і що він колотнечу викли́кує між усіма юдеями в ці́лому світі, і що він провідни́к Назорейської єресі.	5 蓋見此人、乃惑民之徒、震動擾亂天下猶太人、爲拿撒勒黨之首、
6 Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопи́ли були, і судити хотіли за нашим Зако́ном.	6 彼欲犯殿、我儕執之、將按我律審之、
7 Але тисяцький Лі́сій прибув, і з великим наси́льством видер його з наших рук,	7 惟千夫長呂西亞忽至、强甚、奪而曳之去、
8 а його винува́льникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чо́му його ми вину́ємо“.	8 命訟者就爾、爾訉、可知我所訟諸端、
9 Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.	9 猶太人從而和之曰、此言是也、
10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: „Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для наро́ду цього, — тому буду сміліш боронитись.	10 方伯頷之、使保羅言、乃曰、我知爾聽訟此國有年、所以尤樂自訴也、
11 Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.	11 我自上耶路撒冷崇拜、至今僅十有二日、可問而知、
12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здиба́ли, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в наро́ді здіймав.	12 彼未嘗見我在殿辯論、未嘗見我於會堂、邑中、亂衆、
13 І не можуть вони дове́сти тобі того, у чо́му тепер оскаржа́ють мене.	13 今訟我之事、彼無所據、
14 Але признаю́сь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу́ так, що вірую всьому, що в Зако́ні й у Пророків написане.	14 我有一言、可明告爾、卽彼所謂異端者、我奉之、崇事列祖之上帝、自信律法與先知所載、
15 І маю надію я в Бозі, — чого й самі вони сподіва́ються, — що настане воскресіння праведних і неправедних.	15 夫我所望、惟上帝令死者復生、無論義不義耳、彼亦共慕此、
16 І я пильно дба́ю про те, щоб за́всіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.	16 我對上帝、對世人、常自勵、存不虧之心、
17 А по довгих рока́х я прибув, щоб подати моєму наро́дові ми́лостиню та при́носи.	17 我不至猶太有年矣、今來、以施濟祭物、與我國民、
18 Ось при цьо́му знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з на́товпом чи з колотнечею.	18 有自亞西亞之猶太人、見我於殿、惟我自潔、無衆無譁、
19 їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.	19 如有可告者、當在爾前訟我、
20 Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,	20 斯人素見我立公會前、或有不義、言之可也、
21 крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи́ серед них: „За воскресіння мертвих приймаю від вас суд сьогодні!“	21 我立衆中、曾有一言、呼曰、爲死者復生之理、余今日被審、惟此而已、
22 Але Фе́лікс, дуже добре дорогу цю знавши, відро́чив їм справу, говорячи: „Розсуджу́ вашу справу, коли тисяцький Лісій прибу́де“.	22 腓力士聽此、欲詳其情、故遲之曰、千夫長呂西亞至、我將訉爾、
23 І він сотникові наказав сторожити Павла́, але мати полегшу, і не боронити ніко́му з близьки́х його, щоб служили йому.	23 遂命百夫長守保羅而緩之、其友就而供之、不禁、
24 А по декількох днях прийшов Фе́лікс із дружи́ною своєю Друзі́ллою, що була юде́янка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.	24 數日後、腓力士與其妻猶太之女土西拉至、召保羅、欲聽基督之道、
25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбу́тній суд, то Фе́лікса страх обгорнув, і він відповів: „Тепер іди собі, відповідного ж ча́су покличу тебе!“	25 保羅言節義、及將來審判、腓力士懼曰、今且退、有間召爾、
26 Разом із тим і сподіва́вся він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його приклика́в і розмову з ним вів.	26 蓋腓力士欲得保羅金以釋之、故屢召共語、
27 Як минуло ж два роки, то Фе́лікс одержав наступника, — По́рція Фе́ста. А Фелікс бажав догодити юдеям, — і в в'язниці Павла́ залиши́в.	27 逾二載、波求非士都代腓力士職、腓力士欲取悅猶太人、仍繫保羅焉、

Старий
завіт

Новий
завіт

Дiї

Розділ 24

使徒行傳

第24章

Дiї

Розділ 24

使徒行傳

第24章

Старий завіт

Новий завіт

Дiї

Розділ 24

使徒行傳

第24章

Дiї

Розділ 24

使徒行傳

第24章

Старий
завіт

Новий
завіт