| ДiїРозділ 24 | 
| 1  | 
| 2 Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: „Через тебе великий мир маємо ми, і для наро́ду цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою, — | 
| 3 це ми за́вжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Фе́ліксе! | 
| 4 Та щоб довго тебе не турбува́ти, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласка́вости. | 
| 5 Ми переконались, що цей чоловік — то зара́за, і що він колотнечу викли́кує між усіма юдеями в ці́лому світі, і що він провідни́к Назорейської єресі. | 
| 6 Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопи́ли були, і судити хотіли за нашим Зако́ном. | 
| 7 Але тисяцький Лі́сій прибув, і з великим наси́льством видер його з наших рук, | 
| 8 а його винува́льникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чо́му його ми вину́ємо“. | 
| 9 Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так. | 
| 10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: „Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для наро́ду цього, — тому буду сміліш боронитись. | 
| 11 Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися. | 
| 12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здиба́ли, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в наро́ді здіймав. | 
| 13 І не можуть вони дове́сти тобі того, у чо́му тепер оскаржа́ють мене. | 
| 14 Але признаю́сь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу́ так, що вірую всьому, що в Зако́ні й у Пророків написане. | 
| 15 І маю надію я в Бозі, — чого й самі вони сподіва́ються, — що настане воскресіння праведних і неправедних. | 
| 16 І я пильно дба́ю про те, щоб за́всіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей. | 
| 17 А по довгих рока́х я прибув, щоб подати моєму наро́дові ми́лостиню та при́носи. | 
| 18 Ось при цьо́му знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з на́товпом чи з колотнечею. | 
| 19 їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене. | 
| 20 Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв, | 
| 21 крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи́ серед них: „За воскресіння мертвих приймаю від вас суд сьогодні!“ | 
| 22 Але Фе́лікс, дуже добре дорогу цю знавши, відро́чив їм справу, говорячи: „Розсуджу́ вашу справу, коли тисяцький Лісій прибу́де“. | 
| 23 І він сотникові наказав сторожити Павла́, але мати полегшу, і не боронити ніко́му з близьки́х його, щоб служили йому. | 
| 24  | 
| 25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбу́тній суд, то Фе́лікса страх обгорнув, і він відповів: „Тепер іди собі, відповідного ж ча́су покличу тебе!“ | 
| 26 Разом із тим і сподіва́вся він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його приклика́в і розмову з ним вів. | 
| 27 Як минуло ж два роки, то Фе́лікс одержав наступника, — По́рція Фе́ста. А Фелікс бажав догодити юдеям, — і в в'язниці Павла́ залиши́в. | 
| Деяния апостоловГлава 24 | 
| 1  | 
| 2 Когда вызвали Тертулла, он начал обвинение следующими словами:  | 
| 3  | 
| 4 Но, чтобы не утруждать тебя более, прошу, будь добр, выслушай наше краткое обвинение. | 
| 5 Мы выяснили, что этот человек смутьян, он возбуждает мятежи среди иудеев по всему миру и предводительствует сектой назореев. | 
| 6 К тому же он пытался осквернить храм, но мы остановили его. [Мы хотели судить его в соответствии с нашим Законом, | 
| 7 но военный трибун Лисий пришёл и силой забрал его у нас, | 
| 8  | 
| 9 Остальные иудеи присоединились к обвинению, заверяя, что всё это правда. | 
| 10  | 
| 11 Ты сам можешь проверить, что прошло не более двенадцати дней с тех пор, как я пришёл в Иерусалим для поклонения. | 
| 12 Никто не видел меня ни спорящим ни с кем в храме, ни возмущающим народ в синагогах или ещё где-либо в городе. | 
| 13 Эти иудеи не могут доказать обвинения, которые теперь выдвигают против меня. | 
| 14 Но я исповедую перед тобой, что служу Богу наших отцов в соответствии с Путём, называемым ими сектой. Я верую во всё, что говорит Закон Моисея и что написано у пророков. | 
| 15 И я обладаю надеждой на Бога, которую и сами они разделяют, что будет воскресение и для праведных, и для неправедных. | 
| 16  | 
| 17 После долгих лет я вернулся в Иерусалим, чтобы подать милостыню бедным среди моего народа и совершить жертвоприношения. | 
| 18 Пока я делал это, некоторые иудеи увидели меня в храме; я уже закончил обряд очищения. Я не причинял никакого беспокойства и не возмущал народ. | 
| 19 Там было несколько иудеев из Азии, вот кто бы должен был предстать перед тобой, если они имеют что-нибудь против меня. | 
| 20 Или же повели тем, кто здесь сейчас находится, сказать, в каком преступлении меня обвиняли, когда я предстал перед синедрионом в Иерусалиме. | 
| 21 Разве только в том, что, стоя перед ними, я кричал: „Сегодня вы судите меня за веру в воскресение мёртвых”».  | 
| 22  | 
| 23 Он приказал центуриону держать Павла под стражей, но дать ему некоторые послабления и не препятствовать его друзьям заботиться о нём. | 
| 24  | 
| 25 Но, когда Павел заговорил о праведности, воздержании и об идущем суде, Феликс испугался и сказал:  | 
| 26 При этом он надеялся, что Павел даст ему взятку, поэтому он часто посылал за Павлом и беседовал с ним. | 
| 27  | 
| ДiїРозділ 24 | Деяния апостоловГлава 24 | 
| 1  | 1  | 
| 2 Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: „Через тебе великий мир маємо ми, і для наро́ду цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою, — | 2 Когда вызвали Тертулла, он начал обвинение следующими словами:  | 
| 3 це ми за́вжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Фе́ліксе! | 3  | 
| 4 Та щоб довго тебе не турбува́ти, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласка́вости. | 4 Но, чтобы не утруждать тебя более, прошу, будь добр, выслушай наше краткое обвинение. | 
| 5 Ми переконались, що цей чоловік — то зара́за, і що він колотнечу викли́кує між усіма юдеями в ці́лому світі, і що він провідни́к Назорейської єресі. | 5 Мы выяснили, что этот человек смутьян, он возбуждает мятежи среди иудеев по всему миру и предводительствует сектой назореев. | 
| 6 Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопи́ли були, і судити хотіли за нашим Зако́ном. | 6 К тому же он пытался осквернить храм, но мы остановили его. [Мы хотели судить его в соответствии с нашим Законом, | 
| 7 Але тисяцький Лі́сій прибув, і з великим наси́льством видер його з наших рук, | 7 но военный трибун Лисий пришёл и силой забрал его у нас, | 
| 8 а його винува́льникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чо́му його ми вину́ємо“. | 8  | 
| 9 Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так. | 9 Остальные иудеи присоединились к обвинению, заверяя, что всё это правда. | 
| 10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: „Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для наро́ду цього, — тому буду сміліш боронитись. | 10  | 
| 11 Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися. | 11 Ты сам можешь проверить, что прошло не более двенадцати дней с тех пор, как я пришёл в Иерусалим для поклонения. | 
| 12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здиба́ли, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в наро́ді здіймав. | 12 Никто не видел меня ни спорящим ни с кем в храме, ни возмущающим народ в синагогах или ещё где-либо в городе. | 
| 13 І не можуть вони дове́сти тобі того, у чо́му тепер оскаржа́ють мене. | 13 Эти иудеи не могут доказать обвинения, которые теперь выдвигают против меня. | 
| 14 Але признаю́сь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу́ так, що вірую всьому, що в Зако́ні й у Пророків написане. | 14 Но я исповедую перед тобой, что служу Богу наших отцов в соответствии с Путём, называемым ими сектой. Я верую во всё, что говорит Закон Моисея и что написано у пророков. | 
| 15 І маю надію я в Бозі, — чого й самі вони сподіва́ються, — що настане воскресіння праведних і неправедних. | 15 И я обладаю надеждой на Бога, которую и сами они разделяют, что будет воскресение и для праведных, и для неправедных. | 
| 16 І я пильно дба́ю про те, щоб за́всіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей. | 16  | 
| 17 А по довгих рока́х я прибув, щоб подати моєму наро́дові ми́лостиню та при́носи. | 17 После долгих лет я вернулся в Иерусалим, чтобы подать милостыню бедным среди моего народа и совершить жертвоприношения. | 
| 18 Ось при цьо́му знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з на́товпом чи з колотнечею. | 18 Пока я делал это, некоторые иудеи увидели меня в храме; я уже закончил обряд очищения. Я не причинял никакого беспокойства и не возмущал народ. | 
| 19 їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене. | 19 Там было несколько иудеев из Азии, вот кто бы должен был предстать перед тобой, если они имеют что-нибудь против меня. | 
| 20 Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв, | 20 Или же повели тем, кто здесь сейчас находится, сказать, в каком преступлении меня обвиняли, когда я предстал перед синедрионом в Иерусалиме. | 
| 21 крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи́ серед них: „За воскресіння мертвих приймаю від вас суд сьогодні!“ | 21 Разве только в том, что, стоя перед ними, я кричал: „Сегодня вы судите меня за веру в воскресение мёртвых”».  | 
| 22 Але Фе́лікс, дуже добре дорогу цю знавши, відро́чив їм справу, говорячи: „Розсуджу́ вашу справу, коли тисяцький Лісій прибу́де“. | 22  | 
| 23 І він сотникові наказав сторожити Павла́, але мати полегшу, і не боронити ніко́му з близьки́х його, щоб служили йому. | 23 Он приказал центуриону держать Павла под стражей, но дать ему некоторые послабления и не препятствовать его друзьям заботиться о нём. | 
| 24  | 24  | 
| 25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбу́тній суд, то Фе́лікса страх обгорнув, і він відповів: „Тепер іди собі, відповідного ж ча́су покличу тебе!“ | 25 Но, когда Павел заговорил о праведности, воздержании и об идущем суде, Феликс испугался и сказал:  | 
| 26 Разом із тим і сподіва́вся він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його приклика́в і розмову з ним вів. | 26 При этом он надеялся, что Павел даст ему взятку, поэтому он часто посылал за Павлом и беседовал с ним. | 
| 27 Як минуло ж два роки, то Фе́лікс одержав наступника, — По́рція Фе́ста. А Фелікс бажав догодити юдеям, — і в в'язниці Павла́ залиши́в. | 27  |