Дiї

Розділ 24

1 А по п'яти днях прибув первосвященик Ана́ній з якимись старши́ми, та з промовцем якимсь Терти́лом, що перед намісником ска́ржилися на Павла.

2 Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: „Через тебе великий мир маємо ми, і для наро́ду цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою, —

3 це ми за́вжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Фе́ліксе!

4 Та щоб довго тебе не турбува́ти, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласка́вости.

5 Ми переконались, що цей чоловік — то зара́за, і що він колотнечу викли́кує між усіма юдеями в ці́лому світі, і що він провідни́к Назорейської єресі.

6 Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопи́ли були, і судити хотіли за нашим Зако́ном.

7 Але тисяцький Лі́сій прибув, і з великим наси́льством видер його з наших рук,

8 а його винува́льникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чо́му його ми вину́ємо“.

9 Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.

10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: „Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для наро́ду цього, — тому буду сміліш боронитись.

11 Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.

12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здиба́ли, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в наро́ді здіймав.

13 І не можуть вони дове́сти тобі того, у чо́му тепер оскаржа́ють мене.

14 Але признаю́сь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу́ так, що вірую всьому, що в Зако́ні й у Пророків написане.

15 І маю надію я в Бозі, — чого й самі вони сподіва́ються, — що настане воскресіння праведних і неправедних.

16 І я пильно дба́ю про те, щоб за́всіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.

17 А по довгих рока́х я прибув, щоб подати моєму наро́дові ми́лостиню та при́носи.

18 Ось при цьо́му знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з на́товпом чи з колотнечею.

19 їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.

20 Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,

21 крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи́ серед них: „За воскресіння мертвих приймаю від вас суд сьогодні!“

22 Але Фе́лікс, дуже добре дорогу цю знавши, відро́чив їм справу, говорячи: „Розсуджу́ вашу справу, коли тисяцький Лісій прибу́де“.

23 І він сотникові наказав сторожити Павла́, але мати полегшу, і не боронити ніко́му з близьки́х його, щоб служили йому.

24 А по декількох днях прийшов Фе́лікс із дружи́ною своєю Друзі́ллою, що була юде́янка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.

25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбу́тній суд, то Фе́лікса страх обгорнув, і він відповів: „Тепер іди собі, відповідного ж ча́су покличу тебе!“

26 Разом із тим і сподіва́вся він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його приклика́в і розмову з ним вів.

27 Як минуло ж два роки, то Фе́лікс одержав наступника, — По́рція Фе́ста. А Фелікс бажав догодити юдеям, — і в в'язниці Павла́ залиши́в.

Acts

Chapter 24

1 AND after five days An-a-ni'as the high priest went down with the elders, together with Ter-tul'lus, the orator, and they en_lbp_informed the governor against Paul.

2 And when he was called forth, Ter-tul'lus began to accuse him, saying, It is through you that we enjoy great tranquility, and owing to your care many excellent things have been done for this people.

3 And we all, everywhere, receive your favors, O most excellent Fe'lix.

4 But while I desire not to weary you with lengthy discussions, nevertheless, I beg you to hear in brief our humble complaint.

5 We have found this man to be a pestilent fellow and a worker of sedition among the Jews throughout the world, for he is the ringleader of the sect of the Naz'a-renes.

6 He sought to defile our temple: therefore when we seized him, we would have judged him according to our law.

7 But the chief captain Lys'ias came, and by force took him away out of our hands and sent him to you,

8 Then he commanded his accusers to come to you. Now when you question him, you can learn for yourself concerning all these things of which we accuse him.

9 The Jews also witnessed against him, declaring that these things were true.

10 Then the governor beckoned to Paul to speak. Paul answered and said, For in as much as I know that you have been a judge for many years to this people, therefore I do the more cheerfully answer in my own defense:

11 So that you may understand, that it is not more than twelve days since I went up to Jerusalem to worship.

12 And they neither found me in the temple disputing with any man, nor have I had an assembly either in their synagogues or in the city:

13 Nor can they prove before you the things of which they accuse me.

14 But this I confess, that in that very teaching which they mention, I worship the God of my fathers, believing all things which are written in the law and in the prophets:

15 And I have the same hope in God which they themselves hold, that there shall be a resurrection of the dead, both of the just and unjust.

16 For this reason, I labor to have always a clear conscience before God and before men.

17 Now after many years, I came to my own people to distribute alms and to present an offering.

18 So these men found me purifying myself in the temple, not in a crowd, nor in a riot, except the riot which was caused by the Jews who had come from Asia Minor,

19 Who ought to have been here with me before you, to make whatever accusations they have against me.

20 Or else let these same people here say, what fault they found in me when I stood before their council.

21 Except it be for this one saying which I cried standing before them, It is for the resurrection of the dead that I am tried before you this day.

22 But because Fe'lix was thoroughly familiar with this teaching, he deferred them, saying, When the chief captain comes down, I will give you a hearing.

23 And he commanded a centurion to keep Paul in comfort, and that none of his acquaintances should be prevented from ministering to him.

24 And after a few days, Fe'lix with his wife Dru-sil'la, who was a Jewess, sent for Paul, and heard him concerning the faith of Christ.

25 And as he spoke with them concerning righteousness, holiness, and the judgment to come, Fe'lix was filled with fear, and said, You may go, and when I have opportunity I will send for you.

26 Since he was expecting a bribe from Paul, he often sent for him to be brought and conversed with him.

27 And when he had completed two years, another governor succeeded him whose name was Por'ci-us Fes'tus: and Fe'lix, to do the Jews a favor, left Paul a prisoner.

Дiї

Розділ 24

Acts

Chapter 24

1 А по п'яти днях прибув первосвященик Ана́ній з якимись старши́ми, та з промовцем якимсь Терти́лом, що перед намісником ска́ржилися на Павла.

1 AND after five days An-a-ni'as the high priest went down with the elders, together with Ter-tul'lus, the orator, and they en_lbp_informed the governor against Paul.

2 Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: „Через тебе великий мир маємо ми, і для наро́ду цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою, —

2 And when he was called forth, Ter-tul'lus began to accuse him, saying, It is through you that we enjoy great tranquility, and owing to your care many excellent things have been done for this people.

3 це ми за́вжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Фе́ліксе!

3 And we all, everywhere, receive your favors, O most excellent Fe'lix.

4 Та щоб довго тебе не турбува́ти, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласка́вости.

4 But while I desire not to weary you with lengthy discussions, nevertheless, I beg you to hear in brief our humble complaint.

5 Ми переконались, що цей чоловік — то зара́за, і що він колотнечу викли́кує між усіма юдеями в ці́лому світі, і що він провідни́к Назорейської єресі.

5 We have found this man to be a pestilent fellow and a worker of sedition among the Jews throughout the world, for he is the ringleader of the sect of the Naz'a-renes.

6 Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопи́ли були, і судити хотіли за нашим Зако́ном.

6 He sought to defile our temple: therefore when we seized him, we would have judged him according to our law.

7 Але тисяцький Лі́сій прибув, і з великим наси́льством видер його з наших рук,

7 But the chief captain Lys'ias came, and by force took him away out of our hands and sent him to you,

8 а його винува́льникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чо́му його ми вину́ємо“.

8 Then he commanded his accusers to come to you. Now when you question him, you can learn for yourself concerning all these things of which we accuse him.

9 Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.

9 The Jews also witnessed against him, declaring that these things were true.

10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: „Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для наро́ду цього, — тому буду сміліш боронитись.

10 Then the governor beckoned to Paul to speak. Paul answered and said, For in as much as I know that you have been a judge for many years to this people, therefore I do the more cheerfully answer in my own defense:

11 Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.

11 So that you may understand, that it is not more than twelve days since I went up to Jerusalem to worship.

12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здиба́ли, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в наро́ді здіймав.

12 And they neither found me in the temple disputing with any man, nor have I had an assembly either in their synagogues or in the city:

13 І не можуть вони дове́сти тобі того, у чо́му тепер оскаржа́ють мене.

13 Nor can they prove before you the things of which they accuse me.

14 Але признаю́сь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу́ так, що вірую всьому, що в Зако́ні й у Пророків написане.

14 But this I confess, that in that very teaching which they mention, I worship the God of my fathers, believing all things which are written in the law and in the prophets:

15 І маю надію я в Бозі, — чого й самі вони сподіва́ються, — що настане воскресіння праведних і неправедних.

15 And I have the same hope in God which they themselves hold, that there shall be a resurrection of the dead, both of the just and unjust.

16 І я пильно дба́ю про те, щоб за́всіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.

16 For this reason, I labor to have always a clear conscience before God and before men.

17 А по довгих рока́х я прибув, щоб подати моєму наро́дові ми́лостиню та при́носи.

17 Now after many years, I came to my own people to distribute alms and to present an offering.

18 Ось при цьо́му знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з на́товпом чи з колотнечею.

18 So these men found me purifying myself in the temple, not in a crowd, nor in a riot, except the riot which was caused by the Jews who had come from Asia Minor,

19 їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.

19 Who ought to have been here with me before you, to make whatever accusations they have against me.

20 Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,

20 Or else let these same people here say, what fault they found in me when I stood before their council.

21 крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи́ серед них: „За воскресіння мертвих приймаю від вас суд сьогодні!“

21 Except it be for this one saying which I cried standing before them, It is for the resurrection of the dead that I am tried before you this day.

22 Але Фе́лікс, дуже добре дорогу цю знавши, відро́чив їм справу, говорячи: „Розсуджу́ вашу справу, коли тисяцький Лісій прибу́де“.

22 But because Fe'lix was thoroughly familiar with this teaching, he deferred them, saying, When the chief captain comes down, I will give you a hearing.

23 І він сотникові наказав сторожити Павла́, але мати полегшу, і не боронити ніко́му з близьки́х його, щоб служили йому.

23 And he commanded a centurion to keep Paul in comfort, and that none of his acquaintances should be prevented from ministering to him.

24 А по декількох днях прийшов Фе́лікс із дружи́ною своєю Друзі́ллою, що була юде́янка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.

24 And after a few days, Fe'lix with his wife Dru-sil'la, who was a Jewess, sent for Paul, and heard him concerning the faith of Christ.

25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбу́тній суд, то Фе́лікса страх обгорнув, і він відповів: „Тепер іди собі, відповідного ж ча́су покличу тебе!“

25 And as he spoke with them concerning righteousness, holiness, and the judgment to come, Fe'lix was filled with fear, and said, You may go, and when I have opportunity I will send for you.

26 Разом із тим і сподіва́вся він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його приклика́в і розмову з ним вів.

26 Since he was expecting a bribe from Paul, he often sent for him to be brought and conversed with him.

27 Як минуло ж два роки, то Фе́лікс одержав наступника, — По́рція Фе́ста. А Фелікс бажав догодити юдеям, — і в в'язниці Павла́ залиши́в.

27 And when he had completed two years, another governor succeeded him whose name was Por'ci-us Fes'tus: and Fe'lix, to do the Jews a favor, left Paul a prisoner.