ЙовРозділ 3 |
|
1 |
|
2 І Йов заговорив та й сказав: |
|
3 „Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: „Зача́всь чоловік!“ |
|
4 Нехай стане цей день темното́ю, нехай Бог з висоти́ не згадає його́, і нехай не являється світло над ним!.. |
|
5 Бодай те́мрява й мо́рок його заступи́ли, бодай хмара над ним пробува́ла, бодай те́мнощі денні лякали його́! |
|
6 Оця ніч — бодай те́мність її обгорну́ла, нехай у днях року не буде назва́на вона, хай не вві́йде вона в число місяців! |
|
7 Тож ця ніч нехай буде самі́тна, хай не при́йде до неї співа́ння! |
|
8 Бодай її ті проклина́ли, що день проклинають, що левіята́на готові збудити! |
|
9 Хай поте́мніють зо́рі пора́нку її, нехай має надію на світло — й не буде його, і хай вона не побачить тремтя́чих повік зорі ранньої, — |
|
10 бо вона не замкнула двере́й нутра ма́тернього, і не сховала стражда́ння з очей моїх! |
|
11 |
|
12 Чого прийняли́ ті коліна мене? І нащо ті пе́рса, які я був ссав? |
|
13 Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочи́нок |
|
14 з царями та з зе́мними ра́дниками, що гробни́ці будують собі, |
|
15 або із князя́ми, що золото мали, що доми́ свої срі́блом напо́внювали! |
|
16 Або чом я не ставсь недоно́ском прихо́ваним, немов ті немовля́та, що світла не бачили? |
|
17 Там же безбожники перестають докуча́ти, і спочивають там змученоси́лі, |
|
18 разом з тим мають спо́кій ув'я́знені, — вони не почують вже крику гноби́теля! |
|
19 Мали́й та великий — там рівні, а раб вільний від пана свого́... |
|
20 І на́що Він стру́дженому дає світло, і життя — гіркоду́хим, |
|
21 що вичі́кують смерти — й немає її, що її відкопа́ли б, як ска́рби захо́вані, |
|
22 тим, що радісно ті́шилися б, весели́лись, коли б знайшли гро́ба, |
|
23 мужчи́ні, якому доро́га закрита, що Бог тінню закрив перед ним? |
|
24 Бо зідха́ння моє випере́джує хліб мій, а зо́йки мої полились, як вода, |
|
25 бо страх, що його я жахався, — до мене прибув, і чого я боявся — прийшло те мені. |
|
26 Не знав я споко́ю й не був втихоми́рений, і я не відпочи́в, — та нещастя прийшло!“ |
約伯記第3章 |
|
1 約百詛其生日、 |
|
2 曰、 |
|
3 我生之辰、不如無此辰、我生之夜、不如無此夜。 |
|
4 孰若是日晦冥爲愈、孰若上帝不降以福、勿燭以光。 |
|
5 何如幽暗蔭翳蔽之、靉靆覆之、日蝕譴之、 |
|
6 何如是日之夕慘淡昏黑、不入年期、不進月數。 |
|
7 何如是夕不誕嬰孩、不聞懽聲。 |
|
8 凡能詛日、持咒招鱷者、當以是日爲不吉。 |
|
9 何如是日味爽、明星不現、待旦不得、天無曙色。 |
|
10 是 |
|
11 日母氏育我、致遭艱苦、毋寧墮胎而死、卽不然、誕而身死氣絕。 |
|
12 母曷提攜我、乳哺我。 |
|
13 浸假當時無生、我今可宴然安寢、 |
|
14 國王議士、當年所築之陵墓、而今安在。元戎巨富、金銀充棟、而今烏有、我欲與之同歸於盡。 |
|
15 |
|
16 我願與胎未成人、產不及期者、胥歸無有、 |
|
17 在彼爭競者息、困憊者安。 |
|
18 幽囚之人寢、不聞惡聲、 |
|
19 在彼尊卑同居、僕不虐於主、 |
|
20 受難者得生存、苦心者得生全、曷故。 |
|
21 彼望死亡、而不能、猶人掘窖金而弗得。 |
|
22 彼就死地、則欣喜、歡樂不勝。 |
|
23 彼在困厄中、爲上帝所域反使之生、何與。 |
|
24 我未食而先嘆聲、等波濤之洶湧、 |
|
25 所慮所懼者、降臨於我。 |
|
26 不得平康、不得安居、不得宴息、戰慄復至。 |
ЙовРозділ 3 |
約伯記第3章 |
|
1 |
1 約百詛其生日、 |
|
2 І Йов заговорив та й сказав: |
2 曰、 |
|
3 „Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: „Зача́всь чоловік!“ |
3 我生之辰、不如無此辰、我生之夜、不如無此夜。 |
|
4 Нехай стане цей день темното́ю, нехай Бог з висоти́ не згадає його́, і нехай не являється світло над ним!.. |
4 孰若是日晦冥爲愈、孰若上帝不降以福、勿燭以光。 |
|
5 Бодай те́мрява й мо́рок його заступи́ли, бодай хмара над ним пробува́ла, бодай те́мнощі денні лякали його́! |
5 何如幽暗蔭翳蔽之、靉靆覆之、日蝕譴之、 |
|
6 Оця ніч — бодай те́мність її обгорну́ла, нехай у днях року не буде назва́на вона, хай не вві́йде вона в число місяців! |
6 何如是日之夕慘淡昏黑、不入年期、不進月數。 |
|
7 Тож ця ніч нехай буде самі́тна, хай не при́йде до неї співа́ння! |
7 何如是夕不誕嬰孩、不聞懽聲。 |
|
8 Бодай її ті проклина́ли, що день проклинають, що левіята́на готові збудити! |
8 凡能詛日、持咒招鱷者、當以是日爲不吉。 |
|
9 Хай поте́мніють зо́рі пора́нку її, нехай має надію на світло — й не буде його, і хай вона не побачить тремтя́чих повік зорі ранньої, — |
9 何如是日味爽、明星不現、待旦不得、天無曙色。 |
|
10 бо вона не замкнула двере́й нутра ма́тернього, і не сховала стражда́ння з очей моїх! |
10 是 |
|
11 |
11 日母氏育我、致遭艱苦、毋寧墮胎而死、卽不然、誕而身死氣絕。 |
|
12 Чого прийняли́ ті коліна мене? І нащо ті пе́рса, які я був ссав? |
12 母曷提攜我、乳哺我。 |
|
13 Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочи́нок |
13 浸假當時無生、我今可宴然安寢、 |
|
14 з царями та з зе́мними ра́дниками, що гробни́ці будують собі, |
14 國王議士、當年所築之陵墓、而今安在。元戎巨富、金銀充棟、而今烏有、我欲與之同歸於盡。 |
|
15 або із князя́ми, що золото мали, що доми́ свої срі́блом напо́внювали! |
15 |
|
16 Або чом я не ставсь недоно́ском прихо́ваним, немов ті немовля́та, що світла не бачили? |
16 我願與胎未成人、產不及期者、胥歸無有、 |
|
17 Там же безбожники перестають докуча́ти, і спочивають там змученоси́лі, |
17 在彼爭競者息、困憊者安。 |
|
18 разом з тим мають спо́кій ув'я́знені, — вони не почують вже крику гноби́теля! |
18 幽囚之人寢、不聞惡聲、 |
|
19 Мали́й та великий — там рівні, а раб вільний від пана свого́... |
19 在彼尊卑同居、僕不虐於主、 |
|
20 І на́що Він стру́дженому дає світло, і життя — гіркоду́хим, |
20 受難者得生存、苦心者得生全、曷故。 |
|
21 що вичі́кують смерти — й немає її, що її відкопа́ли б, як ска́рби захо́вані, |
21 彼望死亡、而不能、猶人掘窖金而弗得。 |
|
22 тим, що радісно ті́шилися б, весели́лись, коли б знайшли гро́ба, |
22 彼就死地、則欣喜、歡樂不勝。 |
|
23 мужчи́ні, якому доро́га закрита, що Бог тінню закрив перед ним? |
23 彼在困厄中、爲上帝所域反使之生、何與。 |
|
24 Бо зідха́ння моє випере́джує хліб мій, а зо́йки мої полились, як вода, |
24 我未食而先嘆聲、等波濤之洶湧、 |
|
25 бо страх, що його я жахався, — до мене прибув, і чого я боявся — прийшло те мені. |
25 所慮所懼者、降臨於我。 |
|
26 Не знав я споко́ю й не був втихоми́рений, і я не відпочи́в, — та нещастя прийшло!“ |
26 不得平康、不得安居、不得宴息、戰慄復至。 |