| ДiїРозділ 24 | 
| 1  | 
| 2 Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: „Через тебе великий мир маємо ми, і для наро́ду цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою, — | 
| 3 це ми за́вжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Фе́ліксе! | 
| 4 Та щоб довго тебе не турбува́ти, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласка́вости. | 
| 5 Ми переконались, що цей чоловік — то зара́за, і що він колотнечу викли́кує між усіма юдеями в ці́лому світі, і що він провідни́к Назорейської єресі. | 
| 6 Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопи́ли були, і судити хотіли за нашим Зако́ном. | 
| 7 Але тисяцький Лі́сій прибув, і з великим наси́льством видер його з наших рук, | 
| 8 а його винува́льникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чо́му його ми вину́ємо“. | 
| 9 Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так. | 
| 10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: „Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для наро́ду цього, — тому буду сміліш боронитись. | 
| 11 Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися. | 
| 12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здиба́ли, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в наро́ді здіймав. | 
| 13 І не можуть вони дове́сти тобі того, у чо́му тепер оскаржа́ють мене. | 
| 14 Але признаю́сь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу́ так, що вірую всьому, що в Зако́ні й у Пророків написане. | 
| 15 І маю надію я в Бозі, — чого й самі вони сподіва́ються, — що настане воскресіння праведних і неправедних. | 
| 16 І я пильно дба́ю про те, щоб за́всіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей. | 
| 17 А по довгих рока́х я прибув, щоб подати моєму наро́дові ми́лостиню та при́носи. | 
| 18 Ось при цьо́му знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з на́товпом чи з колотнечею. | 
| 19 їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене. | 
| 20 Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв, | 
| 21 крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи́ серед них: „За воскресіння мертвих приймаю від вас суд сьогодні!“ | 
| 22 Але Фе́лікс, дуже добре дорогу цю знавши, відро́чив їм справу, говорячи: „Розсуджу́ вашу справу, коли тисяцький Лісій прибу́де“. | 
| 23 І він сотникові наказав сторожити Павла́, але мати полегшу, і не боронити ніко́му з близьки́х його, щоб служили йому. | 
| 24  | 
| 25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбу́тній суд, то Фе́лікса страх обгорнув, і він відповів: „Тепер іди собі, відповідного ж ча́су покличу тебе!“ | 
| 26 Разом із тим і сподіва́вся він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його приклика́в і розмову з ним вів. | 
| 27 Як минуло ж два роки, то Фе́лікс одержав наступника, — По́рція Фе́ста. А Фелікс бажав догодити юдеям, — і в в'язниці Павла́ залиши́в. | 
| 使徒行傳第24章 | 
| 1  | 
| 2 保羅被提了來,帖土羅就告他說:「腓力斯大人,我們因你得以大享太平,並且這一國因著你的先見,作了甚大的貢獻 | 
| 3 我們隨時隨地滿心感謝不盡 | 
| 4 唯恐多說,你嫌煩絮,只求你寬容聽我們說幾句話。 | 
| 5 我們看這個人,如同瘟疫一般,是鼓動普世上 | 
| 6 連聖殿他也想要污穢;我們把他捉住了,要按我們的律法審問 | 
| 7 不料軍長呂西亞前來,甚是強橫,從我們手中把他奪去, | 
| 8 如今可以吩咐告他的人到你這裏來 | 
| 9  | 
| 10  | 
| 11 你查問就可以知道,從我上耶路撒冷敬拜 | 
| 12 他們並沒有看見我在殿裏,或是在會堂裏,或是在城裏,和人辯論,聳動百姓 | 
| 13 他們現在所告我的事並不能對你證實了。 | 
| 14 但有一件事,我向你承認,就是他們所稱為異端的道 | 
| 15 並且靠著神,盼望死人 | 
| 16 我因此自己勉勵,對神對人,常存無虧的良心。 | 
| 17 過了幾年,我帶著賙濟本國的捐項和供獻的物上去。 | 
| 18 正獻的時候,他們看見我在殿裏已經潔淨了,並沒有聚眾,也沒有吵嚷,唯有幾個從亞細亞來的猶太人。 | 
| 19 他們若有告我的事,就應當到你面前來告我。 | 
| 20 即或不然,這些人若看出我站在公會前的時候 | 
| 21 縱然有,也不過一句話,就是我站在他們中間大聲說:『我今日在你們面前受審,是為死人復活的提問 | 
| 22  | 
| 23 於是吩咐百夫長看守保羅,並且寬待他,也不攔阻他的親友來供給他。 | 
| 24  | 
| 25 保羅講論公義、節制,和將來的審判。腓力斯甚覺恐懼,說:「你暫且去吧,等我得便再叫你來。」 | 
| 26 腓力斯又盼望 | 
| 27  | 
| ДiїРозділ 24 | 使徒行傳第24章 | 
| 1  | 1  | 
| 2 Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: „Через тебе великий мир маємо ми, і для наро́ду цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою, — | 2 保羅被提了來,帖土羅就告他說:「腓力斯大人,我們因你得以大享太平,並且這一國因著你的先見,作了甚大的貢獻 | 
| 3 це ми за́вжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Фе́ліксе! | 3 我們隨時隨地滿心感謝不盡 | 
| 4 Та щоб довго тебе не турбува́ти, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласка́вости. | 4 唯恐多說,你嫌煩絮,只求你寬容聽我們說幾句話。 | 
| 5 Ми переконались, що цей чоловік — то зара́за, і що він колотнечу викли́кує між усіма юдеями в ці́лому світі, і що він провідни́к Назорейської єресі. | 5 我們看這個人,如同瘟疫一般,是鼓動普世上 | 
| 6 Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопи́ли були, і судити хотіли за нашим Зако́ном. | 6 連聖殿他也想要污穢;我們把他捉住了,要按我們的律法審問 | 
| 7 Але тисяцький Лі́сій прибув, і з великим наси́льством видер його з наших рук, | 7 不料軍長呂西亞前來,甚是強橫,從我們手中把他奪去, | 
| 8 а його винува́льникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чо́му його ми вину́ємо“. | 8 如今可以吩咐告他的人到你這裏來 | 
| 9 Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так. | 9  | 
| 10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: „Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для наро́ду цього, — тому буду сміліш боронитись. | 10  | 
| 11 Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися. | 11 你查問就可以知道,從我上耶路撒冷敬拜 | 
| 12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здиба́ли, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в наро́ді здіймав. | 12 他們並沒有看見我在殿裏,或是在會堂裏,或是在城裏,和人辯論,聳動百姓 | 
| 13 І не можуть вони дове́сти тобі того, у чо́му тепер оскаржа́ють мене. | 13 他們現在所告我的事並不能對你證實了。 | 
| 14 Але признаю́сь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу́ так, що вірую всьому, що в Зако́ні й у Пророків написане. | 14 但有一件事,我向你承認,就是他們所稱為異端的道 | 
| 15 І маю надію я в Бозі, — чого й самі вони сподіва́ються, — що настане воскресіння праведних і неправедних. | 15 並且靠著神,盼望死人 | 
| 16 І я пильно дба́ю про те, щоб за́всіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей. | 16 我因此自己勉勵,對神對人,常存無虧的良心。 | 
| 17 А по довгих рока́х я прибув, щоб подати моєму наро́дові ми́лостиню та при́носи. | 17 過了幾年,我帶著賙濟本國的捐項和供獻的物上去。 | 
| 18 Ось при цьо́му знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з на́товпом чи з колотнечею. | 18 正獻的時候,他們看見我在殿裏已經潔淨了,並沒有聚眾,也沒有吵嚷,唯有幾個從亞細亞來的猶太人。 | 
| 19 їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене. | 19 他們若有告我的事,就應當到你面前來告我。 | 
| 20 Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв, | 20 即或不然,這些人若看出我站在公會前的時候 | 
| 21 крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи́ серед них: „За воскресіння мертвих приймаю від вас суд сьогодні!“ | 21 縱然有,也不過一句話,就是我站在他們中間大聲說:『我今日在你們面前受審,是為死人復活的提問 | 
| 22 Але Фе́лікс, дуже добре дорогу цю знавши, відро́чив їм справу, говорячи: „Розсуджу́ вашу справу, коли тисяцький Лісій прибу́де“. | 22  | 
| 23 І він сотникові наказав сторожити Павла́, але мати полегшу, і не боронити ніко́му з близьки́х його, щоб служили йому. | 23 於是吩咐百夫長看守保羅,並且寬待他,也不攔阻他的親友來供給他。 | 
| 24  | 24  | 
| 25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбу́тній суд, то Фе́лікса страх обгорнув, і він відповів: „Тепер іди собі, відповідного ж ча́су покличу тебе!“ | 25 保羅講論公義、節制,和將來的審判。腓力斯甚覺恐懼,說:「你暫且去吧,等我得便再叫你來。」 | 
| 26 Разом із тим і сподіва́вся він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його приклика́в і розмову з ним вів. | 26 腓力斯又盼望 | 
| 27 Як минуло ж два роки, то Фе́лікс одержав наступника, — По́рція Фе́ста. А Фелікс бажав догодити юдеям, — і в в'язниці Павла́ залиши́в. | 27  |