ЙовРозділ 22 |
1 |
2 „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі! |
3 Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам? |
4 Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд? |
5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця! |
6 Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав! |
7 Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб. |
8 А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме. |
9 Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, — |
10 тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх, |
11 твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе. |
12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони! |
13 А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу? |
14 Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“. |
15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні, |
16 що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх, |
17 що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“ та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“ |
18 А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних! |
19 Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний: |
20 „Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“ |
21 Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́. |
22 Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади. |
23 Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх. |
24 І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, — |
25 і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі! |
26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, — |
27 будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш. |
28 А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло. |
29 Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає. |
30 Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“. |
約伯記第22章 |
1 |
2 |
3 你為人公義,豈叫全能者喜悅呢?你行為完全,豈能使他得利呢? |
4 他豈 |
5 你的罪惡豈不是大嗎?你的罪孽豈不是沒有窮盡嗎? |
6 因你無故強取你兄弟 |
7 困乏的人,你沒有給他水喝;飢餓的人,你沒有給他食物。 |
8 有能力的人就得地土;尊貴的人也住在其中。 |
9 你打發寡婦空手回去,折斷無父之人 |
10 因此,有網羅環繞你,有恐懼忽然使你驚惶; |
11 或有黑暗蒙蔽你,並有洪水淹沒你。 |
12 |
13 你說:神知道甚麼?他豈能穿透黑雲 |
14 密雲將他遮蓋,使他不能看見;他周遊穹蒼。 |
15 你有留意 |
16 他們未到死期,就被砍下 |
17 他們向神說:離開我們吧。又說:全能者能為他們 |
18 哪知神以美物充滿他們的房屋;但惡人所謀定的離我好遠。 |
19 義人看見他們的結局就歡喜;無辜的人嗤笑他們, |
20 我們的貨財未被 |
21 |
22 你當領受他口中的教訓,將他的言語存在心裏。 |
23 你若歸向全能者,從你帳棚中遠除不義,就必得建立。 |
24 這樣你積蓄的金子就必如塵土 |
25 全能者就必作保護你的 |
26 你就要以全能者為喜樂,向神仰起臉來。 |
27 你要禱告他,他就聽你;你也要還你的願。 |
28 你定意要作何事,必然給你成就;亮光也必照耀你的路。 |
29 人降卑的時候 |
30 無辜人的海島,神必要搭救 |
ЙовРозділ 22 |
約伯記第22章 |
1 |
1 |
2 „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі! |
2 |
3 Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам? |
3 你為人公義,豈叫全能者喜悅呢?你行為完全,豈能使他得利呢? |
4 Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд? |
4 他豈 |
5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця! |
5 你的罪惡豈不是大嗎?你的罪孽豈不是沒有窮盡嗎? |
6 Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав! |
6 因你無故強取你兄弟 |
7 Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб. |
7 困乏的人,你沒有給他水喝;飢餓的人,你沒有給他食物。 |
8 А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме. |
8 有能力的人就得地土;尊貴的人也住在其中。 |
9 Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, — |
9 你打發寡婦空手回去,折斷無父之人 |
10 тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх, |
10 因此,有網羅環繞你,有恐懼忽然使你驚惶; |
11 твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе. |
11 或有黑暗蒙蔽你,並有洪水淹沒你。 |
12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони! |
12 |
13 А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу? |
13 你說:神知道甚麼?他豈能穿透黑雲 |
14 Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“. |
14 密雲將他遮蓋,使他不能看見;他周遊穹蒼。 |
15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні, |
15 你有留意 |
16 що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх, |
16 他們未到死期,就被砍下 |
17 що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“ та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“ |
17 他們向神說:離開我們吧。又說:全能者能為他們 |
18 А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних! |
18 哪知神以美物充滿他們的房屋;但惡人所謀定的離我好遠。 |
19 Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний: |
19 義人看見他們的結局就歡喜;無辜的人嗤笑他們, |
20 „Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“ |
20 我們的貨財未被 |
21 Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́. |
21 |
22 Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади. |
22 你當領受他口中的教訓,將他的言語存在心裏。 |
23 Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх. |
23 你若歸向全能者,從你帳棚中遠除不義,就必得建立。 |
24 І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, — |
24 這樣你積蓄的金子就必如塵土 |
25 і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі! |
25 全能者就必作保護你的 |
26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, — |
26 你就要以全能者為喜樂,向神仰起臉來。 |
27 будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш. |
27 你要禱告他,他就聽你;你也要還你的願。 |
28 А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло. |
28 你定意要作何事,必然給你成就;亮光也必照耀你的路。 |
29 Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає. |
29 人降卑的時候 |
30 Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“. |
30 無辜人的海島,神必要搭救 |