Йов

Розділ 22

1 І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:

2 „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!

3 Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?

4 Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?

5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!

6 Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!

7 Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.

8 А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.

9 Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —

10 тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,

11 твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.

12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!

13 А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?

14 Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.

15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,

16 що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,

17 що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“ та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“

18 А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!

19 Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:

20 „Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“

21 Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.

22 Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.

23 Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.

24 І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —

25 і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!

26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —

27 будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.

28 А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.

29 Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.

30 Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.

Книга Иова

Глава 22

1 И начал Елифаз Феманитянин, и сказал:

2 Разве Богу человек может доставлять пользу? Так умный делает пользу себе самому.

3 Вседержителю будет ли вожделенная прибыль, когда ты праведен? и будет ли Ему выгода от того, что содержишь пути твои в непорочности?

4 Ужели Он, боясь тебя, вступит в состязание с тобою, пойдет судиться с тобой?

5 Не велики ли были пороки твои, и беззакония твои не бесконечны ли,

6 Когда ты брал залоги от братьев твоих напрасно, и снимал с полунагих одежду,

7 Утомленному не подавал воды напиться, и голодному не давал хлеба;

8 А человеку с рукою - ему земля, и сановитый селился на ней;

9 Вдовиц ты отсылал ни с чем, и мышцы сирых были сокрушены.

10 За это петли вокруг тебя, и устрашает тебя внезапный ужас,

11 Или тьма, в которой ты ничего не видишь, и множество вод покрыло тебя.

12 Разве нет Бога на высоте небес? Взгляни вверх на звезды, как они высоко!

13 А ты говорил: `что знает Бог? может ли Он судить сквозь мрак?

14 Облака - завеса Его, так что Он не видит, а ходит только по небесному кругу`.

15 Ужели держишься дороги древнего века, которою шли беззаконные люди?

16 Они схвачены преждевременно; реки разлились под основания их.

17 Говорили Богу: `отойди от нас`; и что им, думали, делает Вседержитель?

18 А он домы их наполнял добром. - (Будь далек от меня совет нечестивых!)

19 Видели праведники, и веселились, и непорочный смеялся им.

20 `Не правда ли, что противник наш истреблен? И огонь пожрал превосходство их`. -

21 Примирись же с Ним, и будешь мирен; благо к тебе придет чрез это.

22 Приими закон из уст Его, и слагай глаголы Его в сердце твоем.

23 Если ты обратишься ко Вседержителю, то воссозиждешься, удалишь беззаконие от шатра твоего.

24 И положишь на землю блестящий металл, и на камни потоков офирское золото.

25 И будет Сам Вседержитель златом твоим, и высоким серебром у тебя.

26 Ибо тогда будешь радоваться о Вседержителе, и вознесешь к Богу лице твое.

27 Помолишься Ему, и Он услышит тебя, и ты исполнишь обеты твои.

28 И положишь намерение, и оно состоится у тебя; и над путями твоими свет будет сиять.

29 Когда они будут уничижаемы, тогда скажешь: `возвышение!` и преклонившего очи к земле спасет Бог.

30 Избавит и небезвинного; и сей спасется в чистоте рук твоих.

Йов

Розділ 22

Книга Иова

Глава 22

1 І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:

1 И начал Елифаз Феманитянин, и сказал:

2 „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!

2 Разве Богу человек может доставлять пользу? Так умный делает пользу себе самому.

3 Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?

3 Вседержителю будет ли вожделенная прибыль, когда ты праведен? и будет ли Ему выгода от того, что содержишь пути твои в непорочности?

4 Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?

4 Ужели Он, боясь тебя, вступит в состязание с тобою, пойдет судиться с тобой?

5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!

5 Не велики ли были пороки твои, и беззакония твои не бесконечны ли,

6 Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!

6 Когда ты брал залоги от братьев твоих напрасно, и снимал с полунагих одежду,

7 Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.

7 Утомленному не подавал воды напиться, и голодному не давал хлеба;

8 А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.

8 А человеку с рукою - ему земля, и сановитый селился на ней;

9 Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —

9 Вдовиц ты отсылал ни с чем, и мышцы сирых были сокрушены.

10 тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,

10 За это петли вокруг тебя, и устрашает тебя внезапный ужас,

11 твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.

11 Или тьма, в которой ты ничего не видишь, и множество вод покрыло тебя.

12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!

12 Разве нет Бога на высоте небес? Взгляни вверх на звезды, как они высоко!

13 А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?

13 А ты говорил: `что знает Бог? может ли Он судить сквозь мрак?

14 Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.

14 Облака - завеса Его, так что Он не видит, а ходит только по небесному кругу`.

15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,

15 Ужели держишься дороги древнего века, которою шли беззаконные люди?

16 що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,

16 Они схвачены преждевременно; реки разлились под основания их.

17 що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“ та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“

17 Говорили Богу: `отойди от нас`; и что им, думали, делает Вседержитель?

18 А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!

18 А он домы их наполнял добром. - (Будь далек от меня совет нечестивых!)

19 Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:

19 Видели праведники, и веселились, и непорочный смеялся им.

20 „Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“

20 `Не правда ли, что противник наш истреблен? И огонь пожрал превосходство их`. -

21 Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.

21 Примирись же с Ним, и будешь мирен; благо к тебе придет чрез это.

22 Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.

22 Приими закон из уст Его, и слагай глаголы Его в сердце твоем.

23 Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.

23 Если ты обратишься ко Вседержителю, то воссозиждешься, удалишь беззаконие от шатра твоего.

24 І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —

24 И положишь на землю блестящий металл, и на камни потоков офирское золото.

25 і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!

25 И будет Сам Вседержитель златом твоим, и высоким серебром у тебя.

26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —

26 Ибо тогда будешь радоваться о Вседержителе, и вознесешь к Богу лице твое.

27 будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.

27 Помолишься Ему, и Он услышит тебя, и ты исполнишь обеты твои.

28 А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.

28 И положишь намерение, и оно состоится у тебя; и над путями твоими свет будет сиять.

29 Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.

29 Когда они будут уничижаемы, тогда скажешь: `возвышение!` и преклонившего очи к земле спасет Бог.

30 Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.

30 Избавит и небезвинного; и сей спасется в чистоте рук твоих.